Рішення

від 03.04.2024 по справі 455/357/23

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/357/23

Провадження № 2/455/26/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Кіт В.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Микуляк Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування, про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дітей,

В С Т А Н О В И В:

24.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд виключити відомості про його батьківство з актового запису №68 від 08.09.2015 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції Львівської області, та з актового запису №23 від 18.03.2008 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він уклав шлюб з ОСОБА_6 10.11.2007 року в Страшевицькій сільській раді Старосамбірського району Львівської області. Після одруження «Павлюх» змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Від цього шлюбу в них є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що ще до розірвання шлюбу 22.08.2019 року Старосамбірський районний суд Львівської області за заявою ОСОБА_2 виніс судовий наказ згідно якого з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , щомісячно в розмірі однієї третини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 01.08.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося, та рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.10.2020 року шлюб розірвано. Як було встановлено судом в рішенні про розірвання шлюбу він з ОСОБА_2 не підтримували сімейних зв`язків та не вели подружнього життя понад чотири роки, він подав позовну заяву 11.07.2019 року, а їх дочка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Приблизно в грудні місяці 2022 року при зустрічі з відповідачкою він довідався про те, що ОСОБА_8 не його дочка, але не надав значення цим словам так як вважав, що відповідач все це придумала, щоб подратувати його. Проте, йому стало відомо, що відповідачка у зазначений період мала близькі стосунки з іншим чоловіком який і є мабуть справжнім батьком дитини. Також він засумнівався і в тому чи перша дитина син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути його сином і однозначно не міг відповісти, адже він постійно перебував на заробітках і тільки інколи приїжджав додому, щоб завести гроші. Враховуючи, що з нього стягуються аліменти на двох дітей, хотів би знати чи утримує він своїх дітей. Можливості провести експертизу ДНК добровільно не має, оскільки з відповідачкою вони не спілкуються.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 04.05.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

09.05.2023 року до суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.45-58), в якому вона заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що 10 листопада 2007 року вона, ОСОБА_10 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 та після реєстрації шлюбу вона змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_7 ». Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя з позивачем має двоє неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що згідно судового наказу №455/1072/19 виданого Старосамбірським районним судом Львівської області від 22.08.2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 , на її користь аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 01.08 2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. 20.09.2019 року головним державним виконавцем Телічак С.З. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 по примусовому виконанню судового наказу №455/1072/19 виданого Старосамбірським районним судом Львівської області від 22 серпня 2019 року. Станом на 01 березня 2023 року заборгованість боржника ОСОБА_1 складає 101 908,28 грн. Зазначає, що з 10.11.2007 року і по грудень місяць 2018 року вона проживала спільним подружнім життям з ОСОБА_1 у квартирі в АДРЕСА_1 , хоча була в зареєстрованому шлюбі з ним до 06.11.2020 року. Позивач починаючи з 01.08.2019 року і до сьогоднішнього дня оплачує щомісячно аліменти при цьому визнаючи себе батьком дітей, однак з моменту подання позовної заяви до суду у позивача виникли сумніви, що він не являється батьком неповнолітніх дітей. Однак, при реєстрації народження дочки ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_5 позивач визнав себе батьком дітей. Позивач не цікавився вихованням та утриманням дітей з січня місяця 2019 року, при цьому на день народження дітей не мав наміру привітати їх, а тому вона вимушена була звернутись до суду про стягнення аліментів на утримання дітей із позивача 01 серпня 2019 року. Відносно проведення судово - біологічної (судово - генетичної) експертизи, вона як відповідач вважає позивача батьком дітей і не заперечує відносно проведення експертизи у Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз. Враховуючи наведене просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 08.06.2023 року призначено у справі судово-генетичну експертизу проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 24.07.2023 провадження у справі поновлено у зв`язку із надходженням до суду повідомлення від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про повернення без виконання ухвали Старосамбірського районного суду від 08.06.2023 про призначення судово-генетичної експертизи, так як в Інституті відсутні експерти відповідної спеціальності для проведення такого виду експертних досліджень.

Ухвалою суду від 17.08.2023 року задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі судово - генетичну експертизу. На вирішення експертів поставлено такі запитання: Чи наявне кровне (біологічне) споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ? Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 08.11.2023 провадження у справі поновлено у зв`язку із надходженням до суду повідомлення від Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про неможливість проведення експертизи в зв`язку з неприбуттям ОСОБА_2 з дітьми, що унеможливило відібрання зразків букального епітелію.

Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кіт В.Ю. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили застосувати наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі, покликаючись на те, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком їх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , усі заперечення та сумніви позивача з цього приводу вважає безпідставними. Щодо проведення відповідної експертизи відповідачка не заперечує, проте відмовляється від прибуття разом із дітьми до експертної установи до закінчення воєнного стану в Україні. Також заперечує проти проведення експертизи саме у Львівському НДЕКЦ. Також відповідачка підтвердила, що про дату, час та місце для проведення експертизи їй було відомо.

Представник третьої особи - Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області як органу опіки та піклування - Микуляк Р.М. в судовому засіданні проти позову не заперечив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 з 10.11.2007року перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.10.2020 року було розірвано (а.с.6,12-14).

За час даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно даних актового запису про народження №68 від 08.09.2015, зареєстрованого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записано позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно даних актового запису про народження №23 від 18.03.2008, зареєстрованого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області, батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записано позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сторони проживають окремо. Позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка ОСОБА_2 проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на її утриманні та вихованні перебуває двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 серпня 2019 року №455/1072/19 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 01 серпня 2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с.11).

Постановою головного державного виконавця Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Телічак С.З. від 20 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6 по примусовому виконанню вищевказаного судового наказу №455/1072/19 виданого Старосамбірським районним судом Львівської області від 22 серпня 2019 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням ВП НОМЕР_5 від 09.05.2023, станом на 01 березня 2023 року боржником ОСОБА_1 сплачено 191613,83грн, заборгованість зі сплати аліментів складає 101908,28 грн. (а.с.61,62).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: копією свідоцтва про шлюб між сторонами (а.с.6); копією рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.10.2020 року (а.с.12-14); копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 02.07.2019 та серії НОМЕР_2 від 02.07.2016 (а.с.7,9); копією Витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,135 СК України від 26.01.2023 (а.с.8,10); копією судового наказу Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 серпня 2019 року №455/1072/19 (а.с.11); копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019 (а.с.15); довідкою, виданою виконкомом Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області №505 від 08.05.2023 (а.с.56); розрахунком заборгованості по аліментах за виконавчим провадження ВП НОМЕР_5 від 09.05.2023 (а.с.61,62).

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Згідно із пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК України), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Як роз`яснено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно із якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до вимог ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russianfederation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 травня 2018 року у справі №399/1029/15-ц (провадження №61-14438св18), експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Отже, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, в силу норм СК України при розгляді справ про оспорювання батьківства доведенню підлягає факт відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною.

Згідно із частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті цих висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Приписами частин 3-6 статті 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до частин 1,5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22) зазначено, що стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18).

Європейський суд з прав людини вказував, що необхідність захисту третіх осіб може виключати можливість змусити їх пройти будь-яке медичне обстеження, а саме ДНК-тест. Зокрема, якщо третьою особою є дитина (див., зокрема: MIKULIC v. CROATIA, № 53176/99, § 64, ЄСПЛ, 07 лютого 2002 року, BAGNIEWSKI v. POLAND, № 28475/14, § 54, ЄСПЛ, 31 травня 2018 року).

Отже, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Ухиленням від участі в експертизі вважаються умисні дії учасника справи, спрямовані на неможливість проведення експертизи, яку призначає суд. Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи без надання доказів поважності причин неявки дає підстави вважати, що така особа не бажає отримати висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача.

Суд зазначає, що у цій справі за ухвалою суду призначалась судово-генетична експертиза для встановлення наявності кровного (біологічного) споріднення між позивачем та дітьми. При цьому, при призначені експертизи судом в ухвалі було роз`яснено сторонам наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі. Проте відповідачка, будучи достовірно обізнаною про дату, час та місце проведення відібрання зразків для експертизи, не з`явилася разом з дітьми для забору біологічних зразків, що унеможливило проведення експертизи.

Так, згідно повідомлення судового експерта Львівського НДЕКЦ про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/114-23/16268-БД від 23.10.2023 (а.с.98-100), 19.10.2023 до Львівського НДЕКЦ прибув ОСОБА_1 , проте ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_12 не прибули, що унеможливило відібрання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

В підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 року, суд, безпосередньо, з`ясовував причини неявки відповідачки ОСОБА_2 разом із дітьми до експертної установи, а також її думку щодо участі у проведенні експертизи. Відповідачка пояснила, що про дату, час та місце проведення відібрання зразків для експертизи, а саме 19.10.2023, їй було відомо, проте вона категорично відмовляється від прибуття разом із дітьми до експертної установи до закінчення воєнного стану в Україні, через небезпеку для життя та здоров`я її та дітей. Також заперечує проти проведення експертизи саме у Львівському НДЕКЦ.

Водночас, судом було роз`яснено відповідачці положення ст.109 ЦПК України, про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В підготовчому судовому засіданні 20.02.2024, суд повторно з`ясовував думку відповідачки щодо її участі у проведенні експертизи, роз`яснивши наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, проте відповідачка аналогічно зазначила, що категорично відмовляється від прибуття разом із дітьми до експертної установи до закінчення воєнного стану в Україні.

В судовому засіданні 02.04.2024 суд втретє з`ясовував думку відповідачки щодо її участі у проведенні експертизи, також роз`яснивши наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, проте відповідачка вчергове зазначила, що категорично відмовляється від прибуття разом із дітьми до експертної установи до закінчення воєнного стану в Україні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кіт В.Ю. в судовому засіданні наполягали на застосуванні наслідків ухилення учасника справи від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідачкою не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності поважності причин неявки до експертної установи та об`єктивних причин, які виключають можливість проходження експертизи.

Щодо заперечень відповідачки проти проведення експертизи саме у Львівському НДЕКЦ, то суд вважає такі не обґрунтованими, оскільки відповідачка не наводить жодних об`єктивних підстав такого заперечення.

При цьому, суд виходить з того, що у випадку сумнівів в об`єктивності експертів відповідачка не позбавлена можливості заявити відвід експертам цієї установи в порядку та на умовах визначених процесуальним законом, проте це не може бути підставою для відмови у дорученні проведення призначеної судом експертизи цій експертній установі.

Також, суд вважає, що місце розташування Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 24, є наближеним до учасників процесу та забезпечить належним чином оперативне проведення призначеної експертизи.

Також суд зазначає, що ухвалу про призначення судово-генетичної експертизи відповідачка не оскаржувала. З клопотанням про призначення судово-генетичної експертизи звернувся позивач, який і визначив експертну установу.

Тим не менше, суд враховує, що відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти прибуття її та дітей для проведення експертизи до закінчення воєнного стану і в будь-яку іншу експертну установу.

Щодо доводів відповідачки на неможливість прибуття її разом із дітьми до експертної установи для проведення експертизи до закінчення воєнного стану в Україні, то суд зауважує, що є недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідачкою відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на неможливість прибуття до експертної установи.

При цьому слід зазначити, що експертні установи, згідно вимог закону, в умовах карантину та воєнного стану створюють належні та безпечні умови перебування і їх відвідування.

В судовому засіданні відповідачка підтвердила, що про дату, час та місце проведення відібрання зразків для експертизи, а саме 19.10.2023, їй було відомо.

Згідно статистичних даних повітряних тривог в Україні, що є загальнодоступною інформацією, на Львівщині 19.10.2023 повітряної тривоги не було.

Також, суд враховує, що про неможливість явки до експертної установи, зокрема про те, що вона разом із дітьми у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, об`єктивно не мають змоги прибути для проведення експертизи, відповідач не повідомляла ні суд, ні експертну установу.

Також, відповідачка не вживала жодного заходу для узгодження дати проведення експертизи у зручний для неї день.

Отже, відповідачка, вказуючи причиною неможливості явки до експертної установи воєнний стан, введений в Україні, не навела обґрунтування та не надала доказів фактичної неможливості для прибуття до експертної установи.

За таких обставин, посилання відповідачки на те, що вона не з`явилася разом із дітьми до експертної установи через воєнний стан суд не бере до уваги та акцентує увагу на тому, що навіть в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та в черговий раз продовженого, право особи на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до ст.ст.10, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені.

На переконання суду, ухилення відповідачки від проведення судово-генетичної експертизи шляхом нез`явлення її до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дітей та встановити об`єктивну істину за допомогою висновку експерта, та спростувати доводи позивача про його не батьківство щодо дітей.

Уданій справі проведення експертизи має суттєве значення для обох сторін (оскільки позиція позивача та відповідача у відношенні батьківства є протилежною), тому саме висновок експерта мав би підтвердити ту чи іншу позицію сторін.

Однак, відповідачка не вчинила будь-яких дій, спрямованих на встановлення істини у справі.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачка для відбору біологічних зразків з метою проведення експертизи щодо встановлення наявності кровного споріднення між позивачем та дітьми не прибула, а також не забезпечила явку дітей, з якими вона проживає, безпосередньо в судовому засіданні неодноразово заявляла суду, що відмовляється від прибуття разом із дітьми до експертної установи до закінчення воєнного стану в Україні, не наводячи обґрунтування об`єктивних причин неможливості для прибуття до експертної установи, то суд розцінює її дії як ухилення від участі в експертизі і застосовує наслідки ухилення відповідачки від участі у експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, та визнає факт відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та досліджених доказів у їх сукупності, враховуючи наслідки ухилення відповідачки від проведення призначеної судом експертизи, визначених ст.109 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та виключити запис про позивача як батька з актового запису про народження дітей.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування, про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дітей, - задовольнити.

Виключити з актового запису про народження №68 від 08.09.2015, зареєстрованого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області, відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити з актового запису про народження №23 від 18.03.2008, зареєстрованого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області, відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ;

Третя особа: Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування, місцезнаходження: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 40, Самбірського району Львівської області; ЄДРПОУ - 44218120.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2024.

Суддя А.В.Кушнір