Ухвала

від 01.04.2024 по справі 761/47484/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47484/23

Провадження № 2/761/4853/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Аббасова Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лорд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даним позовом.

22 грудня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення недоліків, виявлених при поданні ним позовної заяви.

Вказана ухвала направлялась позивачу двічі на адресу зазначену в позовній заяві.

Конверти, якими ухвала направлялась позивачу, повернулися на адресу суду з поміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

За встановленими у статтях 12, 13 ЦПК України принципами змагальності та диспозитивності, - особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (частина перша статті 44 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).

У Постанові від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно із ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

За таких обставин, враховуючи, що позивачу ухвала направлялась двічі за адресою вказаною ним у позові, а саме: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що є підстави вважати ухвалу врученою позивачу, оскільки конверти якими надсилалася ухвала були повернуті на адресу суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що заявником не усунуто недоліки заяви у відповідності до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року у строк, вказаний в ухвалі, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви позивачу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Лорд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В. Аббасова