Ухвала

від 15.04.2024 по справі 916/1558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1558/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Крайнюк А.В., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за вх.суду№2-578/24 від 10.04.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОДЖИ» (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 39, код ЄДРПОУ 43679991) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ) про забезпечення позову

за участю представника заявника: Мельник М.М. адвокат;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОДЖИ» та ОСОБА_2 в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати Рішення №02/2020 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991) від 02 липня 2020 року, що посвідчене приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №1014, №1015 від 02 липня 2020 року;

- визнати недійсним та скасувати Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991) від 02 липня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №1018, №1019, №1020, №1019 від 02 липня 2020 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію речового права (права власності) Державного реєстратора Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Арешкіної Олени Дмитрівни за реєстраційним номером 37244083 від 09 липня 2020 року щодо об`єкта нерухомості, розташованого заадресою: АДРЕСА_4 , щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що в момент примусового підписання ОСОБА_1 . Рішення №02/2020 єдиного засновника ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року та Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року я не набула статусу учасника ТОВ "ГОДЖИ", а отже, не мала права голосу та підпису саме як учасник товариства та будь-якого іншого фактичного впливу на питання визначення вартості вкладу, Бази відпочинку, що призвело до примусового, поза моєю волею та бажанням, внесення Бази відпочинку до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ" за критично низькою та необґрунтованою номінальною вартістю у розмірі 100000,00грн.

Разом із позовом ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову в якій просить заборонити державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103, загальна площа: 2215,62кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: спальний корпус А, спальний корпус Б, споруди №1-3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (код ЄДРПОУ 43679991) на праві приватної власності.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що весною 2008 року ПП "ХВИЛЯ 1" ( ОСОБА_4 , померлий батько ОСОБА_1 ) було розпочате будівництво будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103 (далі за текстом - База відпочинку). 25.05.2011 року будівництво вказаного об`єкту нерухомості було завершено, що засвідчується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації Бази відпочинку. Власником об`єкта виступало ПП "ХВИЛЯ 1". 19(23).04.2019 року ОСОБА_1 , набула права власності на Базу відпочинку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.04.2019 р.

Як зазначає заявник, внаслідок неправомірних дій з боку представників ТОВ "ГОДЖИ", 02.07.2020 Рішенням №02/2020 єдиного засновника ТОВ "ГОДЖИ", застосовуючи психологічний примус, проти волі ОСОБА_1 , користуючись пригніченим станом, включили її до складу учасників ТОВ "ГОДЖИ" у зв`язку з внесенням нерухомості, а саме Бази відпочинку, до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ". У той же день та відповідно за тих же умов тиску та примусу, було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ".

Заявник вказує, що 01.07.2022 База відпочинку зазнала значних пошкоджень та практично була знищена внаслідок завдання ракетного удару російською федерацією. 01.07.2022 за фактом завданих пошкоджень відбулось внесення відомостей до ЄРДР за № 12022162240000786 за ч. 2 ст. 438 КК України.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 , вважає, що її права та інтереси було порушено, зокрема її право власності на Базу відпочинку, яка була неправомірна відчужена. 3 огляду на примусове включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "ГОДЖИ", примусове відчуження належної ОСОБА_1 . Бази відпочинку шляхом нібито внесення її як вкладу до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ", ОСОБА_1 , попри формальність участі в складі учасників ТОВ "ГОДЖИ", не має жодного впливу на вирішення питань щодо подальшої долі Бази відпочинку. Відповідно до змісту Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року: "Вищезазначене нерухоме майно передається до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГОДЖИ", та після проведення державної реєстрації відповідальність за вищезазначене нерухоме майно несе Директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГОДЖИ". Тобто, фактично саме Директор ТОВ "ГОДЖИ", самостійно бажаючи укласти будь-який договір та здійснити будь-який інший правочин щодо Бази відпочинку (яка є основою діяльності ТОВ "ГОДЖИ"), може не отримувати на це відповідного погодження / дозволу з боку Загальних зборів учасників ТОВ "ГОДЖИ". Адже Статутом ТОВ "ГОДЖИ" не передбачено у складі виключної компетенції Загальних зборів учасників ТОВ "ГОДЖИ" повноважень щодо надання ними згоди на правочини тієї чи іншої значимості, зокрема, за вартістю майна, його місця серед інших матеріальних засобів та активів ТОВ "ГОДЖИ" тощо. ОСОБА_2 , на дату підписання Рішення №02/2020 єдиного засновника ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року та Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року, був єдиним засновником ТОВ "ГОДЖИ", одним учасником ТОВ "ГОДЖИ" та водночас директором ТОВ "ГОДЖИ".

Як зазначає заявник, за весь час перебування ОСОБА_1 у складі учасників ТОВ "ГОДЖИ", всупереч гарантованим ОСОБА_1 , як учаснику товариства, правам відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту ТОВ "ГОДЖИ", ОСОБА_1 жодним чином не повідомлялось про: проведення будь-яких, включно з річними Загальними зборами учасників ТОВ "ГОДЖИ", їх порядок денний, дата, час та місце їх проведення; неможливість проведення Загальних зборів учасників ТОВ "ГОДЖИ", причини такої неможливості проведення; будь-які прийняті рішення Директором ТОВ "ГОДЖИ", поточний стан діяльності ТОВ "ГОДЖИ"; будь-які проведенні опитування, письмові голосування тощо; про розподіл прибутку, виплату та розмір дивідендів, причину відсутності прибутку та причини невиплати дивідендів; будь-яку іншу інформацію, що хоча б якимось чином стосувалась діяльності ТОВ "ГОДЖИ", її керівних органів, доходів, збитків, будь-яка інша фінансова, організаційна та інша інформація про ТОВ "ГОДЖИ".

Заявнику вказує, що спірне майно, а саме База відпочинку, у будь-який момент може бути відчужена директором ТОВ "ГОДЖИ", щодо Бази відпочинку можуть бути здійснені ті чи інші правочини, на підставі яких речові права неї можуть виникнути у третіх осіб (переважні права, право вимоги тощо), з метою перешкодити мені ефективно захистити власні права. При цьому ОСОБА_1 як формальний учасник, відповідно до умов Статуту ТОВ, "ГОДЖИ" не матиме жодного впливу на прийняття рішення про таке відчуження. Укладання правочинів щодо Бази відпочинку, які призведуть до набуття, зміни та припинення на неї речових прав, а також інших прав, таких як права вимоги, інших переважних прав у третіх осіб, призведе до неможливості задоволення позовних вимог. Передусім, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення №02/2020 єдиного засновника ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року та визнання недійсним та скасування Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ГОДЖИ" від 02.07.2020 року пред`являються одночасно до обох відповідачів - ТОВ "ГОДЖИ" та ОСОБА_2 , зокрема, у зв`язку з тим, що: оспорювані документи є підставою державної реєстрації права власності на Базу відпочинку за ТОВ "ГОДЖИ"; підписантом оспорюваних документів є ОСОБА_2 , відповідальним за Базу відпочинку є директор ТОВ "ГОДЖИ", ОСОБА_2 з огляду на раніше зазначене, право розпоряджатися майном, включно з Базою відпочинку, має саме директор ТОВ "ГОДЖИ". У випадку відчуження Бази відпочинку або ж виникнення у третіх осіб речових прав на Базу відпочинку розгляд та захист прав як позивача у даному судовому провадженні буде недостатнім та виникне об`єктивна необхідність для нового звернення до суду, з огляду на: на момент завершення судового розгляду ОСОБА_1 буде вимушена звернутися до суду з вимогою витребувати Базу відпочинку в нового власника (адже в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підставою права власності на Базу відпочинку за новим власником буде інший документ, зокрема, договір купівлі-продажу, відповідний акт приймання-приймання передачі тощо, а не оспорювані мною документи); заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються відповідачів та не можуть бути виконані третьою особою, що відповідно заперечує можливість заміни відповідача.

Як вказує заявник, з огляду на існуючий ризик вчинення відповідачами дій щодо відчуження Бази відпочинку, яка є предметом спору та відповідно предметом забезпечення, вважаю за доцільне заборонити усім державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103, загальна площа: 2215,62 кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: спальний корпус А, спальний корпус Б, споруди №1-3.

Заявник пропонує заходи зустрічного забезпечення не застосовувати, у зв`язку з відсутністю необхідності оскільки права та інтереси відповідачів за умови застосування даного заходу забезпечення позову жодним чином не порушуються та не обмежуються. Це, зокрема, випливає з фактичного стану Бази відпочинку, що зазнала значних руйнувань внаслідок ворожого ракетного обстрілу. Обраний мною захід забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності ТОВ «ГОДЖИ», а має на меті виключно забезпечення можливості виконання судового рішення у разі задоволення моїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову у повному обсязі та заборонити державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103, загальна площа: 2215,62кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: спальний корпус А, спальний корпус Б, споруди №1-3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (код ЄДРПОУ 43679991) на праві приватної власності.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні, виходячи з наступного.

Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Поряд із цим суд вбачає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 04.05.2023 по справі №916/3710/22, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Також, у постанові від 15.09.2020 по справі №753/22860/17 Верховний Суд дійшов висновку, що невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт, не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Враховуючи, що предметом позову є визнання недійсним та скасування Рішення №02/2020 єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991) від 02 липня 2020 року, що посвідчене приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, Рязанцевою Ольгою Юріївною, зареєстрованого в реєстрі за №1014, №1015 від 02 липня 2020 року, визнання недійсним та скасування Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991) від 02 липня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, Рязанцевою Ольгою Юріївною, зареєстрованого в реєстрі за №1018, №1019, №1020, №1019 від 02 липня 2020 року та скасування запису про державну реєстрацію речового права (права власності) Державного реєстратора Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Арешкіної Олени Дмитрівни за реєстраційним номером 37244083 від 09 липня 2020 року щодо об`єкта нерухомості, розташованого заадресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, буд. 39, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (Код ЄДРПОУ: 43679991), з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103, загальна площа: 2215,62кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: спальний корпус А, спальний корпус Б, споруди №1-3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (код ЄДРПОУ 43679991) на праві приватної власності.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОДЖИ» та ОСОБА_2 не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за вх.суду№2-578/24 від 10.04.2024 про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити державним реєстраторам вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1655649951103, загальна площа: 2215,62кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: спальний корпус А, спальний корпус Б, споруди №1-3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДЖИ" (код ЄДРПОУ 43679991) на праві приватної власності.

Повний текст ухвали складено 15.04.2024.

Ухвала набирає законної сили 15.04.2024 та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Степанова Людмила Валеріївна