Рішення

від 21.03.2024 по справі 439/2446/23

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/2446/23

Провадження № 2/439/128/24

21 березня 2024 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог щодо

предмета спору: Орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, ухвалив таке рішення.

Позивач: ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідачки: ОСОБА_2 , в яких просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком: ОСОБА_1 за місцем його реєстрації або (проживання), а саме: за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що сторони перебували у шлюбних відносинах. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що з часом подружнє життя між сторонами не склалося. Відтак, за судовим рішенням: рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 05 липня 2023 року (єдиний унікальний номер справи: 439/829/23) між сторонами було розірвано шлюб.

Позивач звертає увагу, що після припинення шлюбних відносин відповідачка одразу покинула територію України. Тому спільна малолітня дитина залишилася проживати з батьком за адресою АДРЕСА_1 . Вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням малолітньої дитини займається виключно позивач.

Позивач мотивує, що спір між сторонами щодо місця проживання спільного малолітнього сина сторін не вирішений. У позасудовому порядку досягнути згоду між сторонами не вдалося. Відтак, він змушений звернутися до суду за для охорони та захисту законних прав та інтересів дитини.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

21 грудня 2023 року відкрито провадження у справі.

Відповідачці запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

26 лютого 2024 року закрито підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився. Від його представника: адвоката Онищука Тараса Назаровича надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Водночас, сторона позивача не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Від неї не надходило жодних клопотання про відкладення розгляду справи та не подавався відзив

Третя особа участь свого представника у судове засідання не забезпечила. Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи, позовні вимоги підтримує повністю. Вважає, що наявні усі підстави для визначення місця проживання спільної неповнолітньої дитини сторін разом із батьком. Органом піки та піклування було з`ясовано думку матері щодо такого порядку вирішення спору по суті. Остання не заперечує щодо визначення місця проживання спільної дитини разом із чоловіком.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом нормативних положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що за судовим рішенням: рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 05 липня 2023 року (єдиний унікальний номер справи: 439/829/23) було ухвалено: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 14 грудня 2019 року у Бродівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за номером: 177, що підтверджується наданою суду на дослідження копією судового рішення (а.с. 10).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21 липня 2020 року (а.с. 9).

Спільна малолітня дитина сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає разом із батьком: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї за № 8-10/11-1386 від 14 серпня 2023 року (а.с. 11).

Мотиви суду.

За правиламистатті 141 Сімейного кодексу Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Нормою частини 2статті 160 Сімейного кодексу Українипередбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина 1статті 161 Сімейного кодексу України).

Приписамистатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.

За змістом нормистатті 150 Сімейного кодексу України, обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

У свою чергу відповідно до частин 2, 8, 9, 10статті 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року закріплено, що держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 вищевказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до нормистатті 157 Сімейного кодексу Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 Сімейного кодексу України), у тому числі й на рівне виховання батьками.

Законодавчими положеннямистатті 171 Сімейного кодексу Українивизначено, що місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Як було встановлено судом під час судового засідання, мати: ОСОБА_2 та батько: ОСОБА_1 малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають окремо.

Водночас, малолітня дитини сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає без реєстрації місця проживання разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього сина сторін, суд також враховує думку органу опіки та піклування щодо доцільності визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме за місцем реєстрації батька: ОСОБА_1 .

Позаяк судом встановлено, що малолітній син сторін фактично проживає із батьком, то зміна місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може негативно вплинути на його психолого-емоційний стан та подальший розвиток.

Разом із цим, суд враховує можливість батька забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку малолітньої дитини.

Суд зауважує, що при визначенні місця проживання малолітнього сина сторін разом із батьком, матір дітей не позбавляється можливості безперешкодно відвідувати власного сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкуватися з ним, здійснювати свої батьківські обов`язки та доглядати за сином за місцем проживання ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд, із огляду на вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком ОСОБА_1 є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору.

Судом встановлено, позивач: ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що зі відповідачки: ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: ОСОБА_1 , що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Керуючись статтями81,133,137,141,258,259,263-265,268,273,282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком: ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, який був сплачений останнім під час звернення із позовними вимогами до суду, у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складене 21 березня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області, розташований за адресою: Львівська область, Золочівський район, місто Броди, площа Ринок, 20, код ЄДРПОУ: 04055989.

Суддя Б.М. Петейчук