Ухвала

від 12.04.2024 по справі 452/1212/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1212/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чехов Денис Анатолійович, до ОСОБА_2 , третя особа Самбірський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачки адвокат Чехов Денис Анатолійович 02.04.2024 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Самбірський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на:

?1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними будівлями;

?1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4624284900:02:001:0206, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

?визначити порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями;

?визначити порядок користування земельною ділянкою.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не єабсолютним іможе бутиобмежено рішеннямисуду (Golderv.theUnitedKingdom,§ 38;Stanevv.Bulgaria(Станєвпроти Болгарії),§§ 230).Теж самезастосовується усправах щодокритеріїв прийнятностізаяви,що засвоїм характеромрегулюються державою,яка користуєтьсяпевною свободоюрозсуду уцьому питанні(Luordov.Italy(Луордопроти Італії),§ 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей175,177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону . Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно п. 9 ст. 186 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

У відповідності до п. 12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995року "Просудову практикув справахза позовамипро захистправа приватноївласності" (із змінами) вартість спірного майна визначається за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з вимогамист. 5 Закону України «Про оцінку земель»експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позовна заява містить чотири вимоги, з них - дві вимоги майнового характеру, дві похідні, отже розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

При цьому, представником позивачки зазначено ціну позову 22254,50 грн., яка обґрунтована інвентаризаційною вартістю будинку відповідно до відповіді Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації станом на 17.11.2005 року становила 24509,00 грн.; вартість земельної ділянки взагалі зазначено «орієнтовно 20000,00 грн.».

Разом з тим, зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Відповідно до вимог п. п. 1 п. 1. ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували реальну (дійсну) вартість 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними будівлями; та 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 4624284900:02:001:0206, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання права власності на які йдеться у позові, з огляду на що суд позбавлений можливості належним чином встановити розмір судового збору, який слід сплатити за вимоги майнового характеру.

Як вбачається з квитанцій про оплату судового збору, позивачка сплатила суму такого, у розмірі: 969,00 грн., 981,00 грн., 969,00 грн., 969 грн., загалом 3888,00 грн.

Оскільки ціна позову не підтверджена документально позивачкою сплачений судовий збір за вимоги майнового характеру не виходячи з дійсної вартості майна, про визнання права власності на яке вона просить.

Відсутність будь-яких документів, які б підтверджували реальну (дійсну) вартість майна унеможливлює суддю відкрити провадження у справі, оскільки неможливо визначити дійсну та необхідну до сплати позивачкою суму судового збору.

Таким чином, позивачці необхідно надати суду підтвердження визначення дійсної вартості майна та сплатити судовий збір, виходячи з його дійсної вартості, та надати суду оригінал квитанції.

Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Також, за змістом наведеної норми вбачається, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності і такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.

Разом з тим, обґрунтовуючи набуття подружжям ОСОБА_2 права власності на майно (будинок та земельну ділянку), в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачка не зазначає (додає) докази, що підтверджують існування такого права, а лише посилається на Інформацію з Державного реєстру речових прав.

Також в порушення вимог п. 2) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить поштовий індекс, позивача, відповідача, третьої особи.

Згідно із ч. 1 та ч. 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Керуючись ст.175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чехов Денис Анатолійович, до ОСОБА_2 , третя особа Самбірський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання права власності, визначення порядку користування, - залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя -