Рішення

від 11.04.2024 по справі 455/465/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/465/24

Провадження № 2/455/231/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Клімченка М.І.,

секретаря судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельні ділянки площею 0,9520 га та 0,1981 га, які є на території с. Слохиня Самбірського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 10 лютого 2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, що все майно, а також державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №083480, серії ЛВ №065657 заповіла позивачці. Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати після смерті батька прийняла спадщину і була власником будинковолодіння та згаданих вище державних актів. Крім позивачки спадкоємцями є її брати: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які написали заяви про відмову від прийняття спадщини. На день смерті позивачка проживала разом з матір`ю, до смерті доглядала її і продовжує проживати в будинку матері. Звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, отримала відмову через пропуск терміну звернення до нотаріальної контори. З огляду на викладене, для захисту своїх майнових прав, позивачка звернулася до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 справа передана для розгляду судді Клімченку М.І.

Ухвалою судді від 27.02.2024 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Тесля О.М. не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, представник надала через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просила справу розглянути за її відсутністю та відсутністю позивачки, наполягали на позовних вимогах.

Представник відповідача Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області у підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить справу розглядати у їх відсутності, проти позову не заперечує.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог статей 200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.09.2014 (а.с.4).

Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 0,9520 га та 0,1981 га, які є на території с. Слохиня Самбірського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 22.12.1989, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №083480 та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №065657 (а.с.7, 13, 14).

10 лютого 2009 року ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на випадок моєї смерті буде мені належати і на що я за Законом матиму право, заповідаю своїй дочці ОСОБА_1 . Державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №083480, серія ЛВ №065657 видані Старосамбірським районним відділом земельних ресурсів у Львівській області 26.02.2004 заповідаю свої дочці ОСОБА_1 » (а.с.5).

Батько позивачки ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 09.10.2020 (а.с.8).

Спадкоємці першої черги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від права на прийняття спадщини, про що свідчать їх заяви про відмову від права на прийняття спадщини (а.с.16, 17).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Слохинівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 30.09.2020 за №652, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 . На момент смерті в житловому будинку були зареєстровані та проживали дочка ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_6 та дружина-внука ОСОБА_5 (а.с.20).

Листом приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу №137/01-16 від 01.10.2020 відмовлено у видачі свідоцтва через пропуск 6-місячного строку (а.с.18).

Таким чином, через пропуск терміну на прийняття спадщини позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина 1 статті 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 належне останній право власності на житловий будинок, перейшло за заповітом до ОСОБА_1 (позивачки у справі). Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельні ділянки площею 0,9520 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №065657) та 0,1981 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №083480), які є на території с. Слохиня Самбірського району Львівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 11.04.2024.

Суддя М.І. Клімченко