Рішення

від 11.04.2024 по справі 914/2867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 Справа № 914/2867/23

За позовом: Львівського обласного центру зайнятості в особі Самбірської філії Львівського обласного центру зайнятості, м. Самбір Львівської області,

до відповідача: Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради, смт Бориня, Самбірського району Львівської області,

про стягнення 69 416,93 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Лозинська М.Я. - представник;

від відповідача: Шийка Г.В. - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського обласного центру зайнятості в особі Самбірської філії Львівського обласного центру зайнятості до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради про стягнення 69 416,93 грн.

Ухвалою від 23.10.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Ухвалою суду від 23.11.2023 розгляд справи призначено на 07.12.2023.

Ухвалою від 07.12.2023 судом зупинено провадження у справі №914/2867/23 до прийняття рішення Верховним Судом у справі №458/394/22.

Ухвалою від 20.03.2024 судом поновлено провадження у справі №914/2867/23, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.04.2024.

В судовому засіданні представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 22.06.2023 року у справі №458/394/22 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Верхньояблунського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області. Відтак, на підставі ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивач просить суд стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради суму виплаченого забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 69 416,93 грн.

В судове засідання представник відповідача з`явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позову не заперечив. Через відділ документообігу суду, 13.11.2023 подав відзив на позовну заяву (вх.№27481/23), у якому зазначив, що постановою Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області задоволено; рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від посади, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Однак, в подальшому, постановою Верховного суду від 28 лютого 2024 року у справі №458/394/22 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено; постанову Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року скасовано, рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року залишено в силі.

В судовому засіданні 11.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Львівський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».

У зв`язку із припиненням юридичної особи Старосамбірського районного центру зайнятості шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості (був правонаступником прав та обов`язків Старосамбірського районного центру зайнятості на підставі п.2 наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 27.10.2016 №195 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області», наказом Львівського обласного центру зайнятості від 04.06.2018 №149 «Про створення Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення» створено Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості. Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 13.03.2023 №291 припинено Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості. Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 16.12.2022 №1941 утворено Самбірську філію Львівського обласного центру зайнятості.

До Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості 05.09.2022 року із заявою про надання статусу безробітного звернувся громадянин ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю підходящої для нього роботи, згідно з ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» 05.07.2012 №5067-УІ, ОСОБА_1 цього ж дня було надано статус безробітного (наказ від 05.09.2022 року №НТ220905).

Допомога по безробіттю виплачувалась ОСОБА_1 з 05.09.2022 по 23.06.2023.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року у справі №458/394/22 визнано протиправним та скасовано наказ начальника відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області № 57-0 від 09.06.2022 року «Про звільнення директора Верхньояблунського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради ОСОБА_1 із займаної посади за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Верхньояблунського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Згодом, постановою Верховного суду від 28 лютого 2024 року у справі №458/394/22 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено; постанову Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року скасовано, рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року залишено в силі.

За період перебування на обліку у центрі зайнятості 05.09.2022 по 23.06.2023 ОСОБА_1 отримав 69 416,93 грн допомоги по безробіттю.

Листом від 03.07.2023 позивачем надіслано на адресу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради претензію про відшкодування матеріального забезпечення у розмірі 69 416,93 грн виплаченого ОСОБА_1 , котрого поновлено на роботі.

Однак, відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Станом на дату подання позовної заяви кошти Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради не повернуто, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення 69 416,93 грн виплаченої допомоги по безробіттю.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до п. 10, 11 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Нормами ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.3 вказаної статті допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Приписами ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як вже зазначалось, Самбірська філія ЛОЦЗ є структурним підрозділом Львівського обласного центру зайнятості та діє відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та є правонаступником Старосамбірської РФ ЛОЦЗ.

Обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як встановлено судом, рішенням Турківського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року у справі №458/394/22 (залишеним в силі поставною Верховного суду від 28.02.2024) визнано протиправним та скасовано наказ начальника відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області №57-0 від 09.06.2022 року «Про звільнення директора Верхньояблунського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради ОСОБА_1 із займаної посади за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Верхньояблунського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За період перебування на обліку у центрі зайнятості з 05.09.2022 по 23.06.2023 ОСОБА_1 отримав 69 416,93 грн допомоги по безробіттю.

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення га вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Із наведеного вбачається, що підставою для утримання Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із роботодавця виплаченого безробітному забезпечення, у тому числі допомоги по безробіттю, є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

При цьому, суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №902/291/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2018 року у справі №914/1875/17, від 20.04.2018 року у справі №914/154/17, від 22.03.2018 року у справі №914/913/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.09.2021 року у справі №640/755/19, від 01.09.2021 року у справі №540/677/18, від 20.07.2021 року у справі №826/3465/18, від 30.06.2021 року у справі №640/7825/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 року у справі №511/370/20, що рішення про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Право позивача звертатись із позовом до роботодавців прямо визначено законодавством і виникає з моменту поновлення безробітного на роботі, незалежно від того чи провів роботодавець оплату за вимушений прогул. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2018 у справі №910/12913/17.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 69 416,93 грн виплаченої поновленому на роботі ОСОБА_1 є обґрунтованими, та такими що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2684,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради (82547, Львівська область, Турківський район, смт Бориня , вул. Франка Івана, 4; код ЄДРПОУ: 44011634) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79033, м. Львів, вул. Бортнянського Д., 11 А; код ЄДРПОУ: 03491180) суму виплаченого забезпечення у розмірі 69 416,93 грн та 2684,00 грн відшкодування витрат судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.04.2024.

СуддяБерезяк Н.Є.