печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27328/16-ц
пр. 2-516/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа № 757/27328/16-ц
сторони
позивач (відповідач по зустрічному позову) ОСОБА_1
відповідач (позивач по зустрічному позову) ОСОБА_2
третя особа по зустрічному позову ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку провадження в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про поділ спільного майна, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 14.02.1996 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16.10.2013 шлюб між ними розірвано. На сьогоднішній день домовленості про порядок поділу нерухомого та рухомого майна між колишнім подружжям не досягнуто .Вказує, що в період шлюбу за спільні кошти родини ним та відповідачем було придбане наступне майно: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок придбаний 30.09.2005 відповідно до договору купівлі-продажу будинку, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кобелєвою Я. О. Вартість будинку становила 185040 (сто вісімдесят п`ять тисяч сорок) грн. Право власності на зазначений будинок зареєстроване за відповідачем; квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира була придбана в грудні 1996 року, відповідачці належить 1/2 частка зазначеної квартири, документи на зазначену квартиру знаходяться також у неї; автомобіль MITSUBISHI, 2009 року випуску, д.н. НОМЕР_1 чорного кольору, право власності на автомобіль зареєстроване за позивачем, але фактично автомобіль знаходиться у користуванні відповідачки. Вартість зазначеного автомобілю на час купівлі становила 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. Посилаючись на те, що між сторонами існує спір щодо розподілу майна, набутого за час шлюбу, яке є їх спільною сумісною власністю, ОСОБА_1 , відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 14.06.2018, просить суд: визнати житловий, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у розмірі 9/10. Визнати квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ОСОБА_1 право власності у вказаному майні у розмірі 1/4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль MITSUBISHI, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, присудивши на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 100000,00 грн, за умови попереднього внесення відповідачем даної грошової суми на депозитний рахунок суду. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. від 10.10.2016 справу за вказаним позовом призначено до судового розгляду.
05.04.2017 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 було придбано за спільні кошти частки в статутних капіталах юридичних осіб, а саме: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Алвир» код ЄДРПОУ 24165817, зареєстроване за адресою: 83048, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Байдукова, буд.7, датою державної реєстрації є 29.02.1996. Вказує, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Науково-виробниче підприємство «Адвир» становить 50% (190,00 грн.) Внесок до статутного капіталу ТОВ Науково-виробниче підприємство «Алвир» здійснено за спільні кошти з ОСОБА_2 . ТОВ «Центр «Бізнес-Консуд», код ЄДРПОУ 31771184, зареєстроване за адресою: 83027, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Касіора, буд. 20. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації є 12.11.2001 Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Центр «Бізнес-Консуд» становить 50% (20 500,00 грн.) Внесок до статутного капіталу ТОВ «Центр «Бізнес-Консул» здійснено за спільні кошти з ОСОБА_2 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань додається). ТОВ Фірма «Ноель-Плюс», код ЄДРПОУ 31553308, зареєстроване за адресою: 95001, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Комунальна, будинок 28-А. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації є 04.07.2001 Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Фірма «Ноель-Плюс» становить 50% (5 900 грн.) Внесок до статутного капіталу ТОВ Фірма «Ноель-Плюс» здійснено за спільні кошти з ОСОБА_2 . Таким чином, оскільки частки ОСОБА_1 в статутних капіталах юридичних осіб, а саме - частка 50% у статутному капіталі ТОВ Науково-виробниче підприємство «Алвир», частка 50% у статутному капіталі ТОВ. «Центр «Бізнес-Консул» та частка 50% у статутному капіталі ТОВ Фірма «Ноель-Плюс, були оплачені за рахунок спільних коштів з ОСОБА_2 під час перебування з нею у шлюбі та без її згоди, ОСОБА_2 має право на компенсацію половину вартості часток у статутних капіталах вказаних юридичних осіб. На підставі викладеного, просила визнати за нею частку 50% у зазначених товариствах.
14.11.1017 від адвоката Кучеренко О.В. в інтересах ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заву, у яких зазначила, що обставини на які посилається позивач в позовній заяві не підтверджені належними доказами, зокрема, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту придбання майна начебто за спільні кошти позивачем не надано. Зазначає, що одного лише факту придбання майна під час шлюбу недостатньо для підтвердження належності майна подружжю на праві спільної сумісної власності. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до купівлі квартири АДРЕСА_3 , оскільки вказана квартира було придбана на користь ОСОБА_2 та її доньки від першого шлюбу - ОСОБА_3 . Щодо житлового будинку з житловою прибудовою та мансардою за АДРЕСА_1 , зазначила, що його було придбано з метою проживання у ньому позивача та відповідача, доньки відповідача та її матері, яку відповідач згодом забрала з м. Київ до м. Донецьк, у зв?язку з необхідністю постійного догляду за нею. Вказаний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , придбано було придбано подружжям у матері ОСОБА_1 за кошти, отримані від продажу спільної квартири, розташованої по АДРЕСА_4 , а також за власні кошти ОСОБА_2 , у загальному розмірі 250000,00 доларів США. Зазначає, що ОСОБА_2 вклала власні кошти у розмірі 160000,00 доларів США. Взамін на будинок по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 також було придбано квартиру для матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вартістю 120000,00 доларів США. Більше того, зазначає, що за період проживання в будинку вона, ОСОБА_2 , доклала багато зусиль та коштів на облаштування будинку, забезпечення комфортних умов проживання у ньому. Ремонт у будинку здійснювався виключно за її власні кошти, нею ж здійснювався і підбір будівельників. Окрім того, зазначила, що у своїй позовній заяві позивач вказує, що вартість будинку становить 185040,00 грн., однак, вказана сума вартості будинку не відповідає фактичній сумі грошових коштів, наданої в оплату вартості житлового будинку, а також ринковій вартості житлового будинку станом на сьогодні. На підставі викладеного, позов ОСОБА_1 просила задовольнити частково, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 автомобіля марки MITSUBISHI, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки автомобілю у розмірі 100000,00 грн у відшкодування вартості 1/2 частки автомобілю. Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .
01.03.2019 від адвоката Войченка С.В. в інтересах ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, у яких зазначив, що ОСОБА_1 не надав жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що на придбання квартири АДРЕСА_5 були надані кошти батьками ОСОБА_1 а спірна квартира була придбана ОСОБА_1 за час шлюбу з ОСОБА_2 , тобто, є спільною сумісною власністю подружжя. Окрім того, зазначив, що станом на 2004 та 2005 рік ОСОБА_2 отримувала в 7-10 разів більше від середньої заробітної плати в Україні, що в свою чергу підтверджує високий рівень доходу відповідачки, а також спроможність накопичити заощадження для придбання будинку, і в подальшому повернути частину коштів які були позичені у свідків.
25.04.2019 до суду від адвоката Войченка С.В. в інтересах ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 09.12.2020 призначено у справі за первісним позовом авто-товарознавчу експертизу.
26.03.2021 до суду з ТОВ Український експертний центр» надійшов звіт №17/21-А про оцінку автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 (т. 2, а. с. 227-232).
У зв`язку зі смертю судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А., здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи.
Ухвалою суду від 11.10.2021 справу за вказаним позовом прийнято до провадження судді Новака Р.В.
Ухвалою суду від 09.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
14.04.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої, просила суд при прийнятті рішення, щодо заявлених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шляхом залишення часток у розмірі 100 % у статутних капіталах: ТОВ Науково-виробниче підприємство «Алвир», код ЄДРПОУ 24165817, зареєстроване за адресою: 83048, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Байдукова, будинок 7; ТОВ «Центр «Бізнес-Консул», код ЄДРПОУ 31771184, зареєстроване за адресою: 83027, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Касіора. буд. 20; ТОВ Фірма «Ноель-Плюс», код ЕДРПОУ 31553308, зареєстроване за адресою: 95001, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Комунальна, будинок 28-А, об`єктом приватної власності ОСОБА_1 . А вона, ОСОБА_2 , відмовляється від права на компенсацію від ОСОБА_1 половини вартості часток у статутному капіталі вищезазначених Товариств, що були зареєстровані у період шлюбу. Окрім того, відмовляється від права на стягнення компенсації від ОСОБА_1 грошових коштів за транспортні засоби, що були придбані у період шлюбу та реалізовані без її згоди.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, від адвоката Кучеренко О.М. надійшла заява про розгляд справи без її участі, зустрічну позовну заяву підтримувала, просила задовольнити, первісну позовну заяву просила задовольнити частково.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки інші учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, про часткове задоволення первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.02.1996 укладено шлюб.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16.10.2013 шлюб між ними розірвано.
В період шлюбу подружжям придбано за спільні кошти наступне майно: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок придбаний 30.09.2005 відповідно до договору купівлі-продажу будинку, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кобелєвою Я. О. Право власності на зазначений будинок зареєстроване за ОСОБА_2 ; квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира була придбана в грудні 1996 року, 1/2 частка зазначеної квартири належить ОСОБА_2 ; автомобіль MITSUBISHI, 2009 року випуску, д.н. НОМЕР_1 чорного кольору, право власності на автомобіль зареєстроване за ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).
Тлумачення статей 60, 61 СК України дає підстави для висновку, що спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20), конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.
Згідно з частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч. 2 ст. 70 СК України).
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Предметом поділу у цій справі є спірні квартири та автомобіль.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилався на те, що спірне майно набуте сторонами під час шлюбу, а тому є спільним майном подружжя, просив визнати житловий, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ним право власності на частку у розмірі 9/10. Визнати квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ним право власності у вказаному майні у розмірі 1/4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль MITSUBISHI, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, присудивши на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 100000,00 грн, за умови попереднього внесення відповідачем даної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що під час перебування з ОСОБА_1 у шлюбі, окрім нерухомого та рухомого майна також було придбано за спільні кошти частки в статутних капіталах юридичних осіб, просила прийняти наступне прийняти наступне судове рішення (з урахуванням заяви від 14.04.2023) шляхом залишення часток у розмірі 100 % у статутних капіталах: ТОВ Науково-виробниче підприємство «Алвир», код ЄДРПОУ 24165817, зареєстроване за адресою: 83048, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Байдукова, будинок 7; ТОВ «Центр «Бізнес-Консул», код ЄДРПОУ 31771184, зареєстроване за адресою: 83027, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Касіора. буд. 20; ТОВ Фірма «Ноель-Плюс», код ЕДРПОУ 31553308, зареєстроване за адресою: 95001, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Комунальна, будинок 28-А, об?єктом приватної власності ОСОБА_1 . А вона, ОСОБА_2 , відмовляється від права на компенсацію від ОСОБА_1 половини вартості часток у статутному капіталі вищезазначених Товариств, що були зареєстровані у період шлюбу. Окрім того, відмовляється від права на стягнення компенсації від ОСОБА_1 грошових коштів за транспортні засоби, що були придбані у період шлюбу та реалізовані без її згоди.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що спірний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , придбано подружжям у матері ОСОБА_1 за кошти, отримані від продажу спільної квартири АДРЕСА_5 , окрім того, за власні кошти ОСОБА_2 , у загальному розмірі 250000,00 доларів США.
Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.
За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_6 . У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач вказує, що «вказана квартира була придбана у 1996 році за особисті кошти позивача, які були надані йому батьками саме з метою її придбання, квартира знаходилася в приватній власності позивача та була продана позивачем у 2005 році за 38866 грн.).
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження факту надання коштів батьками ОСОБА_1 на придбання квартири АДРЕСА_5 .
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу який би підтверджував, що кошти, за які було придбано квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , були надані батьками ОСОБА_1 .
Разом з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 14.02.1996, та вказана квартира була придбана подружжям, відповідно до договору купівлі-продажу, 09.09.1996. Тобто, квартира АДРЕСА_7 була придбана ОСОБА_1 за час шлюбу з ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 60 СК України квартира розташована за адресою: АДРЕСА_6 , була спільною сумісною власністю подружжя, тому твердження ОСОБА_1 , що вказана квартира була його приватною власністю є таким, що не відповідає дійсності та вводить суд в оману.
Щодо власних коштів ОСОБА_2 , витрачених на придбання будинку АДРЕСА_1 , судом встановлені наступні обставини.
Так, ОСОБА_1 вказує, що середня заробітна плата відповідача у 2004 та 2005 роках становила 6973,02 грн. Разом з тим, відповідно до даних офіційного веб-сайту Державної служби статистики України, середня заробітна плата в Донецькій області станом на 2004 рік становила 712,08 грн., а в 2005 році - 962,29 грн. (роздрукована таблиця із сайту міститься в матеріалах справи).
Таким чином, розмір заробітної плати ОСОБА_2 станом на 2004 рік та 2005 рік вказує тільки на те, що на той момент вона отримувала в 7-10 разів більше від середньої заробітної плати в Україні, що в свою чергу підтверджує високий рівень доходу відповідачки, а також підтверджує її спроможність накопити частину коштів для придбання будинку.
Крім того, судом досліджено записи в трудовій книжці відповідача, які свідчать про те, що ОСОБА_2 все життя працювала на керівних посадах, що вкотре підтверджує високий рівень доходу відповідачки.
Твердження ОСОБА_1 про те, що переоформлення спірного будинку відбувалося без передачі грошових кошів є також нічим не підтвердженими, окрім того, факт купівлі такого будинку підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.
Поряд з цим, суд бере до уваги, що спірний житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час знаходиться на окупованій території країною-агресором рф та є непідконтрольною Україні. Матеріалами справи вбачається проживання позивачем у м. Донецьку, (зокрема розміщенням на сайті «Миротворець»), тому, суд, ураховуючи позицію ОСОБА_2 вважає співмірним заявленим позовним вимогам, визнати право власності на житловий, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Крім того, оскільки ОСОБА_2 відмовляється від компенсації вартості частки в Товариствах та компенсації частини вартості транспортних засобів, що були придбані у період шлюбу та реалізовані без її згоди, що є її безумовним правом, суд також ураховує, що спірний автомобіль перебував у користуванні та на утриманні ОСОБА_2 понад 10 років, що також не заперечується позивачем, тому, суд приходить до висновку визнання права власності на автомобіль MITSUBISHI, 2009 року випуску, д.н. НОМЕР_1 за ОСОБА_2 без компенсації вартості автомобіля ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи те, що вимоги обох сторін задоволено частково, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, якими передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
На підставі викладеного суд вважає вірним встановити сторонам взаємозалік в частині судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71, 163 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 80, 82, 158, 206, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на наступне нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на наступне рухоме майно - автомобіль марки «MITSUBISHI», модель «OUTLANDER 2.4», 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , чорного кольору, державний номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_4 , без компенсації вартості автомобіля ОСОБА_1 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на наступне нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Залишити частки у розмірі 100 % у статутних капіталах: ТОВ Науково-виробниче підприємство «Алвир», код ЄДРПОУ 24165817, зареєстроване за адресою: 83048, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Байдукова, будинок 7; ТОВ «Центр «Бізнес-Консул», код ЄДРПОУ 31771184, зареєстроване за адресою: 83027, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Касіора. буд. 20; ТОВ Фірма «Ноель-Плюс», код ЕДРПОУ 31553308, зареєстроване за адресою: 95001, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Комунальна, будинок 28-А, об`єктом приватної власності ОСОБА_1 .
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
позивач (відповідач по зустрічному позову) ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ).
відповідач (позивач по зустрічному позову) ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ).
третя особа по зустрічному позову: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ).
Суддя Р.В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2023 |
Оприлюднено | 16.04.2024 |
Номер документу | 118342348 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні