Постанова

від 05.04.2024 по справі 910/13260/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р. Справа№ 910/13260/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, повний текст якого складений 13.12.2023,

у справі № 910/13260/23 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна»

про стягнення 40 016,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29 160,00 грн. за надані за період: з березня 2022 року по серпень 2023 року, за умовами генеральної угоди умови здійснення господарської діяльності №02.1-14/4-18 про від 01.11.2019, але неоплачені послуги, , пені в сумі 8 363,20 грн., 5% штрафу в сумі 1 458,00 грн., 3% річних в сумі 533,54 грн. та інфляційних втрат в сумі 501,44 грн.

В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 позов задоволено частково, до стягнення відповідача на користь позивача присуджено заборгованість у розмірі 29 160,00 грн., 3% річних у розмірі 533,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 501,44 грн., пеню у розмірі 6 182,47 грн., 5% штрафу у розмірі 1 458,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 537,73 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті наданих позивачем за спірним договором послуг, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Водночас суд першої інстанції під час перевірки розрахунків позивача щодо нарахування пені встановив, що вказані розрахунки є частково невірними, оскільки позивачем при її розрахунку не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГПК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/22 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 2 180,73 грн. пені та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення в частині незадоволення до стягнення пені в сумі 2 180,73 грн. ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що у п. 3.7 спірної генеральної угоди сторонами погоджено, що пеня нараховується до повного погашення заборгованості за угодою, що свідчить про те, що сторонами встановлено інший строк нарахування пені, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, що чинним законодавством не заборонено, а також зауважив на тому, що на даний час строки позовної давності були продовжені на період дії карантину та воєнного стану.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023, справу № 910/13260/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13260/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/13260/23.

15.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 апеляційну скаргу залишено без руху, а також надано Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу.

29.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява, до якої додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі та докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У періоди із 10.03.2024 по 13.03.2024 та з 28.03.2024 по 31.03.2024 суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні, а у періоди з 14.03.2024 по 27.03.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024 - у відпустці.

Станом на 05.04.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

01.11.2019 позивач (Аеропорт) та відповідач (Компанія) уклали генеральну угоду №02.1-14/4-18 про умови здійснення господарської діяльності (далі Угода, Договір), в пунктах 1.1, 1.2 якої погодили, що Аеропорт забезпечує Компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з наземного адміністрування) на території аеропорту «Бориспіль» з використанням інфраструктури Аеропорту, а Компанія зобов`язується сплачувати Аеропорту плату за це. Кожна із Сторін повністю бере на себе витрати за виконання своїх обов`язків за цією Угодою.

Згідно з п.1.4. Угоди місце виконання: 08300, Україна, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ДП «МА «Бориспіль».

Відповідно до п.3.1. Угоди розмір плати, яку має сплачувати Компанія за створення та підтримання Аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення Компанією господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» з надання послуг з наземного адміністрування з використанням інфраструктури Аеропорту у відповідності з Правилами та на умовах цієї Угоди становить: 1 350,00 грн. за 1 рейс, на якому Компанія здійснювала діяльність з наземного адміністрування, але не менше ніж 1 350,00 грн. в місяць. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.4. Угоди, в редакції Додаткової угоди №4 від 27.06.2023, представник Компанії самостійно отримує в бухгалтерії Аеропорту рахунок на здійснення плати згідно з п. 3.1 цієї Угоди та Акт в строк до 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним. У разі неотримання представником Компанії рахунків у строки, що вказані вище, Аеропорт направляє рахунки та Акти Компанії на адреси e-mail: olga@shannonair.com.ua, donchenko@shannonair.com.ua. account@shannonair.com.ua. Сторони домовились, що датою отримання рахунку та Акту буде вважатися кожне 10-е (десяте) число місяця, що слідує за звітним місяцем, незалежно від дати їх фактичного отримання представником Компанії.

Згідно з п.3.5. Угоди оплата рахунків Аеропорту здійснюється Компанією протягом 3 календарних днів з дати їх отримання. Оплата здійснюється на відповідний поточний рахунок Аеропорту, що вказаний в параграфі 11 Угоди.

Разом із рахунками представник Компанії отримує складені Аеропортом Акти. Підписані Акти або письмову мотивовану відмову від його підписання Компанія зобов`язана повернути Аеропорту протягом 5 робочих днів з дати його отримання. У разі отримання від Компанії мотивованої відмови, Аеропорт у десятиденний строк розглядає її та, у разі виявлення невідповідностей, проводить відповідні коригування в Акті та при виставленні рахунку. Якщо протягом 5 робочих днів Акт або письмова мотивована відмова не будуть направлені Аеропорту, Акт вважається підписаний Сторонами, а відмови, направлені Компанією з порушенням п`ятиденного строку, не будуть прийматися Аеропортом для розгляду. Акти підписуються уповноваженими на це представниками обох Сторін, про що Сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. (п.3.6. Угоди)

У п. 4.1 Угоди сторони погодили, що ця Угода набуває чинності з моменту підписання та діє до 07.05.2021 (включно).

Додатковою угодою №3 від 06.05.2021 до Угоди сторони продовжили термін її дії до 21.04.2024.

Крім того, у п. 1.1. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди сторони визначили, що при виконанні умов Угоди здійснювати документообіг первинних документів (рахунків та Актів) в формі електронних документів для підписання яких використовувати призначений для цього кваліфікований електронний підпис (надалі - КЕП).

Пунктами 1.2 - 1.4. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди визначено, що сторони визнають первинні документи, складені та надані будь-якою Стороною іншій Стороні в електронному вигляді із застосування КЕП засобами телекомунікаційного зв`язку, як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Сторони погодили, що первинні документи на виконання цієї Угоди будуть складатися Сторонами в електронному вигляді з дотриманням чинного законодавства України у сфері електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання Довідки, Аеропорт направляє Компанії за допомогою програмного забезпечення М.Е.Doc (далі - ПЗ М.Е.Doc) підписані з своєї сторони електронні первинні документи (в тому числі рахунки та Акти). Оплата рахунків здійснюється Компанією у строки, встановлені в параграфі 3 Угоди. Як тільки рахунок та Акт будуть прийняті у ПЗ М.Е.Doc, відправнику (Аеропорту) надійде повідомлення про доставку отримувачу (Компанії). Сторони домовились, що датою отримання рахунку та Акту буде вважатися дата зазначена у повідомленні про доставку рахунку та Акту Компанії у ПЗ М.Е.Doc, але не пізніше ніж кожне 10-те число місяця, що слідує за звітним. Компанія за допомогою електронного документообігу у ПЗ М.Е.Doc разом із рахунками отримує складені Аеропортом Акти. Компанія зобов`язана затвердити або відхилити з письмовою мотивованою відмовою у їх затвердженні у ПЗ М.Е.Doc Акти протягом 3 (трьох) календарних днів з дати зазначеної у повідомленні про доставку, але не пізніше ніж кожне 10-те число місяця, що слідує за звітним. Акти підписуються із застосуванням КЕП уповноважених на це представників обох Сторін, про що Сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Підписання Акту Компанією є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг. Сторони домовились надавати за допомогою ПЗ М.Е.Doc з використанням призначеного для цього КЕП повноваження на осіб, які підписують Акти за цією Угодою. У разі змін у переліку осіб або їх повноважень, Сторони зобов`язані негайно повідомити про це іншу Сторону. (п.1.5. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди)

Відповідно до п.1.6. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди Компанія зобов`язана слідкувати за надходженням електронних первинних документів (в тому числі рахунків та Актів) та своєчасно здійснювати їх приймання та перевірку. Аеропорт здійснює надсилання електронних первинних документів (в тому числі рахунків та Актів) та вважається Стороною-відправником, а Компанія здійснює отримання електронних первинних документів (в тому числі рахунків та Актів) та вважається Стороною-одержувачем. Первинні бухгалтерські документи, оформлені в електронному вигляді являють собою електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Електронні первинні документи (в тому числі рахунки та Акти) містять всі реквізити аналогічних паперових документів, а також можуть містити інші реквізити.

Згідно з пунктами 1.7. та 1.8. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди якщо протягом 3 (трьох) календарних днів Акт затверджений або Акт відхилений з письмовою мотивованою відмовою не будуть направлені до Аеропорту, Акт вважається підписаним Сторонами, а відмови направлені Компанією з порушенням триденного строку, не будуть прийматись Аеропортом для розгляду.1.8 При виявленні однією Стороною будь-якої неможливості здійснення електронного документообігу, про це негайно повідомляється інша Сторона Угоди. При цьому, Сторона, для якої виникла неможливість подальшого здійснення електронного документообігу, зобов`язана не пізніше ніж за 5 робочих днів повідомити іншу Сторону цієї Угоди про таку неможливість.

Пунктом 1.13. Додаткової угоди №4 від 27.06.2023 до Угоди сторони підтвердили, що зареєстровані в системі електронного документообігу «М.Е.Doc» електронних документів, та згодні з відправкою електронних документів засобами системи електронного документообігу в системі «M.E.Doc».

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що на виконання умов Договору за період з березня 2022 року по серпень 2023 року він надав відповідачу послуги на суму в розмірі 29 160,00 грн. (вказана сума позивачем розрахована виходячи з мінімальної вартості послуг, встановленої п. 3.1. Угоди - примітка суду), проте відповідачем вказані послуги не оплачені, та, з огляду на вказане, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також, нараховані на несвоєчасне виконання обов`язку по її оплаті, штраф, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті наданих позивачем за спірним договором послуг, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Водночас суд першої інстанції під час перевірки розрахунків позивача щодо нарахування пені встановив, що вказані розрахунки є частково невірними, оскільки позивачем при її розрахунку не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГПК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин суд першої інстанції стягнув з відповідача заборгованість у розмірі 29 160,00 грн., 3% річних у розмірі 533,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 501,44 грн., пеню у розмірі 6 182,47 грн., 5% штрафу у розмірі 1 458,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 537,73 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовив.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено, тобто в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 2 180,73 грн., а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 29 160,00 грн., 3% річних у розмірі 533,54 грн., інфляційних втрат у розмірі 501,44 грн., пені у розмірі 6 182,47 грн. та 5% штрафу у розмірі 1 458,00 грн. апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 29 160,00 грн., 3% річних у розмірі 533,54 грн., інфляційних втрат у розмірі 501,44 грн., пені у розмірі 6 182,47 грн. та 5% штрафу у розмірі 1 458,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п.3.7. Угоди у разі наявності заборгованості у Компанії перед Аеропортом, Аеропорт нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується у порядку, встановленому чинним законодавством України, та до повного погашення заборгованості за цією Угодою. При відсутності оплати з урахуванням пені більше, ніж 25 календарних днів з моменту отримання рахунку Компанією, Аеропортом додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми несвоєчасно оплаченого рахунку. Штраф нараховується на кожний рахунок, який не сплачений Компанією більше, ніж 25 календарних днів з моменту його отримання.

З розрахунку позивача слідує, що він розраховує пеню щодо кожного місячного платежу окремо, починаючи з 14 числа місяця наступного за розрахунковим (початок нарахування щодо першого платежу 14.01.2023 - примітка суду) по 23.10.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції встановлено, що розрахунки пені позивачем здійснено без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто за період більший ніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Вказаний висновок відповідає розрахунку позивача.

Водночас колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача пені за Угодою у меншій сумі, ніж заявлено позивачем та вважає, що рішення в цій частині прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак, відповідно до положень ч. 4 ст. 269 ГПК України, у вказаній частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Умови договору про сплату пені за кожний день затримки оплати, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №925/1386/19, від 12.03.2020 у справі №907/65/18, від 22.08.2019 у справі №914/508/17 та від 07.06.2019 у справі №910/23911/16.

Водночас ч. 6 ст.232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Як встановлено вище у Угоді сторони погодили, що пеня нараховується у порядку, встановленому чинним законодавством України, та до повного погашення заборгованості за Угодою, тобто фактично погодили інший строк нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГПК України, що чинним законодавством не заборонено.

Аналогічне тлумачення умови договору про нарахування пені протягом усього періоду порушення викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, є помилковим і таким, що не узгоджується з висновками щодо застосування норм права (ч. 6 ст. 232 ГК України), викладених у наведених постановах Верховного Суду України та Верховного Суду.

За таких обставин нарахування позивачем пені за період з 14.01.2023 по 23.10.2023 не суперечить положенням чинного законодавства.

При цьому, перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, колегія суддів встановила, що такий розрахунок є арифметично вірним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені за Угодою підлягає зміні, вказані позовні вимоги задовольняються у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 8 363,20 грн.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення в оскаржуваній частині судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 підлягає зміні в частині частково задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені за Угодою, вказані позовні вимоги задовольняються у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 8 363,20 грн., в решті рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 залишається без змін.

Враховуючи вимоги та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольняється повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 змінити в частині частково задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та ухвалити в цій частині рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити у повному обсязі в сумі 8 363,20 грн.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 залишити без змін.

4. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/13260/23 в такій редакції:

« Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, б. 39; ідентифікаційний код 33227337) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) заборгованість у розмірі 29 160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) грн., 3% річних у розмірі 533 (п`ятсот тридцять три) грн. 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 501 (п`ятсот одна) грн. 44 коп., пеню у розмірі 8 363 (вісім тисяч триста шістдесят три) грн. 20 коп., 5% штрафу у розмірі 1458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.»

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, б. 39; ідентифікаційний код 33227337) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 80 коп.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріли справи № 910/13260/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала