Ухвала

від 18.03.2024 по справі 754/15954/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 05.04.2001 року із змінами та доповненнями внесеними згідно із законом №1111-V від 31.05.2007), на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.

Ухвала суду обґрунтована тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 05.04.2001 року із змінами та доповненнями внесеними згідно із законом №1111-V від 31.05.2007), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років, та з дня його вчинення пройшло більше п`яти років, що відповідно до ст. 49 КК України є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288, ч. 3 ст. 314 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фірма «Т.М.М.» адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року, та відмовити прокурору ОСОБА_8 у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та повернути клопотання прокурору ОСОБА_8 для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Представник потерпілого вважає, що ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року по справі № 754/15954/20 винесено без повного та об`єктивного дослідження матеріалів кримінального провадження №12020100030003031 відносно підозрюваного ОСОБА_6 та без участі ТОВ «Фірма «Т.М.М.», як належного потерпілого за цим злочином, а тому ця ухвала підлягає до скасування судом апеляційної інстанції.

Також в апеляції адвоката ОСОБА_5 наведені доводи щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 .

Зокрема, апелянт вказує, що предметом злочину були підроблена печатка ТОВ «Фірма «Т.М.М.», а також документ на 12 сторінках, який у матеріалах кримінального провадження зазначений як «Інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу по вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва від 18 березня 2008 року, укладеного між ВАТ «Укроліяжирпром» (код ЄДРПОУ 03081217) та ТОВ Фірма «Т.М.М.» (код ЄДРПОУ 14073675)».

Така назва документу повністю збігається з реквізитами Інвестиційного договору, що дійсно був укладений між ТОВ Фірма «Т.М.М.» (код ЄДРПОУ 14073675) та ВАТ «Укроліяжирпром» (код ЄДРПОУ 03081217).

Отже, на думку апелянта, викладені в ухвалі суду першої інстанції обставини, які суд вважав встановленими, мають наслідком встановлення факту підроблення ОСОБА_6 документу, реквізити якого повністю збігаються із реквізитами Інвестиційного договору.

Водночас, Інвестиційний договір, належним чином підписаний між ТОВ Фірма «Т.М.М.» (код ЄДРПОУ 14073675) та ВАТ «Укроліяжирпром» (код ЄДРПОУ 03081217), не є підробленим.

Апелянт звертає увагу на те, що якщо підозрюваним було підроблено документ, який містить такі самі реквізити, як і Інвестиційний договір, укладений сторонами, то це не може означати, що підробленими є всі примірники Інвестиційного договору.

Окрім того, для проведення будь-якої експертизи в рамках кримінального провадження оригінал Інвестиційного договору у ТОВ «Фірма Т.М.М.» не витребовувався.

Водночас, за результатом ознайомлення з матеріалами справи № 6/291 ТОВ Фірма «Т.М.М.» стало відомо, що судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_9 був складений Висновок № 151 від 03.02.2022 року, в якому встановлено справжність підписів ОСОБА_10 на двох примірниках Інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу по АДРЕСА_1 від 18.03.2008 року, а також справжність печатки Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (код 14073675) (копія додається).

Так, на виконання вказаного вище Договору ТОВ «Фірма «Т.М.М.» здійснено інвестиційні платежі на загальну суму 3 720 000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками та ТОВ «Фірма «Т.М.М.» було передано будівельний майданчик (додається).

Отже, внаслідок винесення ухвали суду 1-інстанції та встановлення обставин щодо підроблення Інвестиційного договору ТОВ «Фірма «Т.М.М.» завдані значні збитки.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва винесена з порушенням норми матеріального і процесуального закону України як під час подання клопотання прокурора, його розгляду та постановлення ухвали.

Зокрема, ч. 3 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин.

В ухвалі Деснянського районного суду м. Києва зазначено, що ОСОБА_6 був раніше судимим: 19.03.2015 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

А отже, з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення 18 березня 2008 року і до дня звернення прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження, ОСОБА_6 у 2015 році було вчинено новий злочин середньої тяжкості, що свідчить про переривання перебігу давності відповідно до ч. 3 ст.49 КК України.

Окрім того, в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року по справі № 754/15954/20, експертиза була проведена Київським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України відносно печатки, яка була вилучена у підозрюваного ОСОБА_6 , проте слідством не встановлено, що саме ця підроблена печатки була використана ОСОБА_6 на Інвестиційному договору.

Також, згідно з вимогами п.п. 19, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України не вирішувалось питання щодо прав та інтересів ТОВ «Фірма «Т.М.М.» та визнання останньої потерпілим у цій справі.

Якби злочинні дії дійсно були вчинені ОСОБА_6 18.03.2008 року, який виразився у підробленні печатки ТОВ «Фірма «Т.М.М.» з метою її подальшого використання, то досудовим розслідуванням в обов`язковому порядку мало би вирішуватись питання щодо прав та інтересів ТОВ «Фірма «Т.М.М.» та визнання товариства потерпілим у даній справі.

Окрім того, в порушення вимог ст. 135 КПК України, в матеріалах справи відсутність належне повідомлення ТОВ «Фірма «Т.М.М.» про розгляд клопотання прокурора та, в порушення вимог ч. 3 ст. 286 КПК України прокурором не здійснювалось ознайомлення потерпілого з клопотанням.

Суд не міг виконати вимоги ст. 288 КПК України щодо можливості з`ясувати думку потерпілого при розгляді клопотання прокурора.

У цій справі, на думку апелянта порушені вимоги п. 5 ч. 1 ст. 287 КПК України, оскільки відсутні жодні відомості про розмір шкоди, завданої, нібито ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування ОСОБА_6 .

При цьому суд першої інстанції грубо порушив принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів, який є основоположним принципом кримінального процесу (ст. 23 КПК України).

Суд першої інстанції, не досліджуючи та, навіть не маючи в матеріалах справи хоча б копії інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 і висновку експертизи Київського Науково-дослідного експертпо-криміналістичного центру МВС України №17-3/1174 від 30.06.2020, описує фактичні обставини «про встановленість факту підробки печатки на договорі висновком експертизи» у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, чим створює хибну преюдицію, яка пливає на завдання ТОВ «Фірма «Т.М.М.» значних збитків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року про закінчення строків давності, передбачених ст. 49 КК України, у кримінальному провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 31.05.2007 № 1111-V), ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.

Так, згідно з оголошеною ОСОБА_6 підозрою, про що зазначено у клопотанні прокурора, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 31.05.2007 № 1111-V), було вчинено у невстановлений період часу, але не пізніше 18 березня 2008 року.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 31.05.2007 № 1111-V), є нетяжким злочином.

Строк давності за вчинення нетяжкого злочину згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України складає п`ять років.

Частиною третьою статті 49 КК України передбачено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України за вчинення злочину 20 липня 2014 року.

Отже, згідно з приписами ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг строку давності за ч. 2 ст. 358 КК України перервався 20 липня 2014 року, та з цієї дати почався новий відлік строку давності, тривалістю п`ять років, який закінчився 20 липня 2019 року.

У зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого ст. 49 КК України, прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 359 КК України (в редакції Закону від 31.05.2007 № 1111-V).

ОСОБА_6 дав письмову згоду на закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності, а суд розглянув клопотання прокурора та ухвалив відповідне рішення.

Матеріали провадження за клопотанням прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності не містять будь-яких даних про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» було визнано потерпілим у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , відтак у суду не було обов`язку та підстав повідомляти вказане товариство про час розгляду клопотання прокурора в суді, з`ясовувати думку товариства з приводу питань, порушених у клопотанні прокурора, а також вирішувати питання щодо прав та інтересів ТОВ «Фірма «Т.М.М.».

Також у суду першої інстанції не було обов`язку та підстав з`ясовувати фактичні обставини кримінального правопорушення, про які зазначає у своїй скарзі апелянт, оскільки суд розглядав не обвинувальний акт, а клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

При цьому в оскаржуваній ухвалі суду фактичні обставини кримінального провадження викладені таким же чином, як були викладені у клопотанні прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з посиланням на підозру, оголошену ОСОБА_6 .

В ухвалі суду немає жодних висновків щодо доведеності чи недоведеності фактичних обставин кримінального провадження, а є лише констатація факту того, що ОСОБА_6 була оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, вчиненому за певних обставин.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не має підстав для перевірки доводів апеляційної скарги в частині фактичних обставин кримінального провадження.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпосередньо не досліджував докази у кримінальному провадженні, оскільки, як було зазначено в цій ухвалі, суд розглядав не обвинувальний акт, а клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно, прокурор не надавав суду доказів на підтвердження фактичних обставин провадження, які викладаються в обвинувальному акті, а надав матеріали, які стосуються безпосередньо обставин щодо часу вчинення злочину та обставин, які впливали на перебіг строку давності на предмет його переривання та інші матеріали, які були необхідні для вирішення питання, порушеного у клопотанні прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

Позаяк прокурор не надавав суду докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, то суд не міг досліджувати такі докази.

Отже, при розгляді клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону та правильно застосував вимоги матеріального закону, а тому колегія суддів, вважаючи ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року законною і обґрунтованою, не убачає підстав для її скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України (редакції Закону від 31.05.2007 № 1111-V), залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Фірма «Т.М.М.» - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №754/15954/20

Провадження №11-кп/824/4045/2023

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_13

Доповідач ОСОБА_1