Рішення

від 15.04.2024 по справі 711/756/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/756/24

Номер провадження2/711/702/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуПридніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Казидуб О.Г.

при секретарі : Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 (1969р.н., АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» (18028, м. Черкаси, вул. Р. Люксембург, 208, ЄДРПОУ 22792728) про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим зареєстрована та проживає в квартирі.

Наймачем квартири є вона на підставі ордеру № 412 від 16 серпня 1995 року, згідно якого вона отримала право на заняття з родиною з двох чоловік на площі у гуртожитку по АДРЕСА_3 , розміром 10,3 кв.м.

Разом з нею в квартирі АДРЕСА_2 проживає її донька ОСОБА_3 , яка 24 жовтня 2019 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 .

Вказує, що з метою приватизації квартири вона звернулась до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, який відповіддю від 24 січня 2023 року повідомив, що передача займаних квартир у власність громадян здійснюється відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 24 січня 2023 року, при зміні форми власності ЧОКДО «Черкасоблагрострой» умови Закону, що наведені у листі, не були виконані. Станом на 21.01.2023 року будинок по АДРЕСА_4 не перебуває у комунальній власності м. Черкаси. Зазначений будинок перебуває у власності ТОВ «ЖЕК «Будівельник» і е підтверджується правовстановлюючими документами, які зареєстровані у встановленому порядку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, то передача житла у власність його мешканців здійснюється виключно через органи нотаріату згідно з вимогами цивільного законодавства, а не законодавства про приватизацію державного фонду, в зв`язку з чим задовольнити прохання немає законних підстав, а згідно з п. 11 ст. 8 Закону спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду вирішується судом.

Також, вказує, що вона звернулась до ТОВ «ЖЕК «Будівельник» з проханням надати дозвіл на приватизацію житлового приміщення, наймачем якого вона є, однак, адміністрація ТОВ «ЖЕК «Будівельник» відповіддю від 14 липня 2023 року повідомило, що ТОВ «ЖЕК «Будівельник» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_5 , відповідно до протоколу № 7 Зборів Учасників Черкаського обласного кооперативно-державного об`єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд» від 05.12.2006 року, Черкаська обласна асоціація «Облагробуд» є правонаступником прав і обов`язків ліквідованого Черкаського обласного кооперативно-державного об`єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд».

Черкаська обласна будівельна асоціація «Облагробуд» для збереження та реалізації в подальшому прав мешканців передала у власність Житлово-експлуатаційної контори «Облагробуд» будинку, в тому числі будинку АДРЕСА_4 (протокол № 08/09 від 15.11.2009 року, кт приймання-передачі № 15 від 20.11.2009 року).

ТОВ «ЖЕК «Будівельник» є правонаступником Житлово-експлуатаційної контори «Облагробуд».

ТОВ «ЖЕК «Будівельник», відповідно до акту приймання-передачі житлового фонду від 30.11.2010 року прийняв у розпорядження (на баланс) будинки, в тому числі будинок АДРЕСА_6 . Реєстрація права власності на будинок за ТОВ «ЖЕК «Будівельник» в реєстрі нерухомого майна не здійснювалася, у комунальну власність вказаний будинок не передавався.

Приватизація (передача у приватну власність) квартир відповідно до Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» можлива тільки в тих будинках, які є державною та комунальною власністю.

Будинок АДРЕСА_4 не знаходиться ні в державній власності, ні в комунальній власності, тому, квартири у цьому будинку не можуть бути приватизовані відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відчуження вказаної квартири, також, неможлива в зв`язку з відсутністю у ТОВ «ЖЕК «Будівельник» необхідних документів, в тому числі, реєстрації права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно, в зв`язку з чим ТОВ «ЖЕК «Будівельник» відмовило їй у задоволенні заяви та рекомендовано звернутися до суду щодо визнання права власності на квартиру.

Зазначає, що вона, як громадянин України не може реалізувати своє право на приватизацію квартири та отримання її у власність.

Просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири у АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири у АДРЕСА_3 .

30 січня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу ОСОБА_2 термін на усунення недоліків.

12 лютого 2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

04 березня 2024 року через канцелярію суду директор ТОВ «ЖЕК «Будівельник» Риндін С.І. надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що просять ухвалити законне рішення на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву, в якій зазначила, що просить слухати справу за її відсутності. Також зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву, в якій зазначила, що просить слухати справу за її відсутності. Також зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ЖЕК «Будівельник» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом направлення судової повістки через систему «Електронний суд».

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що згідно Ордеру № 412 від 16 серпня 1995 року, виданого ОСОБА_1 , їй надано право заняття з сім`єю з двох людей жилою площею в гуртожитку об`єднання ОАС по АДРЕСА_3 , розміром 10,3 кв.м. Ордер виданий на підставі загального рішення адміністрації профкому та Ради трудового колективу об`єднання «Черкасоблагрострой» № 1 від 09.02.1995 року.

Відповідно до змісту Ордеру № 412 від 16 серпня 1995 року, склад сім`ї: ОСОБА_3 , 1989 р.н., (дочка).

Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_4 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_5 .

Відповідно до Реєстраційного посвідчення від 28 серпня 2002 року, виданого Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації, жилий будинок для малосімейних , який розташований в АДРЕСА_4 зареєстровано за Черкаським обласним кооперативно-державним об`єднанням по агропромисловому будівництву «Облагробуд» на праві колективної форми власності на підставі рішення Черкаської міської ради № 1128 від 29.12.1972 року, рішення Придніпровської районної ради № 199 від 17.06.1998 року та записано в реєстрову книгу № 12 за реєстровим № 2539. Об`єкт в цілому складається з жилого будинку для малосімейних.

Відповідно до Протоколу № 08/09 Загальних зборів засновників і учасників Черкаської обласної будівельної асоціації «Облагробуд» від 15 листопада 2009 року, на загальних зборах ухвалено: передати увласність (розпорядження) Житлово-експлуатаційній конторі «Облагробуд» наступні об`єкти нерухомого майна, що розташовані у м. Черкаси, а саме: будинки по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , 19, АДРЕСА_9 ; дозволити Житлово-експлуатаційній конторі «Облагробуд» передавати у власність квартири мешканцям, які в них проживають на законних підставах, в будинках по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 19, АДРЕСА_9 .

Актом № 15 приймання-передачі від 20 листопада 2009 року передано будинки та гуртожитки за адресами: житловий будинок по АДРЕСА_7 ; житловий будинок по АДРЕСА_10 ; житловий будинок по АДРЕСА_4 ; житловий будинок по АДРЕСА_11 ; житловий будинок по АДРЕСА_9 ; гуртожиток по АДРЕСА_12 ; гуртожиток по АДРЕСА_13 у власність (розпорядження) житлово-експлуатаційній конторі «Облагробуд».

Відповідно до Протоколу № 1 Загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» від 30 листопада 2010 року, зборами повноважених ухвалено: створити товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» шляхом перетворення підприємства Житлово-експлуатаційна контора Черкаського «Облагробуд» та затвердити офіційну назву товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник».

Актом № 01 приймання-передачі житлового фонду від 30 листопада 2010 року передано у розпорядження (власність) товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» житловий будинок по АДРЕСА_4 .

Як вбачається з Відповіді № 524213 від 03.04.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на Запит суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» є правонаступником Житлово-експлуатаційної контори Черкаського облагробуду.

В судовому засіданні встановлено, що балансоутримувачем жилого будинку АДРЕСА_4 , є ТОВ «ЖЕК «Будівельник».

Як вбачається з Листа директора Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 552-2 від 24.01.2023, наданого ОСОБА_1 , станом на 21.01.2023 будинок по АДРЕСА_4 не перебуває у комунальній власності м. Черкаси. Звертають увагу на те, що у разі якщо зазначений будинок перебуває у власності ТОВ «ЖЕК «Будівельник» і це підтверджується правовстановлюючими документами, які зареєстровані у встановленому порядку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, то передача житла у власність його мешканців здійснюється виключно через органи нотаріату згідно з вимогами цивільного законодавства, а не законодавства про приватизацію державного житлового фонду.

Також, відповідно до Листа директора ТОВ «ЖЕК «Будівельник» № 20 від 14.07.2023 року, наданого ОСОБА_1 , будинок АДРЕСА_4 не знаходиться ні в державній власності, ні в комунальній власності, тому квартири у цьому будинку не можуть бути приватизовані відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Відчуження (купівля-продаж чи дарування) вказаної квартири також неможлива у зв`язку з відсутністю у ТОВ «ЖЕК «Будівельник» необхідних документів, в тому числі реєстрації права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади № 2023/000597096 від 24.01.2023 року ОСОБА_1 з 07.02.1996 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади № 2023/000601390 від 24.01.2023 року ОСОБА_2 з 07.02.1996 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно з положеннями ч.. 1,4 ст.344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верхового Суді від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 правовстановлюючий документ на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 не отримувала, державну реєстрацію на вказаний об`єкт нерухомості не проводила.

Проте, відсутність факту державної реєстрації квартири за адресою: АДРЕСА_3 перешкоджає позивачам належному володінню квартирою.

Враховуючи вищевикладене, надані письмові докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для повного задоволення даного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 76-84, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 344, 353, 354, 356 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири у АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири у АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб