Ухвала

від 15.04.2024 по справі 918/380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/380/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали заяви керівника Рівненської окружної прокуратури про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви.

Без повідомлення сторін справи.

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від керівника Рівненської окружної прокуратури (далі - заявник) надійшла заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована наступними обставинами.

Рівненською окружною прокуратурою до господарського суду Рівненської області підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Городоцької сільської ради до Фермерського господарства "Нектар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування у Фермерського господарства "Нектар" на користь територіальної громади в особі Городоцької сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0029, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0027, в координатах, межах та конфігурації, що були передані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі рішень Городоцької сільської від 25 листопада 2021 року № 882-884, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Фермерського господарства "Нектар" на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049, до складу якої увійшли вищевказані земельні ділянки, припинивши право власності за ним на цю земельну ділянку, скасування в ДЗК державноїреєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі рішень Городоцької сільської ради від 25 листопада 2021 року № 882-884 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства", які прийняті всупереч положенням ст. 32 ЗК України та ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство", будучи членами Фермерського господарства "Нектар", однак не засновниками Фермерського гопосподарства "Нектар", не отримували попередньо у користування та не передавали земельні ділянки до цього господарства, безкоштовно, незаконно отримали у власність земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029, для ведення фермерського господарства. При цьому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . фермерську діяльність не здійснювали, а вказані земельні ділянки передали в оренду Фермерського господарства "Нектар".

Оскільки спірні земельні ділянки незаконно вибули з комунальної власності, Рівненською окружною прокуратурою, з метою наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", 11 січня 2024 року до Городоцької сільської ради Рівненського району скеровано листи № 50-56-256вих-24, 50-56-257вих-24, 50-56- 258вих-24. У відповідь на листи, Городоцька сільська рада зазначила, що нею не вживалися заходи щодо повернення земельних ділянок, які вибули з власності територіальної громади на підставі рішень Городоцької сільської ради від 25.11.2024 №№ 882-884. Крім того, остання не заперечує щодо представництва інтересів сільської ради в суді Рівненською окружною прокуратурою (листи від 19.01.2024 №№ 77/03-02-09/54, 76/03-02-09/24, 75/03- 02-09/24).

Прокуратура зазначає, що під час підготовки матеріалів для пред`явлення позову до суду з`ясовано, що 09 лютого 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та реєстрацію за Фермерського господарства "Нектар" права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029, підстава - акти приймання-передачі майна, видані 09 лютого 2024 року. Зокрема, відповідно до зазначених актів приймання-передачі майна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали до господарства земельні ділянки як негрошовий вклад. З огляду на викладене, з 09 лютого 2024 року власником земельних ділянок, які рішеннями Городоцької сільської ради від 25 листопада 2021 року № 882-884 незаконно надані у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є Фермерське господарство "Нектар".

На переконання прокуратуру, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично вчинено дії, спрямовані на уникнення у подальшому витребування земельних ділянок на користь територіальної громади. У зв`язку із чим, Рівненською окружною прокуратурою повторно 04 березня 2024 року № 50-56-1849вих-24, 50-56-1850вих-24, 50-56-1851вих-24 скеровано листи в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Городоцької сільської ради. У відповідь на листи, Городоцька сільська рада зазначила, що нею не вживалися заходи щодо повернення земельних ділянок, які вибули з власності територіальної громади на підставі рішень Городоцької сільської ради від 25 листопада 2024 року № 882-884 (листи від 11 березня 2024 року № вих-397/03-02-09/24, вих-396/03-02-09/24, вих-395/03-02-09/247). 19 березня 2024 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено відомості про припинення права власності за Фермерським господарством "Нектар" на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029. Підстава об`єднання об`єктів нерухомого майна. Крім того, з`ясовано, що за заявою Фермерського господарства "Нектар" у Державному земельному кадастрі 13 березня 2024 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0049, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, яка утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0026, 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029. Підстава реєстрації: технічна документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 13 лютого 2024 року. У подальшому, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 березня 2024 року зареєстровано за Фермерським господарством "Нектар" право власності на новостворену земельну ділянку площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0049.

Отже, прокуратура стверджує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029, які на підставі рішень Городоцької сільської ради від 25 листопада 2021 року № 882-884 незаконно передані у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в координатах, межах та конфігурації, увійшли до новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049, шляхом їх об`єднання з іншою земельною ділянкою, власником яких є Фермерське господарство "Нектар".

Враховуючи зазначені обставини, а також повідомлення Рівненською окружною прокуратурою органу місцевого самоврядування про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Фермерського господарства "Нектар" фактично вчинено дії, спрямовані на уникнення у подальшому витребування спірних земельних ділянок на користь територіальної громади, а саме вжито заходів щодо їх відчуження та об`єднання.

Отже, зважаючи на вищевказані обставини, заявник просить суд застосовувати заходи забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За змістом вказаної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками відповідного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 910/17014/20, від 28 липня 2021 року у справі № 910/3704/21, від 12 жовтня 2021 року у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січня 2019 року у справі № 909/526/19, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19, від 20 липня 2020 року у справі № 914/2157/19).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 також викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

Суд зазначає, що з огляду на викладене, звернення прокурора до суду із заявою про забезпечення позову, до його пред`явлення до суду, обумовлено існуванням спору про право на земельні ділянки, попередніми власниками земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вживалися заходи щодо відчуження земельних ділянок на користь 3 особи, новим власником в особі Фермерського господарства "Нектар" вживалися заходи щодо об`єднання земельних ділянок (спірні земельні ділянки увійшли до новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049).

Окрім того, Фермерське господарство "Нектар", якому належать всі права власника, у тому числі, відчужувати, об`єднувати, здійснювати поділ, змінювати цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049, до якої увійшли земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029, що були передані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі незаконних рішень Городоцької сільської ради від 25 листопада 2021 року, має можливість вчинити відповідні дії із земельною ділянкою.

А тому, з метою запобігання випадкам, коли невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України наявні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову.

Звернення прокурора з заявою про забезпечення позову спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності при відчуженні земельної ділянки з власності територіальної громади. А також, з метою встановлення правового порядку відновленні становища, яке існувало до порушення прав Городоцької територіальної громади на землю, та забезпечення подальшого повернення землі, що незаконно вибула з комунальної власності.

Обмеження у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049, до складу якої увійшли спірні земельні ділянки, у вигляді накладення арешту на неї, є співмірним та необхідним. Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки можливість розпоряджатися вказаним об`єктом обмежується на певний час, отже маєтимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Враховуючи, що Фермерське господарство "Нектар", будучи власником земельної ділянки 5624687400:03:002:0049, до складу якої ввійшли спірні земельні ділянки, вправі вчиняти дії щодо її поділу та об`єднання, відчуження, а тому існує реальна можливість щодо зміни площі, конфігурації земельної ділянки. Зазначені дії, можуть утруднити виконання рішення суду в частині витребування земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624687400:03:002:0027, 5624687400:03:002:0028, 5624687400:03:002:0029, що були передані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі незаконних рішень Городоцької сільської ради від 25 листопада 2021 року № 882-884.

У зв`язку з чим, є обґрунтована необхідність застосування такого заходу забезпечення позову, як заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання спірної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049.

З огляду на обставини, які свідчать про вчинення Фермерським господарством "Нектар" дій, спрямованих на поділ та об`єднання земельних ділянок є достатньо обґрунтованими припущення, що існує очевидна ймовірність відчуження земельної ділянки, зміни її цільового призначення, поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У свою чергу, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).

Отже, обрані способи забезпечення позову (накладення арешту на спірну земельну ділянку, а також заборона вчинення відповідачем та іншими особами певних дій щодо предмету спору) співвідноситься з предметом поданого позову, а отже існує зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, та спроможні забезпечити ефективний захист порушених прав та інтересів держави (територіальної громади).

Заходи забезпечення не вплинуть та не перешкоджатимуть здійсненню господарської діяльності відповідача, оскільки спрямовані лише на обмеження дій щодо розпорядження спірним майном, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного спору, та є співмірними із заявленими позивними вимогами.

За таких обставин обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно є співмірним та прямо стосується предмета позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.

До того ж сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

З урахуванням викладеного, захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв`язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права чи інтереси заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, без вжиття такого заходу, а відтак заява задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

У силу вимог ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Скасування заходів забезпечення позову врегульовано ст. 145 ГПК України, зокрема, ч. 13 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення до суду - задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову керівника Рівненської окружної прокуратури, до його пред`явлення до суду, шляхом:

1) накладення арешту на земельну ділянку площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0049 (реєстраційний номер: 2903551356246);

2) заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 12,2 га, кадастровий номер 5624687400:03:002:0049 (реєстраційний номер: 2903551356246), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

3) заборони Фермерському господарству "Нектар" (код ЄДРПОУ 21085762) та іншим фізичним/юридичним особам, вчиняти дії із земельною ділянкою кадастровий номер 5624687400:03:002:0049, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати правочини щодо неї, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

4) заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:002:0049, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Стягувач: Городоцька сільска рада Рівненського району (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Городок, вул.Шевченка, 4, код. 04387183).

Боржник: Фермерське господарство "Нектар" (35385, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Ставки, вул. Свято-Михайлівська, 67, код. 21085762).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 254- 257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 15 квітня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.