Рішення

від 08.04.2024 по справі 920/101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.2024м. СумиСправа № 920/101/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/101/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська Агропромислова Компанія (вул. Петропавлівська, буд. 86, оф. 61, м. Суми, 40014),

до відповідача Фермерського господарства Януш (вул. Ціолковського, буд. 4, кв. 35, м. Шостка, Сумська область, 41100),

про стягнення 429 143 грн 03 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 429 143 грн 03 коп., в тому числі 244 260 грн 61 коп. заборгованості за поставлений товар, 184 882 грн 42 коп. пені відповідно до договору поставки від 30.08.2021 № 2021-3008/01, укладеного між сторонами. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати (витрати по сплаті судового збору в сумі 6437 грн 15 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп.).

Ухвалою від 07.02.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/101/24, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 07.02.2024 доставлено до електронного кабінету Фермерського господарства Януш 08.02.2024, що підтверджується довідкою суду.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

21.02.2024 позивач подав клопотання (вх. № 521 від 21.02.2024), згідно з яким надає докази понесення витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання додані докази надсилання клопотання з додатками відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

30.08.2021 між сторонами укладений договір поставки № 2021-3008/01 за умовами якого позивач зобов`язується поставити відповідачу засоби захисту рослин (ЗЗР), мінеральні добрива, мікродобрива (добрива) та насіння сільськогосподарських культур (насіння) (надалі - товар), а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару.

Згідно з п. 1.3. договору асортимент товару, його кількість та ціна визначаються в додатках та/або накладних, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами договору. У випадку, якщо дані про товар у видаткових накладних не співпадають з даними додатку, вважається, що товар поставлений за ціною та у кількості, зазначених у видаткових накладних з дотриманням інших умов, встановлених у додатках.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що на імпортований товар ціна зазначається у гривнях із зазначенням еквівалента в доларах США або ЄВРО за міжбанківським валютним курсом продажу відповідної іноземної валюти на переддень підписання відповідного додатку згідно з відомостями фінансового порталу Мінфін https://minfm.com.ua/ua/currency/mb.

Відповідно до п. 2.5. договору у випадку, якщо на час проведення оплати товару, проданого з відстроченням оплати, відбулось збільшення курсу валюти до гривні, визначеного відповідно до п. 2.2. договору, ціна товару підлягає коригуванню без укладення додаткових угод та домовленостей сторонами за формулою наведеною у цьому пункті договору.

Коригування ціни, зазначене у п. 2.5 договору, здійснюється кожного разу при проведенні оплати товару за наявності відповідних обставин. Сторони домовились, що при проведенні покупцем декількох оплат за різним курсом продажу іноземної валюти до гривні, постачальник має право провести одне коригування вартості товару. Таке коригування проводиться постачальником після проведення останньої оплати за поставлений товар (п. 2.6. договору).

Згідно з п. 3.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється на підставі рахунків - фактур постачальника.

За умовами п. 3.2. договору, якщо у додатках до договору не зазначено інше, оплата товару має бути здійснена як 100% передплата, що внесена до початку першої поставки товару у межах додатку до договору або накладної, якщо поставка проведена без оформлення додатку.

Згідно з п. 5.1., 5.2. договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом, у т.ч. через служби доставки, на умовах Інкотермс 2010: EXW - склад постачальника/перевізника; FСА - місце знаходження відділення перевізника за вибором покупця (оплату доставки здійснює покупець); DАР - адреса місця знаходження покупця або інша адреса за заявкою покупця, або місце знаходження відділення перевізника - у випадку, якщо доставку забезпечує постачальник. Конкретні умови поставки зазначаються у додатках. Якщо у додатках не зазначено інше, товар поставляється на умовах поставки ЕХW - склад постачальника.

Відповідно до п. 5.7. договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін. Підписання сторонами накладних засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується.

Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У разі, якщо жодна із сторін не повідомила за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово іншу сторону про небажання продовжувати договірні стосунки, договір вважається продовженим строком на один календарний рік, без обмеження кількості разів таких продовжень (п. 8.1., 8.5. договору).

01.06.2022 позивач виставив відповідачу рахунок № 445 на оплату товару вартістю 259 200 грн 00 коп. (курс долара США по відношенню до національної валюти України (гривні) становить 29,95 грн. за один долар США).

Відповідно до видаткових накладних № 629 від 03.06.2022, № 656 від 06.06.2022 та товарно-транспортних накладних № Р629 від 03.06.2022, № Р656 від 06.06.2022 позивач поставив відповідачу товар вартістю 259 200 грн.

У листі від 29.11.2023 № 39 відповідач зобов`язався до 30 грудня 2023 року оплатити товар за договором поставки № 2021-3008/01 від 30.08.2021 в сумі 279 788,00 грн.

Згідно з платіжними інструкціями № 292 від 28.11.2023, № 294 від 29.11.2023, № 301 від 30.11.2023, № 323 від 11.12.2023, № 381 від 25.01.2024 відповідач сплатив позивачу на підставі рахунку № 445 від 01.06.2022 всього 79 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 244 260 грн 61 коп. (сума заборгованості визначена з урахуванням часткових оплат та коригування ціни товару відповідно до п. 2.5., 2.6. договору).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 524, 533 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт отримання відповідачем товару за договором вартістю 259 200 грн 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними № 629 від 03.06.2022, № 656 від 06.06.2022 та товарно-транспортними накладними № Р629 від 03.06.2022, № Р656 від 06.06.2022, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідач не розрахувався повністю за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача, з урахуванням коригування ціни товару відповідно до п. 2.2., 2.5., 2.6. договору, становить 244 260 грн 61 коп. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повної оплати отриманого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 244 260 грн 61 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3., 6.7. договору у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Сторони домовились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за договором складає 3 (три роки). Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за договором, здійснюється без обмеження строку.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 184 882 грн 42 коп. за період з 04.06.2022 до 26.01.2024, виходячи з суми заборгованості за товар, з урахуванням часткових оплат та коригування ціни товару на дати оплат.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 184 882 грн 42 коп. пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Суд зазначає, що заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Оцінюючи обставини справи для застосування правового механізму зменшення розміру пені, суд враховує, що розмір основної суми заборгованості становить 244 260 грн 61 коп. Нарахована позивачем та заявлена до стягнення пеня в сумі 184 882 грн 42 коп. у відсотковому відношенні до суми основного боргу становить 75,69%.

Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 60 000 грн 00 коп.

Зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені суд враховує, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Зменшення пені до 60 000 грн. суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача. Стягнення судом частини пені забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

За викладених обставин суд задовольняє вимоги позивача в цій частині шляхом стягнення з відповідача пені в сумі 60 000 грн 00 коп.

Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі в сумі 20 000 грн 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довіреності № 26-01-24/01 від 26.01.2024, договору про професійну правничу допомогу № 53 від 26.01.2024, рахунку на оплату № 01 від 26.01.2024, платіжної інструкції № 67 від 02.02.2024, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2024, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 253 від 23.03.2007.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, ціною позову. Відповідач правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не скористався .

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6437 грн 15 коп. (без урахування зменшення судом розміру пені) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Януш (вул. Ціолковського, буд. 4, кв. 35, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 40627830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська Агропромислова Компанія (вул. Петропавлівська, буд. 86, оф. 61, м. Суми, 40014, код ЄДРПОУ 43274624) 244 260 грн 61 коп. заборгованості за товар, 60 000 грн 00 коп. пені, 6437 грн 15 коп. витрат по сплаті судового збору, 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 15.04.2024.

СуддяД. В. Вдовенко