Рішення

від 01.04.2024 по справі 461/8656/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8656/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

в інтересах якого діє адвокат Франків Андріяна Володимирівна

(79018, м. Львів, вул. Городоцька, 167/166; РНОКПП: НОМЕР_2 )

до

Шевченківського ВДВС у місті Львові

Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6; ЄДРПОУ: 35009321),

Державного підприємства «СЕТАМ»

(01001, м. Київ, вул. Стрілецька,4-6; ЄДРПОУ: 39958500),

Фермерського господарства «Сузір`я»

(70130, Запорізька область, Новомиколаївський район,

с. Київське, вул. Київська, 1; ЄДРПОУ: 23796450)

про визнання протоколу та акту про проведення електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

I.Позиціїсторін таучасників справ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, Державного підприємства «СЕТАМ», Фермерського господарства «Сузір`я», у якому просить визнати недійсним протокол № 594351 проведення електронних торгів, проведених 31.08.2023 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; визнати недійсним акт державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 про проведення електронних торгів з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; витребувати у Фермерського господарства «Сузір`я» на користь ОСОБА_1 транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ГУ ДПС у Львівській області 06.10.2021, ОСОБА_1 було винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52У у розмірі 37788,74 грн та на підставі якої за заявою стягувача Шевченківським ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції 17.02.2022 було відкрито виконавче провадження за № 68687515. ОСОБА_4 стверджує, що про відкриття виконавчого провадження, а також про вчинені у ньому державним виконавцем дії, він дізнався лише 12.06.2023, отримавши від Шевченківського ВДВС, шляхом поштового зв`язку, пакет документів. Вказує, що без пред`явлення будь-яких документів, які б свідчили про законність дій Шевченківського ВДВС м. Львова, 16.05.2023 арештовано його транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 . Не погоджуючись із заявленою податковою вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52 У від 06.10.2021 в розмірі 37788,74 грн та відповідно на підставі якої було відкрито виконавче провадження, позивач оскаржив таку до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 19.09.2023 у справі № 380/14124/23 вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52 У від 06.10.2021 у розмірі 37788,74 грн визнано протиправною та скасовано із виключенням боргу по даній вимозі із інтегрованої картки платника.

Відповідно до протоколу № 594351 від 31.08.2023 про проведення електронних торгів, предметом електронних торгів був автомобіль ОСОБА_1 . Переможцем електронних торгів визнано учасника торгів ? Фермерське господарство «Сузір`я». Акт про проведені електронні торги від 12.09.2023, було видано на підставі протоколу про проведення електронних торгів від 31.08.2023 № 594351 ДП «СЕТАМ». У акті зазначено, що прилюдні торги відбулись з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 5 розділу X Порядок реалізації арештованого майна передбачено, що в акті про проведений електронний аукціон зазначається, серед іншого, така інформація: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи (найменування юридичної особи) боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на майно боржника, які, як стверджує ОСОБА_1 , у акті про проведені електронні торги від 12.09.2023 не вказані.

Окрім цього, позивач вказує, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , був реалізований на електронних торгах на підставі вимоги ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу № Ф-3535-52 У від 06.10.2021, яка у подальшому судом була визнана протиправною та скасована, що, як стверджує ОСОБА_1 , є підставою для скасування електронних торгів.

Податкова вимога про сплату боргу являється виконавчим документом на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 68687515 від 17.02.2022 та на підставі якої у подальшому був арештований автомобіль ОСОБА_1 , який 31.08.2023 реалізований на електронних торгах. Дана вимога визнана судом протиправною та скасована, що, за твердженням позивача, свідчить про те, що реалізація транспортного засобу на електронних торгах є протиправною, а отже Фермерське господарство «Сузір`я», в силу зазначених обставин, незаконно тримає у своєму володіння автомобіль. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважає, що позовна вимога про витребування у Фермерського господарства «Сузір`я» на його користь транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , в порядку визначеному ч. 1 ст. 388 ЦК України, є належним способом захисту його порушеного права, а відтак просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2023, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER T 5, 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 до набрання рішення законної сили у справі щодо даного спору, залишено без задоволення.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

06.11.2023 від Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву. Зі змісту поданого суду відзиву вбачається, що відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, відповідач стверджує, що про відкриття виконавчого провадження № 68687515 на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52У від 06.10.2021 ГУ ДПС у Львівській області, позивачу було достеменно відомо. Вказує, що відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 наголошує на тому що, підставою для визнання недійсним протоколу № 594351 про проведення електронних торгів від 31.08.2023 та акту державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 12.09.2023 слід вважати скасування вимоги ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) на суму 37788,74 від 06.10.2021 №Ф-3535-52У рішенням Львівського окружного адміністративного суду № 380/14124/23 від 19.09.2023. Проте, станом на 03.11.2023 дане рішення не набрало законної сили, що, у свою чергу, позбавляє позивача підстав стверджувати, що порушені його права внаслідок того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52 У від 06.10.2021 є скасованою. Вказує, що відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 витребувано з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/14124/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, оскільки позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду. Зауважує, що Фермерське господарство «Сузір`я» є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки придбало такий на електронних торгах у межах та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

З огляду на вказане, відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

09.11.2023,шляхом формуваннядокументів упідсистемі Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми ? «Електронний суд», представником позивача подано відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не був повідомлений про відкрите виконавче провадження відносно нього, що у подальшому призвело до безпідставного накладення арешту на його майно та рахунки. Стверджує, що саме через бездіяльність Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції відбулася реалізація рухомого майна позивача на прилюдних торгах, що позбавило останнього належним чином захистити свої права власності на спірний транспортний засіб. Окрім того, представник вважає, що реалізація автомобіля відбулась з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

20.11.2023 від Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції надійшли письмові заперечення. Представник відповідача вказує, що доводи викладені представником позивача у відповіді на відзив є безпідставними. Вказує, що 16.02.2022 на адресу відділу надійшла заява стягувача ГУ ДПС у Львівській області про відкриття виконавчого провадження до якої додано оригінал вимоги про сплату боргу № Ф 3535-52 У, виданої 06.10.2021 ГУ ДПС у Львівській області, де зазначено місце проживання (реєстрації) боржника: АДРЕСА_2 . Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до списку № 1195 від 23.02.2022 листів рекомендованих Шевченківським ВДВС у м. Львові відправлених до Львівського відділення поштового зв`язку № 7 та списку № 1619 від 23.02.2020, згрупованих поштових відправлень, державним виконавцем відправлено постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику за вказаною у виконавчому документі адресою. Тобто, ОСОБА_1 було повідомлено про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимогчинного законодавства. Що стосується реалізації рухомого майна на прилюдних торгах, то відповідач вважає, що такі будо проведено з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити.

28.11.2023 ухвалою Галицького районного суду м. Львова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.12.2023 від Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №68687515.

30.01.2024,шляхом формуваннядокументів упідсистемі Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми ? «Електронний суд», представником відповідача Фермерського господарства «Сузір`я» ? адвокатом Шахматовим Ю.Ю. подано письмові пояснення. Представник відповідача вказує, що Фермерським господарством «Сузір`я» було придбано спірний транспортний засіб відповідно до встановленої статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» процедури, а саме шляхом продажу майна боржника на електронних торгах, що підтверджується протоколом про проведення електронних торгів № 594351 від 31.08.2023 року та актом державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна від 12.09.2023 року. Заявлені до Фермерського господарства «Сузір`я» позовні вимоги про витребування спірного автомобіля із чужого незаконного володіння, вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону (ст. 387 ЦК України), не підтверджуються належними доказами про незаконність (протиправність) придбання Фермерським господарством «Сузір`я» автомобіля, або відсутності у господарства належної правової підстави набуття права власності на спірний автомобіль. Зауважує, що електронні торги за лотом №594351 були проведені 31.08.2023, а рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/14124/23 було оголошено лише 19.09.2023, тобто на час проведення електронних торгів таке взагалі не існувало. Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені підстави для зупинення виконавчих дій, однак звернення до суду з позовною заявою про скасування виконавчого документу не є належною підставою для зупинення виконавчих дій, відповідно до вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та поданих суду стороною позивача інших заявах та документів, просив їх задовольнити.

Представники Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції Сеньків А.М. та ОСОБА_3 , кожен окремо, відзив та заперечення підтримали, у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі, зауважили, що вважають такі необґрунтованими та безпідставними.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується матеріалах справи, зокрема рекомендованими повідомленнями.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до переконання, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

II.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження №68687515, які надано Шевченківським ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, судом встановлено наступне.

17.02.2022 Шевченківським ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, на підставі заяви ГУ ДПС у Львівській області про відкриття виконавчого провадження, до якої було долучено вимогу про сплату боргу № Ф3535-52 У від 06.10.2021, було відкрито виконавче провадження № 68687515.

17.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. У межах виконавчого провадження було отримано інформацію про наявність у боржника ОСОБА_1 транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , який 20.06.2022 оголошено у розшук.

16.05.2023 спірний транспортний засіб затриманий працівниками УПП у Львівській області, на підставі постанови про розшук майна боржника державного виконавця від 20.06.2022, та доставлено для зберігання за адресою ДП «СЕТАМ», а саме: м. Львів, вул. Городоцька, 282, для подальшої реалізації

18.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки та передання на реалізацію автомобіля.

13.07.2023 на адресу Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції надійшов висновок (звіт) експерта ТОВ «ЮЖТРАНСІНВЕСТ» (оцінювач ОСОБА_5 ) про незалежну оцінку майна.

25.07.2023 до Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції від ОСОБА_1 надійшла заява у якій останній вказав, що не погоджується з сумою оцінки рухомого майна.

31.07.2023 Шевченківським ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції позивачу надано відповідь від 31.07.2023 № В-16/, де вказано, що згідно Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

04.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

04.08.2023 до Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення виконавчого провадження, на підставі ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі № 380/14124/23.

10.08.2023 Шевченківським ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції надано відповідь, яку було скеровано ОСОБА_1 11.08.2023 поштовим відправленням за трекінговим номером 0600038510468.

09.08.2023 державним виконавцем підготовлено проект заявки на реалізацію арештованого майна.

31.08.2023 відбулись торги по лоту №533565 а саме: транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т5», 2007 року випуску, д.н.з.: НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, об`єм двигуна 2461 см. куб., вид пального дизель, переможцем якого стало Фермерське господарство «Сузір`я».

Кошти за придбане на аукціоні майно, згідно протоколу №594351 від 31.08.2023 у сумі 204725,00 грн., сплачено переможцем аукціону на депозитний рахунок Шевченківського ВДВС у місті Львові ЗМРУ МЮ 04.09.2023 року.

Кошти за придбане майно перераховано в порядку ст. ст. 44, 45 Закону України «Про виконавче провадження», з яких 37788,74 грн. - перераховано ГУ ДПС у Львівській області в рахунок погашення боргу, 3778,87 грн. - перераховано виконавчого збору та 3100,20 грн. - перераховано витрат виконавчого провадження.

12.09.2023 року державним виконавцем видано акт про проведені електронні торги.

13.09.2023 року винесено постанову про припинення розшуку майна боржника. Також, за адресою зберігання транспортного засобу на ДП «СЕТАМ», а саме: м. Львів, вул. Городоцька 282, було описано та вилучено майно боржника, яке знаходилось у проданому транспортному засобі, про що складено акт державного виконавця.

14.09.2023 державним виконавцем скеровано вимогу про надання рахунку боржника для перерахування коштів, які залишились після реалізації рухомого майна. Також, боржнику надіслано вимогу про те, що необхідно забрати його особисте майно, яке знаходиться за адресою відділу м. Львів, вул. Котлярська 6. Державним виконавцем винесено постанови про зняття арешту з коштів та майна боржника; постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження; постанову про зняття арешту з коштів та майна боржника та постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

18.09.2023 року від боржника надійшла заява про те, що кошти, які залишились після реалізації рухомого майна, він просить перерахувати на його рахунок в AT «Ощадбанк».

19.09.2023 кошти у сумі 160057,19 грн. перераховано на наданий боржником розрахунковий рахунок в AT «Ощадбанк».

18.09.2023 виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з реалізацією належного на праві власності рухомого майна, ОСОБА_1 звертається до суду з позовом у якому просить визнати недійсним протокол № 594351 електронних торгів, проведених 31.08.2023 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та акт державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 про проведення електронних торгів з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 . Позивач вказує, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а спірний транспортний засіб був реалізований на електронних торгах на підставі вимоги ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3535-52 У від 06.10.2021, яка рішенням суду 19.09.2023 у справі № 380/14124/23 визнана протиправною та скасована.

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 вказує, що державним виконавцем його не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, усі документи по виконавчому провадженню №68687515 ним було отримано лише 12.06.2023. Позивач зазначає, що у даному виконавчому провадженні вказано його адресу - АДРЕСА_2 . Однак, за цією адресою ОСОБА_1 не проживає, не зареєстрований та не здійснює підприємницької діяльності, а згідно копії паспорта він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 а з 11 квітня 2008 року. Також, стверджує, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій для з`ясування реального місця реєстрації та проживання позивача з метою належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятоїстатті 71цього Закону,які надсилаютьсярекомендованим поштовимвідправленням.Боржник вважаєтьсяповідомленим пропочаток примусовоговиконання рішень,якщо йомунадіслано постановупро відкриттявиконавчого провадженняза адресою,зазначеною увиконавчому документі. Документивиконавчого провадженнянадсилаються стягувачута боржникуза їхнімиадресами,зазначеними увиконавчому документі.У разізміни стороноюмісця проживаннячи перебуванняабо місцезнаходженнядокументи виконавчогопровадження надсилаютьсяза адресою,зазначеною увідповідній заявісторони виконавчогопровадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з вимоги про сплату боргу № Ф 3535-52 У, виданої 06.10.2021 ГУ ДПС у Львівській області, на підставі якої було відкрито виконавче провадження, зазначено місце проживання боржника: АДРЕСА_2 . Тобто, державним виконавцем було скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, яка була вказана у виконавчому документі. Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 звертався до Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції із заявою у якій би повідомляв іншу адресу свого перебування. У свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» не зобов`язує державного виконавця з`ясовувати до відкриття провадження реальне місце реєстрації та проживання боржника, тобто виконавець діяв у спосіб визначений законом, а тому доводи ОСОБА_1 з цього приводу не можуть вважатися підставними.

Також позивач вказує, що не погоджувався із висновком про вартість майна, а саме спірного транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та скерував на ім`я начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові скаргу від 25.07.2023, у якій вказав, що з такою оцінкою не погоджується, оскільки його реальна вартість становить 300 000 грн. Також, вказав, що на час подання скарги у Львівському окружному адміністративному суді перебуває на розгляді справа №380/14231/23 про оскарження податкової вимоги про стягнення боргу, на підставі якої відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_6 стверджує, що на вказану скаргу від 25.07.2023р. відповідь він так і не отримував, а отже був позбавлений можливості належним чином у встановлений законодавством спосіб захистити свої порушені права.

Згідно зчастиною 5статті 57Закону України«Про виконавчепровадження»,виконавець повідомляєпро результативизначення вартостічи оцінкимайна сторонамне пізнішенаступного робочогодня післядня визначеннявартості чиотримання звітупро оцінку.У разіякщо сторонине згодніз результатамивизначення вартостічи оцінкимайна,вони маютьправо оскаржитиїх усудовому порядкув 10-деннийстрок здня отриманнявідповідного повідомлення.Сторона вважаєтьсяознайомленою зрезультатами визначеннявартості чиоцінки арештованогомайна,якщо їйнадіслано повідомленняпро результативизначення вартостічи оцінкимайна заадресою,зазначеною увиконавчому документі,або замісцем фактичногопроживання чиперебування такоїсторони,достовірно встановленимвиконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

З матеріалів виконавчого провадження №68687515 встановлено, що скеровуючи висновок (звіт) експерта ТОВ «ЮЖТРАНСІНВЕСТ» (оцінювач ОСОБА_5 ) про незалежну оцінку майна боржнику, у супровідному листі виконавцем було роз`яснено право ОСОБА_1 на оскарження такого у судовому порядку, однак останній таким правом не скористався.

Окрім того, у матеріалах справи наявна копія відповіді від 10.08.2023 № В14/60028 Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, яку було скеровано ОСОБА_1 11.08.2023 поштовим відправленням за трекінговим номером 0600038510468, у якій було повідомлено останнього про відсутність у державного виконавця законних підстав для зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, усі аргументи ОСОБА_1 зводяться до порушень допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень. Водночас, спори щодо визнання прилюдних торгів недійсними щодо порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (аналогічні висновки сформулював Верховний Суд України у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15).

Як наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2020 року (справа № 372/3161/18, провадження № 61-86св20), частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів(далі - Порядок).

Згідно з Порядком, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі№ 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі№ 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення нормзакону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж напублічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16(пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20(пункт 9.66)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за якимвласникомвідчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним протоколу № 594351 проведення електронних торгів, проведених 31.08.2023 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 та акта державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 про проведення електронних торгів з реалізації транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , слід відмовити.

Так, у ході розгляду справи не встановлено даних про те, що мало місце порушення саме процедури проведення відповідних електронних торгів, яке може бути належною підставою для визнання цих торгів недійсними, а також не встановлено порушень які могли б вплинути на результати таких торгів. У цьому контексті цілком релевантною до даної справи є позиція наведена судом касаційної інстанції про те, що дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Варто також відзначити, що ЗУ «Про виконавче провадження» не містить положень, які покладають на державного виконавця обов`язок зупинення процедури проведення прилюдних торгів через оскарження законності виконавчого документа.

Що стосується позовної вимоги про витребування у Фермерського господарства «Сузір`я» на користь ОСОБА_1 транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , суд виходить з нижченаведених доводів, міркувань та мотивів.

Відповідно достатті 387 ЦК України,власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першоюстатті 388 ЦК України,якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У частині другійстатті 388 ЦК Українипередбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (частини перша, п`ятастатті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина першастатті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»,реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), зроблено висновок про те, щочастина другастатті 388 ЦК Українизахищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі частини другоїстатті 388 ЦК Українимайно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) наголошено на тому, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців потрібно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб.

У постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободполягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей387,388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписамстатті 388 ЦК Українивтрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених устатті 388 ЦК України. Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

31.08.2023 відбулись торги по лоту №533565, а саме транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т5», 2007 року випуску, д.н.з.: НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, об`єм двигуна 2461 см. куб., вид пального дизель, переможцем якого стало Фермерське господарство «Сузір`я».

Учасник торгів у будь-який спосіб не може впливати ані на визначення стартової ціни предмета продажу, ані на результати продажу, окрім пропозиції найвищої ціни у торгах, у результаті чого він стає переможцем відповідних торгів. Тобто природа торгів виключає будь-який вплив покупця на перебіг процедури продажу. Недобросовісним набувач може бути в торгах лише, якщо він вчинив правопорушення, яке підтверджено відповідним судовим рішенням.

ОСОБА_7 у позовній заяві не посилався та не довів існування будь-яких обставин на підтвердження недобросовісностіФермерського господарства «Сузір`я», яке придбало транспортний засіб на торгах у порядку, встановленому законом, як особа, яка запропонувала найвищу ціну за лот. Зокрема, позивач не надав до суду доказів того, що Фермерське господарство «Сузір`я» знало чи могло знати про порушення порядку реалізації майна або про набуття майна всупереч закону.

До того ж, права такого набувача захищені частиною другоюстатті 388 ЦК України, яка гарантує, щомайно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що майно, а саме транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т5», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, об`єм двигуна 2461 см. куб., вид пального дизель, не може бути витребуваний у Фермерського господарства «Сузір`я» на підставі частини другоїстатті 388 ЦК України.

Суд також відзначає, що у даному випадку позивачу було переказано на вказані ним рахунки різницю грошових коштів між сплаченою сумою за лотом у цілому, за виключенням суми вимоги (боргу) та виконавчих витрат. Варто також відзначити, що станом на момент ухвалення даного рішення суду не надано належних даних про стан транспортного засобу на цей час, а отже суд ставить під сумнів те, що задоволення позову за цією вимогою зможе сприяти відновленню прав позивача, адже очевидним є те, що автомобіль з часу передачі його новому законному власнику (добросовісному набувачу) міг експлуатуватися та міг втрати його вартість.

Суд також відзначає, що відмова у задоволенні даного позову не перешкоджає позивачу реалізувати право на відшкодування спричиненої йому шкоди внаслідок незаконного пред`явлення до нього вимоги про сплату боргу і подальших дій пов`язаних з її примусовим виконанням. Іншими словами, відмова у задоволенні даного позову не свідчить про те, що позивач не зможе відновити свої права, але для цього необхідно визначити та скористатись належним способом захисту своїх прав та належну особу відповідача.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року).

Крім того, суд враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Статтю 6 параграфу 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Отже, рішення судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Отже, вирішуючи спір, дослідивши та надавши оцінку поданим учасниками справи доказам, врахувавши наведені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з положеннямист. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, сплачена сума судових витрат, у тому числі судовий збір, не відшкодовується позивачеві.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ? ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивача ? адвокат Франків Андріяна Володимирівна

(79018, м. Львів, вул. Городоцька, 167/166; РНОКПП: НОМЕР_2 )

відповідач ? Шевченківського ВДВС у місті Львові

Західного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції

(79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6; ЄДРПОУ: 35009321),

відповідач ? Державного підприємства «СЕТАМ»

(01001, м. Київ, вул. Стрілецька,4-6; ЄДРПОУ: 39958500),

відповідач ? Фермерського господарства «Сузір`я»

(70130, Запорізька область, Новомиколаївський район,

с.Київське,вул.Київська,1;ЄДРПОУ:23796450)

Повнийтекстрішенняскладено11квітня2024року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький