Рішення

від 12.04.2024 по справі 611/267/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/267/24

Провадження № 2/611/109/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доБарвінківської міськоїради Ізюмського району Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

11 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , посилаючись на те, що після її смерті залишилась спадщина яка складається з земельної ділянки що розташована на території Барвінківської міської ради (колишня Богодарівська сільська рада ) Ізюмського району Харківської області.

При зверненні до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області В.Щербиною було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка посилаючись на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений нею у зв`язку з агресією Росії проти України та введенням військового стану в країні, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 15 березня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась , надала суду заяву про слухання справи без її участі, позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Згідно ч.1.4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданним 14 грудня 2022 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харквіської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (а.с.7).

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З доданих матеріалів справи вбачається, що державний нотаріус Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області В.Щербина повідомила позивачу, що вона пропустила строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 , що підтверджується постановою про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину від 20.02.2024 № 76/02-31 (а.с.14).

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Загальновідомим є факт того, що території України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та станом на день ухвалення рішення діє на території України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022) установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022), перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущено в результаті військового вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, проведенням активних бойових дій на території Харківської області та встановленням обмежувальних заходів у зв`язку з цим, що в сукупності свідчить про поважність причин пропуску строку, встановленого статті 1270 ЦК України.

Представником відповідача позов визнано, заперечень він не має.

Інших осіб,які бзвернулись ззаявами проприйняття спадщинипісля смерті ОСОБА_2 ,судом невстановлено. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 доБарвінківської міськоїради Ізюмського району Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в межах трьох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 12 квітня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв