Рішення

від 29.11.2007 по справі 4/402-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.11.2007                                                             

  Справа №  4/402-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Ємленінової З.І. при секретарі

Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

відкритого акціонерного товариства "Скадовське автотранспортне

підприємство № 16544" м. Скадовськ Херсонської області 

до

приватного підприємця ОСОБА_1 м. Скадовськ

Херсонської області 

про   стягнення  

17.110грн.37коп.

за участю  

представників сторін:

від  позивача  

- головний бухгалтер Мочаліна Л.В.,

                           начальник

планово-економічного відділу Якубчук Г.П.

від  відповідача 

- уповноважена особа  ОСОБА_2.

          Позивач звернувся  з  позовною  заявою про 

стягнення з  відповідача

17.110грн. 37коп., посилаючись  на

невиконання ним обов'язків за договором про спільну діяльність   №25 

від 01.03.2007року.

          Заявою  від 02.11.2007року позивач  відповідно до 

ст. 22 ГПК України збільшив суму позову та просить  стягнути 

з  відповідача 18.510грн.77коп.,

надавши додатковий розрахунок суми 

боргу  за жовтень 2007року  на 1400грн.00коп. Зазначена заява про  збільшення суми  позову відповідає  загальним вимогам ГПК України, тому вона

приймається судом.

          Відповідач позовні вимоги не  визнає, посилаючись  на те, що 

між  сторонами  укладено 

договір  про  сумісну діяльність, а не  договір 

оренди, тому  доходи  та збитки 

між  сторонами  повинні ділитися порівну. Крім того, він  вважає, що 

позивач при виконанні договору повинен 

був забезпечити  автобуси

паливно-мастильними  матеріалами та

запасними  частинами, однак ці

витрати  поніс відповідач, що  позивачем не 

було  враховано.  Крім 

того, представник відповідача надав копію додатку до договору від

01.03.2007року, розмір  виручки  за яким відрізняється, від  зазначеного 

в додатку до  договору №25, який

надано  позивачем до  матеріалів справи, та стверджує, що   саме цей додаток необхідно було  враховувати 

при  розрахунках  за договором.

          Усне клопотання відповідача про  відкладення розгляду справи для подання

додаткових  доказів судом відхиляється,

оскільки  розгляд  справи 

судом уже відкладався  через  неподання відповідачем доказів по  справі і у нього  було 

достатньо  часу для їх  подання, а подальше  відкладення справи, призведе до  порушення строку вирішення спору.

          Дослідивши матеріали  справи заслухавши представників сторін  суд  -

в с т а н о в и в:

01 березня 2007року між Скадовським

АТП-16544, від  імені якого  діяв 

директор В.І. Носков, та приватним підприємцем ОСОБА_1,  укладено 

договір №25 про  спільну

діяльність. Згідно з  цим договором  сторони 

зобов'язалися шляхом об'єднання 

майна та зусиль, сумісно 

діяти  для досягнення  мети 

здійснення  перевезень пасажирів

на міжміських  маршрутах автобусами, які

належать  позивачу.

Відповідно до  пунктів 1.2, 1.3 договору для забезпечення

спільної діяльності   позивач виділяє в

спільне володіння  і  користування  

автобус  ПАЗ-4234 НОМЕР_1,

який  знаходиться на його  балансі та створює  умови, необхідні для  забезпечення постійного та безпечного  перевезення пасажирів. Інші обов'язки  сторін 

передбачені  розділом 2 договору

від  01.03.2007року.

Відповідно до частини 1   статті 1130 ЦК України за договором про  спільну діяльність  сторони (учасники) зобов'язуються спільно  діяти 

без  створення юридичної особи для

досягнення певної  мети, що не  суперечить 

законові.

Порядок  відшкодування 

витрат  і збитків пов'язаних  із 

спільною  діяльністю учасників,

згідно із  статтею 1137 ЦК України  визначається за домовленістю  між 

ними. У разі відсутності 

такої  домовленості  кожний учасник  несе 

витрати  та збитки пропорційно  вартості 

його  вкладу у спільне майно.

При 

цьому,  статтею 1139 ЦК України

встановлено, що прибуток, одержаний учасниками 

договору  в результаті їх  спільної 

діяльності, розподіляється пропорційно 

вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо  інше не 

встановлено договором або  іншою  домовленістю сторін .

Укладаючи  договір 

про  спільну діяльність  сторони 

пунктом 2.2.11 договору від 01.03.2007року узгодили, що  відповідач зобов'язаний  своєчасно, після кожної  зміни, вносити  позивачу 

частину доходу від 

перевезення  пасажирів на маршруті

та уточнили пунктом 3.2   суму виручки,

яку  відповідач зобов'язаний  передавати 

позивачу згідно з  додатком

до  договору №25  від 

01.03.2007року.

Таким чином, укладаючи  договір 

про  спільну діяльність  сторони додатком до договору узгодили суму

виручки, яку відповідач вносить в касу позивача, що  не 

суперечить  вимогам  статей 1137, 1139 ЦК України.

Наданими позивачем  до 

матеріалів справи 

розрахунками  суми  позову підтверджується, що  відповідач за період  з 

20.03.2007року по 30.10.2007 року 

має  заборгованість  за договором про  спільну діяльність  №25 

від 01.03.2007року в сумі 18.510грн. 77коп.

Документального  підтвердження внесення в  касу позивача зазначеної  суми 

відповідач суду не  надав.

Його  посилання на те, що доходи  та збитки 

між  сторонами  повинні ділитися порівну судом відхиляється,

оскільки, такий порядок  відповідно

до  вимог 

закону встановлюється, якщо 

інше  не  встановлено 

договором. Укладаючи договір, сторони додатком  до 

договору № 25  узгодили

розмір  виручки, яку відповідач

вносить  позивачу, яким  врахували усі витрати. При цьому в додатку

не  зазначено  про 

те, що  додатково  між 

сторонами  повинні  розподілятися будь-які доходи та збитки.

Відхиляється судом і посилання

відповідача на те, що  позивач

зобов'язаний був забезпечувати 

автобус  паливно-мастильними  матеріалами, запасними  частинами 

та автошинами, оскільки  пунктом

2.1.6 договору  встановлено такий порядок

за домовленістю  сторін.

Документального  підтвердження  такої 

домовленості відповідач суду не 

надав, а за посиланням  позивача

він  не звертався  до 

нього з зазначених  питань. До

того ж, відповідно до п. 2.2.2 

відповідач самостійно  веде свою

господарську діяльність.

Посилання відповідача  на те, що 

між  сторонами  узгоджувався інший розмір   виручки  

також  не  підтверджені належними доказами. Надана  представником відповідача копія додатку до

договору від 01.03.2007року не 

свідчить  про  те, що 

це  додаток саме до  договору №25, який укладався між  позивачем та відповідачем. При огляді

зазначеного  документу в засіданні суду

позивач стверджував, що  це  додаток до 

іншого  договору та іншого  автобуса, оскільки 01.03.2007 року укладалося

декілька договорів з  різними  підприємцями. Крім  того, копія зазначеного  додатку не 

підписана відповідачем, а  віза

керівника на ньому  не  свідчить 

про  те, що він  є 

невід'ємною  частиною додатку саме

до  договору №25, підписаного  уповноваженими  представниками  сторін, оскільки до матеріалів справи  додано копію 

додатку до договору № 25 від 01.03.2007 року, оригінал якого   оглядався в засіданні суду і його

достовірність  не  викликає 

ніяких  сумнівів.

Відповідно до статті 34 ГПК України

господарський суд  приймає  тільки ті докази, які  мають 

значення для справи. При  цьому,

обставини  справи, які відповідно  до 

законодавства  повинні  бути 

підтверджені певними 

засобами  доказування, не  можуть 

підтверджуватися іншими 

засобами  доказування. З

урахуванням  зазначеного, судом не  приймається надана  відповідачем копія додатку, як  доказ 

по  справі, з  огляду належності та допустимості доказів.

Таким чином, позовні вимоги  про 

стягнення 18510грн.77коп. обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита

та за інформаційно-технічне  забезпечення

судового процесу  відповідно до ст.49 ГПК

України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою представників

сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі вищевикладеного, керуючись

ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд 

в и р і ш и

в:

1. Позовні   вимоги 

задовольнити.

          2. Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_1  ідентифікаційний

номер  НОМЕР_2 (інші реквізити суду

невідомі)  на користь відкритого

акціонерного товариства "Скадовське автотранспотне підприємство №

16544" м. Скадовськ вул.Кірова, 80 Херсонської області р/р

26008011901100  в Скадовському відділенні

АКІП «Укрсиббанк» м.Скадовськ  МФО 351005

код 03119109  -  18.510грн.77коп.   основного боргу, 185грн.11коп. витрат по

сплаті  державного мита  та 

118грн.00коп.   витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ   видати 

після набрання рішенням   законної

сили.

Суддя                                                                                     

З.І. Ємленінова

Рішення оформлене відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України 

30.11.2007р.