Рішення

від 09.04.2024 по справі 903/391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2024 року Справа № 903/391/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс», смт. Люблинець, Волинська область

до відповідача Pensa Jenerator Ahmet Kalkan, Туреччина

про стягнення 32779, 50 дол. США

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Представники сторін: н/з

встановив: в позовній заяві (вх.№01-52/446/23 від 18.04.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» просить суд «стягнути з Pensa Jenerator Ahmet Kalkan (Mimar Sinan Mah, Uskudar Cad. №1, Yedra Ticaret Markezi A blok №66/67 P.K 34779 Atasehir / Istambul / Turkiye) на користь ТзОВ «Негабарит-Сервіс» попередню оплату за непоставлений товар у сумі 32779,5 дол.США та понесені судові витрати.».

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо вчасної поставки оплаченого товару згідно з умовами контракту №20336 від 25.10.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п. 10.2 контракту від 25.10.2022 якщо сторони не можуть дійти згоди протягом 30 днів з дня перших переговорів, то розбіжності повинні бути врегульовані в Господарському суді України.

Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (вх.№01-52/446/23 від 18.04.2023) до Pensa Jenerator Ahmet Kalkan про стягнення 32779, 5 дол. США залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали запропоновано усунути недоліки позовної заяви та подати суду: інформацію щодо відповідача, яка передбачена п.2 ч.3 ст.162 ГПК України.

В заяві про усунення недоліків (вх.№01-75/2731/23 від 09.05.2023) позивач стверджує, що відповідачем у позові є Pensa Jenerator Ahmet Kalkan, оскільки саме така особа є продавцем товару згідно з договором, а також кошти згідно з платіжними дорученням є саме Pensa Jenerator Ahmet Kalkan.

Ухвалою суду від 11.05.2023 постановлено:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на "10" жовтня 2023 р. на 10:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр. Волі 54А, м. Луцьк в залі судових засідань №210.

Явку представників сторін у судове засідання визнати не обов`язковою.

4. Позивачу в строк до 01.06.2023 надати Господарському суду Волинської області належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду Волинської області про відкриття провадження у справі №903/391/23 від 11.05.2023 на турецьку мову у трьох примірниках.

5. Направити копію нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (вх.№01-52/446/23 від 18.04.2023) та ухвали Господарського суду Волинської області про відкриття провадження у справі №903/391/23 від 11.05.2023 для вручення відповідачеві - Pensa Jenerator Ahmet Kalkan в порядку, передбаченому Угодою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифіковану відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах» через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Республіки Туреччина.

6. Звернутися до Міністерства юстиції України з проханням про вручення документів у справі №903/391/23 відповідачеві - Pensa Jenerator Ahmet Kalkan (Mimar Sinan Mah, Uskudar Cad. №1, Yedpa Ticaret Merkezi A blok №66/67 P.K 34779 Atasehir/Istambul/Turkiye).

7. Запропонувати відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві; докази, що підтверджують правовий статус відповідача. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство. Звернути увагу відповідача на вимоги ст. 165 ГПК України щодо відзиву.

8. Роз`яснити відповідачеві, що у разі не подання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вправі вирішити справу за наявними матеріалами.

9. Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК. Надати суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до нього документами на адресу відповідача.

10. Зупинити провадження у справі №903/221/23 до 10.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Волинської області від 24.04.2023, у справі 903/391/23 зазначивши її дату призначення: "підготовче засідання призначити на "24.10.2023" на 11:20 год"

Відповідачем по даній справі є іноземна юридична особа Pensa Jenerator Ahmet Kalkan, з місцезнаходженням останньої в м.Стамбул, Аташехір, Туреччина.

Враховуючи пункт 10.2 контракту, те, що за контрактом покупцем виступає позивач, місцезнаходження якого є Волинська область, тому в даному випадку необхідно застосовувати норми ГПК України щодо підсудності спору Господарському суду Волинської області.

В силу приписів ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1, 2 ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Між Україною та Турецькою Республікою 23.11.2000 укладено Угоду про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифіковану відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах" від 05.07.2001 №2605-III (надалі Угода). Згідно з положеннями статті 2, 3 Угоди договірні Сторони призначають центральні органи для надання правової допомоги одна одній згідно з цією Угодою. Центральним органом з боку Республіки Туреччина є Міністерство юстиції Республіки Туреччина, з боку України - Міністерство юстиції України.

Прохання про здійснення правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або на англійську мову.

За таких обставин, враховуючи місцезнаходження відповідача, який є резидентом Туреччини, та необхідністю його належного повідомлення про розгляд справи, з метою забезпечення та реалізації його права на судовий захист, суд дійшов висновку, що необхідно направити судові документи та матеріали у справі в нотаріально засвідченому перекладі турецькою мовою уповноваженому органу - Міністерству юстиції України для їх подальшого направлення відповідачеві у справі через Міністерство юстиції Туреччини.

З метою вручення відповідачу судових документів та повідомлення останнього про дату, час і місце розгляду справи супровідним листом від 30.06.2023 Господарським судом Волинської області надіслано на адресу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Володимирська 1, м. Луцьк, Волинська область, 43001) в двох екземплярах копію нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (вх.№01-52/446/23 від 18.04.2023) та ухвали Господарського суду Волинської області про відкриття провадження у справі №903/391/23 від 11.05.2023 для вручення відповідачеві - Pensa Jenerator Ahmet Kalkan в порядку, передбаченому Угодою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифіковану відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах» через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Республіки Туреччина.

Судом також долучено до пакету документів перекладені на турецьку мову доручення про вручення документів та формуляр про вручення документа згідно з додатками 1, 2 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом МЮ України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1095/5/54.

Станом на 17.10.2023 в матеріалах справи відсутня інформація щодо вручення/невручення чи повідомлення/неповідомлення відповідача про наявність спору у Господарському суді Волинської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Pensa Jenerator Ahmet Kalkan про стягнення 32779, 5 дол. США, а також про дату час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.10.2023 провадження у справі поновлено, підготовче засідання відкладено на 12.12.2023, зупинено провадження у справі №903/221/23 до 12.12.2023.

Станом на 12.12.2023 жодної інформації від Міністерства юстиції України з приводу повідомлення відповідача у справі Pensa Jenerator Ahmet Kalkan про наявність судової справи №903/391/23 не надходило.

Враховуючи викладене, судом скеровано до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) запит від 11.12.2023 з проханням якнайшвидше повідомити суд щодо результатів надіслання відповідачеві Pensa Jenerator Ahmet Kalkan ухвали про відкриття провадження у справі №903/391/23 в порядку, передбаченому Угодою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифіковану відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах» через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Республіки Туреччина.

Ухвалою суду від 12.12.2023 провадження у справі поновлено, підготовче засідання відкладено на 27.02.2024, зупинено провадження у справі №903/221/23 до 27.02.2024.

21.02.2024 до суду від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист від 16.02.2024 №164/13.3/439, в якому Управління Мін`юсту повідомляє суд про те, що ним отримано від компетентного органу Турецької Республіки документи щодо виконання доручення Господарського суду Волинської області про вручення судових документів юридичній особі Pensa Jenerator Ahmet Kalkan. До листа долучено відповідні документи на двох аркушах.

Зважаючи на викладені обставини справи, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

При цьому судом взято до уваги такі висновки Верховного суду з питань межі судівського розсуду при вирішенні питання щодо застосування Конвенції (у співвідношенні з правом на розумні строки розгляду справи судом).

У постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №904/6151/16, від 09.06.2020 у справі №910/3980/16 вказано, що у ст.125 ГПК встановлено право суду, а не обов`язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатися до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/570/16 зазначено, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв`язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це б приводило до порушення розумного строку розгляду справи (така ж позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17, від 09.06.2020 у справі 910/3980/16).

У постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №904/6151/16 Верховний Суд вказав, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних права та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (заява № 36655/02).

Судом дотримано принципу рівності сторін та змагальності господарського процесу.

Суд на підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України протокольною ухвалою від 27.02.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 09.04.2024 на 10:00 год.

Одночасно, суд зобов`язує позивача надати суду переклад на українську мову документів, які надійшли від компетентного органу Турецької Республіки щодо виконання доручення Господарського суду Волинської області про вручення судових документів юридичній особі Pensa Jenerator Ahmet Kalkan для їх долучення до матеріалів справи.

19.03.2024 ТОВ «Негабарит-Сервіс» заявою б/н та б/д долучила до матеріалів справи переклад документів, які надійшли від компетентного органу Турецької Республіки щодо виконання доручення Господарського суду Волинської області про вручення судових документів юридичній особі Pensa Jenerator Ahmet Kalkan.

Відтак, судом встановлено, що згідно з Протоколом прийому-передачі №2023/16089 В.М. відповідач отримав документ від центрального органу України, який надіслано у додатку до листа Головного управління міжнародних відносин та у справах Європейського Союзу №Е.42569666-301.02.02(4-5-10716-2023)-46607/135542 від 05.10.2023р. 16.11.2023р. Отримано повноваженою особою «Ahmet Kalkan Pensa Jenerator» Ахмет Калкан.

Відтак, 16.11.2023 відповідачем отримано пакет документів, а відтак належним чином повідомлений про наявність спору в Господарському суді волинської області.

Відповідач відзиву на позов не подав, правова позиція відповідача по суті позову суду не відома.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

в с т а н о в и в:

25.10.2022 між ТОВ «Негабарит-Сервіс» (Покупець) та Pensa Jenerator, Туреччина в особі Ahmet Kalkan (Продавець) укладений контракт №20336.

Відповідно до п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 5.1, 5.2, 6.1, 7.1, 11.1 Контракту 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Контракту дизельний генератор, іменований далі Товар, вказаний у Додатку 1, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Кількість та комплектність Товару вказується в Додатку 1 до цього Контракту, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціна за кожну одиницю Товару встановлюється в доларах США та вказується у Додатку 1, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Загальна сума цього Контракту становить 74659,00 доларів США (сімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять доларів США 00 центів).

Передоплата за товар, що поставляється, буде здійснюватися 100% від замовлення Покупцем в доларах США в сумі 74659,00 доларів США (сімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять доларів США 00 центів).

Товар поставляється на умовах EXW Istanbul.

Термін поставки - до 01.01.2023.

Товар супроводжується такими відвантажувальними документами: Інвойс, Експортна декларація.

Товар вважається зданим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю відповідно до даних, зазначених в інвойсах та додатках.

Цей Контракт набуває юридичної чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання зобов`язань щодо нього.

Згідно з додатком 1 від 25.10.2022 до контракту №20336 від 25.10.2022 назва товару: Pensa дизельний генератор 44 kva BAUDOUIN в кількості 13 штук з ціною за одиницю товару 5743.00 дол. США, загальна вартість товару 74659.00 дол. США.

Додатковою угодою №1 від 17.11.2022 до Контракту №20336 від 25.10.2022 сторони домовилися викласти в новій редакції преамбулу контракту.

На виконання умов Контракту позивач перерахував відповідачу в якості передоплати за товар згідно з контрактом №20336 від 25.10.2022 кошти в сумі 32 779,50 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 15.11.2022.

Водночас, відповідач товар в кількості, що оплачений позивачем останньому не поставив ні у строки, що встановлені Контрактом, ні станом на день постановлення рішення у даній справі.

Доказів на підтвердження поставки товару суду не надано.

До приватноправових відносин з іноземним елементом застосовуються приписи Закону України «Про міжнародне приватне право».

Приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи;

Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України).

Статтею 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» закріплено право сторін договору на вибір права, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом визначені ст. 366 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому, статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 10.2 контракту від 25.10.2022 якщо сторони не можуть дійти згоди протягом 30 днів з дня перших переговорів, то розбіжності повинні бути врегульовані в Господарському суді України.

Враховуючи пункт 10.2 контракту, те, що за контрактом покупцем виступає позивач, місцезнаходження якого є Волинська область, тому в даному випадку необхідно застосовувати норми ГПК України щодо підсудності спору Господарському суду Волинської області.

Україна як держава і всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України (ст. 32 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України (ст. 36 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого:

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 15.11.2022 було здійснено попередню оплату товару за Контрактом №20336 від 25.10.2022 на суму 32 779,50 дол. США (або за генератори в кількості 5 штук з врахуванням додатком №1 до контракту, де зазначено кількість товару та його вартість за одну штуку).

При цьому, у відповідності до п. 5.2 Контракту відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 01.01.2023.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Предметом позову у даній справі є стягнення попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 ЦК України, оскільки, за твердженням позивача, відповідачем не було поставлено оплачений товар.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та не надав доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань за Контарктом №20336 від 25.10.2022.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 13.05.2019 по справі №910/15009/17, оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували ч.2 ст.693 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач скористався своїм правом на повернення суми попередньої оплати, що передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Таким чином, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція щодо визначення дати виникнення у постачальника зобов`язань з повернення суми попередньої оплати викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, беручи до уваги одержання відповідачем попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці позивачу на загальну суму 32 779,50 дол. США., оскільки відповідачем свого обов`язку за Контрактом №20336 від 25.10.2022 щодо передачі позивачу товару на вказану суму в строк до 01.01.2023 не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 32 779,50 дол. США.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Pensa Jenerator Ahmet Kalkan (Mimar Sinan Mah, Uskudar Cad. №1, Yedra Ticaret Markezi A blok №66/67 P.K 34779 Atasehir / Istambul / Turkiye) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (вул. Заводська 7А, смт. Люблинець, Ковельський район, волинська область, код ЄДРПОУ 37707423)

- 32 779, 50 доларів США попередньої оплати за непоставлений товар, а також 17 980 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

складено: 10.04.2024

СуддяМ. С. Шум