Рішення

від 02.04.2024 по справі 905/1222/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.2024 Справа №905/1222/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міністерства юстиції України

до відповідача1: Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги»,

до відповідача 2: Комуністичної партії України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A.

про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 19.09.2014, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Горб О.С.. на підставі самопредставництва (в режимі відеоконференції)

від відповідача1: не з`явився

від відповідача1: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

06.09.2023 шляхом надіслання поштового відправлення Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (далі - Громадська організація, відповідач 1), Комуністичної партії України (далі - КПУ, Партія, відповідач 2), в якій просить:

- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - торгово-офісної будівлі загальною площею 790,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, будинок 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 144908114101, укладений 19.09.2014 між КПУ та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О.А. та зареєстрований за №991;

- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - земельної ділянки загальною площею 0,0473 га, кадастровий номер 1410137400:00:030:0279, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, земельна ділянка 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144952314101, укладений 19.09.2014 між КПУ та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О.А. та зареєстрований за № 990;

- скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» на нерухоме майно, торгово-офісної будівлі загальною площею 790,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, будинок 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1449081114101;

- скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» на нерухоме майно - земельну ділянку звальною площею 0,0473 га, кадастровий номер 1410137400:00:030:0279, що знаходитеся за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, земельна ділянка 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 144952314101.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після звернення у липні 2014 року Міністерства юстиції України і Державної реєстраційної служби України з позовною заявою до адміністративного суду про заборону діяльності Комуністичної партії України, 19.09.2014 відповідачі з порушенням вимог частин 1 та статті 5 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) уклали між собою договори дарування нерухомого майна, які в силу статті 234 ЦК України є фіктивними, оскільки вчинені без наміру створення правових наслідків, якими ними обумовлювались, що є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними. Позов обґрунтовано ст.ст. 3, 13, 16, 203, 215, 216, 234 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», Порядком переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 13.09.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено Міністерству юстиції України протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом направлення до суду належним чином засвідчених у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 копій документів, доданих до позовної заяви в якості додатків.

Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1222/23; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання у справі призначено на 20.10.2023 року.

Ухвалою від 20.10.2023 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. (вул. Срібнокільська, буд. 4, м. Київ, 02068) належним чином засвідчені копії договорів дарування нерухомого майна від 19.09.2014, що укладені між КПУ та Громадської організації, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. та зареєстровані за № 990, 991. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. Відкладено підготовче засідання на 11.12.2023.

Ухвалою від 13.11.2023 задоволено вимоги заяви Міністерства юстиції України щодо здійснення розгляду справи за участю уповноваженого представника позивача в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11.12.2023 підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

Ухвалою суду від 16.01.2024 підготовче засідання відкладено на 07.02.2024 о 11:00 год.

У зв`язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 06.02.2024 по 09.02.2024 у відпустці за сімейними обставинами, підготовче засідання призначене на 07.02.2024 о 11:00 год. не відбулось, про що сторони повідомлені.

Ухвалою суду від 12.02.2024 підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2024 о 10:45 год.

Ухвалою від 05.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1222/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.04.2024 о 11:00 год.

Представник позивача у судове засідання 02.04.2024 з`явився в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, на питання суду зазначив, що зміна предмету позовних вимог у справі №826/9751/14 шляхом доповнення вимогою про передачу майна, коштів та інших активів Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави, відбулась на підставі вимог частини третьої статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», в яку відповідні зміни внесені згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» №2243-IX від 03.05.2022.

Представник відповідача 1 у судове засідання 02.04.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну поштову адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала є врученою 24.03.2024.

Представник відповідача 2 у судове засідання 02.04.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну поштову адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також ухвала направлена на офіційну електронну адресу відповідача 2 CK-KPU@KPU.KIEV.UA, про що свідчить витяг з Журналу обліку вихідної електронної пошти №01-36/511. Також суд намагався за відомим телефонним номером відповідача 2 передати телефонограму, однак зв`язок встановити не вдалось.

Представник третьої особи у судове засідання 02.04.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду на офіційну поштову адресу, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На офіційному сайті суду для відома учасників справи розміщено оголошення з інформацією щодо дати, часу та місця підготовчого засідання.

Ані відповідачі, ані третя особа не мають зареєстрованого особистого кабінету у підсистемі «Електронний суд».

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21, від 06.06.2023 по справі №922/3604/21.

Суд також бере до уваги, що відповідачі мали можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

У судовому засіданні 02.04.2024 судом заслухано вступне слово представника позивача, здійснено дослідження доказів у справі та проведено судові дебати.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування своєї правової позиції Міністерство юстиції України зазначило, що за їх спільним з Державною реєстраційною службою України позовом про заборону Комуністичної партії України Окружним адміністративним судом м. Києва 11.07.2014 відкрито провадження у справі №826/9751/14. Справа розглядалась судами більше восьми років. Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 позов задоволено, заборонено діяльність Комуністичної партії України, майно, кошти і активи Партії передані у власність держави.

При розгляді справи підтверджене допущення порушень в діяльності Комуністичної партії України, передбачених в статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», а саме, пов`язаних з підтримкою військової агресії та захоплення Криму Російською Федерацією та сепаратистів на сході України, псевдо референдумів та фейкових республік на сході України, із закликами до зміни територіальної цілісності та конституційного ладу України, організацією та проведенням сепаратистських мітингів, фінансуванням та забезпеченням матеріально-технічною базою, зокрема зброєю, терористичних організацій.

У ході виконання рішення суду, після отримання у серпні 2023 року інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України стало відомо про існування правочинів, за якими Комуністичною партією України вже після звернення з позовною заявою було відчужено близько 150 об`єктів нерухомого майна, у тому числі, торгово-офісна будівля та земельна ділянка, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, 103 за договорами дарування між 19.09.2014 між КПУ та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги». Набувачем спірного майна за договорами дарування стала Громадська організація, керівником якої є Кравченко М.В., який тривалий час перебував членом Партії та на з`їздах цієї політичної організації в 2008 та 2011 року обирався членом керівних органів КПУ. Таким чином, спірне майно безоплатно передано Громадській організації, керівником якої є один з лідерів Комуністичної партії України.

Позивач вважає, що перехід права власності на спірні об`єкти нерухомого майна від Партії до Громадської організації мало на меті приховування справжніх намірів сторін правочину, а саме уникнення застосування можливих негативних наслідків заборони діяльності Комуністичної партії України. При укладенні вказаних договорів про відчуження належного політичній партії нерухомого майна їх учасники були достеменно обізнані про наявність позову і розгляд судом справи про заборону Комуністичної партії України, тому діяли недобросовісно, заздалегідь усвідомлюючи, що ці правочини не будуть виконані, оскільки спрямовані не на реальне настання наслідків, які передбачені їх умовами. Тим самим, на думку позивача, укладені договори були направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно від Партії до Громадської організації.

Визнання в судовому порядку недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна №№990, 991 від 19.09.2014 тягнуть за собою повернення відчуженого майна у власність Комуністичної партії України, після чого на підставі пункту 3 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №896 від 12.08.2022.

Позивач зазначає, що з метою відновлення становища, яке існувало до відповідного порушення, підлягає скасуванню судом державна реєстрація права власності відповідача 1 на спірне нежитлове приміщення та земельну ділянку відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вважаючи укладені Комуністичною партією України договори дарування такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач просить суд визнати недійсними оспорювані договори дарування та скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» на спірне нерухоме майно та відшкодувати за рахунок відповідачів понесені витрати зі сплати судового збору. Додатково позивач вказує, що про наявність спірних договорів він довідався в ході вжиття заходів із розшуку майна забороненої судом Комуністичної партії України після набрання законної сили рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, тому обчислення строку позовної давності починається з 27.07.2022, тобто позовна заява подана в межах встановлених строків.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2023 відповідачам встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останні попереджені судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами. Ухвала направлена відповідачам органами поштового зв`язку на адреси реєстрації останніх.

Відповідачу 1 згідно з рекомендованим повідомленням ухвала вручена 11.10.2023. Поштове відправлення, що було направлене на адресу відповідача 2, повернулось на адресу суду з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також ухвала направлена на офіційну електронну адресу відповідача 2, яка зазначена у реєстрі, однак за довідкою, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» документ не є доставленим з відміткою «помилка відправлення».

За приписами ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачі під час розгляду справи відзиву суду не надали, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловили, доказів на підтвердження поважності причин неможливості вчинення даних дій не надали.

Ухвалою від 20.10.2023, якою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. встановлено останній надати пояснення по суті спору, зокрема, щодо дій сторін під час посвідчення договорів у порядку ст. 168 ГПК України.

Письмові пояснення суду не надані.

Також у вказаній ухвалі суд клопотання Міністерства юстиції України про витребування доказів задовольнив частково, витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. належним чином засвідчені копії договорів дарування нерухомого майна від 19.09.2014, що укладені між КПУ та ГО «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги», що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук O.A. та зареєстровані за № 990, 991.

07.11.2023 до суду надійшли органами поштового зв`язку належним чином засвідчені копії договорів дарування нерухомого майна від 19.09.2014 від вказаної особи.

Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

За даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Комуністичної партії України здійснена Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.10.1993, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00№043097. Статут політичної партії затверджений 1 з`їздом КПУ 19.06.1993 (з відповідними змінами і доповненнями).

08.07.2014 року Міністерство юстиції України та Державна реєстраційна служба України звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України, треті особи: Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання "Свобода", Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація "Воля-Громада-Козацтво", Українська республіканська партія, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора.

Інформація щодо подання Міністерством юстиції України адміністративного позову про заборону Комуністичної партії України в суд 08.07.2014 розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України в мережі Інтернет.

За цим позовом ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 відкрито провадження у справі №826/9751/14.

Адміністративна справа ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05. 2022 року передана за підсудністю до Восьмого апеляційного адміністративного суду (м. Львів) та ухвалою апеляційного суду від 22.06.2022 прийнята до провадження і призначена до судового розгляду.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 адміністративний позов Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України задоволено: заборонена діяльність Комуністичної партії України (ідентифікаційний код юридичної особи: 00049147), адреса вулиця Борисоглібська, 7, м.Київ, 04070; передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. Судове рішення набрало законної сили 27.07.2022.

За відомостями з Державного реєстру речових прав юридичній особі - Комуністичній партії України з грудня 2013 року на праві власності належали, зокрема наступні об`єкти нерухомого майна: торгово-офісна будівля загальною площею 790,2 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0473 га за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, 103.

Проведеним Міністерством юстиції України моніторингом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка, що сформована 15.08.2022) встановлено, що об`єкти речових прав: торгово-офісна будівля (об`єкт житлової нерухомості), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144908114101, загальною площею 790,2 кв.м., кадастровий номер 1410137400:00:030:0275; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144952314101, кадастровий номер 1410137400:00:030:0279, площа (га): 0.0473, цільове призначення: для експлуатації існуючої торгово-офісної будівлі, що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вулиця Хлібодарна, земельна ділянка 103, належать на праві власності Громадській організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648, Україна). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Савчук Оленою Анатоліївною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на підставі договорів дарування від 19.09.2014, що зареєстровані за номерами відповідно 990 та 991.

19.09.2014 між Комуністичною партією України (Дарувальник) та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (Обдарований) укладено договір №990, за пунктом 1.1. якого Комуністична партія України передає безоплатно у приватну власність, а Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» приймає як дарунок у приватну власність земельну ділянку 103 (сто три), яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна. Відчужена земельна ділянка площею 0,0473 га належить Дарувальнику на праві приватної власності на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом 27.12.2013. Кадастровий номер земельної ділянки - 1410137400:00:030:0279. Цільове призначення земельної ділянки (склад угідь) - для експлуатації існуючої торгово-офісної будівлі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цим договором складає 605 680 грн 72 копійки.

19.09.2014 Комуністична партія України та Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» уклали договір №991, за пунктом 1.1. якого Комуністична партія України передає безоплатно у приватну власність, а Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» приймає як дарунок у приватну власність торгово-офісну будівлю, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, будинок 103 (надалі - майно). Майно, що відчужується за цим договором, належить Дарувальнику на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом 27.12.2013. Відповідно до Договору та Витягу загальна площа майна становить - 790,2 кв.м., опис майна - торгово-офісна будівля, шлакоблочна. Ринкова вартість даного нерухомого майна - 7 021 437, 00грн.

Вказані договори підписані уповноваженими представниками Сторін: від імені Комуністичної партії України - Жовніренко Оленою Вікторівною, яка діє на підставі постанови Президії Центрального комітету Компартії України від 27.08.2014; від імені Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» - Кравченко Миколою Васильовичем, 1945 року народження, який діє на підставі Статуту.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648) офіційно зареєстрована в Реєстрі 25.07.2014/ Види діяльності: 94.99. - діяльність інших громадських організацій. Керівником юридичної особи значиться Кравченко Микола Васильович .

Згідно Витягу з протоколу 42 з`їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 з`їздом постановлено: обрати склад Центрального Комітету Комуністичної партії України у кількості 169 чоловік, персонально: від Донецької обласної партійної організації, зокрема, Кравченко Микола Васильович .

44 З`їздом Комуністичної партії України від 19.06.2011 року постановлено: обрати склад Центрального Комітету Комуністичної партії України у кількості 168 чоловік, персонально: від Донецької обласної партійної організації, зокрема, Кравченко Микола Васильович (витяг з протоколу від 19.06.2011).

Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області в листі №2263/5/05-99-04-12 від 11.12.2023 повідомило, що за даними ІКС «Податковий блок» відомості про сплату земельного податку з юридичних осіб - Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648) за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, 103 відсутні. Податкова звітність не надавалась.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві і поясненнях позивача, проаналізувавши спірні правовідносини, що склалися між сторонами, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Виходячи з наведеного, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 ЦК України).

Укладені 19.09.2014 між Комуністичною партією України та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» договори дарування торгово-офісної будівлі та земельної ділянки, призначеної для експлуатації цього об`єкта нерухомості, за своїм змістом та правовою природою є договорами дарування, які регулюються положеннями глави 55 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України). Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

Частиною першої статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Частиною першою статті 216 ЦУ України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з положень статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У розумінні наведених норм законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Господарський суд зазначає, що позивачем у справі, що розглядається, є Міністерство юстиції України, яке не була стороною оспорюваних договорів дарування нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 сформований наступний правовий висновок: «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин».

Приписами частини третьої статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначено, що у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022,що набрало законної сили 27.07.2022, заборонена діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішенням іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Постановою Кабінету Міністрів України №896 від 12.08.2022 затверджено Порядок переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, яким визначено механізм виконання рішення суду про заборону політичної партії в частині переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень (далі - майно політичної партії).

У пункті 2 даного Порядку встановлено, що після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави (далі - рішення суду), Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

За результатами заходів із розшуку майна політичної партії відповідно до пункту 3 Порядку Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави (далі - перелік майна). У разі виявлення майна політичної партії після затвердження переліку майна Мін`юст невідкладно вносить до нього відповідні зміни.

Міністерство юстиції України у відповідності до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року №228 (далі - Положення), є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Основними завданнями Мін`юсту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких накладено санкцію у виді блокування активів, у тому числі вжиття заходів до виявлення та розшуку активів таких фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України (пункт 2.10 Положення).

У підпункті 83.35 пункту 4 Положення зазначено, що Мін`юст вживає заходів до розшуку майна забороненої судом політичної партії; затверджує перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави.

Міністерство юстиції України з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, визначених у цьому Положенні, самопредставництво інтересів Кабінету Міністрів України, Мін`юсту, зокрема як органу, який у передбачених законом випадках бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави, інших осіб, яке здійснюється без окремого доручення керівника державними службовцями самостійних структурних підрозділів апарату Мін`юсту відповідно до положень, що затверджуються наказом Міністра, а також без окремого доручення керівника - державними службовцями структурних підрозділів територіальних органів Мін`юсту відповідно до положень, що затверджуються наказом керівника відповідного територіального органу Мін`юсту (пункт 3.6 Положення).

Зважаючи на наведене, враховуючи, що саме на позивача як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади покладені повноваження щодо формування та реалізації державної правової політики з питань державної реєстрації громадських формувань, зокрема, вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складання та затвердження переліку майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, діяльність якої заборонена судовим рішенням, забезпечення їх переходу у власність держави відповідно до вимог закону, суд, надаючи правову оцінку викладеним обставинам у справі, визнає, що оспорювані договори безпосередньо порушують права держави, а Міністерство юстиції України, яке діє від імені держави, має конкретний майновий інтерес та відповідно до закону наділено повноваженнями для звернення до суду з позовом про захист прав держави у спірних правовідносинах.

Господарський суд наголошує, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями, зокрема, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17 викладений правовий висновок, згідно якому фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Крім того, відповідно до вимог цивільного законодавства позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України (правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

Тобто, не виключається визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Господарський суд наголошує, що загальними засадами цивільного судочинства у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України імперативно визначені справедливість, добросовісність та розумність.

У розумінні наведеної правової норми принцип добросовісності передбачає відповідність певному стандарту, що характеризується сумлінною і чесною поведінкою суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони правочину або відповідного правовідношення.

Відтак учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).

При реалізації прав і повноважень добросовісність включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб (частина третя статті 13 ЦК України).

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину, є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є вживанням права на зло. За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 визначив, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Матеріалами справи встановлено, що Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648) офіційно зареєстрована в Реєстрі 25.07.2014. Керівником юридичної особи значиться Кравченко Микола Васильович .

Договори дарування об`єктів нерухомого майна №990 та №991 між Комуністичною партією України та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» укладені 19.09.2014.

Тобто, укладення оспорюваних правочинів та державна реєстрація Громадської адміністрації відбулися після відкриття Окружним адміністративним судом м. Києва провадження у справі №826/9751/14, яке відбулось 11.07.2014.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, дані якого є відкритими, Комуністична партія України на момент укладання правочинів була достеменно обізнана про існування адміністративного позову про заборону її діяльності, про що свідчать ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014, 14.08.2014, представник приймав участь у підготовчих засіданнях, подавав клопотання.

Вказані договори підписані від імені Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» - Кравченко Миколою Васильовичем , 1945 року народження, який діє на підставі Статуту.

Керівник Громадської організації Кравченко М.В. за даними, що знаходяться у вільному доступі в системі Інтернет, є членом Комуністичної партії України, з 03.2005 був першим секретарем Донецького обкому КПУ, обирався народним депутатом України 3- 6 скликання по списку Комуністичної партії України, був членом фракції комуністів у Верховній раді України.

Зокрема, як встановлено судом, згідно Витягу з протоколу 42 з`їзду Комуністичної партії України від 22.06.2008 з`їздом постановлено: обрати склад Центрального Комітету Комуністичної партії України у кількості 169 чоловік, персонально: від Донецької обласної партійної організації, зокрема, Кравченко Микола Васильович ; згідно Витягу з протоколу 44 з`їзду Комуністичної партії України від 19.06.2011 з`їздом Комуністичної партії України постановлено: обрати склад Центрального Комітету Комуністичної партії України у кількості 168 чоловік, персонально: від Донецької обласної партійної організації, зокрема, Кравченко Микола Васильович .

При цьому, матеріалами справи не підтверджується, що Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» здійснені будь-які дії щодо правомочностей, які складають право власності, відносно майна, що було передано у дар.

Суд вбачає, що за даними Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, що містяться у інформації від 11.12.2023 за №2263/5/05-99-04-12, у ІКС «Податковий блок» відомості про сплату земельного податку з юридичних осіб - Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648) за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, 103 відсутні. Податкова звітність Громадською організацією не надавалась.

За даними, що містяться у відкритому доступі у мережі Інтернет, відсутні будь-які відомості щодо здійснення вказаною Громадською організацією будь -якої діяльності.

За інформацією Міністерства юстиції України моніторингом відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014 судом провадження в адміністративній справі про заборону Комуністичної партії України у короткий термін нею відчужено близько 150 об`єктів належного цій політичній організації нерухомого майна.

Згідно до положень статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (липень - вересень 2014 року), політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Отже, станом на момент укладення оскаржуваних договорів та відкриття провадження у справі №826/9751/14 Закон України «Про політичні партії в Україні» не містив норм, які б регулювали порядок використання майна та коштів політичної партії, діяльність якої заборонена. Судовий розгляд зазначеної справи тривав 8 років.

При цьому господарський суд враховує, що частиною третьою статті 105 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Таким чином, з моменту звернення Міністерства юстиції України до суду з адміністративним позовом Сторонам оспорюваних договорів: Комуністичній партії України та Громадській організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» було достеменно відомо, що в разі ухвалення рішення про заборону діяльності Партії, відбудеться припинення її діяльності, розпуск керівних органів та її місцевих організацій, відповідно, керівні органи будуть позбавлені можливості вільно розпоряджатися своїм майном.

Законом України від 03.05.2022 № 2243-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» статтю 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» доповнено частиною четвертою наступного: «У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Даний закон набрав чинності 18.05.2022.

Надавши оцінку встановленим обставинам, враховуючи положення наведених норм права, суд дійшов висновку, що відчуження Комуністичною партією України належного їй на праві власності нерухомого майна загальною вартістю 7 627 117,72грн на підставі вищевказаних договорів дарування відбулося після відкриття провадження судом в адміністративній справі за позовом Міністерства юстиції України про заборону діяльності політичної організації. При цьому сторона правочину - Громадська організація «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (Обдарований) офіційно зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань також після звернення позивача до суду. Відомості про фактичну діяльність відповідача 1 як юридичної особи в матеріалах справи відсутні. Керівником Громадської організації є Кравченко М.В., який значиться членом Комуністичної партії України, керівником обласної організації.

Відтак суд вважає, що наведені обставини свідчать про пов`язаність сторін правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме використання безвідплатних правочинів з укладення оспорюваних договорів дарування нерухомого майна, належного Комуністичній партії України, виключно з метою уникнення негативних наслідків, у тому числі у вигляді можливості переходу права власності на майно політичної партії у разі заборони її діяльності судом іншим особам. Тим самим, вказані договори визнаються судом фіктивними, оскільки не були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків. При цьому, зазначені договори містять ознаки як фіктивного, так і фраудаторного правочинів, тому що умисел учасників був направлений на приховування їх справжніх намірів щодо виведення нерухомості з власності Партії, а також вони були укладені всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом і на шкоду майновим правам та інтересам кредиторів, спрямовані на уникнення передачі майна у державну власність.

З огляду на наведене суд визнає, що наявні правові підстави для визнання недійсними договорів дарування об`єктів нерухомого майна, укладених між Комуністичною партією України та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» 19 .09.2014 з моменту їх укладення.

Що стосується позовної вимоги про скасування державної реєстрації прав власності на спірне нерухоме майно за Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» за договорами дарування від 19.09.2014, суд зауважує на таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої цього Закону).

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація не є підставою виникнення права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого певною особою права власності. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.

Враховуючи задоволення судом позову в частині визнання спірних договорів дарування від 19.09.2014 недійсними, зважаючи на те, що в силу статті 216 Цивільного кодексу України вказані правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд визнає, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку та торгово-офісну будівлю, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, 103, які є похідними вимогами від основної, також підлягають задоволенню.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на переконання суду, є належним, оскільки у межах заявлених позовних вимог рішення у даній справі призведе до ефективного захисту позивача та відновлення його прав.

Господарський суд вважає, що Міністерство юстиції України, діючи в межах своїх повноважень та вживаючи заходів з розшуку майна політичної партії, могло дізнатись про його наявність, тільки після набрання рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14 законної сили та затвердження Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень - не раніше 27.07.2022, тому позивач не пропустив строк звернення з даним позовом та його звернення мало місце у межах строку позовної давності, визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України.

За приписами частин першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши встановлені у справі обставини, враховуючи специфіку і характер спірних правовідносин, зважаючи на наведені положення цивільного і господарського законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, суд дійшов висновку, що позивачем на підставі належних, допустимих і достовірних доказів у їх сукупності та взаємозв`язку доведено наявність порушеного права держави, тому вимоги Міністерства юстиції України про визнання недійсними оспорюваних договорів дарування нерухомого майна та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав відповідача на це майно, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір стягується з відповідачів на користь позивача в рівних частках в сумі 5368,00грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Міністерства юстиції України до Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги», Комуністичної партії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук O.A про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 19.09.2014, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - торгово-офісної будівлі загальною площею 790,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, будинок 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 144908114101, укладений 19.09.2014 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648, вул. Урлівська, буд. 36, кв.8, м.Київ,02068), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О.А. та зареєстрований за №991.

Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - земельної ділянки загальною площею 0,0473 га, кадастровий номер 1410137400:00:030:0279, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, земельна ділянка 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 144952314101, укладений 19,09,2014 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська,7, м. Київ, 04070) та Громадською організацією «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ:39320648, вул. Урлівська, буд. 36, кв.8, м. Київ, 02068), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О.А. та зареєстрований за №990.

Скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648, вул. Урлівська, буд. 36, кв.8, м. Київ, 02068) на нерухоме майно, торгово-офісної будівлі загальною площею 790,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, будинок 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана - 144908114101.

Скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648, вул. Урлівська, буд.36, кв. 8, м. Київ, 02068) на нерухоме майно - земельну ділянку загальної площею 0,0473 га, кадастровий номер 1410137400:00:030:0279, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Хлібодарна, земельна ділянка 103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 144952314101.

Стягнути з Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд.7) на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) судовий збір в розмірі 5368,00грн.

Стягнути з Громадської організації «Європейська асоціація соціальної взаємодопомоги» (код ЄДРПОУ: 39320648, вул. Урлівська, буд. 36, кв.8, м. Київ, 02068) на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) судовий збір в розмірі 5368,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 02.04.2024.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12.04.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова