Ухвала

від 15.04.2024 по справі 701/426/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

15 квітня 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів: ОСОБА_3 до Маньківської селищної ради про визнання права власноті на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власноті на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кищенці Маньківського району Черкаської області померла мати позивачів - ОСОБА_4 . Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 16.02.1998 Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області , актовий запис №2.

Після її смерті відкрилась спадщина, у яку входить земельна ділянки розміром 2,4089 га., передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маньківської селищної ради (бувшої Кищенецької сільської ради), Уманського району Черкаської області.

Позивачі являються спадкоємцями за заповітом та законом після ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою селищної ради №95 від 04.04.2024 року, заповітом, свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , свідоцтвами про укладення шлюбу позивача ОСОБА_2 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00044443863 від 09.04.2024 року, відповідно якого спадкодавець мала дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , та постановами нотаріуса.

20.02.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,4090 га., передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована та території Кищинецької сільської ради, (на теперішній час Маньківської селищної ради) яка належала матері - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

12.03.2024 року позивач ОСОБА_2 через представника звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на частки земельної ділянки площею 2,4090 га., передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована та території Кищинецької сільської ради, ( на теперішній час Маньківської селищної ради) яка належала матері - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки не було пред`явлено правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто на спадкове майно.

В цих же постановах зазначено, що у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину спір вирішується за правилами позовного провадження.

Саме це змушує позивачів звернутись до суду, оскільки іншим шляхом отримати право на спадщину не можливо.

На предмет обґрунтування позовних вимог зазначає наступне: позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , довідкою селищної ради, постановою нотаріуса.

Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,4090 га., після смерті матері, однак постановами державного нотаріуса від 20.02.2024 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій оскільки аналізом правовстановлюючого документи виявлено, що право власності спадкодавця - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку виникло після смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги після ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою селищної ради, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Зміна прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвами про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 .

12.03.2024 року позивач ОСОБА_2 через представника звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на частки земельної ділянки площею 2,4090 га., передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована та території Кищинецької сільської ради, (на теперішній час Маньківської селищної ради) яка належала матері - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки не було пред`явлено правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто на спадкове майно.

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільно стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №0004443863 прізвище до державної реєстрації шлюбу спадкодавця було Шайтар.

ОСОБА_4 за життя належний їй житловий будинок заповіла дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 . Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво серії НОМЕР_7 . Відповідно довідки селищної ради спадкоємців після ОСОБА_8 не має.

Аналізуючи наявні матеріали видно, що право власності спадкодавця ОСОБА_6 на майно, а саме на вказану земельну ділянку виникло 26 липня 1996 року. Це підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧР №047800, згідно якого ОСОБА_4 на підставі рішення Маньківської райдержадміністрації №238 від 26 липня 1996 року належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Кищенці» розміром 3,35 в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат зареєстровано 5 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №415.

У зв`язку з довготривалим виготовленням державних актів про право приватної власності на землю та смертю ОСОБА_4 державний акт не отримала.

Відповідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка площею 2,4089 га., кадастровий номер 7123183000:02:001:0249 належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 28.10.2003 року, серії ЧP №026190 цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вартість земельної ділянки становить 103194,38 грн.

Таким чином, за наявних обставин у позивачів як спадкоємців, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/426/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів: ОСОБА_3 до Маньківської селищної ради про визнання права власноті на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 25 квітня 2024 року о 10 годині 20 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 25 квітня 2024 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 25 квітня 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський