ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2024 року м. Кропивницький
справа № 386/897/22
провадження № 22-ц/4809/713/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року у складі судді Гут Ю. О. і
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовної заяви
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради (далі - КНП «Голованівська ЦРЛ») та просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ директора КНП «Голованівська ЦРЛ» від 19 липня 2022 року № 230-К про звільнення ОСОБА_1 з посади машиніста насосних установок КНП «Голованівська ЦРЛ» за угодою сторін;
-поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста насосних установок КНП «Голованівська ЦРЛ» з 19.07.2022;
-стягнути з КНП «Голованівська ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 902 грн 22 коп;
-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 01.12.2021 працював на посаді машиніста насосних установок КНП «Голованівська ЦРЛ».
Наказом КНП «Голованівська ЦРЛ» від 19 липня 2022 року № 230-К позивача було звільнено із займаної посади за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в якому підставою для звільнення зазначено заяву ОСОБА_1 від 19.07.2022.
Позивач зазначав, що не подавав КНП КНП«Голованівська ЦРЛ» заяву про своє звільнення із займаної посади та не узгоджував з відповідачем дати свого звільнення з роботи, а тому вважав своє звільнення незаконним, як наслідок, звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року клопотання представника позивача Голубенка Р. С. про призначення судово-почеркознавчої експертизи задоволено повністю.
Призначиено судово-почеркознавчу експертизу по цивільній справі № 386/897/22 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Голованівська ЦРЛ» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проведення якої доручено експертам Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що знаходиться за адресою: поштовий індекс 25030, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 58.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
- чи виконано рукописний текст у заяві про звільнення ОСОБА_1 від 19.07.2022, а саме текст «19 07 22» після слів «Прошу вас звільнити мене за згодою сторін» та рукописний текст у заяві, а саме текст «19 07 2022» який міститься у кінці заяви про звільнення зліва перед підписом особи ОСОБА_1 чи іншою особою?
У розпорядження експерта надано:
- вільні зразки почерку, а саме написання цифр, ОСОБА_1 , що містяться у наступних документах: в строці 3-4 та в строці 1-4 таблиці заяви особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат від 03.09.2023; в строці 5, 9, 10 заяви про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 29.11.2021; на аркуші 12 стовбці 4-6 (за грудень місяць 2021 року ), на аркуші 13 стовбці 1-6 (за березень -квітень місяці 2022 року ) та аркуші 13 (зворот) стовбці 4-6 ( за червень 2022 року) в Журналі обліку води Голованівської ЦРЛ від 01.08.2018; на аркуші 1 стовбець 1-4, аркуші 2 рядок 1-8, аркуші 3 рядок 1-8, аркуші 4 рядок 1-2, аркуші 31 рядок 9-10, аркуші 32 рядок 1-10, аркуші 33 рядок 1-9, аркуші 34 рядок 1-7, аркуші 35 рядок 1-7, аркуші 36 рядок 1-6, аркуші 37 рядок 1-5, аркуші 38 рядок 1-6, аркуші 39 рядок 1-7, аркуші 40 рядок 1-6, аркуші 41 рядок 1-5, аркуші 42 рядок 1-6, аркуші 43 рядок 1-5, аркуші 44 рядок 1-4, аркуші 45 рядок 1-4 в зошиті з інформатики;
- експериментальні зразки вільного написання цифри ОСОБА_1 надані суду 15.02.2024 на десяти аркушах білого кольору формату А4.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача.
Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Копію ухвали разом з документами направлено для виконання до Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Ухвала суду мотивована тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, а підтвердження чи спростування вказаного факту має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі КНП «Голованівська ЦРЛ» просить ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції була винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.
Представник позивча подавав клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи до суду першої інстанції, при цьому, копію даного клопотання не надіслав іншим учасникам справи, зокрема відповідачу, чим порушив процесуальні обов`язки, визначені ЦПК України.
Суд першої інстанції, в свою чергу перерву у справі не оголосив та на надав можливості відповідачу скористатися правом, передбаченим ч. 5 ст. 103 ЦПК України.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції посилався на витребувані у відповідача оригінали журналів обліку показників про використання води КНП «Голованівська ЦЛР» за період 2021-2022 років та зошит з інформатики, але позивач нічим не підтверджує, що зошит з інформатики та журнал обліку показників про використання води є належним офіційним документом та заповнювався та вівся саме ОСОБА_1 , адже до його обов`зків даного ведення не входило.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Від адвоката Голубенка Р. С., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги КНП «Голованівська ЦРЛ» на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року у повному обсязі.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.
Від адвоката Волощуа В. В., який представляє інтереси КНП «Голованівська ЦРЛ», надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відовідача.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 30 хвилин 11 квітня 2023 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «ДомбоБегеер Б. В. проти Нідерландів» («DomboBeheerB. V. v. TheNetherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Відповідно до пункту четвертого частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обов`язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов`язок суду сприяти реалізації цих прав і обов`язків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасниківсправи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Порядок призначення експертизи судом регулюється § 6 глави 5 розділу І ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно частини першої статті 104 ЦПК України експерти за призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За змістом ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджується, що в серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Голованівська ЦРЛ» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (том 1 а. с. 1-3).
Під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні суду позивачем було подано клопотання про призначення експертизи (том 1 а. с. 215-217).
Даних про те, що відповідач був ознайомлений зі змістом вказаного клопотання матеріали справи не містять.
Аналіз положень ЦПК Ураїни, що регулює порядок призначення експертизи судом, свідчить про те, що у випадку подання до суду учасником справи клопотання про призначення експертизи, інші учасники справи наділені правом обирати за взаємною згодою зі сторонами експерта або експертну установу; запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта; висловити свою думку щодо того, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Для реалізації таких прав, інші учасники справи, які не заявляли клопотання про призначення відповідної експертизи, повинні бути ознайомлені з відповідним клопотанням про призначення експертизи, вирішення якого, буде постановлене на обговорення перед судом.
Разом з тим, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що відповідачу копія клопотання про призначення експертизи позивачем не надсилалась, а судом першої інстанції не вживались відповідні заходи для ознайомлення із зазначеним клопотанням відповідача, що позбавило можливості КНП «Голованівська ЦРЛ» реалізувати процесуальні права вибору експерта чи експертної установи, запропонувати суду питання, а також висловити свою думку щодо того, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Таким чином, суд першої інстанції, виносячи ухвалу про призначення експертизи у справі не вжив всіх можливих та достатніх заходів щодо реалізації учасниками справи передбачених ЦПК України прав, як наслідок, передчасно задовольнив клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прв людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що обмежує права відповідача, а тому ухвала Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року не може вважатися законною та обґрунтованою.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відповідно пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, ухвала суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл суми судових витрат, понесених позивачем під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, підлягає здійсненню судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської селищної ради задовольнити.
Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2024 |
Оприлюднено | 17.04.2024 |
Номер документу | 118347859 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Мурашко С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні