Рішення

від 18.03.2024 по справі 369/21242/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 369/21242/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

18 березня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Київський обласний центр зайнятості звернувся у Києво-Святошинський районний суд Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що Києво-Святошинським районним центром зайнятості, на підставі заяви, поданої дистанційно через портал«Дія», 08.12.2020 взято на облік та надано статус безробітного ОСОБА_1 . У день взяття на облік спеціалістом Києво-Святошинського РЦЗ на ОСОБА_1 створена персональна картка особи, яка звернулася до центру зайнятості. 08.12.2020 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю. Того ж дня, з ним складено та узгоджено Індивідуальний план працевлаштування безробітного №106420122800009.

У позовній заяві також вказано, що керуючись Порядком обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013 №494 та постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1, проведено перевірку осіб, які перебували на обліку у базових центрах зайнятості (у тому числі і у Києво-Святошинському РЦЗ), були зареєстровані як безробітні, отримували допомогу по безробіттю і одночасно перебували у трудових (цивільно-правових) відносинах з підприємствами (установами, організаціями), отримували пенсію.

На підставі отриманої з ПФУ інформації про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ«Шахтар-Сервіс» (ЄДРПОУ 41285644) з 17.02.2021, Києво-Святошинським РЦЗ зроблено запит для підтвердження таких відносин, проте, відповідь від роботодавця не надійшла.

В зв`язку з неможливістю отримання інформації від роботодавця, центри зайнятості керуються даними, наявними в системі ЄІАС (Єдина інформаційно-аналітична система), отриманими відповідно до Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013 №494 та постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1.

На підставі відомостей, наявних у системі ЄІАС, працівниками Києво-Святошинського РЦЗ складено Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №77 від 08.07.2021, відповідно до п.18, ч.2, ст.22 ЗУ«Про зайнятість населення», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 №60/62.

Відповідно до зазначеного Акту встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку у Києво-Святошинському РЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, перебував у трудових відносинах з ТОВ«Шахтар-Сервіс» (ЄДРПОУ 41285644) з 17.02.2021.

Оскільки, Києво-Святошинському РЦЗ не було відомо про факт перебування у трудових відносинах, з вини ОСОБА_1 , з 17.02.2021 йому безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 7353грн. 41коп.

14.07.2021 Києво-Святошинським РЦЗ видано наказ №45-ОД щодо повернення коштів ОСОБА_1 .

Як зазначено, стосовно відповідача вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме: лист-претензія Києво-Святошинського РЦЗ від 15.07.2021 вих. №461/01/01-14 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 7353грн. 41коп. отримана ним особисто 26.07.2021, про що зазначено на її звороті.

Позивач також вказує, що Наказом Міністерства економіки України №4050 від 20.10.2022 Києво-Святошинський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) реорганізовано шляхом приєднання до Київського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491085).

Наказом Міністерства економіки України №4325 від 02.11.2022 Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості та наказу Київського обласного центру зайнятості №365/01-28.01 від 19.12.2022 Про створення Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення створено Бучанську філію Київського обласного центру зайнятості і покладено виконання обов`язків директора філії на ОСОБА_2 .

Правонаступником Києво-Святошинського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) є Київський обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ 03491085). Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості наділена правом представляти права та законні інтереси Київського обласного центру зайнятості.

Враховуючи зазначені вище обставини, просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 7353грн. 41коп. та судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп.

Відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.01.2024, матеріали цієї справи передано до Придніпровського районного суду м.Черкаси, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю. До Придніпровського районного суду м.Черкаси матеріали справи №369/21242/23 надійшли 05.02.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024, справа №369/21242/23 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м.Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2024 справу прийнято, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 18.03.2024 до суду надійшла письмова зава представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 від 18.03.2024 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 06.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного центру зайнятості із заявою №20201206-95387, яку подано дистанційно через портал «Дія», про надання статусу безробітного. У заяві зазначив, що через відсутність роботи він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Крім того, 06.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного центру зайнятості із заявою №20201206-95387/2, яку подано дистанційно через портал «Дія», про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Києво-Святошинським районним центром зайнятості 08.12.2020 відповідачу надано статус безробітного (за його особистою заявою), на підставі ч.1 ст. 43 Закону УкраїниПро зайнятість населення та призначено виплату допомоги по безробіттю, відповідно до ст.ст.22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У Києво-Святошинському районному центрі зайнятості відповідач перебував на обліку у період з 08.12.2020 по 14.06.2021 як особа, що шукає роботу, відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу (який на час розгляду справи по суті хоч і втратив чинність, проте період, за який відбувались нарахування та виплати допомоги по безробіттю відповідачу, підпадає під його регулювання), йому було надано статус безробітного та встановлена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними відповідно до Законів України: «Про зайнятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Керуючись Порядком обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013 №494 та постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1, проведено перевірку осіб, які перебували на обліку у базових центрах зайнятості (у тому числі і у Києво-Святошинському районному центрі зайнятості), були зареєстровані як безробітні, отримували допомогу по безробіттю і одночасно перебували у трудових (цивільно-правових) відносинах з підприємствами (установами, організаціями), отримували пенсію.

