Рішення

від 28.03.2024 по справі 333/65/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/65/24

Провадження № 2/333/1866/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участюсекретаря судовогозасідання Марченко В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ04053915, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Шоста Запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25 Б, код ЄДРПОУ 05383460) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2024 року позивач в особі представника адвоката Яковенко О.С. звернулася до суду із позовною заявою до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті матері залишилось спадкове майно, при цьому мати склала заповіт на її користь, але позивачка не може скористатись своїм правом на отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини вона пропустила у зв`язку з тим, що на день відкриття спадщини позивачка була зареєстрована окремо від спадкодавця, а про наявність заповіту дізналась лише у вересні 2023 року, коли перебирала особисті документи матері.

04.10.2023 року звернулася за місцем відкриття спадщини, до державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори з метою заведення спадкової справи на померлу ОСОБА_3 . Нотаріус її повідомила, що оскільки на день відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована окремо від спадкодавця ОСОБА_3 , та не подала заяву про прийняття спадщини в строк, то вважається, такою, що не прийняла спадщину. Позивач просить суд встановити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 05.01.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

05.02.2024 року до суду надійшов відзив на позов. Заперечення обґрунтовані таким.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску зазначеного строку є тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

У вирішенні даної справи Запорізька міська рада покладається на розсуд суду, у разі доведення позивачем існуючих перешкоддля прийняття спадщини у встановлений шести місячний законом строк та поважністьпричинпропуску строку для прийняття спадщини.

22.02.2024 року підготвоче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Яковенко О.С. підтримав позов, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 є донькою померлої, про наявність заповіту, складеного на її користь не була обізнана. У зв`язку з тим, що вони були зареєстровані за різними адресами, позивач на даний час вважається такою, що не прийняла спадщину.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся листом на електронну адресу, до суду надано заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Від державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, вирішення питання залишити на розсуд суду.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справу, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді, суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Останнім місцем її проживання та відкриттям спадщини є: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 на території м. Запоріжжя Запорізької області залишилося спадкове майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016 року.

Позивач ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно паспорту громадянина України від 13 серпня 1996 року, серія НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 19 лютого 1970 року, серія та номер: НОМЕР_4 , матір`ю позивача є ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу від 18 серпня 1989 рої серія та номер: НОМЕР_5 , позивач (дівоче прізвище « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, після чого дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

22 вересня 2022 року, під час життя, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

14 грудня 2023 року державним нотаріусом Зайцевою І.Г. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що оскільки на день відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована окремо від спадкодавця, що підтверджується даними паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданим Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 13 серпня 1996 році, а також довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 17 жовтня 2023 року № 04-07/3/12870 щодо місця реєстрації ОСОБА_3 , та не подала заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 ЦК України, а тому вважається таким спадкоємцем, що спадщину не прийняв.

Отже, встановлено, що позивачка являється спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 . однак, оформленню спадкового майна в нотаріальному порядку перешкоджає та обставина, що позивачкою пропущений встановлений статтею 1270 ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини вона пропустила у зв`язку з тим, що на день відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована окремо від спадкодавця, про наявність заповіту дізналась лише у вересні 2023 року, коли перебирала особисті документи матері.

Згідно інформації нотаріуса щодо спадкової справи, після смерті ОСОБА_3 інші спадкоємці які б прийняли спадщину відсутні, спадкова справа не заводилась.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Постановою Пленуму Верховного Суду України №7«Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 п.24 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Враховуючи, відсутність іншихспадкоємців заданими Спадковогореєстру свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені, обґрунтування причин пропуску строку суд визнає їх поважними.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Як достовірно встановлено в судовому засіданні із документів, які ніким не заперечуються, що позивач є спадкоємцем за заповітом і пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волі. Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Крім того, судом вбачається, що встановлені обставини не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому вважає, що позивач має право на визначення додаткового строку - 2 місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1233, 1258, 1268, 1270 1269, 1270, 1272 ЦК України, абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ04053915, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Шоста Запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25 Б, код ЄДРПОУ 05383460) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 впродовж 2 (двох) місяців. Строк рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.04.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод