Рішення
від 15.04.2024 по справі 706/68/24
ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/68/24

2/706/169/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П

за участюсекретаря судового засіданняПізняк Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Задояний Юрій Вікторович, до Христинівської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Задояного Ю.В. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті батька, оскільки звернувся із заявою про її прийняття до Христинівської державної нотаріальної контори Черкаської області, якою заведено спадкову справу №116/2005. 07.11.2023 позивач звернувся до Першої Уманської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який за життя належав спадкодавцю, одна нотаріусом позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів про що складена довідка №1689. Враховуючи вищенаведене, виникла необхідність у захисті права шляхом звернення з позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, проте від нього надійшла до суду заява, в якій останній просить розглянути справу без його участі, у заяві також зазначено, що він позовні вимоги підтримує повністю.

В судове засіданні відповідач Христинівська міська рада не з`явилась, проте від відповідача до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, у заяві також зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнають повністю та не заперечують проти їх задоволення.

Згідно ч. 1. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

На підставі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років, помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Талалаївської сільської ради, Христинівського району Черкаської області 09.11.2004, а також копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Малосевастянівської сільської ради, Христинівського району Черкаської області 06.04.1961 року ( а.с.5,6).

04.03.1999 року на випадок своєї смерті батько позивача ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно де б воно не було, і з чого воно б не складалось та на що він за законом мав би право, заповів своїм дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складалась в тому числі із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, що підтверджується заявою, зареєстрованою 14.10.2005 нотаріусом Христинівської районної державної нотаріальної контори.

14.10.2005 року на ім`я позивача державним нотаріусом Христинівської районної державної нотаріальної контори, видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 116 за 2005 рік, зареєстрованих в реєстрі за №№ 2460, 2462).

На заяву позивача щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів, щодо належності нерухомого майна спадкодавцю.

З наданої 13.11.2023 року старостою Малосевастянівського старостинського округу Христинівської міської територіальної громади виписки з погосподарської книги вбачається, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудований ОСОБА_2 у 1961 році.

Відповідно до довідки, виданої КП «ЧООБТІ» №363 від 09.10.2023 станом на 01.01.2013 р. право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно технічного паспорта житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А-1, прибудови а1, веранди а2, ганку, літньої кухні Б, сарай В, сарай Г, сарай Д, вбиральня Ж, погріб Е, огорожа № 1, ворота з хвірткою № 2, хвіртка № 3, ворота № 4, ворота № 5, колодязь № 6.

У судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.3ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4ст.3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК таЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до частини першоїстатті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частиною першою та частиною другоюстатті 5 Цивільного кодексу Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництвапостановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»(втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положеньКонституції України таЦивільного кодексу Українивбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»). Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст.1217,1218 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1296 ЦКспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За положеннямистатті 67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , але оформити право на спадковий житловий будинок не може через відсутність у нього правовстановлюючого документа щодо належності житлового будинку спадкодавцю, тому необхідно визнати за позивачем право власності на зазначений вище житловий будинок.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 207, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Задояний Юрій Вікторович, до Христинівської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з: А-1 житлового будинку, а1 прибудови, а2 веранди, ганку, Б літньої кухні, В сараю, Г сараю, Д сараю, Ж- вбиральні, Е погреба, №1 огорожі, №2 воріт з хвірткою, №3 хвіртки, №4 воріт, № 5- воріт, №6 - колодязя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 )

Представник позивача: адвокат Задояний Юрій Вікторович (20001, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Садова, 15)

Відповідач: Христинівська міська рада (20001, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Соборна, 30, код ЄДРПОУ 333192218).

Суддя М. П. Орендарчук

Дата ухвалення рішення15.04.2024
Оприлюднено17.04.2024
Номер документу118357524
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —706/68/24

Рішення від 15.04.2024

Цивільне

Христинівський районний суд Черкаської області

Орендарчук М. П.

Ухвала від 21.02.2024

Цивільне

Христинівський районний суд Черкаської області

Орендарчук М. П.

Ухвала від 30.01.2024

Цивільне

Христинівський районний суд Черкаської області

Орендарчук М. П.

Ухвала від 17.01.2024

Цивільне

Христинівський районний суд Черкаської області

Орендарчук М. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні