Рішення

від 12.04.2024 по справі 916/462/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/462/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/462/24

За позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Малого приватного підприємства Владислав (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6 А, код ЄДРПОУ 23857157)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., місто Одеса, вул. Успенська, будинок 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 120 262,27грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства Владислав про стягнення 120 262,27грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/462/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Крім того, відповідною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

19.02.2024р. за вх. №6705/24 до суду від третьої особи надійшли постання по суті спору, згідно яких останній позовні вимоги Одеської міської ради підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

23.05.2019 року між Одеською міською радою (орендодавець) та Малим приватним підприємством «ВЛАДИСЛАВ» (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №43501-VII від 30.01.2019 передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,0831 га, місце розташування: Одеська область, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 96-А.

Відповідно до пункту 1.2 договору зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності Територіальної громади міста Одеси. Орган, який зареєстрував земельну ділянку Відділ у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, дата державної реєстрації земельної ділянки 16.08.2018, кадастровий номер 5110136900:17:02:0148.

Згідно з п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка, площею 0,0831 га, у тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами 0,0831 га.

Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано 27.12.2012р. Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості» , номер запису 1564 в книзі 115 неж-123, реєстраційний номер: 38866211, на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (САЕ №671709), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2012р. Інженерне забезпечення від існуючих міських мереж.

Відповідно до п. 2.3. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день укладання договору, становить 895 540,98 грн., з урахуванням індексації за 2018 рік, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 2628 від 27.11.2018, складеної Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

У п. 3.1. договору встановлено, що договір укладено на 20 років для експлуатації та обслуговування кафе-бару.

За умовами п. 4.1. договору орендна плата за земельну ділянку площею 0,0831 га, розрахована у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 107 464,92 грн на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

Розмір орендної плати встановлюється згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на Банк Казначейства України.

У п. 4.4. договору встановлено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 5.2. договору визначена категорія земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови: вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель В.03.08 (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування).

Згідно з п. 6.1. договору об`єкт оренди за цим договором вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до пп. 9.4.1. п. 9.4. договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених Законом України Про оренду землі, виконувати обов`язки відповідно до умом договору і Земельного кодексу України.

Пунктом 14.1. договору передбачено, він набирає чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 23.03.2019 та зареєстрований в реєстрі за № 256.

Внаслідок неналежного виконання обов`язку щодо сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась претензія на адресу відповідача від 01.02.2022 р. N2 01-131151, в якій зазначалось про необхідність сплати заборгованості за договором оренди землі.

Як зазначає позивач, МПП «Владислав» у період з 01.10.2021 р. по 30.11.2023 р. не виконало обов`язок за Договором щодо внесення орендної плати, в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість з орендної плати за землю в сумі 119 884,05грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором ордени, останньому було нараховано 3% річних у розмірі 52,66 грн. та інфляційних втрати у розмірі 325,56грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Частина друга вказаної статті встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

При цьому частина третя вказаної статті додатково зазначає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати визначений сторонами у п.4.1 договору та становить 107 464,92грн. на рік.

Орендна плата сплачується орендарем рівними часинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.4.3 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством (п.4.2 договору).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач свої договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за період з 01.10.2021 по 30.11.2023 належним чином не виконав, докази такого виконання в матеріалах справи відсутні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягуваної суми суд вважає його арифметично вірними та таким, що ґрунтується на умовах договору та діючого законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 119 884,05 грн орендної плати підлягають задоволенню.

Щодо вимог Позивача про стягнення 3% річних у розмірі 56,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 325,56грн. суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проаналізувавши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійснених розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Одеською міською радою позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь Позивача 3% річних у розмірі 52,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 325,65грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Малого приватного підприємства Владислав (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6 А, код ЄДРПОУ 23857157) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., місто Одеса, вул. Успенська, будинок 83/85, код ЄДРПОУ 44162529) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства Владислав (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6 А, код ЄДРПОУ 23857157) заборгованість за договором оренди землі від 23.05.2019 р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 23.05.2019 р. за № 256 у розмірі 120 262 (сто двадцять тисяч двісті шістдесят дві)грн. 27коп. на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) за наступними реквізитами: населений пункт Одеська міська ТГ, отримувач ГУК в Одеській області/ м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UА 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету орендна плата з юридичних осіб.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства Владислав (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6 А, код ЄДРПОУ 23857157) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UА808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна