Ухвала

від 15.04.2024 по справі 360/357/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

15 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/357/24 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 1-Б) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з липня 2021 року по 11 березня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.20212 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення в період з липня 2021 року по 11 березня 2022 року, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з липня 2020 року по день фактичної виплати;

4) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі оновленої довідки щодо позивача про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

5) зобов`язати відповідача видати на ім`я позивача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходила службу у відповідача та на цей час позивача звільнено зі служби. При цьому, відповідач протиправно, починаючи з липня 2021 року, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, окрім того не видав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262- ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової слк пенсії позивача, та складові грошового забезпечення, з яких вона обчис

Представник позивача звернулась до відповідача із заявою, якою просила відповідача нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з липня 2021 року по день виключення зі списків особового складу грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2021, 2022 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом. Листом від 05.01.2024 відповідач повідомив, при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Такі дії відповідача представник позивача вважає протиправними та вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату перерахованого за період з липня 2021 року по 11.03.2022 грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44. А також вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з липня 2020 року по 31 грудня 2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, з 01 січня 2021 року по 11 березня 2021 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, з липня 2020 року по день їх фактичної виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Оглядом позовної заяви встановлено, що представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про поновлення строку звернення до суду.

Щодо клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, оскільки позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, за таких обставин, суд дійшов висновку, що справу слід розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою «про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з Дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.

Оскільки представником позивача оскажується бездіяльність відповідача з приводу перерахунку грошового забезпечення позивача з липня 2021 року по 11 березня 2022 року, відповідно спірні правовідносини виникли до 19 липня 2022 року, суддя вважає, що зазначені вимоги не обмежені будь-яким строком звернення до суду.

Оскільки з`ясовано, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, клопотання щодо поновлення цього строку суддею не вирішується.

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 122, 162-163, 168, 171, 173, 179, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання на офіційну електрону адресу суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загону Головного управління Державної служби України надати до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:

- довідку про проходження служби ОСОБА_1 ;

- довідку про грошове забезпечення позивача за період з липня 2021 року по 11 березня 2022 року, із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення;

- довідку про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосованого відповідачем для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням ОСОБА_1 у період з 01.07.2021 по 11.03.2022;

- письмові пояснення щодо нездійснення перерахунку з 01.07.2021 по 11.03.2022 посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- заяву позивача про оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нових довідок про розмір грошового забезпечення;

- рішення, прийняте за наслідком розгляду заяви позивача щодо надання оновлених довідок;

- всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Захарова