Ухвала

від 10.04.2024 по справі 127/16260/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/16260/22

Провадження №11-кп/801/537/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем: ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

та його захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів,

в с т а н о в и в :

До Вінницькогоміського суду Вінницької області надійшло на розгляд кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.

Ухвалою цього суду від 28 березня 2024 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 . Мотивуючи прийняте рішення, суд врахував тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , його особу та існування низки ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Вважаючи ухвалусуду першоїінстанції незаконною,захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі з доповненнями просить її скасувати та змінити запобіжний захід ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт терміном на 60 днів, а у разі залишення особи під вартою, застосувати заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240, 00 горн.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що жоден ризик, передбачений ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором не обґрунтований, також прокурором не доведено, що жоден і з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Суд першої інстанції надзвичайно критично і поверхнево поставився до характеристики особи ОСОБА_7 , який має стійкі соціальні зв`язки, дружину та двох дорослих синів, має постійне місце проживання, раніше не судимий, у нього наявна гіпертонічна хвороба 2 стадії, був добровольцем добровольчого формування №29 територіальної громади м. Києва спеціального призначення «Хорт», де за час проходження служби зарекомендував себе виключно з позитивного боку, цивільний позов потерпілому був відшкодований.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, дослідивши ухвалу суду першої інстанції та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає.

При розгляді клопотань про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

У відповідності до вимог ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, санкція ч.4 ст. 187 КК України передбачає покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Судом враховано про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявність встановлених ризиків у межах даного кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні суду першої інстанції, ці ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Крім того судом належно враховано особу обвинуваченого, який не працює, не має постійного місця проживання у м. Вінниці, проживає у м. Києві, ОСОБА_7 перебував у складі добровольчого формування №29 територіальної громади м. Києва на добровольчих засадах, під час якого вчинив протиправні дії.

Як під час розгляду клопотання судом першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду судового рішення не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд першої інстанції, зваживши на наявні ризики, зазначив про те, що такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. з чим колегія суддів погоджується.

Також колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції щодо невизначення застави обвинуваченому з огляду на спосіб вчинення злочину.

Отже, рішення суду щодо продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4