Рішення

від 11.04.2024 по справі 640/13900/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року № 640/13900/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., за участю секретаря судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод про стягнення коштів,-

за участі представників сторін:

представник позивача Новгородська Д.Д.

представник відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод, в якому просить суд: стягнути кошти платника податків ТОВ Київський арматурний завод (код ЄДРПОУ: 39084287) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 169 254,31 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 169 254,31 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою податкових та грошових зобов`язань із податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства. Контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 05.06.2019 року №267886-17, яка була повернута до податкового органу за закінченням терміну зберігання. Позивач вважає, що оскільки зазначена сума заборгованості самостійно відповідачем не сплачена, у Головного управління ДПС у місті Києві виникли правові підстави для стягнення боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

1 вересня 2022 року, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2023 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано на юридичну адресу відповідача, та повернуто до суду «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто, поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від суду причин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16 лютого 2024 року о 14:00 годині.

У судовому засіданні 16 лютого 2024 року відкладено розгляд справи до 5 березня 2024 року о 13:30 годині.

У судовому засіданні 5 березня 2024 року відкладено розгляд справи до 19 березня 2024 року о 10:00 годині.

У судовому засіданні 19 березня 2024 року відкладено розгляд справи до 11 квітня 2024 року об 11:00 годині.

У судове засідання, призначене на 11 квітня 2024 року з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, то відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод (ЄДРПОУ 39084287, юридична адреса: 02218, місто Київ, просп.Генерала Ватутіна, буд.2-Б кв.41) згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку.

Судом встановлено, що сума податкового боргу у розмірі 169 254,31 грн. складається з наступного:

Податку на додану вартість (14010100) у розмірі 83 368, 86 грн., в тому числі пеня 13 983,60 грн:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9307067467 від 17.01.2019 у сумі 813,22 грн.,

- податкового повідомлення-рішення (форми Н) №0966201207 від 21.12.2018 у сумі 6 486,04 грн.,

- податкової декларації з податку на додану вартість №9025870097 від 19.02.2019 у сумі 12 741,00 грн.,

- податкового повідомлення-рішення (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 37 274,00 грн.,

- нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 13 983,60 грн.,

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 9 319,00 грн.,

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) №022611409 від 06.11.2019 у сумі 2 752,00 грн.

Податку на прибуток (11021000) у розмірі 85 885,45 грн., в тому числі пеня 14 937,45 грн:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9311171570 від 28.02.2019 у сумі 5 695,00 грн.,

- донарахування основного платежу за актом перевірки за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 52 202,00 грн.,

- нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 14 937,45 грн.,

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 13 051,00 грн.

У зв`язку з несплатою платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод узгоджених податкових зобов`язань, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 5 червня 2019 року № 267886-17, яка була направлена поштою та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У зв`язку з наявністю податкового боргу на загальну суму 169 254,31 грн, Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

За правилами ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За правилами пункту 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Зміст наведених положень свідчить про те, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. При цьому, днем узгодження нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків відповідного податкового повідомлення-рішення.

Податковий орган стверджує, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод у розмірі 169 254,31 грн виник у зв`язку з несплатою останнім податкових та грошових зобов`язань із податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток, а саме:

Податку на додану вартість у розмірі 83 368, 86 грн., в тому числі пеня 13 983,60 грн визначеного: податковою декларацією з податку на додану вартість №9307067467 від 17.01.2019 у сумі 813,22 грн., податковим повідомленням-рішенням (форми Н) №0966201207 від 21.12.2018 у сумі 6 486,04 грн., податковою декларацією з податку на додану вартість №9025870097 від 19.02.2019 у сумі 12 741,00 грн., податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 37 274,00 грн., нарахуванням пені за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 13 983,60 грн., донарахуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 у сумі 9 319,00 грн., донарахуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) №022611409 від 06.11.2019 у сумі 2 752,00 грн.

Податку на прибуток у розмірі 85 885,45 грн., в тому числі пеня 14 937,45 грн визначеного: податковою декларацією з податку на прибуток підприємств №9311171570 від 28.02.2019 у сумі 5 695,00 грн., донарахуванням основного платежу за актом перевірки за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 52 202,00 грн., нарахуванням пені за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 14 937,45 грн., донарахуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форми Н) №00008471402 від 25.06.2019 у сумі 13 051,00 грн.

При цьому, суд зауважує, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов`язання.

На час прийняття податкових повідомлень-рішень №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019 діяла редакція п.58.3 ст.58 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, вказані податкові повідомлення-рішення №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019 можуть вважатися вручені відповідачу, якщо такі були надіслані йому на адресу (місцезнаходження, податкову адресу) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод: Україна, 02218, м.Київ, просп.Генерала Ватутіна, буд.2-Б, кв.41, тобто на час прийняття та надіслання відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень, зареєстрованим місцезнаходження юридичної особи є: АДРЕСА_1 .

Натомість, як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019 були направлені позивачем відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 , яка з червня 2019 року не є ні зареєстрованою адресою (податковою адресою), ні останнім відомим позивачу місцезнаходженням відповідача.

Жодних доказів зворотного позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

У своїх поясненнях представник позивача повідомила суду, що посадова особа, що проводила перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод звільнений із займаної посади 30.10.2019 року. Можливість розбіжності в адресі пов`язує з інформацією про адресу листування, що містилась в заяві відповідача, на яку є посилання в акті перевірки. Водночас зазначає, що вказана заява в матеріалах перевірки відсутня.

Такі твердження податкового органу суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк як свідчать матеріали справи, у податковому повідомленні рішенні від 25.06.2019 №00008461402 вказано зареєстроване місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , при цьому, у податковому повідомленні рішенні від 25.06.2019 №00008471402 вказано адресу: АДРЕСА_2 .

При цьому, суду не надано належних доказів щодо наявності підстав для направлення податкових повідомлень-рішень №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019 саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, податкова вимога форми «Ю» від 5 червня 2019 року № 267886-17 також надсилались позивачем платнику податків Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод за адресою: 02218, м.Київ, просп.Генерала Ватутіна, буд.2-Б, кв.41.

Отже, позивачу було відомо про актуальне місцезнаходження відповідача на час винесення податкових повідомлень-рішень, покладених в основу податкового боргу, заявленого до стягнення у даній справі, однак такі з незрозумілих причин у 2019 році були надіслані за адресою, де відповідач не зареєстрований.

Податковий орган не надав суду жодних логічних пояснень та обґрунтувань своїх дій щодо причин і підстав направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як матеріалами справи підтверджено, що у 2019 році, інші документи направлялись: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано підтвердження вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019, то відповідно платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод, не є повідомленим про наявність податкового боргу в установленому ПК України порядку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 12 липня 2022року по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд вказав, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові від 21.09.2022 у справі №824/1571/19-а.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019 належним чином врученими відповідачу у розумінні п.58.3 ст.58 ПК України, а визначені ними грошові зобов`язання, узгодженими у спосіб, встановлений ПК України, що, як наслідок, не дає права контролюючому органу на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з їх несплатою.

Висновки аналогічного змісту викладені також у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №200/1185/21-а.

При цьому, суд наголошує, що в межах даного рішення судом не заперечується наявність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної Податковим кодексом України процедури його стягнення, адже за відсутності належних доказів вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень №00008461402 від 25.06.2019 та №00008471402 від 25.06.2019, звернення до суду із вимогами щодо стягнення відповідного боргу, на переконання суду, є передчасним.

Водночас, оскільки податковий борг по пені у сумі 13 983,60 грн виник за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008461402 від 25.06.2019 та у сумі 14 937,45 грн виник за податковим повідомленням-рішенням (форми Р) №00008471402 від 25.06.2019, які суд вважає неузгодженими на час розгляду справи, тому звернення до суду із вимогами щодо стягнення вищеозначеної пені також є передчасним.

Між тим, сума податкового боргу, заявлена позивачем до стягнення складається також з податкової декларації з податку на додану вартість №9307067467 від 17.01.2019 у сумі 813,22 грн., податкового повідомлення-рішення (форми Н) №0966201207 від 21.12.2018 у сумі 6 486,04 грн., податкової декларації з податку на додану вартість №9025870097 від 19.02.2019 у сумі 12 741,00 грн., податкового повідомлення-рішення (форми Н) №022611409 від 06.11.2019 у сумі 2 752,00 грн., податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9311171570 від 28.02.2019 у сумі 5 695,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення (форми Н) №0966201207 від 21.12.2018 у сумі 6 486,04 грн та податкове повідомлення-рішення (форми Н) №022611409 від 06.11.2019 у сумі 2 752,00 грн надсилались податковим органом на адресу відповідача однак були повернуті до податкового органу не врученими. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України несплачена сума заборгованості у розмірі 28 487,26 грн. вважається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача податковим органом також була надіслана податкова вимога форми «Ю» від 5 червня 2019 року № 267886-17, яка була направлена поштою та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Враховуючи положення Податкового кодексу України, податкова вимога форми «Ю» від 5 червня 2019 року № 267886-17 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу у розмірі 28 487,26 грн з податку на прибуток та з податку на додану вартість, відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву відповідач не надав, доводи позивача не спростував.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Київський арматурний завод (ЄДРПОУ 39084287, адреса: п/і 02218, м.Київ, просп.Генерала Ватутіна, буд.2-Б, кв.41) податковий борг у розмірі 28 487 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) 26 коп.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 11 квітня 2024 року в присутності представника позивача.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 квітня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.