Постанова

від 04.04.2024 по справі 917/1125/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/1125/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Бородіна Л.І.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (237 П/2-5) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі № 917/1125/23 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричуком О.А., повний текст складено 01.01.2024)

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук Полтавської області

до Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Кременчук Полтавської області

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача,-

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лейтенанта Покладова, 12, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі Закон № 2479-IX), який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

З огляду на це, позивач стверджує, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

За твердженням позивача, відповідач з 01.11.2022, тобто після набрання сили Законом № 2479-IX, почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022.

При цьому позивач зазначає, що при незмінній площі (об`ємі) приміщення та однаковій кількості теплової енергії (Гкал), яка споживається цією площею (об`ємом) приміщення, при двоставковому тарифі, який в даний момент застосовує відповідач, позивач вимушений заплатити на 33 972,93 грн за рік (12 місяців) більше, ніж при застосуванні одноставкового тарифу, який діяв по відношенню до позивача станом на 24.02.2022.

Також позивач стверджує, що при застосуванні до нього відповідачем двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення. Зокрема, згідно з п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ України від 01.06.2011 № 869 (далі - Порядок № 869), у разі коли ліцензіат (в даному випадку відповідач) провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади і при цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.

Отже, на думку позивача, формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо, тоді як відповідач неправомірно автоматично застосував до всіх споживачів Кременчуцької міської територіальної громади раніше встановлені тарифи, які ніяким чином не розраховувались та уповноваженим органом не схвалювались.

Позивач вважає, що тарифи на послугу з постачання теплової енергії ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24 лютого 2022 року, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб`єктом господарювання.

Оскільки відповідач направив споживачам м. Кременчука, в тому числі позивачу, рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплоенергії був застосований двоставковий тариф, позивач стверджує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі № 917/1125/23 в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з посиланням на ст. ст. 189, 191, 275, 276 ГК України, ст. ст. 11, 14, 629, 632, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 16-1, 20 Закону України "Про теплопостачання", ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" мотивовано тим, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою, а тому відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити. Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами цих договорів не передбачено. Судом зазначено, що визначення відповідачем в рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області та не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука. Суд взяв до уваги, що Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Суд звернув увагу, що тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021, тобто тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479). Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7066/2022 від 20.12.2022 та № 7066/2023 від 26.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ Кременчуцька ТЕЦ, і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Позивач - Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції у рішенні неправильно витлумачив норму ст. 1 Закону № 2479 та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. За доводами скаржника, застосування відповідачем тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, зокрема, для споживачів м. Кременчука, не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувалися до них станом на 24.02.2022. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції зробив протилежні висновки, оскільки визнав вставленим факт того, що вартість спожитої позивачем в листопаді 2022 року - травні 2023 року теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022, а з іншої - для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479. За твердженням апелянта, відповідач проігнорував зазначені роз`яснення Департаменту та встановив тарифи без дотримання вимог Закону № 2479 щодо непідвищення тарифів у сфері теплопостачання, не здійснив заходів, спрямованих на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію у відповідності до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення та по суті поклав на споживачів, у т. ч. позивача, весь тягар сплати тарифу, який є значно більшим, ніж тарифи станом на 24.02.2022. Крім того, скаржник вважає, що судом не було враховано, що при застосуванні до позивача двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення, оскільки відповідачем не був дотриманий порядок подачі до Кременчуцької міської територіальної громади документів про встановлення тарифів. Апелянт наполягає, що відповідачем не ініційовано перед Полтавської обласної радою розгляд питання щодо прийняття рішення на черговому засіданні сесії про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам м. Кременчука, відтак не було врегульовано питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу з постачання теплової енергії і постачання гарячої води мешканцям м. Кременчук, тим самим порушено п.п. 55-58 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 для розгляду справи № 917/1125/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.

Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (237 П/2-5) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі № 917/1125/23 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 04.04.2024 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

12.03.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 3677) , згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Зокрема у відзиві відповідач зазначив, що Рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 встановлено тарифи, які залишилися на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 (зі змінами від 09.12.2021). Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022. За доводами відповідача, Закон України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не містить норми, яка б зобов`язувала третю особу здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника іншими уповноваженими органами станом на 24.02.2022. Відповідач наголошує, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука. Відповідач наголошує, що формування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифів здійснювалося до 30.06.2022, а рішення обласної ради №477 від 30.09.2022 прийнято до того, як цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" був прийнятий у спільну власність територіальних громад Полтавської області. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зазначає, що у Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відсутні повноваження щодо регулювання діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №440/4765/23 частково задоволено позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.01.2023 № 86, №1508 від 20.10.2022. Постанова КМУ № 502 від 29.04.2022 носить рекомендаційний характер для органів, уповноважених встановлювати тарифи, і стосується виключно категорії "населення", у свою чергу, лист Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за № 7/10-2/14445-22, в якому останній вважає за доцільне розглянути питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, також носить виключно інформаційний характер та не може викликати юридичні наслідки. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" наголошує, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовано договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023, умовами яких передбачені тарифи, що застосовуються у розрахунках між сторонами договору, розмір яких відповідає розміру тарифів, встановлених рішенням №477 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для категорії споживачів "Бюджетні установи".

Сторони, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили, , що відповідно до ч.ч. 1 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття представника,через те, що він приймає участь у судовому засідані

у Касаційному господарському суді на 11:00 у справі № 917/730/23.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, зокрема, в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до статті 270 Господарськго процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Повідомлені відповідачем у його клопотанні про відкладення розгляду справи причини неявки представника в судове засідання не є поважними з огляду на те, що відповідач не був обмежений у праві та можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника, а причиною неявки представника відповідача є надання переваги участі у розгляді іншої справи.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Позивачу як бюджетній установі на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лейтенанта Покладова, 12.

До листопада 2022 року надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022 були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаними рішеннями для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 - 3281,22 грн за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області, Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго.

В подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення № 1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування зобов`язано ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Як зазначає відповідач та не спростовує позивач, за спірний період між позивачем і відповідачем були укладені договори на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, відповідно до яких Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Учасник за договором) зобов`язується надати позивачу (Замовник за договором) товарну продукцію з постачання теплової енергії в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Умовами договорів передбачено, що сума договорі є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для учасника.

Починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, що визнається сторонами по справі.

Відповідачем в листопаді 2022 - квітні 2023 років були направлені позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов Договорів, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу).

У вказаних рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго (далі - Рішення Полтавської обласної ради № 477), яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Зі змісту п. 1 вказаного вище Рішення вбачається, що Полтавською обласною радою для споживачів послуг ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго було встановлено тарифи на теплову енергію за окремими складовими (тариф на виробництво теплової енергії; тариф на транспортування теплової енергії; тариф на постачання теплової енергії), тарифи на послугу з постачання гарячої води, а також встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії, який складається з умовно-змінної частини двоставкового тарифу та умовно-постійної частини двоставкового тарифу (місячної абонентської плати на одиницю теплового навантаження), для категорій споживачів, які зазначені в Додатку 2 до вказаного рішення, зокрема для бюджетних установ.

У направлених позивачу рахунках на оплату відповідачем була обрахована вартість теплової енергії із застосуванням двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ, встановленого Додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 (2 636,50 грн з ПДВ/Гкал як умовно-змінна частина тарифу та 163 282,61 грн з ПДВ як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження), що визнається сторонами по справі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем укладено договори на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023, які за своєю правовою природою є договорами надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення), та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст. ст. 173, 174 ГК України та ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями 1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами ч. 6 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

В той же час, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Приписами ст. 16-1 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, визначено, що обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати продаж виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов).

