Ухвала

від 08.04.2024 по справі 300/7541/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"08" квітня 2024 р. справа № 300/7541/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в письмовому провадження клопотання про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

27.03.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" подано заяву про відстрочення виконання рішення суду від 15.01.2024 в справі №300/7541/23. Заява мотивована тим, що зазначене рішення суду не може бути виконано у період дії воєнного стану в Україні. Представник заявника наголосив, що товариство відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, а відповідно до наказу Міністерства економіки України № 1453 від 16.03.2023 ТзОВ "Карпатнафтохім" визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Також, відповідач, у відповідності до Закону України "Про критичну інфраструктуру" та постанови Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020 "Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури", включений до переліку об`єктів критичної інфраструктури за типами основної послуги - централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, що підтверджується повідомленням Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 7598/3/1-22/01-032 від 26.09.2022. Окрім зазначеного, на сьогоднішній день, істотними обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, як вважає боржник, є те, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/33767/22-к від 25.11.2022, у справі №757/33773/22-к від 25.11.2022, у справі №757/33769/22-к від 25.11.2022, у справі №757/35659/22-к від 09.12.2022, у справі №757/11783/23-к від 28.03.2023, у справі №757/17074/23-к від 04.05.2023 накладено арешт на нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права, сировину та готову продукцію ТзОВ "Карпатнафтохім", які, незважаючи на скарги відповідача, не скасовано. Накладені Печерським районним судом міста Києва арешти на нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права, сировину та готову продукцію ТзОВ "Карпатнофтохім" стали наслідком виникнення катастрофічної ситуації, яка склалась не тільки в товаристві, а й в Калуському регіоні зокрема. Не дивлячись на зупинку технологічних установок та наявність арешту рухомого та нерухомого майна, відповідач вказує на те, що протягом 2023 року знаходив можливість забезпечувати операційну діяльність товариства, включаючи виплату заробітної плати, сплату необхідних податків, обов`язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, оплату послуг сторонніх організацій за рахунок залишку власних обігових коштів. Проте, на сьогоднішній день, відсутність обігових коштів не дозволяє здійснювати навіть виплату заробітної плати працівникам та сплачувати обов`язкові платежі як в місцевий бюджет, так і в Державний бюджет України (довідка №2-35 від 26.03.2024 про стан заборгованості ТзОВ "Карпатнафтохім" станом на 01.03.2024). Боржник пояснює, що на сьогодні поточні рахунки підприємства в установах банків заблоковані виконавчими документами окремих кредиторів, у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішень суду про стягнення заборгованості з підприємства. Грошові кошти на рахунках ТзОВ "Карпатнафтохім" для погашення кредиторської заборгованості відсутні, що підтверджується виписками з поточних/особових банківських рахунків ТзОВ "Карпатнафтохім" станом на 25.03.2024, та унеможливлює виконання рішення суду у справі № 300/7541/23 на даний час. За вказаних обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на один рік з дня його ухвалення (а.с.66-69).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 за № 28, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Т.І. Боршовського, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №300/7541/23 (а.с.84).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024, судову справу № 300/7541/23 передано судді Панікару І.В. (а.с.85).

Суд призначив судове засідання з розгляду заяви товариства від 27.03.2024 про відстрочення виконання судового рішення на 08.04.2024 о 14:00 год.

04.04.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області № 0900-0903-8/20182 від 02.04.2024 на заяву від 27.03.2024 про відстрочення виконання судового рішення. Так, представник позивача зазначила, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. При цьому, відсутні докази вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду, і того, що відстрочення виконання рішення строком на один рік забезпечить в майбутньому виконання судового рішення. Станом на 01.04.2024 борг підприємства по сплаті пільгових пенсій становить 7 135 253,98 гривень. Ухилення від виконання рішення суду та невиконання норм діючого законодавства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто несплата коштів до Пенсійного фонду Україну спричиняє значну шкоду державним інтересам. Ненадходження коштів до бюджету фонду безпосередньо впливає на видатки особливо в період воєнного стану та внаслідок цього ставиться під загрозу своєчасність нарахування та здійснення соціальних виплат. Просив відмовити у задоволенні заяви товариства про відстрочення виконання рішення адміністративного суду (а.с.90-92).

Представник заявника через підсистему "Електронний суд" направив клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення без його участі, на підставі наявних у суду матеріалів та доказів, та просив заяву задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, водночас, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи та заперечення на заяву, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 задоволено позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1119510 (один мільйон сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 20 копійок.

Вказане рішення суду набрало законної сили - 15.02.2024.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень є органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши вищевказані норми, суд зазначає, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.

Вказана норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

При цьому, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площині процесуального права.

Відтак, оцінюючи доводи заяв про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що цей захід не повинен створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року по справі № 2а/0570/6531/2011, від 30 грудня 2020 року по справі № 819/150/17.

Основними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на яку посилається заявник є, зокрема: введення воєнного стану в Україні, відсутність обігових коштів у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, наявність значної кредиторської заборгованості, зупинення виробничих потужностей, накладення арешту слідчим суддею на нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права, сировину та готову продукцію підприємства. А також, те, що основним джерелом отримання коштів на сьогодні є стягнення кредиторської заборгованості, виконавчі документи по якій знаходяться на виконанні в органах Державної виконавчої служби.

В підтвердження вказаних обставин заявник надав суду відповідні письмові докази, а саме: наказ про зупинку виробництва за № 99 від 24.02.2022; наказ про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період № 1453 від 16.03.2023; лист від 26.09.2022 №7598/3/1-22/01-032 про віднесення товариства до об`єктів критичної інфраструктури за типами основних послуг централізоване водопостачання та централізоване водовідведення; лист від 30.01.2024 за №1566/321/14-24 про віднесення товариства до об`єктів критичної інфраструктури системи життєзабезпечення та присвоєння IV категорії критичності; довідку про стани заборгованості товариства станом на 01.03.2024 за № 2-35 від 26.03.2024; постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 60403052 від 23.10.2019, ВП № 60402793 від 23.1.02019, ВП № 63913442 від 14.12.2020, заява про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2022 у справі № 909/23/22 від 11.03.2024 (а.с.72-81).

Також товариство подало виписку по особовому банківському рахунку ТзОВ "Карпатнафтохім" в Акціонерному банку "Украгазбанк" відповідно до якого вхідний залишок станом на 21.03.2024 становить 10464,00 грн. (а.с.71), Акціонерному банку "Ощадбанк" (вісім рахунків), Акціонерному банку "Укрексімбанк" (один рахунок) відповідно до якого вхідний залишок станом на 21.03.2024 становить 00,00 грн. (зворотна сторона а.с.80), Акціонерному банку "Південний" (один рахунок) відповідно до якого вхідний залишок станом на 21.03.2024 становить 00,00 грн. (зворотна сторона а.с.81).

Як вже відзначено, стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Всі мотиви із посиланням на обставини неможливості виконати рішення суду, станом на день подання заяви, товариство обґрунтовує відсутність коштів у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду.

Доводи заявника про складний фінансовий стан товариства ґрунтуються на відсутності обігових коштів, що не дозволяє здійснювати обов`язкові платежі як в місцевий бюджет, так і в державний бюджет, на підтвердження вказаного представником заявника надана довідка про стани заборгованості товариства станом на 01.03.2024 за № 2-35 від 26.03.2024 (а.с.76).

Як свідчать дані довідки, серед переліку зобов`язань товариства наявна заборгованість з компенсації витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пільгових пенсій 5,8 млн. гривень, відтак, на переконання суду, товариство систематично не виконує зобов`язань щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто несплата коштів до Пенсійного фонду України, чим завдає шкоду державним інтересам.

При цьому, суд вказує, що щомісячному відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з" частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-XII, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства (відповідача).

Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі за №640/18421/19.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Суд критично сприймає доводи заявника про відсутність у нього коштів, достатніх для виконання судового рішення. Так, належним доказом наявності (відсутності) коштів на рахунках товариства є виписки з поточних/особових банківських рахунків ТзОВ "Карпатнафтохім" станом на 21.03.2024 в акціонерних за період з 21.03.2024 по 21.03.2024, однак, суд звертає увагу, що із вказаних документів слідує підтвердження надання інформації про залишки чи рух коштів тільки на 3 рахунках боржника.

Разом з тим, відповідач не подає докази, що в його користуванні перебуває виключно вказані 3 розрахункові рахунків, які відкриті та обслуговуються лише в 3 банківських установах.

Заявник не надав доказів на підтвердження того, що він не має інших рахунків у інших банківських установах, внаслідок чого, подана заявником довідка за № 2-35 від 26.03.2024 про відсутність обігових коштів на рахунках станом на 01.03.2024 не може бути прийнята судом як належний доказ.

Відтак заявником не надані належні докази на підтвердження того, що станом на 08.04.2024 (дату розгляду заяви судом) залишок коштів по всіх наявних рахунках не змінився, а наявних коштів недостатньо для виконання судового рішення.

Більше того, для оцінки фінансового стану боржника не достатньо лише залишок коштів на усіх банківських рахунках товариства станом на конкретну дату, для такої оцінки суд має вивчити і оглянути рух коштів за тривалий період фінасового-господарської діяльності суб`єкта, який передує вирішенню питання наявності чи відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення.

У зв`язку із цим, заявник не довів належними та допустимими доказами реальну можливість виконання судового рішення через один рік.

Також суд враховує, що боржником не обґрунтовано, які саме обставини мають змінитися до 10.02.2025 та зумовити можливість погашення боргу на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в справі №300/7541/23.

Посилання боржника на введення з 24.02.2022 воєнного стану є явно некоректним так як всі суб`єкти господарювання, органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи як і громадяни, серед яких частина є пенсіонери, яким Пенсійний фонд України зобов`язаний щомісячно виплачувати належну розмір пенсії, - разом із боржником в однакових умовах здійснюють свою діяльність, виконують власні повноваження та співіснують в умовах військової агресії російської федерації.

Внаслідок чого, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі статей 248, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про відстрочення виконання судового рішення від 15.01.2024 в адміністративній справі №300/7541/23 - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Ухвала складена в повному обсязі « 15» квітня 2024 року.