Рішення

від 13.03.2024 по справі 766/12496/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12496/23

н/п 2/766/6783/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 березня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засіданняОніщенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Херсонхолод» про встановлення факту припинення трудових правовідносин,

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського міського суду Херсонської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ТОВ «Херсонхолод» яким просив встановити факт припинення з 11.09.2023 року трудових відносин між ним та ТОВ «Херсонсхолод» ( адреса Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське Шосе, буд. 25, пошт. індекс 73000, ЄДРПОУ 36130618).

Позовні вимоги обґрунтовує таким, що 01.04.2017 року його було прийнято на роботу до ТОВ «Херсонхолод» на посаду охоронця, запис про що було внесено до трудової книжки позивача. Указом президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено воєнний стан, який продовжується й досі. Після початку повномасштабної війни ТОВ «Херсонхолод» припинило свою діяльність, з 26.02.2022 року трудові відносини між позивачем та відповідачами призупинено. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого входила також Херсонська міська територіальна громада. Місто Херсон перебувало під тимчасовою окупацією у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року. Після деокупації міста неодноразово приходив на місце колишньої роботи для подання заяви про звільнення, проте на місці нікого не було, підприємство зачинено, через що 22.08.2023 року на адресу ТОВ «Херсонхолод» він надіслав рекомендований лист із вкладенням із заявою про звільнення, яким отримано відповідачами 28.08.2023 року, однак до часу звернення позивача із позовом жодної відповіді він не отримав, наказ про звільнення відсутній, через що позивач позбавлений можливості у захисті своїх трудових прав передбачених законом, зокрема щодо оформлення статусу безробітного та постановлення на облік. Вважає, що відповідно до Закону, датою припинення трудових відносин із відповідачем є 11.09.2023 року, тобто за спливом двох тижнів з часу його звернення засобами поштового зв`язку із відповідною заявою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України.

Позивач у судове засідання, в кому ухвалено рішення не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою також позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі на виклик суду не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення рекомендованого листа за адресою їх місцезнаходження вказаної у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 06.02.2024 року підприємство значиться зареєстрованим.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності дост. 281 ЦПК Українипостановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу Українивстановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є Кодекс законів про працю України.

Так судом встановлено, що згідно наказу від 28.03.2017 року № 17-в позивач був прийнятий на посаду охоронця у відділ охорони ТОВ «Херсонхолод», що вбачається із крайнього запису за № 32 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 21КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини першої статті 23КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Письмовим зверненням від 28.08.2023 року, яке позивач направив рекомендованим поштовим листом, позивач звертався до відповідачів із вимогою щодо врегулювання трудових відносин, проте вказане звернення залишилося без відповіді та реагування.

Згідно зі ст.36КЗпП України підставами припинення трудового договору є: угода сторін; закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290Цивільного процесуальногокодексу України випадках; підстави, передбачені контрактом; підстави, передбачені іншими законами.

У відповідність до пункту 4 статті 36КЗпП України однією з підстав розірвання трудового договору є ініціатива працівника. Статтею 38КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Трудове законодавство не передбачає обов`язкового двотижневого відпрацювання перед звільненням за власним бажанням, у ст.38КЗпП України визначено лише обов`язок працівника письмово попередити роботодавця про наступне звільнення за два тижні. Таке попередження не залежить зокрема від того, чи працює працівник у момент попередження, й роботодавець, навіть у такому випадку, не вправі відмовити йому у звільненні після спливу строку попередження.

При цьому, згідно імперативних приписів ст. 4 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від15.03.2022№2136-IX, у зв`язку з веденням бойових дій а також тимчасовою окупацією у м. Херсоні, в якому розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Проте на вимогу позивача жодної відповіді не надійшло, як і не надійшло жодних пояснень та заперечень від відповідачів щодо розглядуваного судом позову.

Законодавство про працю встановлює всесвітню охорону трудових прав працівників (ч.2 ст. 1 цього Кодексу). Статтею 48КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться записи про звільнення. Записи в трудовій книжці про звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП України).

Приписи статті 43Конституції України та статті 22КЗпП України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Конституційний Суд України розглядає право на працю, визначене статтею 43 Конституції України, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом (Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004, № 14-рп/2004, від 16.10.2007, № 8-рп/2007 та від 29.01.2008, № 2-рп/2008). Свобода праці передбачає можливість особи займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по своїй суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав. При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомив відповідача про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням.

Згідно ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.76, ч. 1,2ст.77, ч. 1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1,3ст. 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті та їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, на переконання суду, датою припинення трудових відносин слід вважати саме 11.09.2023 року, тобто через два тижні з моменту звернення до відповідачів із відповідною заявою, про що і просив позивач, який щодо будь-якої іншої дати, з якої б він бажав вважати його звільненим, вимог не заявляв.

Згідност. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись ст.ст.76-81,83,89,258-259,263-265,268,280-282,352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Херсонхолод» про встановлення факту припинення трудових правовідносин задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонхолод» ЄДРПОУ 36130618 починаючи з 11 вересня 2023 року на підставі ст. 38 КЗпП України з ініціативи працівника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонхолод» ЄДРПОУ 36130618 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 12 квітня 2024 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса мешкання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонхолод" адреса Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське Шосе, буд. 25, пошт. індекс 73000, ЄДРПОУ 36130618.

Суддя Л.А. Скрипнік