Рішення

від 12.04.2024 по справі 922/408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/408/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (64801, Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, в-зд Механізаторів, буд. 1/9, код ЄДРПОУ 30511419) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834) про стягнення 233 997,43грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 179 998,02грн та 30% штрафу в розмірі 53999,41грн. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 0504КП1 купівлі-продажу від 05.04.2023 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 13.02.2024, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (позивач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (відповідач) укладено договір № 0504КП1 купівлі-продажу (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передати у власність відповідачу посівний матеріал/насіння сільськогосподарських культур, у кількості та по ціні, які обумовлені у цьому договорі (у подальшому іменується товар), а відповідач зобов`язався сплатити належну грошову суму та прийняти вказаний товар, в порядку, в термін та на умовах визначених в цьому договорі.

Відповідно до п.1.2 договору позивач взяв на себе зобов`язання передати насіння кукурудзи "Доля" у кількості 100 посівних одиниць, по ціні 1 052,62грн за одиницю, насіння кукурудзи "Кардинал" у кількості 100 посівних одиниць, по ціні 1 052,62грн за одиницю, насіння кукурудзи "Х-329" у кількості 100 посівних одиниць, по ціні 1 052,62грн за одиницю. Всього на загальну суму 359 996,04грн.

У п.2.1 договору сторони погодили, що датою передання товару є дата підписання сторонами видаткової накладної.

За умовами п.3.2 договору відповідач зобов`язався оплатити товар відповідно до їх вартості вказаної в п.1.2 цього договору.

Порядок оплати вартості товару сторони визначили у п.3.4 договору, а саме: відповідач зобов`язався здійснити протягом 10 (десяти) днів з дня підписання цього договору передоплату в розмірі 50% від загальної вартості товару, що складає 179998,02грн (підп.3.4.1 договору), решту 50% від загальної вартості товару, що становить 179 998,02грн - в термін до 15.10.2023 (підп.3.4.2 договору).

Відповідно до п.5.4 договору сторони дійшли згоди, що в разі порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо порядку та сум розрахунку останній сплачує на користь позивача додатково (окремо від сплати пені) штраф в розмірі 30% від суми заборгованості.

Договір, за умовами п.9.1 договору, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до року. Закінчення строку договору або його розірвання не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар на суму 359996,04грн, що підтверджується копіями видаткових накладних № 26 від 11.04.2023 на суму 239 997,36грн та № 27 від 11.04.2023 на суму 119 998,68грн, а також товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 179 998,02грн (50% передоплати), у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 179 998,02грн, яка до теперішнього часу не відшкодована.

Претензій з боку відповідача щодо поставленого позивачем товару на адресу останнього не надходило, видаткові накладні підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

На суму поставленого товару позивач за його несвоєчасну оплату здійснив нарахування 30% штрафу в розмірі 53 999,41грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже було встановлено судом, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити передоплату товару в розмірі 50% від загальної вартості товару, що складає 179998,02грн протягом 10 (десяти) днів з дня підписання цього договору, решту 50% від загальної вартості товару, що становить 179 998,02грн - в термін до 15.10.2023.

Проте, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак грошові кошти в повному обсязі в строк, визначений умовами договору, не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач в повному обсязі розрахувався за товар, поставлений позивачем. Відповідачем в порядку ст.74 Господарського процесуального кодексу не спростовано наявність заборгованості, не отримання ним товару та не доведено припинення зобов`язання будь-яким передбаченим законом способом.

Матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем поставки товару відповідачу.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 179 998,02грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 30% штрафу в розмірі 53999,41грн, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що в разі порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо порядку та сум розрахунку останній сплачує на користь позивача додатково (окремо від сплати пені) штраф в розмірі 30% від суми заборгованості.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості, встановив, що даний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 30% штрафу у розмірі 53 999,41грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.

Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 15000,00грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії: договору надання правової (правничої) допомоги № 21/06-2023/Х від 21.06.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар", додаткової угоди № 29/01-24 від 29.01.2024 до договору № 21/06-2023/Х від 21.06.2023, платіжної інструкції № 3171 від 09.02.2024 на суму 5 000,00грн, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.02.2023 за договором № 21/06-2023/Х від 21.06.2023, ордер серії АІ № 1414576.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.06.2023 між позивачем та Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 21/06-2023/Х, відповідно до умов якого Адвокатське бюро зобов`язалось за дорученням позивача надавати правову допомогу, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання та підписання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання та підписання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, тощо).

Позивач, за умовами п.3.2.4 договору взяв на себе зобов`язання своєчасно, відповідно до умов договору оплачувати вартість наданої правової допомоги.

За умовами п.4.2 договору вартість надання правової допомоги (у разі погодження сторонами оплати правової допомоги погодинно) складає 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правничу допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

29.01.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 29/01-24 до договору, відповідно до якої доповнили частину 4 договору "Вартість правової допомоги та порядок її оплати" пунктом 4.9.

Так, відповідно до п.4.9 договору в редакції додаткової угоди сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги зі стягнення в судовому порядку заборгованості за договором № 0504КП1 від 05.04.2023 купівлі-продажу з ДП "ДГ "Гонтарівка" ІТ НААН України в господарському суді 1-ї інстанції визначена сторонами у твердій сумі в розмірі 15 000,00грн. Вартість правової допомоги сплачується позивачем в наступному порядку: передплата в сумі 5 000,00грн протягом 3-х днів з дня підписання даної угоди, 5 000,00грн протягом 3-х днів з дня проголошення рішення господарським судом, 5 000,00грн після набрання рішенням суду законної сили.

05.02.2024 між позивачем та Адвокатським бюро підписано акт № 05/02-24 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором, у якому зазначено, що Адвокатським бюро надано, а позивачем прийнято правову допомогу щодо стягнення в судовому порядку в Господарському суді Харківської області на користь позивача заборгованості в сумі 179 998,02грн основного боргу та штрафу в розмірі 30% - 53 999,41грн з ДП "ДГ "Гонтарівка" ІТ НААН України за договором № 0504КП1 від 05.04.2023 купівлі-продажу шляхом вивчення умов договору № 0504КП1 від 05.04.2023, видаткових накладних № 26 та № 27 від 11.04.2023, товарно-транспортних накладних № Р-27 та № Р-26 від 11.04.2023, відповідної практики Верховного Суду, узгодженої правової позиції, підготовки та подання до суду позовної заяви (складання позовної заяви, відповіді на відзив, необхідних у справі заяв, клопотань, заперечень, участь в судових засіданнях за необхідністю, незалежно від кількості витраченого часу) вартістю 15 000,00грн.

Сторони погоджують, що професійна правнича допомога вважається отриманою, позивач підтверджує факт і дату отримання правничої допомоги в зазначеному обсязі та заявляє про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо якості правничої допомоги та її вартості. Позивач претензій до Адвокатського бюро не має.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вже зазначалось вище, позивач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: передплата в сумі 5 000,00грн протягом 3-х днів з дня підписання даної угоди, 5 000,00грн протягом 3-х днів з дня проголошення рішення господарським судом, 5 000,00грн після набрання рішенням суду законної сили.

На виконання умов договору позивач 09.02.2024 здійснив передоплату в розмірі 5 000,00грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 3171 від 09.02.2024, наявною в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, а також обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Відповідачем, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.

За приписами п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку витрати на професійну правничу допомогу), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 75, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (64801, Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, в-зд Механізаторів, буд. 1/9, код ЄДРПОУ 30511419) - 179 998,02грн основного боргу, 53999,41грн 30% штрафу, 3 509,96грн судового збору, 15 000,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "12" квітня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк