Рішення

від 12.04.2024 по справі 140/36720/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36720/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Теп» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Теп» (далі ТзОВ «Бізнес-Теп») звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 04.10.2023 №9654725/42180404; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну (далі ПН) від 04.06.2021 №21 в ЄРПН.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Бізнес-Теп» складено та подано на реєстрацію в ЄРПН ПН від 04.06.2021 №21, проте Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області) прийнято рішення від 22.09.2021 №3142100/42180404, про відмову у реєстрації вказаної ПН.

Позивач оскаржив вказане рішення в судовому порядку та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 400/11366/21 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТзОВ «Бізнес-Теп» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.09.2021 №3142100/42180404, зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН ПН ТзОВ «Бізнес-Теп» від 04.06.2021 №21, реєстрацію якої зупинено; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.01.2023 представник позивача звернувся із заявою про виконання рішення суду у справі № 400/11366/21 до ГУ ДПС у Волинській області, оскільки на підставі наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 вказаний контролюючий орган виконував функції ГУ ДПС у Миколаївській області, яке здійснювало лише функції з сервісного обслуговування платників.

Листом від 02.02.2023 №1433/6/03-20-17-01-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про неможливість виконання рішення суду, оскільки в Комісії регіонального рівня відсутні повноваження щодо повторного розгляду питання реєстрації ПН, у зв`язку із чим направлено звернення до ДПС України, та, згідно яких зобов`язано регіональну комісію повторно розглянути питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких зупинено.

При супроводі виконання інших судових рішень у справах, де стороною є ТзОВ «Бізнес-Теп» контролюючий орган надав можливість подати повторно документи для Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з вищенаведеним, 20.09.2023 ТзОВ «Бізнес-Теп» через кабінет платника податків звернулось із заявою про виконання рішення суду та з метою повторного розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН щодо ПН ТзОВ «Бізнес-Теп» від 04.06.2021 №21 було подано документи на підтвердження підстав для реєстрації вказаних ПН в ЄРПН.

Проте рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 04.10.2023 №9654725/42180404 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН з підстав ненадання / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивач не погоджується із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 04.10.2023 №9654725/42180404 та зазначає, зокрема, що об`єктом розгляду вказаних Комісією щодо розблокування спірних ПН були господарські операції купівлі-продажу транспортного засобу між позивачем та ТзОВ «Козяр-Транс», а не операція імпорту транспортних засобів, відтак будь-які зауваження стосовно іншої господарської операції є перевищенням повноважень. Крім того, всі документи стосовно факту імпорту були перевірені митним органом і товари згідно ВМД випущено у вільний обіг.

На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідачів позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

У відповіді на відзив представник позивача з доводами відзиву не погодився та просив позов задовольнити.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Бізнес-Теп» складено та подано до реєстрації в ЄРПН ПН від 04.06.2021 №21 (отримувач/покупець: ТзОВ «Козяр-Транс»; товар: напівпричіп тентований марки SCHITZ S3T №WSM00000003214060, код товару згідно з УКТЗЕД 8716398000 у кількості 1 шт., обсягом постачання 170 166,67 грн, ПДВ 34 033,33 грн).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.09.2021 №3142100/42180404 у реєстрації ПН від 04.06.2021 №21 відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів, а в графі «додаткова інформація» зазначено, що платником не надано копій документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Вказане рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області було оскаржено в судовому порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 400/11366/21 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТзОВ «Бізнес-Теп» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.09.2021 №3142100/42180404, зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН ПН ТзОВ «Бізнес-Теп» від 04.06.2021 №21, реєстрацію якої зупинено; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.01.2023 представник позивача звернувся із заявою про виконання рішення суду у справі № 400/11366/21 до ГУ ДПС у Волинській області, оскільки на підставі наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 вказаний контролюючий орган виконував функції ГУ ДПС у Миколаївській області, яке здійснювало лише функції з сервісного обслуговування платників.

Листом від 02.02.2023 №1433/6/03-20-17-01-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про неможливість виконання рішення суду, оскільки в Комісії регіонального рівня відсутні повноваження щодо повторного розгляду питання реєстрації ПН, у зв`язку із чим направлено звернення до ДПС України, та, згідно яких зобов`язано регіональну комісію повторно розглянути питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких зупинено.

При супроводі виконання інших судових рішень у справах, де стороною є ТзОВ «Бізнес-Теп» контролюючий орган надав можливість подати повторно документи для Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.

ТзОВ «Бізнес-Теп» подало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, а саме: витяг з ЄДРСР Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №400/11366/21 від 19.12.2022, заяву до ГУ ДПС у Волинській області від 20.01.2023 про виконання рішення суду; скріншот направлення; відповідь ГУ ДПС у Волинській області від 02.02.2023; адвокатський запит від 10.02.2023 №10-02/23; відповідь ГУ ДПС у Волинській області від 21.02.2023 на адвокатський запит; адвокатський запит №10-02/23-ДПС від 10.02.2023; відповідь від 22.02.2023 за №4598/6/99-00-18-02-02-06 на адвокатський запит №10-02/23-ДПС від 10.02.2023; пояснення від 28.03.2023; квитанція з кабінету платника податків про відмову у прийнятті пояснення та документів; рішення № 3142100/42180404 від 22.09.2021; ПН № 21 від 04.06.2021; квитанція від 08.06.2021; пояснення № 21/09-ДПС від 20.09.2021; контракт № 21/20-CA/BZ від 29.12.2020; інвойс № 210409.10-CAU/BZTP від 09.04.2021; ВМД № UA305160/2021/023520 від 13.04.2021; договір купівлі-продажу транспортного засобу №488/21 від 03.06.2021; видаткова накладна № 713 від 04.06.2021; акт приймання-передачі транспортного засобу №488/21 від 04.06.2021; довіреність №528 від 04.06.2021; платіжне доручення № 71 від 04.06.2021; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку.

25.09.2023 за №9582927/42180404 Комісія ГУ ДПС у Волинській області надіслало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН, в якому зазначалось про необхідність надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції; складських документів; інвентаризаційних описів; рахунків-фактури; інвойсів; розрахункових документів та/або банківських виписок. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, товаросупровідні документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи складського обліку (інвентаризаційні описи).

ТзОВ «Бізнес-Теп» у відповідь на вказане повідомлення подало повідомлення про надання додаткових пояснень від 29.09.2023, додавши, зокрема, копії додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.02.2021, № 3 від 01.04.2021, № 2-1 від 20.08.2021, № 2-2 від 01.03.2022, № 4 від 22.12.2022, № 5 від 01.09.2023.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 04.10.2023 №9654725/42180404 у реєстрації ПН від 04.06.2021 №21 відмовлено у зв`язку із ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація» відомості відсутні.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 - 4 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 5, 6 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261). За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Так, після прийняття та на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 400/11366/21, з метою повторного розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення щодо реєстрації ПН від 04.06.2021 №21 позивач подав 20.09.2023 до Комісії ГУ ДПС у Волинській області разом із письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарської операції, по якій складено спірну ПН, зокрема, які підтверджують:

- факт реалізації транспортного засобу ТзОВ «Козяр-Транс»: видаткову накладну № 713 від 04.06.2021; договір купівлі-продажу транспортного засобу №488/21 від 03.06.2021; акт прийняття-передачі транспортного засобу №488/21 від 04.06.2021; довіреність №528 від 04.06.2021; платіжне доручення № 71 від 04.06.2021; оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку за червень-серпень 2021 року;

- факт придбання позивачем у нерезидента компанії «CAUGTOUT s.r.o.» вказаного транспортного засобу та його ввезення на митну територію України: контракт від 29.12.2020 №21/20-CA/BZ; інвойс № 210409.10-CAU/BZTP від 09.04.2021; ВМД № UA305160/2021/023520 від 13.04.2021.

Водночас, у повідомленні Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.09.2023 за №9582927/42180404 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН запропоновано Товариству надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, а саме: щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції; складських документів; інвентаризаційних описів; рахунків-фактури; інвойсів; розрахункових документів та/або банківських виписок. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, товаросупровідні документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи складського обліку (інвентаризаційні описи).

На вказане повідомлення Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач надав копії окремих документів, зокрема: копії додаткових угод № 1 від 15.01.2021, № 2 від 16.02.2021, № 3 від 01.04.2021, № 2-1 від 20.08.2021, № 2-2 від 01.03.2022, № 4 від 22.12.2022, № 5 від 01.09.2023, згідно з якими, зокрема, змінювалися умови оплати товарів.

Суд зазначає, що ПН від 04.06.2021 №21 була подана на реєстрацію в ЄРПН за результатами здійснення господарських операцій купівлі-продажу транспортних засобів між позивачем та ТзОВ «Козяр-Транс», а не щодо купівлі-продажу та імпорту вказаних товарів.

Щодо надання товаросупровідних документів слід зазначити, що податковим органом у повідомленнях не конкретизовано, які товаросупровідні документи слід надати.

Крім того, транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року по справі № 380/26122/21.

Таким чином, наявність чи відсутність товаросупровідних документів ніяким чином не стосується господарської операції з купівлі-продажу ТЗ, не впливає на об`єкт оподаткування, а також не може розглядатись як достатня підстава для відмови у реєстрації податкової накладної.

Також відсутність документів складського обліку (інвентаризаційних описів) за наявності інших документів (видаткових накладних, актів приймання-передачі товарів, платіжних доручень) не може бути самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

У графі «додаткова інформація» повідомлень також вказано на відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, однак така додаткова інформація не узгоджуються із пунктами, які відображені податковим органом у повідомленні 25.09.2023 за №9582927/42180404 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Водночас відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу жодним чином не впливає на фактичний рух активів учасників договору та право платника податку відображати об`єкт оподаткування за наслідками господарської операції.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що відповідно умов договору купівлі-продажу транспортного засобу №488/21 від 03.06.2021, а саме пункту 2.1 «…Сторони встановили, що умови Договору щодо сплати ціни Договору застосовуються до передачі Транспортного засобу по Акту приймання-передачі», першою подією є оплата за товар, а тому факти оплати ТзОВ «Козяр-Транс» товару платіжним дорученням № 71 від 04.06.2021 є підставою для виникнення податкових зобов`язань у позивача та формування ним податкової накладної від 04.06.2021 №21.

Слід наголосити на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22, від 13 грудня 2023 року у справі №500/4191/22).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 04.10.2023 №9654725/42180404 прийняте без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарських операцій, по яких складена ПН від 04.06.2021 №21, та, на думку суду, поданих після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем вказаних вище первинних документів є достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції, передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Відтак, із наведених вище мотивів позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягають до задоволення.

Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії, виходячи з такого.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарських операцій, по яких складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаних ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН від 04.06.2021 №21 в ЄРПН належить також задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 06.10.2023 №06/10-23-4, укладений між ТзОВ «Бізнес-Теп» та АО «Бона Фіде» та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО «Бона Фіде».

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги предметом договору є надання об`єднанням комплексу юридичних послуг по оскарженню рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 04.10.2023 №9654725/42180404.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що комплекс юридичних послуг включає в себе: аналіз наданого замовником пакету документів (пп.1.2.1), надання усної консультації за результатом розгляду пакету документів (пп.1.2.2), складання та оформлення позовної заяви (пп.1.2.3), супровід адміністративної справи в суді (пп.1.2.4), юридичні послуги щодо реалізації судового рішення (пп.1.2.5), у разі необхідності підготовка та подача до відповідних осіб запитів (пп.1.2.6), здійснення інших дій щодо виконання умов договору (пп.1.2.7).

Згідно із пунктом 3.1 договору за надання комплексу юридичних послуг, передбачених підпунктами 1.2.1-1.2.4 договору, замовник сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого становить фіксовану суму 2 500,00 грн. Гонорар сплачується на підставі акту про надання правничої допомоги впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання остаточного рішення суду у справі.

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.

Також суд зауважує, що КАС у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів.

Таке застосування норм статті 139 КАС відповідає правовому висновку Верховного Суду, який зроблений, зокрема в постановах від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 25.05.2021 у справі № 640/2076/19.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечила стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу з огляду на те, що у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, при розгляді заперечень відповідача встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що представник відповідачів не подала заперечення щодо розміру заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу.

Отже, сума витрат на правничу допомогу, яка договором встановлена у фіксованому розмірі, підлягає стягненню в повному обсязі у зв`язку з відсутністю заперечень та недоведеністю відповідачами її неспівмірності обставинам справи.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судові витрати в загальному розмірі 5 184,00 грн, в тому числі судовий збір в сумі 2 684,00 грн, сплачений згідно із платіжними інструкціями №1160 від 07.12.2023, та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 500,00 грн.

На думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС У Волинській області, позаяк судом задоволені позовні вимоги немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2023 №9654725/42180404.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Теп» податкову накладну від 04.06.2021 №21.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Теп» судові витрати в сумі 5 184,00 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Теп» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А; код ЄДРПОУ 42180404).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Відповідач: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя С.Ф. Костюкевич