Ухвала

від 15.04.2024 по справі 299/8667/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/8667/23

У Х В А Л А

15.04.2024 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою, де суб`єктом оскарження визначив ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У БЕРЕГІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ та державного виконавця цього відділу.

Вивченням матеріалів скарги встановлено недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги без руху.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України). Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року, (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 03.06.2016, суб`єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом (пункт 5).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України суб`єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно з вимогами ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

На вказане також звернуто увагу у постанові Пленуму від 07.02.2014 року № 6.

Отже, належним суб`єктом оскарження у таких категорій справ є не орган державної виконавчої служби, а певна посадова особа - державний виконавець.

Оскільки ЦПК України не передбачено наслідків недотримання закону при подачі скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, слід керуватися положеннями ч. 9 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а тому в даному випадку необхідно застосовувати приписи ст. 175 ЦПК України, згідно з якими визначаються вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає вищевказаним вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, на що також звернув увагу Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (даліпостанова Пленуму від 07.02.2014 року № 6).

Проте, як вбачається із змісту скарги, заявник не зазначає, що він є відповідною стороною виконавчого провадження (стягувачем) з примусового виконання ухвали суду про повернення сплаченого ним судового збору, обставини, які підтверджують, що суд видав виконавчий документ, який підлягає примусовому виконанню, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Також у скарзі не зазначено як заінтересованих осіб інших сторін виконавчого провадження - боржника, хоча судовим рішенням може бути вирішено питання про його права чи інтереси.

Поряд з цим, повернення сплаченого судового збору передбачено ПОРЯДКОМ повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787; Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182).

Так, відповідно до п. 5 Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Розгляд скарг на дії, рішення або бездіяльність державного чи приватного виконавця здійснюється судом з дотриманням загальних, за винятком спеціальних норм, викладених у розділі VІІ ЦПК України.

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України в поданій скарзі не зазначено перелік доказів, які не можуть бути подані разом із скаргою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в скарзі на рішення державного виконавця не зазначено підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги на дії державного виконавця з тих самих підстав.

На виконання ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявник зобов`язаний додати до скарги на рішення державного виконавця всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються скарга (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до скарги на рішення державного виконавця копії відповідних доказів).

Разом з цим, заявником не надано копії рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Проте, у порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України скарга не містить виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме, не підтверджено належними доказами.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та застосовуючи аналогію закону до скарги на дії державного виконавця, вважаю, до даної скарги слід застосувати наслідки, встановлені ст. 185 ЦПК України, та залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої скарги з усуненими недоліками, її копії для заінтересованих осіб.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 447 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків скарга буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. Р. Трагнюк