Рішення

від 15.04.2024 по справі 916/4939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4939/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/4939/23

За позовом: Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284)

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України Південьвійськбуд (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18А; код ЄДРПОУ 24968798)

Про стягнення 40517,56 грн.

Встановив: Одеське квартирно-експлуатаційне управління звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України Південьвійськбуд про стягнення коштів у розмірі 40517,56грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2023р. прийняти позовну заяву Одеського квартирно-експлуатаційного управління до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4939/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

14.12.2023р. до суду від тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства Міністерства оборони України Південьвійськбуд надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2023р. заяву від 14.12.2023р. вх. № ГСОО 45202/23 по справі №916/4939/23 повернуто Державному підприємству Міністерства оборони України Південьвійськбуд без розгляду.

25.12.2023р. до суду відповідачем було надано заяву про застосування строків позовної давності.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач просив суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що згідно ст.ст. 8, 13 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, З, 12, 15 Закону України «Про Збройні Сили України» Одеське квартирно- експлуатаційне управління є військовою державною структурою (установою), призначеною для квартирно-експлуатаційного забезпечення діяльності військових формувань Збройних Сил України. Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» майно, матеріальні та грошові засоби ЗС України є державною власністю, згідно ст. 19 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансування ЗС України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема Одеське КВУ фінансується виключно з державного бюджету України. Згідно наказу Міністра оборони України від 03.07.2013р. № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та «Положення про Одеське управління» Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснює безпосереднє квартир но-експлуатаційне забезпечення військових частин (формувань) у зоні відповідальності. Зокрема, згідно даного Положення до повноважень Одеського КЕУ належить організація забезпечення та оплата за комунальні послуги та енергоносії.

Як було зазначено позивачем, відповідно до Директиви № Д-7/ДСК від 04.04.2023 юридичну особу «Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса» переформовано на «Одеське квартирно-експлуатаційне управління», змінено тільки назву. Згідно з п. 15 Положення про Одеське квартирно-експлуатаційне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2023 №195, Одеське квартирно-експлуаташине управління є правонаступником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса.

02.01.2006р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (та Державним підприємством МО України «Південьвійськбуд», було укладено договір № 23 про спільне використання технологічних мереж (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Одеське КЕУ (власник мереж) зобов`язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених ДП МОУ «Південьвійськбуд» (користувач) до виконання, а ДП МОУ «Південьвійськбуд» - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно п. 3.1. Договору Сторона 1 має право на відшкодування частини (відповідно до обсягу переданої Користувачу електричної енергії) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії Стороні 2, згідно з кошторисом, наведеним у додатку «Порядок розрахунку оплати обгрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії», Плата за використання електричних мереж Власника мереж вноситься Користувачем на підставі рахунка, одержаного від власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 днів для суб`єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів - для суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Сторона 2 зобов`язується здійснювати оплату за використання електричних мереж Стороні 1 (власника мереж) за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок розрахунку оплати обгрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії».

Відповідно до п. 10.4. Договір укладається на строк до 31.12.2006р, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляду.

Відповідно до Додаткової угоди до договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № від 02.01.2006 (далі - Додаткова угода), а саме п. 7.5. розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 29 числа попереднього місяця до такого ж числа наступного місяця.

Пунктом 7.6. Додаткової угоди, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії Користувачем визначається Актом про показання розрахункових засобів обліку. Користувач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює «Акт про обсяги спожитої енергії» та надає його Власнику мереж 29 числа кожного місяця. Якщо власник мереж не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Відповідно до п.7.7. Додаткової угоди рахунки за спожиту користувачем електроенергію отримує сам Користувач. Розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться Користувачем виключно грошовими коштами на розрахунковий рахунок Власника мереж на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня отримання рахунку від Власника мереж. Користувач своєчасно проводить оплату рахунків за спожиту електроенергію по тарифу поточного місяця з нарахуванням ПДВ (згідно місячному тарифу виставленого Власнику мереж (Південним РЕМ).

Пунктом 6.4. Договору У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим Договором.

За посиланням позивача, ним виконано належним чином свої зобов`язання за договором. Позивачем були надіслані на адресу Відповідала Акти звіряння взаємних розрахунків до договору, проте жоден з Актів з підписами та печатками не повертався на адресу Одеського КЕУ.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо здійснення оплати за спожиту послугу не виконав, чим істотно порушує умови договору, за період з червня 2017 по грудень 2018 (включно) виникла заборгованість у розмірі 40517,56 грн.

Надаючи заяву про застосування строків позовної давності відповідачем було зазначено суду, що як вбачається із долучених до позовної заяви доказів розрахунку суми боргу за відшкодування вартості спожитої електроенергії позивач здійснює розрахунок суми боргу відповідача який виник у період з червня 2017 року по грудень 2018р.

Водночас, з вказаними позовними вимогам позивач звертається до суду 09.11.2023р., тобто після спливу 3 років, коли Позивач довідався про порушення свого права та особу, яка його порушила. Таким чином, звернення 09.11.2023 позивача із позовом до відповідача в частині стягнення коштів у розмірі 40517,56 грн здійснено із пропущенням строків позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, 02.01.2006р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (та Державним підприємством МО України «Південьвійськбуд», було укладено договір №23 про спільне використання технологічних мереж.

Також матеріали справи містять рахунки за період з червня 2017р. по грудень 2018р.

Жодних заперечень стосовно обсягів спожитої електричної енергії матеріали справи не містять та зворотнього відповідачем не спростовано.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати вартості спожитої електричної енерії в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги по сплаті основного боргу у розмірі 40517,56 грн. підлягають задоволенню.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд зазначає, що спірним періодом, стягнення за яким є предметом розгляду справи є червень 2017р. грудень 2018р., та трирічний строк позовної давності за вищевказаним періодом спливає червень 2020р. грудень 2021р.

На спростування доводів відповідача, суд зазначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ. Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України, та у подальшому до 30.06.2024р. був продовжений.

Також, відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для застосування строків позовної давності, заявлених відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Одеського квартирно-експлуатаційного управління задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України Південьвійськбуд (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18А; код ЄДРПОУ 24968798) на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; код ЄДРПОУ 08038284) кошти у розмірі 40517 (сорок тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко