Ухвала

від 12.04.2024 по справі 308/4880/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4880/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХПРОМПАРТНЕР»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Краматорський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХПРОМПАРТНЕР»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Краматорський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт.

21.04.2024 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, вказану заяву залишено без руху.

Заявнику було вказано на те, що звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 не вказує підстав звернення до суду в порядку окремого провадження, не зазначає чому саме вказана заява має бути розглянута в порядку окремого позовного провадження.

При цьому як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , вказує себе як позивача (а не в якості заявника), також вказує ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог: Краматорський міський центр зайнятості (замість заінтересованих осіб).

ОСОБА_1 , подаючи до суду заяву про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт, вказує що строк дії такого з 01.08.2016 по жовтень 2016. Вказуючи, що 01.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» було укладено цивільно-правовий договір на виконання роботи зі строком дії договору по жовтень 2016 року включно. Роботи за договором від 01.08.2016 року заявником виконувались в період часу з серпня 2016 року по жовтень 2016 року.

По вказаному цивільно-правовому договору заявник отримала оплату від ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» за серпень 2016 року - 600 гривень, за вересень 2016 року - 400 гривень, за жовтень 2016 року - 200 гривень, згідно Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК- 5 та ОК-7).

При цьому, зі змісту Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК- 5 та ОК-7), що додані до матеріалів заяви, та на які покликається ОСОБА_1 , за звітний рік 2015 року вона отримувала заробіток від 38876531 (ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР») 09.2015 200.00 грн., 10.2015 -100.00 грн., за 2016 рік: 01.2016 200.00 грн., 02.2016 100.00 грн., 06.2016-100.00 грн., 08.2016-600.00 грн., 09.2016 200.00 грн.

Цивільно-правовий договір на який посилається заявник до поданої заяви не доданий. За твердженням ОСОБА_1 , у неї такий відсутній. При цьому, відомості щодо вчинення ОСОБА_1 заходів з приводу отримання копії договору у ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» в матеріалах справи відсутні. Відомостей про припинення діяльності ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» в матеріалах справи відсутні.

Заявник стверджує, що 27.09.2023 направляла на відомі адреси ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» листи про необхідність направити до центру зайнятості інформацію про припинення цивільно-правового договору від 01.08.2016 року, але листи повернулись у зв`язку із закінченням строку зберігання.

До заяви додано копії конвертів та рекомендованих повідомлень, в яких відсутні відомості про адресу надісланого листа. Відомості про направлення заявником листів на електронну адресу підприємства, та підтверджень про здійснення телефонних дзвінків, матеріли справи не містять.

Заявник вказує в заяві що відповідач ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» порушив приписи п.1 розділу ІІ Порядку подання Розрахунку Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу і не подав до контролюючого органу вчасно звітність в результаті чого в реєстрі міститься інформація про існування правовідносин між ними, тобто вказуючи про наявність спору про право (надання статусу безробітного), який має вирішуватися в порядку позовного провадження.

08.04.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків в якій вказує, що в заяві про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт вона зазначила, що 19.09.2023 року та 20.11.2023 року звернулась до Краматорського міського центру зайнятості з метою сприяння працевлаштування як безробітна. Під час перевірки документів спеціалістами Краматорського міського центру зайнятості було встановлено, що відповідно даних Довідника підприємств, організацій, установ (Єдиного Державного Реєстру Страхувальників) існує інформація про дату початку періоду виконання нею робіт за цивільно-правовим договором на підприємстві 38876531 ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» з 01.08.2016 року, але відсутня дата закінчення періоду. Також, у вказаній заяві вона зазначила, що іншого способу як захистити свої права, зокрема право на сприяння у працевлаштуванні як безробітна, інакше як в судовому порядку не має. Таким чином, до суду вона звернулась з заявою встановити факт припинення цивільно-правового договору про виконання робіт, укладеного 01.08.2016 року між ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та ОСОБА_1 з метою сприяння Краматорським міським центром зайнятості у її працевлаштуванні.

Оскільки ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» не подало інформацію про припинення цивільно-правового договору і вжиті нею заходи щодо отримання письмового підтвердження припинення цивільно-правового договору (направлені листи на обидві відомі адреси підприємства повернулися по закінченню терміну зберігання), іншого шляху захистити свої права ніж в судовому порядку вона не має.

Заявник зазначає, що в даному випадку спір про право відсутній, оскільки вона виконала роботу, підприємство їй оплатило роботу, жодних претензій один до одного вони не мають; Краматорський міський центр зайнятості не заперечує проти встановлення такого факту і при наданні документів про закінчення періоду роботи на підприємстві сприятиме працевлаштуванню, що вбачається з листа Краматорського міського центру зайнятості, який доданий до заяви від 14.03.2024р.

Стосовно причини неможливості одержання документів, що посвідчують цей факт повідомляє, що фахівцем Краматорського міського центру зайнятості заявнику були надані вичерпні консультації стосовно юридичної та фактичної адреси підприємства, телефонних номерів для зв`язку з роботодавцем та стосовно звернення до суду у разі неможливості надання необхідних документів роботодавцем (відповідь Краматорського міського центру зайнятості від 27.11.2023р. додана до заяви від 14.03.2024р.).

Повідомляє, що неодноразово дзвонила на телефонні номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , але вони знаходяться поза зоною обслуговування. 27.09.2023 року заявник направляла на відомі адреси ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» (юридична адреса: вул. Шота Руставелі, 16, Печерський район, м. Київ, 01001; фактична адреса: вул. Пушкінська, 96А, м. Харків, Харківська область, 61024) листи про необхідність направити до центру зайнятості інформацію про припинення цивільно-правового договору від 01.08.2016 року, але листи повернулись у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Щодо неподання копії договору заявник зазначає що її екземпляр цивільно-правового договору їй не надали, вона зверталась з цього питання до ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР», але спроби не дали результату. Тому вона звернулась до суду також із клопотанням витребувати на підставі cт. 84 ЦПК України у ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та у Краматорського міського центру зайнятості копію цивільно-правового договору про виконання робіт від 01.08.2016 року.

Щодо надання доказів то вона додала наявні у неї докази, а саме Індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК- 5 та ОК-7), що підтверджують факт оплати її роботи за цивільно-правовим договором від 01.08.2016.

Щодо зазначення позивача, відповідача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Зазначення в заяві про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт як позивача ОСОБА_1 (а не в якості заявника), ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» - відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог: Краматорський міський центр зайнятості (замість заінтересованих осіб) повідомляє, що це технічна помилка, на усунення подає уточнену заяву про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт з правильним найменування учасників процесу.

Щодо отримання оплати за цивільно-правовим договором від 01.08.2016 зазначає, що питання про встановлення факту припинення цивільно-правового договору виникло щодо останнього договору від 01.08.2016р. В 2016 році між нею та ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» укладались декілька цивільно-правових договорів, по яким питань не виникало, оскільки відомості про їх припинення підприємство подавало вчасно до контролюючих органів.

Щодо відомостей про припинення діяльності ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» повідомляє, що відповідно до Довідки з ЄДР та Витягу з сайту Міністерства юстиції України ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» не перебуває в процесі припинення. До заяви про усунення недоліків додає копії конвертів із зазначеними відомостями про адреси надісланих листів.

Щодо обґрунтування підстав звернення до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту покликається на Постанову Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18

ОСОБА_1 зазначає, що від встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт, укладеного 01.08.2016 року між ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та ОСОБА_1 залежить право на сприяння Краматорським міським центром зайнятості у сприянні її працевлаштуванні (зокрема і шляхом реєстрації в якості безробітної).

Тому, на підставі вищевикладеного, заявник просить прийняти до розгляду уточнену заяву про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт, укладеного 01.08.2016 року між ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та ОСОБА_1 ; відкрити провадження по справі; встановити факт припинення цивільно-правового договору про виконання робіт, укладеного 01.08.2016 року між ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та ОСОБА_1 ; витребувати на підставі ст. 84 ЦПК України у ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» та у Краматорського міського центру зайнятості копію цивільно-правового договору про виконання робіт від 01.08.2016 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаною заявою, суддя виходить з наступного.

Згідно ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тобто, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження.

Зазначений у частині першій ст. 315 ЦПК України перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не є вичерпним, за змістом частини другої ст. 315 ЦПК України суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки, а саме, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У силу вимог ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, та листа Краматорського міського центру зайнятості Донецького обласного центру зайнятості, у цій справі вбачається спір про право.

Так,у листіцентру зайнятостівід 27.11.2023р.,вказано що19.09.2023та 20.11.2023заявник зверталасьдо Краматорськогоміського центру зайнятості з бажанням зареєструватись як безробітна. Під час перевірки документів було з`ясовано, що відповідно даних Довідника підприємств, організацій, установ (Єдиного Державного Реєстру Страхувальників) існує інформація про дату початку періоду на підприємстві 38876531 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМПАРТНЕР" з 01.08.2016 але відсутня дата закінчення періоду. Фахівцем центру зайнятості їй було повідомлено про необхідність надання документів про закінчення періоду роботи на підприємстві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМПАРТНЕР". Також заявнику були надані вичерпні консультації стосовно юридичної та фактичної адреси підприємства, телефонних номерів для зв`язку з роботодавцем та стосовно звернення до суду у разі неможливості надання необхідних документів роботодавцем. Заявнику роз`яснено про її право на послуги з підбору роботи, інформаційн одовідкові послуги та консультаційні послуги, з роз`ясненням чинного законодавства з питань зайнятості.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.14 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону УкраїниПро зайнятість населення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п.17 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до центру зайнятості, який обирає для обслуговування, пред`являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку, а також трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відомості електронної трудової книжки), або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості електронної трудової книжки можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронного обміну між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок такого обміну визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Разом із тим, згідно листа центру зайнятості на час звернення заявниці до вказаної організації з метою реєстрації її як безробітної, а саме 19.09.2023 та 20.11.2023 року, існує інформація про дату початку періоду на підприємстві 38876531 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМПАРТНЕР" з 01.08.2016 але відсутня дата закінчення періоду.

Згідно п.п.2 п.23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, підставою для відмови у наданні статусу безробітного є встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи.

Заявниці було повідомлено про необхідність надання документів про закінчення періоду роботи на підприємстві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМПАРТНЕР".

ОСОБА_1 у заяві про встановлення юридичного факту вказує на те, що 01.08.2016 року між нею та ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» було укладено цивільно-правовий договір на виконання роботи зі строком дії договору по жовтень 2016 року включно.

Відповідно до зазначеного договору заявник як вона зазначає, роботу виконала у вказаний строк та у повному обсязі, жодних претензій від підприємства стосовно виконання роботи не надходило, оплату за виконану роботу вона отримала в повному обсязі.

Разом із тим, за твердженням заявника, факт того, що цивільно-правовий договір про виконання робіт від 01.08.2016 року, укладений між нею та відповідачем припинився підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК- 5 та ОК-7), з яких вбачається, що після жовтня 2016 року і до теперішнього часу ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» не сплачувало на її користь жодних коштів, та не сплачувало податків.

Однак відповіді, інформації від ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» матеріали справи не містять, відомості про припинення діяльності ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» відсутні. Заявник ОСОБА_1 у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказує на відсутність у неї з ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» трудових відносин.

Зважаючи на викладені положення законодавства, матеріали заяви та її вимоги, вважаю, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (надання статусу безробітного), який має вирішуватися в порядку позовного провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 викладений наступний правовий висновок: чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Томузакону певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Длявизначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановленняфакту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву безрозгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Також у даній постанові зазначено про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановленняфакту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогамзаконущодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі N 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі N 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі N 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі N 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі N 641/5187/20.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні, можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі Закон № 1706) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Відповідно до абз. 1 п. п. 1 п. 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМ України від 30 березня 2023 р. № 446, внутрішньо переміщенаособа дляотримання статусузареєстрованого безробітногозвертається доцентру зайнятостіза місцемпроживання іззаявою пронадання (поновлення)статусу зареєстрованогобезробітного. Взятана обліквнутрішньо переміщенаособа,яка немає документів,необхідних длянадання статусубезробітного,отримує статусбезробітного безвимог,що застосовуютьсяза звичайноїпроцедури.У разівідсутності підчас воєнногостану увнутрішньо переміщенихосіб,а такожосіб,які перебуваютьна територіях,на якихведуться бойовідії аботимчасово окупованихРосійською Федерацією,документів,необхідних дляреєстрації їхяк безробітних,центр зайнятостіотримує відомостіпро періодистрахового стажу,трудової діяльності,заробітної плати(доходу,грошового забезпечення)у: Державномуреєстрі фізичнихосіб -платників податків; Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань; реєстрістрахувальників тареєстрі застрахованихосіб Державногореєстру загальнообов`язковогодержавного соціальногострахування; єдинійінформаційній системіМВС; Єдинійінформаційній базіданих провнутрішньо переміщенихосіб; Єдинійдержавній електроннійбазі зпитань освіти; податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.

Верховний Суд вже надавав оцінку можливості припинення трудових відносин у позовному провадженні, наголошуючи на відсутності у чинному законодавстві іншого порядку звільнення з ініціативи працівника у випадку дотримання працівником процедури письмового попередження власника про бажання працівника звільнитися (постанова від 03.07.2019 р. у справі № 520/11437/16-ц).

Таким чином, вищезазначеними нормами регламентована процедура припинення трудових відносин внутрішньо переміщеними особами та судом касаційної інстанції висловлено позицію щодо можливості припинення трудових відносин у судовому порядку.

Крім того, законодавством визначено надання внутрішньо переміщеній особі статусу безробітного без документів, необхідних для надання статусу.

Натомість, однією з ознак належності встановлення факту, що має юридичне значення, до компетенції суду є відсутність будь якої іншої можливості у заявника встановити факт, що має юридичне значення, у позасудовому порядку.

При цьому, фактом є дія (зроблене, подія, вчинок), що вже мала місце на момент розгляду судом відповідної заяви. Завданням суду у непозовному провадженні є засвідчення факту, як такого, що відбувся (існує). Суд не може у порядку непозовного провадження підмінити встановлення юридичного факту, що вже існує, самостійним створенням явища правової дійсності в момент ухвалення відповідного рішення судом.

В свою чергу, за положеннями п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно, факт розірвання трудового договору заявником (факт припинення трудових відносин) тотожний факту вчинення заявником дій, визначенихабз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону № 1706.

Відтак при розгляді заяви на суд покладений обов`язок перевірити дотримання заявником вимог зазначеного Закону. У випадку недотримання цієї процедури суд повинен відмовити узадоволенні заяви з підстави того, що факт припинення трудових відносин не настав (що не є тотожним встановленню фактичнихобставин невиконання працівником трудових обов`язків, а роботодавцем обов`язку з виплати заробітної плати і забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи),або вирішити питання про закриття провадження у справі, якщо дійде висновку, що встановлення відповідного факту належить до компетенції служби зайнятості як органу, якийуповноважений на прийняття нотаріально посвідченої письмової заяви про припинення працівником трудових відносин.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що заявник ініціювала процедуру звернення до суб`єкта владних повноважень з заявою про надання їй статусу безробітного та отримала відмову уповноваженого на прийняття рішення органу. Підстава для відмови у вигляді триваючих трудових відносин стала причиною для звернення до суду з відповідною заявою.

Слід зазначити, що наявність спору про право повинне встановлюватись за ознакою заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - в даному випадку право надання статусу безробітного та відсутність у заявника з ТОВ «ТЕХПРОМПАРТНЕР» трудових відносин.

Згідноч. 1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що у відносинах заявника та суб`єкта владних повноважень існує спір, вирішення якого належить до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Відтак Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області не є судом, встановленим законом, який уповноважений оцінювати в умовах існуючого спору дотримання заявником процедури припинення трудових відносин та, як наслідок, позбавлений можливості висловитись щодо того, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку, оскільки обставина дотримання заявником процедури припинення трудових відносин може мати значення для правильного вирішення спору, що існує, в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір, що виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень в процесі реалізації заявником права на отримання статусу безробітного, а відтак заяву слід залишити без розгляду та роз`яснити заявникові, що вона має право подати позов на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа N 522/11740/14-ц, провадження N 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа N 522/10696/17, провадження N 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа N 477/284/16-ц, провадження N 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа N 643/14985/18-ц).

Також, згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно позиції Верховного Суду, сформованої у справі №632/580/17 від 20.06.2019, юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьоїстатті 11 ЦК Українисвідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України припинення правовідношення є способом захисту цивільних прав та інтересів, реалізація якого становить спір про право, оскільки одностороння відмова від договору про надання послуг за правилами статті 907 ЦК України є підставою його розірвання,в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.Відповідний договір у заявниці не зберігся, а чинне законодавство не передбачає розгляду спору про право, яким є припинення зобов`язання в порядку окремого провадження.

З огляду на підстави й предмет заяви про встановлення факту, враховуючи, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснивши заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХПРОМПАРТНЕР»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Краматорський міський центр зайнятості про встановлення факту припинення цивільно-правового договору про виконання робіт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош