Рішення

від 15.04.2024 по справі 240/25002/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/25002/22

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року із урахуванням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, згідно вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, здійснивши розрахунок від базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що на виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_2 було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2014 року, замість необхідного базового місяця - січень 2008 року, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивував таку позицію тим, що для розрахунку суми індексації за період з січня 2016 року по листопад 2018 року був взятий базовий місяць січень 2014 року, оскільки в цьому місяці відбулося підвищення щомісячної додаткової винагороди позивача, а тому відсутні підстави для виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року із урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Військова частина НОМЕР_2 , правом подати відзив на позовну заяву, не скористалася.

Позивач подав заперечення на відзив Військової частини НОМЕР_1 , у яких просить задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира взводу радіозв`язку роти зв`язку Військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 березня 2020 року №11 ОСОБА_1 був звільнений у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 квітня 2020 року №161 позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 240/9318/20 Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу 01.12.2020 року виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 39930,29 грн.

Для розрахунку суми індексації грошового забезпечення, базовим місяцем було визначено січень 2014 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 3 вказаної статті Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

В силу приписів статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом положень частини першої статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частин 3-5 статті 4 Закону № 1282-XII, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабміну Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

З набранням чинності Постановою № 1294 з 01 січня 2008 року відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Тому з урахуванням пункту 5 Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.

З набранням чинності Постанови № 704, відбулось збільшення посадових окладів військовослужбовців, яке, відповідно, призвело до зміни базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача.

Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 по листопад 2018 є січень 2008 року. Відповідачем суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування в якості базового місяця січень 2014 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по лютий 2018 базового місяця січень 2014 року є протиправними.

Пунктом 1.5 правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, до наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» визначено військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Відповідно до інформації зазначеній в довідці №96 від 29 травня 2020 року Військова частина НОМЕР_2 є структурним підрозділом Військової частини НОМЕР_1 . Розрахунок та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 проводить фінансово-економічна служба частини. На речовому забезпеченні всі військовослужбовці Військової частини НОМЕР_2 , в тому числі особи офіцерського складу, перебувають у Військовій частині НОМЕР_1 .

Накази щодо виключення зі списків Військової частини НОМЕР_2 видаються командиром військової частини НОМЕР_1 .

Отже, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , як розпорядника коштів, на забезпеченні якого перебуває Військова частина НОМЕР_2 , виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено, правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року, тому позовні вимоги, підлягають задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М.Шимонович