Постанова

від 09.04.2024 по справі 541/2690/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2690/23 Номер провадження 22-ц/814/1086/24Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Абрамова П.С., Панченка О.О.,

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 жовтня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем, своєю матір`ю - ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_1 після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) розміром 4,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі, яка перебувала у колективній власності КСП «Росія» на території Зуєвецької сільської ради, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0077978 виданого Миргородською районною державною адміністрацією зареєстрованого 22.11.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 501.

Згідно довідки Комишнянської селищної ради від 25.11.2021 року № 975 мати була зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживала одна, без зняття з реєстраційного обліку виїхала в місто Миргород до сина - ОСОБА_1 де і померла.

Частиною 3 статті 1268 ЦК визначається, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З урахуванням того, що постійне місце проживання матері із заявником на час її смерті не було зареєстровано, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечна Н.П. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину постановою від 08.06.2023 року № 64/0231.

З огляду на зазначене, встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Рішенням Миргородського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що заявник не надав належних доказів постійного проживання зі спадкодавицею на час її смерті. Крім того, заявником не вірно визначено коло заінтересованих осіб, на права яких може вплинути рішення у даній справі.

Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд прийшов до помилкового висновку про недоведеність факту проживання спадкодавиці разом із заявником, так як свідки у даній справі підтвердили зазначений факт.

Вказує, що спору про спадщину між ним та його братом ОСОБА_3 нема. ОСОБА_3 не заперечує, що мати проживала разом із заявником на момент смерті.

Зазначає, що в свідоцтві про смерть зазначено, що його мати померла в с. Комишня, у зв`язку з тим, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні Комишнянської лікарні, де і померла.

Вказує, що суд проігнорував довідку від 13.09.2023 року, виданою головою вуличного комітету ОСОБА_4 , яка підтверджує факт проживаня спадкодавиці на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , тому в силу положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. В 2023 році ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечної Н.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечної Н.П. від 08 червня 2023 року, ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) розміром 4.46 умовних кадастрових гектарів, що знаходяться на території Зуєвецької с/ради Миргородського р-ну, Полтавської обл., у зв`язку з невиконанням вимог ст. 1268, 1269 ЦК України.

Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 стверджував, що його мати ОСОБА_2 , до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала з ним за адресою: АДРЕСА_2 . На підтвердження даних обставин, до матеріалів справи долучено: копію паспорта та ІДН заявника, копію свідоцтва про народження, копію сертифіката на право на земельну частку (пай), копію довідки виконавчого комітету Комишнянської селищної ради від 25.11.2021 року № 975, копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію довідки виданої головою вуличного комітету 13.09.2023 року (а.с. 4-11, 33).

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту постійного проживання заявника зі спадкодавицею.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження постійного проживання разом зі спадкоємцем на час її смерті за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 33), ОСОБА_1 надав суду довідку виконавчого комітету Комишнянської селищної ради від 25.11.2021 року № 975, згідно якої на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 виїхала в м. Миргород до сина ОСОБА_1 де і померла.

Згідно довідки голови вуличного комітету ОСОБА_4 від 13.09.2023 рку , ОСОБА_2 , 1920 року народження дійсно проживала на момент своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації в домоволодінні свого сина - ОСОБА_1 , за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , підтвердили той факт, що ОСОБА_2 , 1920 року народження, дійсно проживала на момент своєї смерті в домоволодінні свого сина - ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею - ОСОБА_2 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Суд першої інстанції обставини справи з`ясував не в повному обсязі, на вказане уваги не звернув й дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволення заяви.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції, на підставі ст. 376 ЦПК України, слід скасувати, ухвалити нове, яким заяву задовольнити

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 жовтня 2023 року- скасувати. Ухвалити нове.

Заяву ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею - ОСОБА_2 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.04.2024.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: П.С. Абрамов

О. О. Панченко