Постанова

від 09.04.2024 по справі 346/40/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/40/22

Провадження № 22-ц/4808/36/24

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря - Кузів А.В.

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов`язків якого є ОСОБА_2

відповідачі - ОСОБА_3 , Коршівська сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов`язків якого є ОСОБА_2

на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2023 року, ухвалене судом у складі судді Махно Н.В.,

за позовом ОСОБА_1 , правонаступником прав і обов`язків якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Коршівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту та скасування реєстрації щодо земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з вищезазначеними позовними вимогами, в обґрунтуванням яких вказав, що рішенням №33 виконавчого комітету Ліснослобідської сільської ради від 25.04.1997 року йому виділено земельну ділянку в розмірі 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства в урочищі «Біля Мартинючки».

З метою виготовлення документації із землеустрою для присвоєння кадастрового номеру на відповідну земельну ділянку було здійснено геодезичні роботи, після проведення яких було виявлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в його користуванні за адресою с. Лісна Слобідка в урочищі «Біля Мартишочки» не може бути сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, так як на дану земельну ділянку накладається земельна ділянка під кадастровим номером 2623283401:02:0170005, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вважає, що скасування рішення сільської ради про надання у власність земельної ділянки відповідачці та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування її реєстрації, не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Оскільки про рішення та державний акт стало відомо 29.10.2021 року з даних підстав просить поновити строк звернення до суду.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Ліснослобідської сільської ради про передачу земель c/c «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування від 24.06.1998 року в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі 1435,2 га, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЗ 406605, виданий 07.11.2008 року Управлінням Держкомзему у Коломийському районі, та скасувати державну реєстрацію права власності па земельну ділянку за кадастровим номером №2623283401:02:017:0005 у державному реєстрі прав, скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2623283401:02:017:0005, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Корщівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту та скасування реєстрації щодо земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив та просив врахувати, що рішенням №33 виконавчого комітету Ліснослобідеької сільської ради від 25.04.1997 року йому виділено земельну ділянку в розмірі 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства в урочищі «Біля Мартинючки». Після проведення геодезичних робіт було виявлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в його користуванні за адресою с. Лісна Слобідка в урочищі «Біля Мартинючки» не може бути сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, так як на дану земельну ділянку накладаються земельна ділянка під кадастровим номером 2623283401:02:0170005, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського господарства, що підтверджується планом-схемою земельною ділянкою с. Лісна Слобідка, урочище «Біля Мартинючки» Коломийського району Івано-Франківської області.

Посилаючись на ст. 9, 10 , 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначив, що скасування рішення сільської ради про надання у власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. скасування її реєстрації, не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залучено до участі у справі правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином.

У судовому засіданні представник Коршівської сільської ради апеляційну скаргу не визнав, вважає, що відсутні підстави для її задоволення. не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений у відповідності до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без відповідача ОСОБА_3 , яка повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, заслухавши учасників справи дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, не надав достовірних та достатніх доказів, що встановлюють незаконність рішення Ліснослобідської сільської ради про передачу земель с/с «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування від 24.06.1998 року в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі 1435,2 га, державного акту на право власності на земельну ділянку у розмірі 1.4289 га, серія та номер: ЯЗ 406605, власник, та незаконність державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером номером 2623283401:02:017:0005, незаконність запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2623283401:02:017:0005.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням №33 виконавчого комітету Ліснослобідської сільської ради «Розгляд заяв громадян» від 25 квітня 1997 року заяву ОСОБА_1 про виділення йому земельної ділянки в розмірі 0,25 га. для ведення особистого підсобного господарства в урочищі «біля Мартинючки» було задоволено, що підтверджується копією архівного витягу з рішення.

Згідно рішення Ліснослобідської сільської ради Коломийського району від 24 червня 1998 року «Про передачу земель с/с «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування» передано землі в колективну власність відповідно до списків власників земельних сертифікатів.

Із архівного витягу із додатку до рішення ІІ сесії ІІІ демократичного скликання Ліснослобідської сільської ради «Про передачу земель с/с «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування» вбачається, що у списку під № НОМЕР_1 вказано власника сертифікату ОСОБА_3 , та розмір земельної частки (паю) 2,43/70,5/ ум.кад.га.

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2612062972021 від 12.07.2021 року та додатку, вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2623283401:02:017:0005 за адресою Івано-Франківська область, Коломийський район, Ліснослобідська сільська рада, з приватною формою власності, площею 1.4288 гектарів, зареєстрована 07.11.2008 року Управлінням Держземагентства у Коломийському районі.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2623283401:02:017:0005, площею 1.4289 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Івано-Франківська область,Коломийський район, с/рада Ліснослобідська, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №281863371 від 29.10.2021 року.

Згідно поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 2623283401020170005 вбачається, що земельна ділянка площею 1.4289 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 на підставі державного акта серії і номер ЯЗ 406605 з датою державної реєстрації 07.11.2008 року.

За зверненням заявника від 12.07.2021 року було внесено виправлення відомостей про площу вказаної земельної ділянки на 1.4288 га.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Звертаючись до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Ліснослобідської сільської ради про передачу земель c/c «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування від 24.06.1998 року в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі 1435,2 га, державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЗ 406605, виданий 07.11.2008 року Управлінням Держкомзему у Коломийському районі відповідачці, скасування державної реєстрації права власності па земельну ділянку за кадастровим номером №2623283401:02:017:0005 у державному реєстрі прав, скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2623283401:02:017:0005,зазначав, що вказана земельна ділянка накладається на його земельну ділянку, яка йому виділена на підставі рішення виконавчого комітету Ліснослобідської сільської ради від 25 квітня 1997 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залучено до участі у справі правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .

На час надання позивачу земельної ділянки був чинним Земельний кодекс Української РСР від 18 грудня 1990 року (далі - ЗК України 1990 року), який у відповідній редакції передбачав певне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (частина друга статті 7 ЗК України 1990 року). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (частина перша статті 23 ЗК України 1990 року).

Пунктами 2.З., 2.4. Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року №43, яка була чинна виділення позивачу земельної ділянки, встановлено, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

Проте позивачем не надано до суду доказів як складання технічної документації з відведення земельної ділянки позивачеві, так і доказів встановлення меж та закріплення їх межовими знаками на місцевості.

Відповідно до статті 22 ЗК України 1990 року у редакції, чинній на момент виділення позивачу земельної ділянки право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що земельна ділянка була надана в постійне користування, чоловік державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не отримував.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Позивач за допомогою належних, достатніх і допустимих доказів не довів, що земельна ділянка яка, належить відповідачці накладається на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи до суду не звертався.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав докази того, що оскаржуваним рішенням Ліснослобідської сільської ради про передачу земель c/c «Ліснослобідська» в колективну власність та постійне користування від 24.06.1998 року в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у розмірі 1435,2 га, та державним актом на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЗ 406605, виданий відповідачці було порушено його права, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов`язків якого є ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2024 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева