Постанова

від 09.04.2024 по справі 711/4070/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/427/24Головуючий по 1 інстанціїНомер провадження 22ц/821/686/24 Справа №711/4070/22 Категорія: 301030000 Демчик Р.В Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

Секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача- адвокат Шамов О.А.;

відповідач ОСББ «Героїв Дніпра, 63»;

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 ;

особи, які подали апеляційні скарги ОСББ «Героїв Дніпра,63», ОСОБА_2 учасники справи:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 63» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року та ОСОБА_2 на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024 року за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Шамова Олексія Анатолійовича до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 63» про визнання права, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання не чинити перешкод, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 63» про визнання права користування, зобов`язання не чинити перешкоди,

в с т а н о в и в:

25.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСББ «Героїв Дніпра, 63» про визнання права, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання не чинити перешкод.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 17.09.2021 року придбав у власність нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 455,9 м.кв. на другому поверсі у будинку за адресою АДРЕСА_1 . Вбудовано-прибудовані приміщення мають індивідуальну адресу АДРЕСА_2 .

30.05.2022 року ОСОБА_1 отримав у КП «Черкасиводоканал» дозвіл на підключення його приміщень до мережі водопостачання/водовідведення. У дозволі йдеться про необхідність додаткового отримання погодження (згоди) власника мереж на приєднання до внутрішньобудинкової водопровідної мережі та мережі водовідведення будинку по АДРЕСА_1 , управління яким здійснює відповідач. Отримання погодження (згоди) власника мереж водопостачання/водовідведення також передбачено«Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»(наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190).

Позивач вказує, що протягом червня-липня 2022 року неодноразово звертався до голови правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» Кобилінської О.С. щодо надання погодження (згоди) на таке приєднання. Спочатку отримав від неї усне погодження, яке згодом змінилось запереченням.

11.07.2022 року ОСОБА_1 письмово звернувся до правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» з проханням надати погодження (згоду) на приєднання до внутрішньо-будинкової водопровідної мережі та мережі водовідведення будинку по АДРЕСА_1 для забезпечення водопостачанням та водовідведенням належних заявнику вбудовано-прибудованих приміщень за адресою АДРЕСА_2 . У відповіді ОСББ «Героїв Дніпра 63», яка надійшла позивачу 18.07.2022 року, міститься відмова на це, яка мотивована тим, що об`єднання співвласників має адресу «вул.Героїв Дніпра 63», а приміщення ОСОБА_1 - адресу « АДРЕСА_2 ». Позивач вважає цей випадок проявом дискримінації за ознакою функціонального призначення приміщень, оскільки власники житлових приміщень у цьому будинку не зазнають перешкод у користуванні спільним майном, а власник нежитлового приміщення зазнає таких перешкод та вимушено опинився в ситуації нерівності.

Згідно Акту обстеження водопровідних та каналізаційних мереж споживачів від 18.07.2022 року, складеного інспекцією КП«Черкасиводоканал», через нежитлові приміщення ОСОБА_1 проходять будинкові мережі водопостачання та водовідведення, втручання у внутрішньо-будинкові мережі відсутнє.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право користуватись спільним майном багатоквартирного будинку, зокрема мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлових приміщень позивача; зобов`язати відповідача забезпечити водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні позивача, у тому числі шляхом надання погодження (згоди) позивачу на використання і приєднання до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні позивача; зобов`язати відповідача не чинити перешкод для позивача у використанні та приєднанні до мереж водопостачання та водовідведення будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

29.11.2022 року до суду надійшов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання права користування, зобов`язання не чинити перешкоди.

ОСОБА_2 свій позов обґрунтовує тим, що він є власником вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового обслуговування, а саме приміщень 1-1 та 1-2 розташованих за адресою: АДРЕСА_3 . Належні йому приміщення є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та є його невід`ємною частиною. Згідно норм цивільного законодавства ОСОБА_2 як власник нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, разом із власниками квартир є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності. До такого спільного майна належить в тому числі і сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку.

Для користування спільними мережами та отримання доступу до послуги водопостачання ОСОБА_2 звернувся до Голови правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» із заявою та отримав письмовий дозвіл на приєднання до внутрішньо-будинкової мережі холодного водопостачання та встановлення лічильників існуючих вводів з підвалу ОСББ «Героїв Дніпра 63». Після здійснення приєднання ОСОБА_2 користувався мережею водопостачання, час від часу водопостачання припинялося та відновлювалося. У липні 2022 року водопостачання припинилося і ОСОБА_2 звернувся до КП «Черкасиводоканал». 20.07.2022 року контролер КП «Черкасиводоканал» склав Акт обстеження, в якому зазначено, що у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 відсутнє водопостачання, доступ до підвалу будинку, де знаходиться кран для перекриття води (запірна арматура для води) має лише голова Правління ОСББ «Героїв Дніпра 63», контролеру КП «Черкасиводоканал» не вдалося зв`язатися із головою ОСББ, вона не відповідала на телефонні дзвінки. Відтак контролер не зміг потрапити до підвалу для з`ясування відсутності водопостачання у належних ОСОБА_2 приміщеннях, повідомив останньому, що з боку КП «Черкасиводоканал» водопостачання здійснюється.

Оскільки, послуга водопостачання надається КП «Черкасиводоканал», а водопостачання до приміщень відсутнє, ОСОБА_2 вважає що саме відповідач чинить йому перешкоди у користуванні спільною мережею водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Для своїх прав третя особа звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень (приміщення 1-1 та 1-2), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у користуванні мережею водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом надання доступу до підвалу будинку (дубліката ключів від підвалу) де знаходиться запірна арматура для води.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 63» про визнання прав, зобов`язання вчинити дії, зобов`язання не чинити перешкод - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право користуватись спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 .

Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра 63» забезпечити водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , у тому числі шляхом надання погодження (згоди) ОСОБА_1 на використання і приєднання до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 .

Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра 63» не чинити перешкод для ОСОБА_1 у використанні та приєднанні до мереж водопостачання та водовідведення будинку АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра 63» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2977,20 грн., вартості проведення судової експертизи в сумі 9816,10 грн., а разом судових витрат на суму 12793,30 грн.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра 63» про визнання права користування, зобов`язання не чинити перешкоди - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , право користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема мережами водопостачання та водовідведення, з метою використання за призначенням нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень (приміщення 1-1 та 1-2), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра 63» не чинити перешкоди ОСОБА_2 , зараз та в майбутньому, у користуванні мережею водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом надання доступу до підвалу будинку (дубліката ключів від підвалу) де знаходиться запірна арматура для води.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2024 року стягнуто з ОСББ «Героїв Дніпра 63» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1984 грн.80 коп., витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 9559,20 грн. та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн., а всього 18554 грн.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2024 року стягнуто з ОСББ «Героїв Дніпра,63» на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 15000 грн.

Не погоджуючись з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року ОСББ «Героїв Дніпра 63» подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірне рішення суду є необґрунтованим, не законним та не відповідає завданню цивільного процесуального закону. Вказує, що позивач та третя особа отримали у право власності нежитлові приміщення без води та світла, ізольовані приміщення, за якими сумнівно було зареєстровані речові права за декілька місяців до перепродажу. Із отримання права власності на нежитлові приміщення позивач та третя особа не сплачують кошти на утримання будинку. Внутрішньо-будинкові системи водо-теплопостачання та водовідведення не розраховані на використання нежитловими приміщеннями, розраховані лише на квартири, а тому на думку скаржника права позивача та третьої особи не порушені, а останні мають можливість приєднатися із магістральних мереж.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що експерт обстежував лише нежитлові приміщення позивача та третьої особи, однак не досліджував робочий проект будинку, проект комунікацій будинку, не обстежив багатоквартирний будинок та підвальні приміщення.

Вважає, що у даній справі відсутні докази порушення прав позивача та третьої особи з огляду на те, що останні не позбавлені права приєднатися до магістральних мереж, в той час, як приєднання до внутрішньо-будинкових мереж не передбачене робочим проектом таких мереж будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

27 лютого 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСББ «Героїв Дніпра 63», а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що дії правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» відносно позивача у питанні забезпечення водопостачання/водовідведення нежитлових приміщень останнього не ґрунтуються на законі і порушують його права, як співвласника на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що нежитлові приміщення позивача є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку, є його частиною та мають спільні мережі внутрішнього водопроводу та каналізації з вказаним житловим будинком, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що позивач, як власник нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, в порядку ст. 382 ЦК України є співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , та серед іншого, співвласником обладнання мереж водопостачання і водовідведення (каналізації) вказаного будинку, що підтверджує право останнього на приєднання до вказаних мереж та їх використання за призначенням нарівні з власниками житлових приміщень (квартир) цього житлового багатоквартирного будинку.

29 лютого 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2023 року, а скаргу відповідача на дане рішення без задоволення.

Відзив обґрунтований тим, що доводи скаржника є необґрунтованими та зводяться до нерозуміння реалізації права передбаченого ст. 106 ЦПК України та особливостей призначення експертизи на замовлення учасника справи. Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16.02.2023 року дає відповіді на питання які поставив перед експертом ОСОБА_2 , а доводи скаржника щодо існування підстав для відхилення висновків експерта не підтверджені жодними доказами і є лише припущеннями.

Вказує, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції надав оцінку доказам відповідача, якими сторона обґрунтовувала свою позицію що багатоквартирний будинок та нежитлові приміщення належні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є окремими об`єктами. У відповідача відсутня чітка позиція щодо змісту позовних вимог, поведінка останнього є недобросовісною та такою, що має ознаки зловживання процесуальними правами.

ОСОБА_2 , оскаржуючи додаткове рішення суду від 15.01.2024 року, яке ухвалене за його заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, вказує, що суд першої інстанції порушив право третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору на справедливий суд, вимог процесуального закону щодо дотримання засад верховенства права (ст. 10 ЦПК України) застосування норм Конвенції та практики ЄСПЛ, вимог законності та обґрунтованості рішення (ст. 263 ЦПК України). Вказує, що оскаржуване рішення в частині стягнення 7000 грн. на правничу допомогу не містить мотивів чому суд дійшов висновку, що саме 7000 грн., а не 28875 грн. слід стягнути в рахунок витрат на правничу допомогу.

Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачений п. 2 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, оскільки застосував однакові мотиви щодо вирішення вимог ОСОБА_2 та позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. При цьому суд дискримінував учасників процесу, зменшуючи одному з них розмір стягуваних витрат більше ніж втричі (позивачу), а іншому учаснику (третій особі) більше ніж в чотири рази.

Також вказує, що суд не дотримався принципу пропорційності (п. 6 ч. 3 ст. 2 і ст. 11 ЦПК України та критеріїв співмірності на правничу допомогу, передбачених ст. 137 ЦПК України.

На думку скаржника, рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. суперечить принципу пропорційності цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 просить скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від15.01.2024 року, яким суд вирішив заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в частині вирішення вимоги про стягнення витрат на професійну допомогу та ухвалити нове рішення у цій частині, яким стягнути з ОСББ «Героїв Дніпра 63» на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28875 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 17.09.2021 ОСОБА_1 придбав у власність нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 455,9 м.кв. на другому поверсі у будинку за адресою АДРЕСА_1 . Вбудовано-прибудовані приміщення мають індивідуальну адресу АДРЕСА_2 . Матеріали справа містять відповідну інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.05.2022 року КП «Черкасиводоканал» видано ОСОБА_1 дозвіл на підключення його приміщень до мережі водопостачання/водовідведення. У дозволі зазначено про необхідність отримання погодження (згоди) власника мереж на приєднання до внутрішньобудинкової водопровідної мережі та мережі водовідведення житлового будинку.

11.07.2022 року ОСОБА_1 письмово звернувся до правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» з проханням надати погодження (згоду) на приєднання до внутрішньобудинкової водопровідної мережі та мережі водовідведення будинку по АДРЕСА_1 для забезпечення водопостачанням та водовідведенням належних заявнику вбудовано-прибудованих приміщень за адресою АДРЕСА_2 .

У відповіді ОСББ «Героїв Дніпра 63», яка надійшла 18.07.2022 року, міститься відмова у наданні погодження (згоди) на приєднання до внутрішньобудинкової водопровідної мережі та мережі водовідведення будинку, мотивована тим, що об`єднання співвласників має адресу АДРЕСА_1 , а приміщення ОСОБА_1 - адресу АДРЕСА_2 .

У своєму відзиві відповідач підтвердив як обставину отримання заяви ОСОБА_1 , так і обставину надання відповіді вказаного змісту.

Згідно Акту обстеження водопровідних та каналізаційних мереж споживачів від 18.07.2022, складеного інспекцією КП«Черкасиводоканал», через нежитлові приміщення ОСОБА_1 проходять будинкові мережі водопостачання та водовідведення. Втручання у внутрішньо-будинкові мережі відсутнє.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_3 від 26.09.2022 № 17-22:

- приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-16, 2-17, 2-18, 2-19, 2-20, 2-21 за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 455,9 м2є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та є його частиною.

- приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-16, 2-17, 2-18, 2-19, 2-20, 2-21 за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 455,9 м2мають спільні мережі внутрішнього водопроводу та каналізації з житловим будинком АДРЕСА_1 .

Експерт попереджений про кримінальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового обслуговування А-12-14, а саме приміщень з 1-1 по 1-21, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , приміщення 1-1, загальною площею 253,9 кв.м., згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2021 року; та вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового обслуговування А-12-14, а саме приміщень з 2-1 по 2-15, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , приміщення 1-2, загальною площею 167,2 кв.м., згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2021 року.

З листа за підписом голови правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» від 16.05.2022 року №11, адресованого директору КП «Черкасиводоканал» вбачається, що відповідач надав ОСОБА_2 дозвіл приєднатися до внутрішньої будинкової мережі холодного водопостачання та встановити лічильники існуючих вводів за проектом забудовника 1994 року з підвалу ОСББ «Героїв Дніпра 63».

Між тим, за Актом обстеження складеного контролером КП «Черкасиводоканал» 20.07.2022 року, встановлено, що за адресою АДРЕСА_3 вода відсутня, зв`язок з головою ОСББ, яка має доступ до підвалу де знаходяться лічильники і кран для перекриття води, відсутній.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №05-23 від 16.02.2023 року, складеного на замовлення третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору в порядку статті 106 ЦПК України, нежитлові приміщення 1-1 1-21, 2-1 2-15, які належать ОСОБА_2 загальною площею 421,1 кв.м. та мають самостійну адресу АДРЕСА_3 є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та є його частиною, мають спільні мережі внутрішнього водопроводу та каналізації з житловим будинком АДРЕСА_1 .

Правовідносини між сторонами справи, які ґрунтуються на вказаних вище фактичних обставинах, мають таку правову регламентацію.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.319ЦК України власник володіє, користується та розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечують рівні умови здійснення прав.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2ст.382ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучеогороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулюєЗакон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтями4,5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до статті 1Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Встатті 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що до зобов`язань ОСББ входить, серед іншого, забезпечення дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майни.

Відповідно до п. 3 розділу 3 Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затвердженихНаказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190(у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97) для одержання технічних умов споживач подає виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення такі документи: … у разі наміру замовника приєднатися до водопровідної мережі та/або мережі водовідведення, які не належать виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, додатково надається погодження (згода) власника цих мереж.

Враховуючи, що відповідач є балансоутримувачем внутрішніх інженерних мереж, і що об`єкт нерухомого майна позивача конструктивно є частиною будинку, що обслуговує відповідач, та без цієї згоди позивач позбавлений права в повній мірі користуватись своїм майном, суд першої інстанції вважав доведеним, що має місце створення відповідачем перешкод позивачу у користуванні об`єктом нерухомого майна.

Також судпершої інстанціїприйшов довисновку,що позивачему ційсправі доведено,що відповідачбезпідставно ненадає письмовузгоду напідключення нежитловогоприміщення позивачадо внутрішніхінженерних мережбудинку,відповідно порушенеправо позивачапідлягає захисту,так самояк підлягаєзахисту його та третьої особи право власності як співвласників на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку зокрема на мережі водопостачання та водовідведення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскільки встановлено, що нежитлові приміщення позивача та третьої особи ОСОБА_2 є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , є його частиною та мають спільні мережі внутрішнього водопроводу та каналізації з вказаним житловим будинком, дані особи як власники нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, в порядку ст. 382 ЦК України, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна вказаного багатоквартирного будинку відповідно співвласниками обладнання мереж водопостачання і водовідведення будинку, що підтверджує право останніх на приєднання до вказаних мереж та їх використання за призначенням нарівні з власниками житлових приміщень (квартир) цього житлового багатоквартирного будинку.

Також є вірними висновки місцевого суду, з яким погоджується і колегія суддів, що діяння правління ОСББ «Героїв Дніпра 63» відносно позивача і третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у питанні забезпечення водопостачання/водовідведення нежитлових приміщень останніх не грунтуються на законі і порушують їх права, як співвласників на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач та третя особа не сплачують кошти на утримання будинку не стосуються даних правовідносин щодо користування останніми майном, оскільки пов`язані із договірними правовідносинами щодо сплати послуг за утримання будинку.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що внутрішньобудинкові системи водо-теплопостачання та водовідведення не розраховані на використання нежитловими приміщеннями та розраховані лише на квартири, оскільки вони є голослівними. Матеріали справи містять два висновки судового експерта, якими встановлено, що нежитлові приміщення ОСОБА_1 і третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 є вбудовано-прибудованими відносно житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та є його частиною, мають спільні мережі внутрішнього водопроводу та каналізації з житловим будинком АДРЕСА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду також не спростовують.

Переглядаючи оскаржуване додаткове рішення, колегія суддів враховує наступне.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення у тому числі про стягнення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_2 вказував, що 28.11.2022 року він уклав iз адвокатом Гриценко Л. договiр про надання правової/правничої допомоги для представництва його інтересів у цивiльнiй справi № 711/4070/22. Того ж дня, 28.11.2022 року було укладено додаткову угоду до договору про надання правової правничої допомоги вiд 28.11.2020 року, якою визначено розмiр гонорару адвоката за надання правової/правничої допомоги, а саме сторони договору та додаткової угоди домовилися про погодинну форму оплати послуг адвоката в розмiрi l500 грн. за одну годину. Зазначав, що за період поки справа розглядалася судом адвокат прийняла участь в десяти судових засiданнях та витратила в цiлому бiльше 19 годин на надання правничої допомоги. Загалом адвокат надала, а ОСОБА_2 прийняв правову допомогу на загальну суму28875 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У п. 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднано) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 3ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто уЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Апеляційний судвідхиляє доводиапеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції принципу рівності учасників судового процесу перед законом та судом, зменшуючи ОСОБА_2 розмір стягуваних витрат на правничу допомогу більш ніш в чотири рази відповідно заявлених вимог, тоді як позивачу такий розмір було зменшено втричі, з огляду на те, що позов скаржником було подано вже після звернення позивача зі своїми позовними вимогами до суду. При цьому позов ОСОБА_1 містить три позовні вимоги, тоді як позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору дві.

Апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника щодо недотримання судом першої інстанції принципу пропорційності та критеріїв співмірності витрат на правничу допомогу, оскільки враховуючи сукупність обставин цієї конкретної справи, а саме: категорію справи, обсяги виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг, перевіриши доводи сторін, у тому числі заперечення відповідача щодо розміру заявлених до стягнення вимог, суд першої інстанції належним чином дослідив подані на підтвердження відповідних витрат докази, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та дійшов правильного і обґрунтованого висновку про часткове задоволення цієї вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.374та ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 63», ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2024 року за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 15 квітня 2024 року.

Судді