На підставі отриманої з ПФУ інформації про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ«Шахтар-Сервіс» (ЄДРПОУ 41285644) з 17.02.2021, Києво-Святошинським районним центром зайнятості зроблено запит для підтвердження таких відносин, проте, відповідь від роботодавця не надійшла.

В зв`язку з неможливістю отримання інформації від роботодавця, центри зайнятості керуються даними, наявними у системі ЄІАС (Єдина інформаційно-аналітична система), отриманими Відповідно до Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерствадоходів і зборів України 19.09.2013 №494 та постановою правлінняПенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1.

На підставі відомостей, наявних у системі ЄІАС, працівниками Києво-Святошинського районного центру зайнятості складено Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №77 від 08.07.2021, відповідно до п.18, ч.2, ст.22 Закону України«Про зайнятість населення», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 №60/62.

Відповідно до зазначеного Акту встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку у Києво-Святошинському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Шахтар-Сервіс» (ЄДРПОУ 41285644) з 17.02.2021, тобто, фактично приховав інформацію про обставини, що вливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

14.06.2021 директором Києво-Святошинського районного центру зайнятості винесено наказ №НТ210614 про припинення відповідачу допомоги по безробіттю та припинення його реєстрації, як безробітного.

Згідно з довідкою Києво-Святошинського районного центру зайнятості від 08.07.2021 №1244/1, за період з лютого2021року по квітень2021року, відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в загальному розмірі 7353грн. 41коп.

14.07.2021 директором Києво-Святошинського районного центру зайнятості винесено наказ №45-ОД про повернення відповідачем виплаченої йому допомоги по безробіттю, у розмірі 7353грн. 41коп., за період з 17.02.2021 по 28.04.2021.

Разом з тим, 15.07.2021 відповідачу направлявся лист-претензія за вих.№461/01/01-14 з вимогою повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 7353грн. 41коп., яка отримана особисто відповідачем 26.07.2021.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у добровільному порядку не повернув незаконно отриману допомогу по безробіттю, то позивач звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо механізму використання коштів державного бюджету, призначених для виплати допомоги по безробіттю, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про зайнятість населення», Закону України«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624 (який діяв на час виниклих правовідносин), Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 (який діяв на час виниклих правовідносин).

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України). Способи захисту визначені Цивільним Кодексом України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

У статтях 46 та 48 Конституції України розкриваються деякі елементи соціальної політики держави, якими передбачається, що громадяни мають право на соціальний захист та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Одним із важливих видів соціальної допомоги, спрямованої на здійснення соціального захисту громадян, які цього потребують, є запровадження державою інституту надання державної соціальної допомоги.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Імперативний обов`язок, за яким набувач зобов`язаний повернути законному власнику безпідставно набуте майно, закріплено у ч.1 ст.1213 ЦК України.

Положеннями ст. 1215 ЦК України, передбачено, що підставами за яких безпідставно набуте майном не підлягає поверненню, крім іншого є заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний- особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Визначення осіб,які можутьнабути статусбезробітного,закріплено уст.43Закону України«Про зайнятістьнаселення»,відповідно доякої такогостатусу моженабути: 1)особапрацездатного вікудо призначенняпенсії (зокремаза віком,на пільговихумовах абоза вислугуроків),яка черезвідсутність роботине маєзаробітку абоінших передбаченихзаконодавством доходів,готова таздатна приступитидо роботи; 2)особаз інвалідністю,яка недосягла встановленогостаттею26Закону України"Прозагальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування"пенсійноговіку таотримує пенсіюпо інвалідностіабо соціальнудопомогу відповіднодо законівУкраїни"Продержавну соціальнудопомогу особамз інвалідністюз дитинствата дітямз інвалідністю"та "Продержавну соціальнудопомогу особам,які немають правана пенсію,та особамз інвалідністю"; 3)особа,молодша 16-річноговіку,яка працювалаі булазвільнена узв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці,зокрема припиненнямабо перепрофілюваннямпідприємств,установ таорганізацій,скороченням чисельності(штату)працівників; 4)одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно доЗакону України"Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною. Вказана норма кореспондує з положеннями викладеними п.14 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 19.09.2018 №792.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. У разі, якщо особа отримала допомогу по безробіттю без наявних на те підстав то вона зобов`язана добровільно повернути безпідставно отриману суму, в іншому разі відповідна сума виплаченої по безробіттю допомоги стягується з неї у встановленому законом порядку.

Діяльність центральногооргану виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферізайнятості населеннята трудовоїміграції,спрямовується ікоординується Міністром-керівником центральногооргану виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері зайнятостінаселення татрудової міграції. Центральнийорган виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферізайнятості населеннята трудовоїміграції,здійснює своїповноваження безпосередньота черезтериторіальні органи. Територіальніоргани центральногооргану виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферізайнятості населеннята трудовоїміграції вАвтономній РеспубліціКрим,областях,містах Києвіта Севастополі,районах,районах умістах,містах єюридичними особамипублічного права. Досфери управлінняцентрального органувиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферізайнятості населеннята трудовоїміграції,можуть належатипідприємства,установи таорганізації. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ч.ч.1-3 ст.21 Закону України «Про зайнятість населення»).

За правиламич.2ст.36Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»застраховані особи,зареєстровані вустановленому порядкуяк безробітні,зобов`язані своєчасноподавати відомостіпро обставини,що впливаютьна умовивиплати їмзабезпечення танадання соціальнихпослуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України така особа зобов`язана повідомити про це територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому особа зареєстрована як безробітна.

Абзацом першим частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред`являє документи, визначені у Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2018 №792 (який на час розгляду справи по суті хоч і втратив чинність на підставі Постанови КМ№ 446 від 30.03.2023, проте на момент взяття відповідача на облік та період, за який відбувались нарахування та виплати допомоги по безробіттю відповідачу, підпадає під його регулювання).

У відповідності до вказаного вище Порядку особі, яка пред`явила документи, зазначені в пункті4 цього Порядку, кар`єрний радник забезпечуватиме її супровід та організацію надання послуг.

Для прийняття рішення про надання статусу безробітного кар`єрний радник вносить відомості з документів, зазначених у пунктах 17-19 цього Порядку, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості та аналізує персональну картку особи, яка шукає роботу.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, а для осіб, зазначених у підпункті1 пункту18 цього Порядку, після припинення трудових відносин (іншого виду зайнятості) у порядку, визначеномуЗаконом УкраїниПро зайнятість населення. З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар`єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду від 13.02.2009 №7-1 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.03.2009 №232/16248, за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст.4 ЦПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ЦПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93) та пункт75 рішення від 05.04.2005 у справі Афанасьєв проти України (заява №38722/02) судом враховано, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення- гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог з урахуванням обраного Позивачем способу захисту права.

При цьому, суд враховує, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей3, 55, 124 Конституції України та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Суд також зауважує на тому, що законодавець пов`язує повернення отриманої допомоги по безробіттю, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно ст.81 ЦПК Українимає довести позивач.

Такий правовий висновок викладено у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду України від 04.02.2019 у справі №266/2069/17, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №532/1191/17, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.11.2019 у справі №332/2805/18.

У цій справі встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку у Києво-Святошинському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, перебував у трудових відносинах з ТОВ«Шахтар-Сервіс» (ЄДРПОУ 41285644) з 17.02.2021. Разом з тим, у порушення приписів ч.ч.2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідач не подав своєчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на указані норми чинного законодавства України, у період з 17.02.2021 по 28.04.2021, відповідач не мав права на одержання статусу безробітного, а також на одержання відповідної допомоги по безробіттю.

Відтак позивачем доведено належними та допустимими доказами недобросовісність у діях відповідача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача, у межах заявлених позовних вимог, підлягає 7353грн. 41коп., як безпідставно виплачена матеріальна допомога по безробіттю, оскільки перераховані грошові кошти надані позивачем за наявності недобросовісності зі сторони відповідача. Слід зазначити, що відповідач не скористався правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову- на відповідача.

Так, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп. (платіжна інструкція №7898 від 11.12.2023).

Таким чином, оскільки, позовні вимоги Київського обласного центру зайнятості задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.4,5,12-13,76-84,89,141,223,259,264-265,268,280-282,353,354ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на корить Київського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491085, м.Київ, пров.Будівельників,5а); IBAN UA33821720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській області) як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 7353грн. 41коп. та судовий збір у розмірі 2684грн. 00коп., а всього 10037грн. 41 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 25.03.2024.

Головуючий суддя С.М. Позарецька