Ухвала

від 11.03.2024 по справі 487/2202/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2202/24

Провадження № 2-н/487/785/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 року Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Гаврасієнко В.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Капітал-Н» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2024 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, у якій просив стягнути з боржника 5827,20 грн заборгованість на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2022 по 01.02.2024, 302,80 грн судового збору та 700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, всього 6830,00 грн.

Суд, розглянувши заяву ОСББ «Капітал-Н» відмовляє у видачі судового наказу з наступних підстав.

Так, частиною 1 статті 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У пункті 3 частини 1 статті 165 ЦПК України, зокрема, передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Отже, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, перелічених у статті 161 ЦПК України.

Представником заявника заявлено серед іншого вимогу про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 700 грн.

Частиною 1статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу ( пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1 та 2статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, й з приводу витрат на правничу допомогу.

У свою чергу, в наказному провадженні розглядаються безспірні вимоги, що виключає можливість стягнення судовим наказом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів на дитину, у даному випадку у частці від заробітку боржника, останній позбавлений можливості подати заяву про скасування судового наказу, позаяк він має право відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 170 ЦПК України лише звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Враховуючи наведене, у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись ст.163,165,166,258- 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

ВідмовитиОб`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Капітал-Н» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відмова у видачі судового наказу в цій частині з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Гаврасієнко