Ухвала

від 15.04.2024 по справі 463/1074/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1074/23

Провадження № 1-кс/463/2979/24

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

15 квітня 2024 року слідчийсуддя Личаківськогорайонного судум.Львова ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львовіклопотання ОСОБА_3 про скасуванняарешту майна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України,

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Клопотання мотивуєтим,що ухвалоюслідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львовавід 03.10.2023року,накладено арештна приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_3 . Вказаний арешт вважає необґрунтованим та таким, що накладений в порушення вимог ст.ст.170, 171 КПК України, а відтак, такий підлягає скасуванню виходячи з наступного. Зазначає, що він набув право власності на приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 841, укладеного з АТ «Українська Залізниця» за результатами проведеного 22.12.2021 року електронного аукціону. Вартість об`єкта з ПДВ становила 3480008,40 гривень. При цьому, стартова ціна лоту становила 263708,17 гривень. В аукціоні брало участь з ціновими пропозиціями дванадцять учасників, однак його пропозиція за результатами була визнана переможною. Вартість об`єкта була повністю сплачена на рахунок продавця. Крім того, зазначає, що вказаний об`єкт нерухомості не відноситься до державного майна, яке належить АТ «Українська Залізниця» на правах господарського відання, а належить безпосередньо йому на праві власності. У клопотанні про накладення арешту слідчим не надано будь яких доказів, які б свідчили про протиправність дій саме під час відчуження належного об`єкта нерухомого майна, як і не наведено належних та допустимих доказів відчуження його протиправним шляхом. Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення і подальшого збереження арешту майна. У судовому порядку договір-купівлі продажу, результати аукціону не оскаржуються. Тобто, станом на 01.04.2024 року вони є чинними. Відносно нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу жодних дисциплінарних проваджень не відкрито. Таким чином, накладення арешту на майно, позбавляє власника ОСОБА_3 , як добросовісного набувача, у повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність та призводить до несення витрат. А тому, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у справі № 463/1074/23, а саме на об`єкт нерухомості - приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Жодних клопотань та заперечень не подав.

Враховуючи те, що в судове засідання учасники процесу не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання у їх відсутності, відповідно до вимог ст.174 КПК України на підставі наявних у справі документів.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додані документи, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року, накладено арешт на об`єкт нерухомості - приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено будь яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії пов`язані із перебудовою, добудовою, виділом, поділом об`єкта, переходом права власності, зокрема, продажу через електронні торги вказаного майна, а також заборонено суб`єктам державної реєстрації або нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно дост.16КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Разом зтим,відповідно дост.28КПК України -під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Критерії длявизначення розумностістроків кримінальногопровадження визначеніч.3ст.28КПК України,однак вінмає бутиоб`єктивно необхіднимдля прийняттяпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечується прокурором.

Відповідно дост.131КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч.ч.1,2ст.100КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно положень ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З аналізувказаних положеньвбачається,що слідчий,прокурор зобов`язанісамостійно обстоюватиїх позицію,щодо необхідності застосування чи подальшого застосування арешту майна.

Разом зтим, прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, не обґрунтував позицію органу досудового розслідування щодо необхідності подальшого застосування арешту майна, жодних заперечень чи клопотань також не подав.

Слідчим суддею встановлено, що між АТ «Українська Залізниця» та ОСОБА_3 за результатамипроведення електронногоаукціону зпродажу,що відбувся22.12.2021року,було укладенодоговір купівлі-продажунерухомого майна№ 841(лот№ 0043-0109,протокол електронногоаукціону №UA-PS-2021-12-10-000012-3,цінова пропозиціялоту 263708,17гривень безПДВ),а саме: приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна договору 2900007,0 гривень без ПДВ, а всього разом з ПДВ 3480008,40 гривень. Вказані кошти сплачено відповідно до платіжних доручень № 89301581 від 14.02.2022 року, № 89421484 від 15.02.2022 року та № 1 від 16.02.2022 року.

Відповідно до п.13 Порядку розпорядження майном Акціонерного товариства «Українська залізниця», який був затверджений постановою Кабінету МіністрівУкраїни від22листопада 2017р.№ 1054 в редакції, яка була чинною на момент проведення згаданого електронного аукціону і який визначає механізм відчуження, передачі в користування, оренду, концесію майна, внесеного до статутного капіталу ПАТ «Українська Залізниця» та майна, набутого товариством, відчуження майна шляхом продажу, оренда майна здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів, крім випадків прийняття вищим органом товариства окремого рішення стосовно використання такого майна з метою виконання функцій держави. Електронні аукціони проводяться з дотриманням таких принципів: добросовісна конкуренція серед учасників; відкритість та прозорість проведення електронних аукціонів; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій учасників.

Електронні аукціони проводяться з використанням електронної торгової системи, що забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону, запобігання корупційним діям і зловживанням та становить дворівневу автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, що складається з центральної бази даних та програмно-апаратних комплексів організаторів електронних аукціонів, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи.

Відповідно до п.14 Порядку відчуження майна здійснюється за вартістю не нижчою, ніж балансова вартість.

Згідно протоколуелектронного аукціонупротокол електронногоаукціону №UA-PS-2021-12-10-000012-3від 22.12.2021року,відбувся аукціонпо лоту№ 0043-0109,склад лоту(активи) приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стартова ціна лоту 263708,17 гривень.

За результатамипротоколу проведенняелектронного аукціону№ UA-PS-2021-12-10-000012-3від 22.12.2021року,по лоту№ 0043-0109,склад лоту(активи) приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможна цінова пропозиція становила 2900007,0 гривень без ПДВ.

Слідчий суддя погоджується з доводами заявника, оскільки переможна цінова пропозиція лота більше ніж у десять разів була більшою за стартову ціну лота, який був виставлений на аукціон.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-12-10-000012-3від 22.12.2021року, було зареєстровано дванадцять учасників аукціону, які первинно подали свої закриті цінові пропозиції, а потім проводили торги ще три раунди аукціону.

ОСОБА_3 зробив свою закриту цінову пропозицію у розмірі 2900007,0 гривень без ПДВ, що виявилась найбільшою серед учасників і забезпечило останньому перемогу.

Кримінальне провадження за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року в межах якого було накладено арешт на майно, було відкрите в тому числі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367КК України -службова недбалість,тобто невиконанняабо неналежневиконання службовоюособою своїхслужбових обов`язківчерез несумліннеставлення доних,що завдалоістотної шкодиохоронюваним закономправам,свободам таінтересам окремихгромадян,державним чигромадським інтересамабо інтересамокремих юридичнихосіб,що спричинилотяжкі наслідки.Враховуючи,що юридичнаособа -власник майнаотримала занаслідками проведеногоелектронного аукціонусуму,що перевищуєвартість такогомайна більшеніж удесять разівзалишається нез`ясованим,які самесуспільно небезпечнітяжкі наслідкибули завданівласнику майна АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

На час розгляду клопотання про скасування арешту майна, незаконність набуття права власності ОСОБА_3 не встановлена судом (судові справи відсутні), ОСОБА_3 є добросовісним набувачем. Санкції ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367КК України не передбачають повернення майна первинному власнику, а набуття майна з електронного аукціону в порядку, що за своєю правовою природою є аналогічним до приватизації державного та комунального майна.

Відповідно до положень ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Будь яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року; також рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

Касаційний цивільний суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц вказав, що «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод». Аналогічна позиція міститься в Постанові КГС ВС від 18 лютого 2021 року у справі № 14/5026/1020/2011.

Факт необґрунтованого накладення арешту на майно ОСОБА_3 є непропорційним втручанням у його право власності та створює перешкоди у вільному використанні свого майна. Не використовуючи будівлю для власних потреб власник змушений сплачувати податок, нести інші обов`язкові витрати пов`язані з утриманням нерухомості.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна. У судовому порядку договір-купівлі продажу, результати аукціону не оскаржуються. Тобто станом на квітень 2024 року вони є чинними. Відносно нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу жодних дисциплінарних проваджень не відкрито.

Також встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад рік, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено. Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.

Слідчим суддею при розгляді даного клопотання враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, правова позиція ЄСПЛ у справі «AKSHIN GARAYEV v. AZERBAIJAN» від 02.02.2023, заява № 30352/11. Власник приватної компанії скаржився на те, що постійне і тривале утримання майна, що належить його компанії, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, порушувало його право на мирне володіння своїм майном. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що оскільки утримання майна Заявника як доказу є заходом, який тимчасово обмежує користування та розпорядження майном, цей захід має бути передбачений національним законодавством, переслідувати законну мету та бути їй пропорційним. Водночас також повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті «справедливого балансу», який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв`язку з цим. У справі Заявника Суд взяв до уваги, що кримінальне провадження залишалося призупиненим без проведення активних слідчих дій та без можливості переоцінити подальшу необхідність збереження речових доказів. При цьому, Суд врахував значну вартість цього майна. Як наслідок, ЄСПЛ констатував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та інтересами Заявника, оскільки він був зобов`язаний нести надмірний тягар внаслідок тривалого утримання його майна як доказу.

Таким чином, позбавлення добросовісного власника майна можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,у томувипадку,коли укримінальному провадженнівідсутні підстави,які бвиправдовували втручаннядержави управо намирне володіннямайном уконтексті забезпечення«справедливого балансу»між загальнимінтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням відсутності повідомлення про підозру особам у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, недоведеності органом досудового розслідування обставин, що перешкоджали здійснити процесуальні дії, спрямовані на швидке та повне досудове розслідування у розумні строки, обґрунтованість доводів клопотання про скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність здійснення такого арешту, в кримінальномупровадженні відсутнідані,які бвиправдовували подальшевтручання державиу правона мирневолодіння власникомналежним йомумайном у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_3 про скасуванняарешту майна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року (справа № 463/1074/23), а саме: приміщення будівлі дитячого відділення літ. «Д-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 480689556101), загальною площею 350,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Скасувати накладену ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року (справа № 463/1074/23) заборону будь яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії пов`язані із перебудовою, добудовою, виділом, поділом об`єкта, переходом права власності, зокрема, продажу через електронні торги вказаного майна, а також заборону суб`єктам державної реєстрації або нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1