Приписами п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

Як свідчать матеріалами справи, відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно зі Статутом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Частиною 3 ст. 189 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни, у розумінні ч.ч. 1 - 2 ст. 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Враховуючи зазначене судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Як встановлено судом, умовами п. 3.1 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023 укладених між сторонами спору, сторони погодили, що сума цих договорів є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для учасника (тобто відповідача), та фактичного обсягу спожитої замовником товарної продукції.

Проте, застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за вказаними вище договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами зазначених договорів не передбачено.

Абзацом 3 п. 3.1 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023 передбачено, що сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною договору.

В той же час, матеріали справи не містять доказів укладення додаткових угод до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023стосовно змін їх умов, викладених в п. 3.1 вказаних Договорів, якими передбачено застосування саме тих тарифів, які були встановлені уповноваженими органами для учасника (відповідача).

При цьому, умовами укладених між сторонами договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними договорами.

У свою чергу, позивач не посилається та не надає доказів на підтвердження того, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами, натомість відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

Частиною 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Щодо доводів скаржника стосовно обов`язку встановлення окремого тарифу для міста Кременчука, судова колегія зазначає про таке.

Приписами п. 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України від 01.06.2011 №869 (надалі - Порядок № 869), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Оскільки, як встановлено судом, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, відтак, з урахуванням вищенаведених приписів п. 4 Порядку № 869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука.

Судом також встановлено, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 №917 відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Враховуючи встановлені обставини справи, а також взявши до уваги те, що відповідач надає позивачу послуги з постачання теплової енергії у відповідності до додатку 2 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двохставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії у розмірі 2636,50грн з ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 163282,61грн з ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а розмір виниклих грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих відповідачем послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру.

Щодо доводів скаржника про необхідність отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп. 9.1. п. 9. Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" (надалі - Порядок № 1174) ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

Пунктом 1.1 Порядку №1174 визначено, що цей порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Як встановлено судом, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана постанова НКРЕКП №1174 від 25.06.2019 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В той же час, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19.10.2018 №917 та від 30.09.2022 №477, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, не є предметом розгляду даного спору.

Крім того, судова колегія зауважує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №440/6193/23 позов Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та нечинним рішення, а саме пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до додатку 2, залишено без задоволення.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 2479-IX встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

В той же час, вказана норма Закону №2479-IX не є нормою-приписом (зобов`язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Як було встановлено судом, рішенням Полтавської обласної ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 30.09.2022 №477 затверджено тарифи, які залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 (зі змінами від 09.12.2021).

В рахунках на оплату теплової енергії, поставленої відповідачем з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії обраховано за двохставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тарифи, які встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Законом №2479-IX, судова колегія визнає безпідставними.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання скаржника на рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86, яким внесено зміни до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508, у п. 1 якого зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м. Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послугу вище, ніж станом на 24.02.2022 у м. Кременчуці, шляхом зменшення плати, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №440/4765/23 адміністративний позов ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.01.2023 №86 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508" в частині внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 №1508 "Про визнання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води" про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам у м. Кременчуці за період, у якому нарахована ціна за послугу вище, ніж станом на 24.02.2022 у м. Кременчуці, шляхом зменшення плати.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин тарифів, які встановлені рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

У даному випадку тариф ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

При цьому, укладені між сторонами договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023 визначають, який саме тариф діє для споживача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, і саме такий тариф діяв при укладенні договорів.

З огляду на наведене, судова колегія вважає правильним висновок місцевого суду, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7070 від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7070/2023 від 25.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання- ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", як і відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Крім того, судова колегія зазначає про те, що у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22, який адресований Кременчуцькій місцевій раді, зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте відповідач ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є обласним комунальним підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що відповідний лист не створює для відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених Полтавською обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, а також зважаючи на положення укладених між сторонами спору договорів, відповідно до яких відповідач поставляє позивачу теплову енергію на умовах встановлених тарифів, що затверджуються рішенням органу місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі № 917/1125/23 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі № 917/1125/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.04.2024.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.І. Бородіна