Рішення

від 12.04.2024 по справі 380/23824/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 рокусправа № 380/23824/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна» (вул. Полуботка, 4В, с. Великосілки, Львівська область, код ЄДРПОУ 43310337) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14631/13-01-07-10 від 23 червня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, за результатами документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України від «Про валюту і валютні операції», винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню у розмірі 33862779,58 грн. за порушення строків розрахунків по авансових платежах з нерезидентом. Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки відповідач не проаналізував наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлює виконання конкретного зобов`язання за контрактом.

Ухвалою суду від 17.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.12.2023.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення п.2 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII по контрактах а саме контракт від 03.12.2021 року №ESC/2021-2022 із фірмою нерезидентом «Central Plains Group Limited», дата здійснення експортних операцій - 22.12.2021 року та 25.01.2022 року. Позивачем не представлено до перевірки позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента «Central Plains Group Limited», а також висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків по даному контракту; сторонами не укладалось договорів щодо припинення зобов`язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних вимог.

Вказує, що позивачем до суду не надано доказів звернення до Національного банку України чи до ГУ ДПС України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами зовнішньоекономічних договорів з нерезидентом, так само як не надано доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини - збройну агресію рф. Крім цього, позивачем не надано належного документа, оформленого у відповідності до вимог Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40 (в редакції, затвердженій рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 з яким пов`язані наслідки у вигляді не нарахування пені в порядку п.5 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції». З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача зазначив, що позивачем отримано наказ Міністерства економіки України від 29.09.2023 року № 14563 про видачу висновку щодо продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна». Згідно висновку Мінекономіки строк продовжено до 31.12.2023 року. Крім цього, позивачем отримано Сертифікати від Львівської ТПП про форс - мажорні обставини, а саме: щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів за платіжними умовами Договору постачання обладнання № ESC/2021-2022 від 03.12.2021 року до 25 січня 2023 року. Наведені докази спростовують доводи відповідача.

Представником відповідача подано додаткові пояснення у справі у яких зазначає, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. Вважає, що оскільки подані до суду сертифікати не були предметом перевірки, в силу вимог ст.44 Податкового кодексу України та ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, такі не можуть впливати на наслідки нарахування пені в порядку ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» та є неналежними доказами в обґрунтування таких обставин.

У поданих до суду додаткових поясненнях представник позивача вказав, що для здійснення авансових платежів у розмірі 2 594 000 доларів США (здійснені 2 грудня 2021 року та 25 січня 2022 року) позивач запозичив кошти в Креді Агріколь Банку Україна, і більшість цієї суми все ще залишається боргом ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» перед цим банком. Сума авансового платежу в бухгалтерських книгах формально залишається у отримувача CPG, але фактично компанія CPG повернула ці кошти ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» у вигляді екстреного кредитного фінансування, що згодом було конвертоване у власний капітал, в рамках суми 2 620 000 доларів США, у 2022 році, починаючи з січня, коли перспектива російського вторгнення стала очевидною і умови ведення бізнесу погіршилися, і по листопад. Таким чином, з української точки зору, у 2022 році відбулася фактична репатріація ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» усіх коштів авансового платежу в Україні, а також додаткових 26 000 доларів США. Кошти були поспіхом повернуті в Україну в такий спосіб, оскільки у 2022 та 2023 роках через загрозу, а потім і факт війни, та спричинену нею форс-мажорну ситуацію для ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» в Україні. ТОВ «Дентрал Плейнс Груп Україна» мало нагальну потребу у фінансуванні, щоб мати змогу продовжувати свою діяльність та виплачувати заробітну плату своїм українським працівникам. Зокрема, внаслідок форс-мажорних обставин у 2022 році ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» зазнала збитків у розмірі 79,5 млн грн (приблизно 2 635 135 доларів США).

Що стосується контракту на поставку обладнання, представник позивача зазначив, що ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» все ще розглядає можливість імпортувати раніше замовлене обладнання після завершення форс- мажорних обставин, або, якщо це буде неможливо, негайно отримати від CPG відшкодування суми авансового платежу. ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» ніколи не мала наміру порушувати правила щодо імпорту товарів, за які були сплачені авансові платежі. Поточна проблема виникла виключно через форс-мажорні обставини війни.

Крім цього, представник позивача вказав, що ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» на 100% належить і контролюється компанією CPG (приватна компанія з обмеженою відповідальністю Централ Плейнс Груп Лімітед). У свою чергу, компанія CPG належить понад 1000 акціонерів, жоден з яких окремо не є власником контрольного пакету акцій. Управління компанією здійснює незалежна рада директорів, що складається зсеми осіб, члени якої мають багаторічний досвід успішного управління іншими сільськогосподарськими підприємствами в Україні та за її межами. Жодна фізична чи юридична особа не має «істотного контролю»(як визначено в англійському праві) над компанією СРG, ні як директор, ні як акціонер. Таким чином, кінцевими бенефіціарами сторін контракту на поставку обладнання є всі акціонери компанії CPG.

06.12.2023 підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

17.01.2024 підготовче засідання відкладено на 31.01.2024 для подання додаткових доказів.

31.01.2024 підготовче засідання відкладено на 21.02.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 06.03.2024 у зв`язку із технічними причинами.

06.03.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

19.03.2024 в судове засідання сторони не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. 04.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. З огляду на викладене, із врахуванням вимог ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

З метою збільшення обсягів виробництва Товариство з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна» 03 грудня 2021 року уклало з нерезидентом «Central Plains Group Limited» договір постачання обладнання № ESC/2021-2022 на постачання обладнання (далі - Контракт). Відповідно до Специфікації №1, що є додатком до Контракту, нерезидент зобов`язався поставити позивачу сільськогосподарські машини та інше обладнання на загальну суму 2 594 000 доларів США.

За даним Контрактом позивачем двома платежами 22 грудня 2021 року та 25 січня 2022 року відповідно, було сплачено нерезидентові авансові платежі на загальну суму 2 204 900,00 доларів США. При цьому, дані платежі були здійснені за рахунок кредитних коштів AT «Креді Агріколь Банк», оскільки власних коштів в такому значному розмірі на той момент в позивача не було. Решта вартості обладнання за Контрактом в розмірі 389 100,00 доларів США залишилась не сплаченою позивачем через форс-мажорні обставини, внаслідок чого позивач та нерезидент були позбавлені можливості виконати свої відповідні зобов`язання за Контрактом з поставки обладнання позивачу.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» з питань дотримання вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» по експортних контрактах, а саме контракт від із фірмою-нерезидентом «Central Plains Group Limited», за наслідками якої складено акт від 01.06.2023 року №14819/13-01-07-10-09/43310337. Проведеною перевіркою встановлено порушення п.2 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII по контрактах а саме контракт від 03.12.2021 року №ESC/2021-2022 із фірмою нерезидентом «Central Plains Group Limited», дата здійснення експортних операцій - 22.12.2021 року та 25.01.2022 року. На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 року №14631/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 33 862 779,58 грн.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 статті 11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ст.13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що Законом № 2473-VIII визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями виключно з експорту та імпорту товарів, які потребують розрахунків між резидентом та нерезидентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 6.1, 6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Дійсно з початком військової агресії російської федерації проти України Торгово-промислова палата України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на своєму офіційному веб-сайті 28.02.2022 року загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні, шляхом отримання відповідного сертифікату.

Офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки позивача, відповідачем встановлено порушення п. 3 статті 13 Закону № 2473-VIII (із змінами та доповненнями), з урахуванням п.21 розділу ІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 року № 5, що підтверджується висновками Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2023 року №14819/13-01-07-10-09/43310337.

Відповідач, за результатами перевірки інформацій ДПС України від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-01-07 та від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-01-07, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів та товарів по ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна», станом на 01.01.2023 та на 01.02.2023, які надані ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614), до НБУ, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, по зовнішньоекономічному контракту від 03.12.2021 № ESC/2021-2022 (дата здійснення авансових платежів 22.12.2021 та 25.01.2022 року) встановив порушення граничних строків розрахунків по авансових платежах від 22.12.2021 та від 25.01.2022 року по зовнішньоекономічному контракту від 03.12.2021 № ESC/2021-2022, укладеного з фірмою-нерезидентом «Central Plains Group Limited» (Сполучене Королівство).

Водночас суд зауважує, що у Акті перевірки посадовими особами відповідача вказано, що позивачем до перевірки представлено лист Міністерства економіки України від 21.01.2023 № 4432-10/94-07 про те, що за результатами звернення ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» від 25.11.2022 (вх. Мінекономіки від 25.11.2022 № П 1545), щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, Міністерством економіки України наказом від 16.01.2023 № 302 прийнято рішення про відмову у видачі висновку ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» за операціями, що здійснюється відповідно до контракту від 03.12.2021 № ESC/2021-2022, укладеного з фірмою-нерезидентом «Central Plains Group Limited» (Велика Британія). У вищевказаному листі Міністерство економіки України вказує причину відмови у видачі висновку ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна», а саме: за результатом правової експертизи встановлено, що наданий до комплекту документів додаток № 1 належить до контракту від 23.11.2021 № ESC/2021-2022, а також в поданому пакеті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків за Контрактом до 31.12.2023, засвідчені у встановленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п`ятим пункту 3 Порядку. Крім того, надані меморіальні ордери в іноземній валюті від 22.12.2021 № 2 на суму 1 231 650,00 доларів США та від 25.01.2022 № 3 на суму 973 250,00 доларів США не містять відміток обслуговуючого банку щодо дат виконання платежів. ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна» 16.05.2023 (вх. Мінекономіки від 16.05.2023 № П 3228) повторно звернулося до Міністерства економіки України, щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Контрольний термін виконання: 30.05.2023. Станом на 25.05.2023 відповідь від Міністерства економіки України, платником не отримано.

Досліджуючи питання умов, за яких видається висновок, суд вказує на те, що відповідно до пункту 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13.02.2019 №104, для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі, серед іншого: заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період; копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що безумовними умовами щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за Контрактом укладеним із компанією «Central Plains Group Limited» (Сполучене Королівство), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин та/або висновків Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України.

Суд встановив, що на підставі наказу Мінекономіки України від 29.09.2023 №14563 «Про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна», за результатами розгляду поданих позивачем документів від 16.05.2023 вх. від 16.05.2023 №П 3228, Мінекономіки України видано Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 06.10.2023 №4432-09/3251-07, яким продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2021 року №ESC/2021-2022: на суму 973250,00 дол. США, з 16.05.2023 року по 31.12.2023 року; на суму 1231650,00 дол. США, з 16.05.2023 року по 31.12.2023 року.

Крім цього, Львівською торгово-промисловою палатою видано позивачу два сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 01.11.2023 №4600-23-4351 та від 01.11.2023 №4600-23-4352, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, військові дії, загальна військова мобілізація, введення комендантської години, тривалі перерви в роботі транспорту. Дата настання форс-мажорних обставин: 25 січня 2023 року, дата закінчення: тривають станом на 01 листопада 2023 року.

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що як стан виконання зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2021 року №ESC/2021-2022, так і обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період були аналогічними при первинному зверненні до Міністерства економіки України (25.11.2022) та при зверненні, за яким видано висновок від 06.10.2023 №4432-09/3251-07. Інакше кажучи, обставини, які зумовили неможливість проведення розрахунків за Контрактом від 03.12.2021 року №ESC/2021-2022 у межах встановлених Національним банком України строків, існували, починаючи з первинного звернення і тривали станом на час повторного звернення. Відтак застосування відповідачем пені за першу частину цього періоду можна розцінити як прояв правового пуризму суб`єкта владних повноважень та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення без дотримання критеріїв обґрунтованості та добросовісності.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, суд висновує, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, відповідач не дотримався критеріїв обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, що свідчить про протиправність такого рішення та необхідність його скасування.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14631/13-01-07-10 від 23 червня 2023 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна» (вул. Полуботка, 4В, с. Великосілки, Львівська область, код ЄДРПОУ 43310337) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) сплачений судовий збір у сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 12.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович