Ухвала

від 11.04.2024 по справі 908/3854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/24/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.2024 Справа № 908/3854/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Красніковій С.І.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Марченко О.П., довіреність від 24.04.2023

від відповідача: Джаним М.С., довіреність № 10 від 31.01.2024

від третьої особи-1: Омельяненко В.В., довіреність № 343 від 21.12.2023; Сарібекян Н.А. (самопредставництво)

від третіх осіб-2,3: не з`явилися

від третьої особи-4: Сапунцов В.Д., довіреність № 06/11-68 від 06.11.2023

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3854/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс (пр. Героїв Харкова, буд. 64А, м. Харків, Харківська область, 61001)

до відповідача: Ліцей № 24 Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Мелітопольська міська рада Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бородських, буд. 19, м. Київ, 03057)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюра, буд. 25, м. Київ, 01032)

про стягнення 47 915,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № б/н від 28.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 47915,04 грн. заборгованості за електричну енергію. Позов обґрунтовано несплатою відповідачем поставленої електроенергії в період з лютого по липень 2022 включно.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3854/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 02.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

12.01.2024 до суду від позивача через систему Електронний суд надійшла заява вих. № б/н від 12.01.2024 про усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, визначено найменування юридичної особи відповідача: Ліцей № 24 Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3854/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. На підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Мелітопольську міську раду Запорізької області.

Ухвалою суду від 15.02.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/3854/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2024, на підставі ст. 50 ГПК України за клопотанням третьої особи-1, залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго». Підготовче засідання відкладено на 11.04.2024.

У підготовче засідання 11.04.2024 з`явилися представники сторін та третіх осіб-1,4.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Представники третіх осіб-2,3 не з`явилися. Про дату, час і місце підготовчого засідання Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомлена шляхом доставлення ухвали до її електронного кабінету 22.03.2024.

11.04.2024 від Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через знаходження представника у відпустці.

Суд зазначає, що Мелітопольська міська рада Запорізької області як юридична особа може брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відтак, третя особа-2 не була позбавлена можливості направити для участі в підготовчому засіданні іншого уповноваженого представника чи взяти участь у розгляді справі шляхом самопредставництва юридичної особи.

28.03.2024 від позивача, 29.03.2024 від третьої особи-1 та 11.04.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження надіслання залученим третім особам-3,4 позовної заяви (від позивача), пояснення (від третьої особи-1) та відзиву (від відповідача).

Клопотання судом задоволені, докази долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи-4 зазначив, що пояснення щодо суті позовних вимог не надав, оскільки дотепер заяв по суті спору від учасників справи не отримував.

22.03.2024 та 01.04.2024 через систему «Електронний суд» від третьої особи-1 надійшли клопотання на виконання ухвали суду від 15.02.2024 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Представники позивача та третьої особи-4 проти клопотання не заперечили.

Представник відповідача проти клопотання не заперечив, вважає, що подані ПАТ Запоріжжяобленерго не стосуються предмету спору, з клопотань не вбачається які саме обставини підтверджують подані докази.

Представник третьої особи-1 пояснив, що подані ним докази підтверджують об`єми поставленої відповідачу електроенергії в спірний період.

Ухвалою суду від 15.02.2024 зобов`язано ПАТ Запоріжжяобленерго надати суду документальні докази на підтвердження обставин, викладених у письмовому поясненні третьої особи-1, щодо фактичного надання та споживання відповідачем у спірний період (з лютого по липень 2022 включно) електричної енергії, передання відповідачем показань лічильників щодо споживання електричної енергії в спірний період.

Оскільки ПАТ Запоріжжяобленерго докази надані на виконання вимог суду, суд задовольняє клопотання третьої особи-1 та долучає до матеріалів справи докази, що надійшли 22.03.2024 та 01.04.2024, та приймає їх до розгляду.

08.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи відповіді ПАТ Запоріжжяобленерго від 28.03.2024 щодо розгорнутої інформації з зазначенням коефіцієнтів, методу розрахунку, тощо про споживання електроенергії відповідачем у лютому-липні 2022.

Суд задовольняє клопотання позивача, долучає до матеріалів справи докази та приймає їх до розгляду.

Як вказав представник позивача в підготовчому засіданні, він не може надати пояснення щодо розрахунку, здійсненого ПАТ Запоріжжяобленерго, оскільки саме ПАТ Запоріжжяобленерго здійснює розподіл електроенергії.

Представник ПАТ Запоріжжяобленерго пояснив, що при нарахуванні обсягів розподіленої електроенергії відповідачу у липні 2022 року Товариство керувалося п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, п.п. 8.6.9 ККОЕЕ, тобто за середньодобовим споживанням аналогічного періоду минулого року. Обсяги за спожиту електричну енергію за лютий-червень 2022 були визначені згідно актів про спожиту електричну енергію. Вказані акти надати не може, оскільки об`єкти ПАТ Запоріжжяобленерго розташовані на тимчасово окупованій території України. Вказані акти є в наявності у відповідача.

Представник відповідача зазначив про неможливість надання цих актів, оскільки приміщення відповідача розташовані на тимчасово окупованій території України.

ПАТ Запоріжжяобленерго надано сертифікати ТПП про форс-мажорні обставини щодо неможливості виконання зобов`язань за договорами, укладеними з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо тимчасово окупованих територій України.

ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», відповідно до чинного законодавства, як оператор системи передачі, виконує функції диспетчерського управління об`єднаної енергетичної системи України та забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку виробленої електричної енергії. Крім того, ПрАТ НЕК Укренерго, як адміністратор комерційного обліку, є останнього ланкою у формуванні сертифікованих даних комерційного обліку виробленої й відпущеної в ОЕС України електроенергії, що передаються іншим учасникам ринку, а, отже, володіє всіма необхідними даними щодо фактичного обсягу відпуску електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Суд зобов`язує ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у строк до 30.04.2024 надати докази щодо фактичного постачання ПАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергії на тимчасово окуповану територію України: м. Мелітополь Запорізької області у період з лютого по липень 2022 включно.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 905/644/22 викладено такий правовий висновок: нормами підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення № 148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено особливості правового регулювання відносин, пов`язаних із визначенням обсягів споживання електричної енергії споживачами незалежно від їх категорії (побутові, малі непобутові, інші непобутові), об`єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. Зазначені норми Положення № 148, на відміну від пункту 8.6.11 Кодексу КОЕЕ, поширюють необхідність застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії стосовно всіх категорій споживачів (тобто не тільки стосовно індивідуальних побутових) при визначенні обсягів споживання електроенергії за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року, а такий коефіцієнт має розраховуватися для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснює розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Водночас зі змісту абзацу 6 підпункту 2 пункту 9 Положення № 148 вбачається, що розрахунок коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи розподілу має здійснювати вказаний оператор за наявними фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. Верховний Суд вважає за необхідне сформулювати такі висновки щодо застосування норм підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення № 148 в подібних правовідносинах: "Обов`язковою передумовою для правильного визначення постачальником обсягів споживання електричної енергії будь-якими категоріями споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, є застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання, розрахованого для відповідного періоду електроспоживання та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснює розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Таким чином, оператору системи розподілу належать повноваження щодо розрахунку коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи розподілу, який (оператор) має здійснювати зазначений розрахунок за наявними фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. При цьому визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах таких споживачів із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року, що об`єктивно може бути зумовлено непостійністю електропостачання в звітний період з причин знеструмлення або відключення електроустановок споживачів у зв`язку з пошкодженням чи руйнуванням об`єктів енергетичної інфраструктури (електричні станції, трансформаторні підстанції, лінії та вузли електромереж тощо) внаслідок ведення бойових дій під час воєнного стану. Таким чином, незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання призведе до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними її середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року, як це допускається пунктами 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оскільки викладене в підпункті 1 пункту 9 зазначеного Положення застереження виключає поширення норм цього Кодексу щодо такого майна, як об`єкти (електроустановки) споживачів, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях".

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне зобов`язати ПАТ Запоріжжяобленерго надати суду в строк до 30.04.2024 письмове пояснення з відповідним детальним розрахунком щодо застосування/незастосування при визначенні обсягів споживання електричної енергії на об`єктах споживача (відповідача) відповідного коефіцієнта приросту/зниження споживання, вказавши, яким чином здійснювався розрахунок коефіцієнту стосовно відповідача: за середньодобовим споживанням, чи середньомісячним.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача 47915,04 грн. заборгованості за електричну енергію за період з лютого по липень 2022 включно. Електроенергія поставлялася на територію, тимчасово окуповану Російською Федерацією. Як вказало ПАТ «Запоріжжяобенерго», що є адміністратором комерційного обліку електроенергії, та на підставі даних якого позивач нарахував плату відповідачу, ПАТ «Запоріжжяобленерго» визначало обсяги спожитої відповідачем електроенергії з березня по травень 2022 на підставі наданих відповідачем Актів про спожиту електричну енергію. При цьому, вказаних актів надати суду не може. Доступу до даних електролічильників відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» немає. Обсяги спожитої відповідачем електроенергії у лютому та липні 2022 визначалися згідно Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, вказавши, що з 25.02.2022 місто Мелітополь тимчасово окуповано, приміщення, майно та електроустановки споживача були незаконно захоплені військовими Російської Федерації та фактично вилучені з володіння та користування закладу освіти, що унеможливило постачання електроенергії саме для потреб споживача.

Відтак, предметом дослідження в цій справі є факт постачання позивачем та споживання в спірний період саме відповідачем електроенергії на об`єктах, що розташовані на тимчасово окупованій території: м. Мелітополь Запорізької області.

При цьому, відповідно ч. 2 статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Як встановлено судом, ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом.

Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, стосовно якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність треба також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи викладене, оскільки в справі № 908/1162/23 вирішується спір у подібних правовідносинах (постачання електроенергії на тимчасово окуповані території України), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 908/3854/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Зобов`язати ПАТ Запоріжжяобленерго надати суду в строк до 30.04.2024 письмове пояснення з відповідним детальним розрахунком щодо застосування/незастосування при визначенні обсягів споживання електричної енергії на об`єктах споживача (відповідача) відповідного коефіцієнта приросту/зниження споживання, вказавши, яким чином здійснювався розрахунок коефіцієнту стосовно відповідача: за середньодобовим споживанням, чи середньомісячним.

2.Зобов`язати ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у строк до 30.04.2024 надати докази щодо фактичного постачання ПАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергії на тимчасово окуповану територію України: м. Мелітополь Запорізької області у період з лютого по липень 2022 включно.

3.Зупинити провадження у справі № 908/3854/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.

4.Зобов`язати учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/3854/23, у п`ятиденний строк із дня їх усунення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 15.04.2024.

Суддя О.В. Ярешко