Ухвала

від 10.04.2024 по справі 331/4466/13-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

10.04.2024

Справа № 331/4466/13-к

Провадження № 1-кп/331/2/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_10 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_11 , ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням, в якому вказує на необхідність дослідження судом показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які вони надавали під час досудового слідства, та прийняття їх в якості доказів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що для реалізації права на справедливий суд та доступ до правосуддя стороні обвинувачення в доведенні провини ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при винесені рішення по справі необхідно застосувати правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду України з постановою від 14 листопада 2023 року у справі № 442/3434/21 зі змісту якої випливає висновок, що для оцінки допустимості показань недочитаного у судовому засіданні свідка потрібно дослідити:

- чи існували поважні причини для неявки свідка та відповідно для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів;

- чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого;

- чи існували достатні врівноважувальні чинники, зокрема й вагомі процесуальні гарантії, що можуть компенсувати незручності, спричинені стороні захисту внаслідок допуску доказу, і забезпечити щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.

Зокрема, будучи допитана під час досудового розслідування в якості свідка 05.10.2012 ОСОБА_12 пояснила, що з листопада 2010 року вона на прохання ОСОБА_10 за вигонароду у себе вдома готувала реєстри та інші бухгалтерські документи щодо оформлення правочинів між підприємствами, а саме переведенням коштів збезготівкової форми у готівку. Крім того ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_10 виступав посередником при оформленні правочинів між КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради та ТОВ «Віконні системи» по конвертації коштів у готівку. На виконання його вказівки вона допомагала начальнику відділу КП ОСОБА_17 правильно скласти реєстр щодо послуг з отримання первинної документації та подальшої конвертації коштів. У подальшому бухгалтер КП «Підприємство комунальної власності» внесла в реєстр перелік послуг, які нібито надаються ТОВ «Віконні системи». Під час повторного допиту у якості свідка 05.12.2012 ОСОБА_12 відмовилась надавати покази на підставі ст. 63 Конституції України.

11.01.2024, під час судового розгляду у приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, свідок ОСОБА_12 відмовилася від надання показань стосовно обвинувачених без поважних причин. Свою відмову від надання показів ОСОБА_12 виклала у письмовій заяві, яку долучила до матеріалів судової справи.

24.01.2024 Запорізькою обласною прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення свідком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 385 КК України.

Сторона обвинувачення вважає, що показання свідка ОСОБА_12 , надані нею під час досудового розслідування, є однією з вирішальних підстав для засудження обвинувачених.

Також, згідно матеріалів кримінального провадження вирішальними підставами для засудження обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , окрім іншого, є:

- протокол допиту в якості свідка директора ТОВ ПК «Віконні системи» ОСОБА_13 , який пояснив, що приблизно в серпні 2012 року до нього звернувся знайомий на ім`я ОСОБА_18 з проханням запозичити йому грошові кошти в сумі 1024000 грн. строком на 2 місяці для його друзів з Енергодару. При цьому в якості гарантії за повернення зазначених грошових коштів на банківський рахунок ТОВ ПК «Віконні системи» надійдуть грошові кошти від підприємства м. Енергодара у вказаній сумі без постачання їм товарів та виконання будь яких робіт. Підприємству ТОВ ПК «Віконні системи» були потрібні безготівкові кошти для розрахунків з контрагентами, тому він надав свою згоду. Приблизно в серпні - вересні 2012 року на банківський рахунок ТОВ ПК «Віконні системи» від КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради трьома платіжками надійшли грошові кошти в сумі 1024000 грн з призначенням платежу «за виконані роботи за договорами № 47-11 і № 48-11 от 01.11.2011» а він у свою чергу передав ОСОБА_18 готівку у такій же сумі. Потім, приблизно на початку жовтня 2012 року ОСОБА_18 повідомив йому, що у КП «Підприємство комунальної власності» неприємності з податковою і попросив перерахувати на їх рахунок 1024000 грн як помилково перераховані. Він виконав прохання ОСОБА_18 , а той у свою чергу повернув йому 1024000 грн готівкою. Службові особи КП «Підприємство комунальної власності» йому не знайомі, ТОВ ПК «Віконні системи» ніколи не виконувало ніяких робіт для вказаного підприємства та договори № 47-11 і № 48-11 від 01.11.2011 з ними не укладало;

- протокол допиту в якості свідка директора ТОВ «Строй-ресурс» ОСОБА_14 , яка пояснила, що в кінці жовтня 2012 року з нею зв`язався представник КП «Підприємство комунальної власності» м. Енергодара та повідомив про необхідність виконання у них будівельних робіт. За усною домовленістю про попередню оплату робіт протягом наступного тижня на рахунок ТОВ «Строй-ресурс» надійшли грошові кошти від КП «Підприємство комунальної власності» м. Енергодара в сумі 1024000 грн з призначенням платежу «за виконані роботи згідно договорів № 47-11, № 48-11 від 01.11.2011, в т.ч. ПДВ». Зазначені договори у 2011 році вона не укладала та не підписувала, про що повідомила представника КП «Підприємство комунальної власності» м. Енергодара. На його прохання про оформлення податкової накладної про нібито виконані роботи для КП серпнем 2012 року відмовила. Жодних договорів з КП «Підприємство комунальної власності» м. Енергодара ТОВ «Строй-ресурс» не укладало, роботи для КП не виконувало;

- протокол допиту в якості свідка головного бухгалтера КП «Підприємство комунальної власності» ОСОБА_15 , яка пояснила, що 30.08.12 року за вказівкою ОСОБА_9 вона перерахувала грошові кошти в сумі 700 тис. грн. на рахунок підприємства ТОВ ПК «Віконні системи». Зі слів ОСОБА_9 їй стало відомо, що акти виконаних робіт знаходяться на підпису. Податкову накладну, надану їй ОСОБА_9 включено в податковий кредит КП «Підприємство комунальної власності»;

- протокол допиту в якості свідка заступника начальника КП «Підприємство комунальної власності» ОСОБА_16 , яка пояснила, що в її обов`язки входить підготовка проектів договорів, пов`язаних з наданням послуг, поставок товару, узгодження даних договорів зі службами виконання зазначених договорів. Після цього договір направляється на підпис директору КП «Підприємство комунальної власності» ОСОБА_9 Угоди з підприємством ТОВ ПК «Віконні системи» не укладались та в книзі реєстрації договорів не реєструвались.

Стороною обвинувачення вживалися всі можливі заходи для забезпечення явки вказаних свідків у судове засідання, однак із-за оголошення в Україні військового стану у зв`язку з агресією російської федерації перебування та перебування більшості свідків на тимчасово окупованій території, їх теперішнє місцезнаходження не відомо. Вказані обставини є поважними причинами для неявки свідків та відповідно для прийняття показань недопитаних відсутніх свідків як доказів.

Також, прокурор просить суд врахувати зафіксовані в ході проведення ОТЗ встановлені факти та у сукупності з іншими доказами по справі і прийняти законне рішення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечували, вважали його необґрунтованим. Адвокат ОСОБА_8 надав суду письмові заперечення.

Вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 95 КПК України передбачає, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 225 КПК України, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 22 жовтня 2021 року (справа № 487/5684/19), постановою Верховного Суду від 01.03.2023 року (справа 628/1284/20), та іншими постановами Верховного суду.

Колегія суддів підкреслює, що недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 статті 7 КПК України). Тому, засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту частини другої статті 23 та статті 86 цього Кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже судове рішення відповідно до статті 370 цього Кодексу не може бути визнано законним і обґрунтованим і згідно з частиною першою статті 412 КПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Свідок ОСОБА_12 безпосередньо, двічі з`являлась до суду для дачі показань у якості свідка. Перебуваючи в залі судового засідання, вона скористалась наданими їй кримінально-процесуальним законом та ст.63 Конституції України правами, та відмовилась від дачі показань у якості свідка.

Судом двічі, 13.12.2022 р. та 25.01.2023 р. на адресу прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_19 надсилались листи з вимогою забезпечити явку свідків в судове засідання.

Ухвалою суду від 07.03.2023 року встановлено стороні обвинувачення строк до 05 квітня 2023 року для подання доказів у даному кримінальному провадженні, а саме забезпечення явки свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 у судове засідання.

В порушення ст.23 КПК України, прокурором не забезпечено явки до суду свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Свідок ОСОБА_13 , відповідно до матеріалів справи є мешканцем м. Дніпро. Належним чином його місцезнаходження стороною обвинувачення не встановлено.

Судом вживались заходи щодо виклику свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які ще до початку збройної агресії проти України тричі викликались до суду шляхом направлення повісток за місцем зареєстрованого проживання та направлення смс- повісток. Проте, вказані свідки не з`явились у судові засідання призначені на 11.11.2021 року, 25.01.22 року та 10.02.2022 року.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає клопотання прокурора про необхідність дослідження судом показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які вони надавали під час досудового слідства, та прийняття їх в якості доказів, як таке, що не ґрунтується на вимогах Закону, в зв`язку з чим в клопотанні слід відмовити.

Також, прокурор просить суд врахувати зафіксовані в ході проведення ОТЗ встановлені факти та у сукупності з іншими доказами по справі і прийняти законне рішення.

На вказане, колегія суддів зауважує, що згідно з ухвалою суду від 08.09.2021 перелічені прокурором матеріали і результати проведених оперативно-технічних заходів вже визнано очевидно недопустимими доказами у зв`язку з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89,370-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про дослідження протоколів допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , складених слідчим під час досудового слідства.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3