Рішення

від 15.04.2024 по справі 918/223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/223/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп",

до відповідача-2: Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 80 641,79 грн,

за участю представників:

від позивача: Е. Навроцький, дов.від 07.08.2023,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача -2:не з`явився,

від прокуратури: І. Рункевич, посв. від 01.03.2023,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та до Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради, у якому просить визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 06.12.2021, додаткову угоду № 2 від 07.12.2021, додаткову угоду № 3 від 07.12.2021, додаткову угоду № 6 від 24.12.2021 до договору № ВРЕ-298-2021 про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", а також стягнути кошти у розмірі 80 641,79 грн.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, Рівненською окружною прокуратурою за результатами опрацювання системи публічних закупівель Prozorro установлено, що відповідачем-2 проведено закупівлю UA-2021-09-07-004697-с, за предметом Електрична енергія з очікуваною вартістю 500 820,00 грн. За результатами процедури закупівлі переможцем визначено відповідача-1, з яким у подальшому укладено договір № ВРЕ -298-2021 на постачання електричної енергії від 22.10.2021 на суму 500 820,00 грн з ПДВ. За період дії договору з ініціативи постачальника чотири рази збільшено ціну за електричну енергію: з 2,946 грн з ПДВ до 4,09370052 грн з ПДВ, тобто на 39%. Прокуратура, проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 1 від 06.12.2021, № 2 від 07.12.2021, № 3 від 07.12.2021, № 6 від 24.12.2021, якими збільшено ціну електроенергії на 39%, дійшла висновку про укладення вказаних додаткових угод з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, відповідачем на виконання умов договору поставлено позивачу 142626 кВт*год електричної енергії на загальну суму 500 817,99 грн, отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 80 641,79 грн, які підлягають стягненню в судому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23,24 Закону України Про прокуратуру, ст. 12, 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 203, 215, 670 ЦК України тощо.

13.03.2024 від відповідача 1 надійшов відзив, згідно з яким керівником прокуратури не зазначено зміст позовних вимог до КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради. Також, заявляючи вимогу про стягнення з ТОВ «Енерджі Трейд Груп» коштів в сумі 80 641,79 грн на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету, прокурор, в порушення приписів п. 4 та 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України не наводить ані правових підстав, ані обставин для стягнення коштів за рішенням суду в дохід місцевого бюджету. Крім того, заявляючи вимоги про визнання недійсними додаткових угод, прокурор не наводить конкретної правової норми, на підставі якої заявлено позов про визнання недійсними додаткових угод, або ж правової норми, яка б свідчила про нікчемність таких додаткових угод в силу закону, зазначаючи лише загальні положення ч. 1 ст. 215 ЦК України. Надані керівником прокуратури копії документів, долучені до позовної заяви, не містять відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії. Роздруківки документів з порталу «Ргоzогго» та інші документи, що отримані з інтернет-ресурсу та долучені керівником прокуратури до позовної заяви, не містять обов`язкових реквізитів електронного документа та не скріплені електронним цифровим підписом. Тож, зазначені документи не мають ознак ані паперової, ані електронної копії, відтак вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. До позовні заяви долучено копії актів приймання-передачі, платіжних доручень, які засвідчені помічником керівника КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, що, вочевидь, не є особою, яка подає ці документи до суду за цим позовом. Керівником прокуратури не надано жодних доказів, що за укладеними додатковими угодами було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування. Керівником прокуратури не доведено і не надано жодних допустимих та належних доказів наявності як державного, так суспільного інтересу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а отже, підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури у цій справі відсутні. Вказує, що на момент виникнення спірних відносин прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, про що свідчать формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору», «у випадку коливання». При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. У спірних правовідносинах момент укладення оспорюваних угод не перебігає часу розрахункового періоду, за який змінювалась ціна, та їх оплати, а отже, ознаки безпідставного перегляду ціни після виконання відповідних обов`язків за договором відсутні. Зміна істотних умов договору відбувалась за згодою сторін. Коливання ціни за відповідні періоди підтверджувався довідками Торгово-промислової палати України. При укладенні оспорюваних додаткових угод відсутні порушення порядку та процедури їх укладання, відсутні будь-які дефекти правочину, зміст угод не суперечить актам цивільного законодавства, в момент вчинення угод додержані всі вимоги, які встановлені ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

18.03.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що укладення оспорюваних додаткових угод суперечить вимогами ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому згідно з ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними у судовому порядку. Окрім того, у спірних правовідносинах підлягають застосування наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України. Як наслідок, отримана відповідачем оплата у сумі 80 641,79 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, у відносинах щодо розрахунків з постачальником комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод стосуються обох відповідачів. Окрім того, прокурор зазначає, що окружною прокуратурою при зверненні до суду, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 91 ГПК України, долучено до позовної заяви належним чином засвідчені копії письмових доказів. Відповідно до статуту КП «Рівненський обласний протипухлинний центр», затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 07.12.2018 № 1223, засновником, власником та органом управління майном підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику, до повноважень якого віднесено здійснення контролю за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади Рівненської області або спільною власністю (територіальних громад) та закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Незаконне та неефективне використання комунальною установою чи підприємством бюджетних коштів створює підстави для представництва прокурором інтересів держави саме в особі органу місцевого самоврядування, якому такі установа чи підприємство підконтрольні. Позовні вимоги прокурора у цій справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Рівненській обласній раді закладом, а тому цей орган місцевого самоврядування є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Комунальне підприємство у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, що визначені обласною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня). Безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію у подальшому будуть неминуче перераховані до доходів загального фонду міського бюджету Рівненської обласної ради, з якого фактично були витрачені, оскільки іншого порядку повернення коштів не визначено. Також прокурор зауважує, що для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку слід керуватися показниками середньозваженої ціни електричної енергії за відповідний календарний місяць, а не окремих дат в межах одного місяця, як це відображено у наданих відповідачем-1 довідках Харківської торгово-промислової палати. Надані постачальником довідки не відображають показники середньозваженої ціни електричної енергії за відповідний календарний місяць, тому не можуть вважатись належним обґрунтуванням коливання цін, що свідчить про недотримання вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умов договору, відсутність належного обґрунтування коливання цін, що є підставою для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

28.03.2024 від Рівненської обласної ради надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких остання вказує, що доводи прокуратури щодо невжиття заходів для захисту інтересів держави є помилковими з огляду на таке. Відповідно до рішення обласної ради від 24.11.2020 №58 «Про обласний бюджет Рівненської області на 2021 рік» головними розпорядником бюджетних коштів обласного бюджету для фінансування сфери охорони здоров`я є Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації. Рівненська обласна рада звернулася до Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації з проханням надати інформацію про те, чи була у 2020- 2023 роках Рівненська обласна рада головним розпорядником коштів обласного бюджету для комунальних закладів, установ та організацій, що є об`єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Рівненської області, у сферах освіти, соціального захисту та охорони здоров`я, на що отримало відповідь про те, що Рівненська обласна рада не є головними розпорядником бюджетних коштів Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради. Рівненська обласна рада, як і комунальне підприємство, є окремими юридичними особами. Зважаючи на те, що комунальне підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Рівненської області та утримується за рахунок коштів обласного бюджету, рішення в цій справі може вплинути на права, обов`язки та інтереси Рівненської обласної ради, а тому Рівненська обласна рада повинна виступати в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Зауважує, що наявність в обласної ради повноважень здійснювати контроль за виконанням обласного бюджету автоматично не наділяє Рівненську обласну раду повноваженнями головного розпорядника коштів щодо контролю, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 22 БК України, а також повноваженнями контролю у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 01.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.04.2024.

Ухвалою суду від 01.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 15.04.2024.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

22.10.2021 між відповідачем - 1 (постачальник) та відповідачем - 2 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ВРЕ-298-2021, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору загальна кількість електричної енергії за цим договором становить: 170 000 кВт/год. для забезпечення потреб об`єктів споживача за ЕІС кодами в точках продажу, перелік яких визначений у додатку 2 до договору.

Згідно з п. 3.1. договору строк поставки товару: з 25.10.2021 по 31.12.2021.

Пунктами 5.1.,5.2. договору визначено, що загальна ціна цього договору становить 500 820,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 83 470,00 грн. Ціна за одиницю електричної енергії визначається у додатку 2 «Комерційна пропозиція» до договору. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у додатку 2 до договору.

За додатком № 2 до договору ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням тарифу на її розподіл та тарифу передачі, встановленого НКРЕКГП, становить 2,946 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 13.1. договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У п. 1 додатку № 2 до договору погоджено, що ціна на електричну енергію становить 2,16107 грн/кВт*год без ПДВ.

Вказана ціна визначається за наведеною в додатку формулою, в яку включаються такі складові: закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період грн/кВт*год.; ціна на послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу грн/кВт*год.; тариф на послугу з передачі.

Пунктом 13.8. договору встановлено, що умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку в торговій зоні ОЕС України. Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу на перед (РДН) та внутрішньодобовому ринку) та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні ОЕС України та оприлюдненні на офіційному сайті ДП Оператор ринку за адресою в мережі Інтернет https:www.oree.com.ua- згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, роздруківки з вебсайту звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП Оператор ринку:www.oree.com.ua- або інші документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін та товари, визначати зміни ціни на ринку. Нова змінена ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

10.11.2021 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 із листом № 2021/11-2809, в якому повідомив про зростання ціни електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні 2021 року, у зв`язку з чим запропонував внести зміни до договору в частині зміни вартості електроенергії.

06.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за якою додаток № 2 до договору викладено у новій редакції, у п. 1 додатку № 2 до договору погоджено, що ціна на електричну енергію становить 3,19365864 грн/кВт*год (збільшено ціну на 8,4%); вказана додаткова угода розповсюджує дію з 01.11.2021.

07.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за якою додаток № 2 до договору викладено у новій редакції, у п. 1 додатку № 2 до договору погоджено, що ціна на електричну енергію становить 3,445082064 грн/кВт*год (збільшено ціну на 16,8%); вказана додаткова угода розповсюджує дію з 10.11.2021.

07.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за якою додаток № 2 до договору викладено у новій редакції, у п. 1 додатку № 2 до договору погоджено, що ціна на електричну енергію становить 3,75400944 грн/кВт*год (збільшено ціну на 27%); вказана додаткова угода розповсюджує дію з 10.11.2021.

24.12.2021 між відповідачами укладено додаткову угоду № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за якою додаток № 2 до договору викладено у новій редакції, у п. 1 додатку № 2 до договору погоджено, що ціна на електричну енергію становить 4,09379952 грн/кВт*год (збільшено ціну на 39%); вказана додаткова угода розповсюджує дію з 01.12.2021.

На підтвердження зростання вартості електричної енергії відповідачем-1 надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 10.11.2021 та від 19.11.2021 про збільшення середньозваженої ціна на електроенергію на РДН (ОЕС) за вказані періоди.

На виконання договору відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв 142626,00000 кВт.год. електроенергії на загальну суму 500 817,99 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії від 09.11.2021 на суму 144 719,00 грн, від 09.12.2021 на суму 188 367,54 грн, від 28.12.2021 на суму 167 731,15 грн.

На момент виконання договору відповідачем-1 поставлено електроенергії в обсязі 142 626,00000 кВт/год, за які позивач сплатив 500 817,99 грн, що підтверджується платіжним дорученнями № 108 від 12.11.2021, № 122 від 20.12.2021, № 129 від 28.12.2021.

Прокурор зазначає, що так як додаткова угода № 1 від 06.12.2021, додаткова угода № 2 від 07.12.2021, додаткова угода № 3 від 07.12.2021, додаткова угода № 6 від 24.12.2021 до договору укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з відповідача на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягнення зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України Про публічні закупівлі, ГК України, ЦК України тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Окружною прокуратурою листом від 23.11.2023 за № 50-56-9719вих-23 повідомлено Рівненську обласну раду про встановлені порушення вимог чинного законодавства при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії.

Однак, за змістом відповіді Рівненської обласної ради № 09-4339/01від 21.12.2023, остання повідомила про відсутність намірів вжиття заходів реагування за повідомленими фактами.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Ураховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

При цьому правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1-3 ст. 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

У силу вимог ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За ч. 4 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України Про публічні закупівлі можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України Про публічні закупівлі, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22).

Як установлено судом із фактичних обставин справи, між позивачем та відповідачем укладено 4 додаткові угоди, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії з 2,946 грн до 4,09370052 грн, тобто на 39%.

Укладаючи упродовж двох днів грудня 2021 року три додаткові угоди підряд, сторони здійснили формальний підхід щодо дотримання приписів стосовно не перевищення 10% одноразового збільшення та штучне "розбивання" однієї зміни ціни у процедурі закупівлі на три додаткові угоди. Про вказане також свідчить те, що, по-перше, дві з трьох додаткових угод, окрім дат їх вчинення, розповсюдили свою дію на одну й ту ж дату - 10.11.2021 (№ 1 01.11.2021), а по-друге, вартість природного газу, визначена у додатковій угоді № 1 від 06.11.2021 застосовувалася лише дев`ять днів, а у додатковій угоді № 2 від 07.12.2021 жодного разу не застосовувалася, тобто фактично вартість визначалася на підставі додаткової угоди № 3 від 07.12.2021.

Окрім того, що стосується додаткової угоди № 1 від 06.12.2021, за якою вартість електроенергії збільшена на 8,4%, то відповідачем на підтвердження наявності підстав для збільшення ціни надано довідки Харківської торгово-промислової палати №2874/21 від 10.11.2021 та №2953/21 від 19.11.2021 про збільшення середньозваженої ціни на електроенергію на РДН (ОЕС) за вказані періоди, при цьому у довідках зазначено, що вони носять фактографічно-інформаційний характер.

Проте суд опрацюванням інформації з вебпорталу ДП «Оператор ринку» (Аналіз РДН та ВДР Аналіз за рік РДН (ОЕС)) установив, що відповідно до порівняльного аналізу роботи ринку «на добу наперед» (у довідках Харківської торгово-промислової палати в обґрунтування необхідності збільшення ціни за електроенергію бралися ціни саме на РДН) ціна на електроенергію у жовтні 2021 року становила 2 516,91 грн/МВт.год., у листопаді 2021 року 2 915,98 грн/Мвт.год., у грудні 2021 року 2 819,75 грн/МВт.год.

У свою чергу, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

З урахуванням викладеного, судом установлено, що ціни на РДН у жовтні (2,516,91 грн/кВт.год.), листопаді (2,91598 грн/кВт.год.) та грудні (2,81975 грн/кВт.год.) 2021 року були нижчими від тієї ціни, за якою сторони вчинили правочин (2,946 грн/кВт.год.), на 14,57%, 1,02% та 4,29% відповідно, а відтак підстав для укладення додаткової угоди № 1 від 06.12.2021 також не було.

Отже, спорювані додаткові угоди укладені всупереч вимогам чинного законодавства.

Окремо суд зазначає, що постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність відповідача-2, а й споживалася ним, однак додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України. Заразом ціна товару, будучи істотною умовою договору, не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України ).

Приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як установлено судом, підписанням додаткових угод вартість електричної енергії зросла на 39%, водночас, як зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 06.12.2021, № 2 від 07.12.2021, № 3 від 07.12.2021, № 6 від 24.12.2021 суперечать наведеним нормам ЦК України та Закону України Про публічні закупівлі, тому підлягають визнанню недійсними.

Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись умовами договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії становить 2,946 грн з ПДВ, отже, вартість поставленої відповідачем-1 електричної енергії в розмірі 142 626 кВт*год. становить 420 176,20 грн. Проте відповідач-1 за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу-1 500 820,00 грн, відтак грошові кошти в сумі 80 643,80 грн (500 820,00 грн - 420 176,20 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 15 140,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 80 641,79 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 06.12.2021, додаткову угоду № 2 від 07.12.2021, додаткову угоду № 3 від 07.12.2021, додаткову угоду № 6 від 24.12.2021 до договору № ВРЕ-298-2021 про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 36716332) на користь Рівненської обласної ради Рівненської області (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, ідентифікаційний код 21085816) 80 641,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 36716332) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 7 570, 00 грн судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради (вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне, 33010, ідентифікаційний код 02000205) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 7 570, 00 грн судового збору.

Позивач: Рівненська обласна рада Рівненської області (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 21085816).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 36716332).

Відповідач-2: Комунальне підприємство "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради (вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне, 33010, ідентифікаційний код 02000205).

Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 15.04.2024.

Суддя О. Андрійчук