Рішення

від 02.04.2024 по справі 742/1258/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/742/70/24

Єдиний унікальний № 742/1258/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання Бурмаці Є.В.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представниці заявника адвокати Ткаченко Н.М.,

представниці заінтересованої особи Щербини Т.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільну справуза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Прилуцький відділ управління ДМС України в Чернігівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокатка Ткаченко Н.М. звернулася до суду з заявою ОСОБА_1 , в якій просить встановити особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Золота Горка, Валуйського району, Бєлгородської області, відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2011 Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області, а з урахуванням уточненених вимог також просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на території України станом на 24.08.1991.

Заявлені вимогиаргументує тим,що з2009року ОСОБА_1 проживав в селі Спартак Ясинуватського району Донецької області, про що свідчить відмітка в його паспорті.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі в 2014 році житло заявника було знищено під час пожару в його будинку, який виник внаслідок проведення бойових дій поблизу. Разом з житлом у заявника згоріли майже всі документи.

На сьогоднішній день оригінал паспорта у ОСОБА_1 відсутній, лишилась тільки його ксерокопія.

У 2023 році заявник звернувся до Прилуцького відділу ДМС України в Чернігівській області з метою отримання нового паспорту, проте йому було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України з посиланням на пункт 44, підпункти 3, 6 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зі змінами КМУ від 25.03.2015 №302 (в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 №745).

Відповідно до п.35 Постанови КМУ №745 від 26.10.2016 про внесення змін до постанови №302 від 25.03.2015 заявник для оформлення паспорта повинен подати ряд документів, в тому числі і рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи), проте в даному випадку заявник не може надати необхідний обсяг документів для встановлення свого громадянства та подальшого отримання паспорта громадянина України, в зв`язку з чим він змушений звертатися до суду з відповідною заявою.

22.03.2024 представницею заінтересованої особи подано письмове пояснення на дану заяву, в якому зазначено, що за результатами проведеної перевірки за зверненням заявника ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта громадянина України Прилуцьким відділом УДМС у Чернігівській області не було підтверджено належність заявника до громадянства України та не було встановлено його особу, тому йому було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України на підставі підпунктів 3 та 6 пункту 100 Порядку оформлення паспорта (а.п.16-19).

У судовому засідання заявник та його представниця адвокатка Ткаченко Н.М. уточнені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представниця заінтересованої особи у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заявлених вимог.

Свідки ОСОБА_2 рідна сестра заявника та ОСОБА_3 співмешканка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені ОСОБА_1 , та пояснили суду, що в нього дійсно був паспорт громадянина України, який видавався Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області, а також підтвердили і той факт, що ОСОБА_1 проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року і проживає в Україні по сьогоднішній день.

Вислухавши пояснення заявника та його представниці, представниці заінтересованої особи та свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 такий був виданий 04.01.2011 Ясинуватським МВ ГУМВС України Донецької області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Золота Горка Валуйського району Бєлгородської області, де також було зазначено його зареєстроване місце проживання з 22.07.2009, а саме: АДРЕСА_1 , а 16.03.2011 його було знято з місця проживання (а.п.8-9).

Як вбачається з дубліката картки фізичної особи платника податків, виданої 11.01.2011 Ясинуватським ОДПІ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.п.9).

З копії інформації №7426-1135-7426-1-23 від 07.11.2023 Прилуцького відділуУДМС уЧернігівській області вбачається, що ОСОБА_1 звертався до даного відділу щодо оформлення паспорта громадянина України, проте йому було відмовлено, посилаючись на пункт 44, підпункти 3, 6 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зі змінами КМУ від 25.03.2015 №302 (зі змінами), оскільки за результатом перевірки його особу не було встановлено і не підтверджено належність до громадянства будь-якої держави, та рекомендовано звернутися до суду із заявою щодо встановлення особи та підтвердження належності до громадянства України (а.п.10).

Так, ч.1 ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI визначено,що паспортгромадянина Україниє документом,що посвідчує особута підтверджує громадянство України.

Отже, особа має право на оформлення паспорта громадянина України лише за умови її належності до громадянства України.

Пункт 39 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 передбачає, що рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Відповідно до п.100 Порядку оформлення паспорта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вжеотримала паспорт(утому числіпаспорт зразка1994року),який єдійсним надень звернення(крімвипадків обмінупаспорта узв`язкуз виявленнямпомилки вінформації,внесеній донього;звернення дляобміну протягомодного місяцядо датизакінчення строкудії паспорта;непридатності дляподальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію;4)за видачеюпаспорта звернувсязаконний представник,який немає документальнопідтверджених повноваженьна отриманняпаспорта;5)особа подалане вповному обсязідокументи таінформацію,необхідні дляоформлення івидачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Статтею 3 Закону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ від 18.01.2001 встановлено, що громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи,зазначені уп.1ч.1ст.3Закону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ від 18.01.2001, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

З метоюорганізації виконанняЗакону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 було затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який відповідно до Закону, визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно зп.7Порядку провадження встановлення належності до громадянства України стосується: а)громадян колишньогоСРСР,які неодержали паспортгромадянина Україниабо паспортгромадянина Українидля виїздуза кордонта немають упаспорті громадянинаколишнього СРСРвідмітки пропрописку,що підтверджуєфакт їхньогопостійного проживанняна територіїУкраїни застаном на24серпня 1991року абопроживання вУкраїні застаном на13листопада 1991року,в томучислі: осіб,які застаном на13листопада 1991року проходилистрокову військовуслужбу натериторії Україниі післяїї проходженнязалишилися проживатина територіїУкраїни; осіб,які застаном на24серпня 1991року абоза станомна 13листопада 1991року відбувалипокарання вмісцях позбавленняволі натериторії Українита перебувалиу громадянствіколишнього СРСРі донабрання вирокомсуду законноїсили постійнопроживали відповіднона територіїУРСР абопроживали натериторії України; б)осіб,які застаном на24серпня 1991року абона 13листопада 1991року недосягли повноліттяі батькияких належатьдо категорій,зазначених упідпункті "а"цього пункту; в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Пункт 8 Порядку провадження передбачає,що длявстановлення належностідо громадянстваУкраїни відповіднодо п.1ч.1ст.3Закону України «Про громадянствоУкраїни» №2235-ІІІособа,яка застаном на24серпня 1991року постійнопроживала натериторії Україниі перебувалау громадянствіколишнього СРСР,але немає упаспорті громадянинаколишнього СРСРвідмітки пропрописку,що підтверджуєфакт їїпостійного проживанняна територіїУкраїни назазначену дату,подає: а)заяву провстановлення належностідо громадянстваУкраїни; б)копію паспортагромадянина колишньогоСРСР.У разівідсутності паспортагромадянина колишньогоСРСР подаєтьсядовідка територіальногопідрозділу Державноїміграційної службиУкраїни провстановлення особита проте,що застаном на24серпня 1991року особаперебувала вгромадянстві колишньогоСРСР (занаявності документів,що підтверджуютьзазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно з п.9 Порядку провадження длявстановлення належностідо громадянстваУкраїни відповіднодо п.2ч.1ст.3Закону України «Про громадянствоУкраїни» №2235-ІІІособа,яка проживалана територіїУкраїни застаном на13листопада 1991року іперебувала угромадянстві колишньогоСРСР,але немає упаспорті громадянинаколишнього СРСРвідмітки пропрописку,що підтверджуєфакт їїпроживання вУкраїні назазначену дату,подає: а)заяву провстановлення належностідо громадянстваУкраїни; б)копію паспортагромадянина колишньогоСРСР.У разівідсутності паспортагромадянина колишньогоСРСР подаєтьсядовідка територіальногопідрозділу Державноїміграційної службиУкраїни провстановлення особита проте,що застаном на13листопада 1991року особаперебувала вгромадянстві колишньогоСРСР (занаявності документів,що підтверджуютьзазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VІ ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VІ, у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Відповідно до ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу.

Відповідно до ч.2ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Питання громадянства України регулюєтьсяКонституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України.Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України єЗакон України «Про громадянство України»таУказ Президента України від 27.03.2001 №215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».

Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

ВідповідноЗакону України «Про громадянство України»громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України або які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п.25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27.03.2001 року №215, в редакціїУказу Президента України від 27.06.2006 року №588/2006, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24.08.1991 року на території, що стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України»або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) - частина перша ст.8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях. Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України»або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч.1ст.3 Закону України «Про громадянство України»громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року.

У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про те, що станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13.11.1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні станом на 13.11.1991 року.

Статтею 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповно рідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно по Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України

Відповідно до п.3 ч.2ст.9Закону України«Про громадянствоУкраїни» безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.Стаття 1 цього ж Законудає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Згідно з п.5 ч.2ст.293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№5від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений уст.315 ЦПКперелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику для встановлення належності до громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

Отже, провівши системний аналіз змісту всіх вказаних вище документів у сукупності з доводами самого заявника та його представниці, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи, в судовому засіданні беззаперечно встановлено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Золота Горка Валуйського району Бєлгородської області, а також у суду не залишилося жодного сумніву у тому, що ОСОБА_1 проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року і по сьогоднішній день, тому безумовно є громадянином України, у зв`язку з чим заявлені ним вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного та Закону України «Про громадянство України», Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Закону України «Про правонаступництво України», керуючись ст.2, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заявлені вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Прилуцький відділ управління ДМС України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 37804450, юридична адреса: вул.Соборна, буд.40, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500), про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с.Золота Горка Валуйського району Бєлгородської області, відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 4 січня 2011 року Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.04.2024.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА