Рішення

від 15.04.2024 по справі 480/684/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 р. Справа № 480/684/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Сумській області), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач-2, НАЗК, Національне агентство з питань запобігання корупції), в якій просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Сумській області №21 від 09.01.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП" за підписом начальника ГУ НП в Сумській області полковника поліції Сергія Чижа в частині застосування до позивача, майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП, дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ;

2) визнати протиправними дії із внесення Національним агентством з питань запобігання корупції відомостей щодо позивача, майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції вилучити відомості щодо позивача із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуваний наказ від 09.01.2023 в частині, що стосується позивача, винесено всупереч чинному законодавству України, в т.ч. з порушенням правил проведення службового розслідування, на підставі висновків якого винесено такий наказ, та в подальшому відомості про позивача протиправно внесено Національним агентством з питань запобігання корупції до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, зокрема:

- згідно положень Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, предметом розслідування є не будь-які зауваження та малозначні "недоліки", виявлені перевіряючими (тим більше усунуті під час перевірки), а тільки ті факти, які можуть свідчити про вчинення поліцейськими саме порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку;

- безпосередньо начальником Шосткинського РУП своїм наказом було включено ОСОБА_2 до складу комісії для проведення службового розслідування, який ніким не оскаржений та не скасований та визначено коло, обсяг, завдання та предмет для проведення службового розслідування, тобто таких фактів, які можуть свідчити про вчинення поліцейськими саме порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку;

- у ОСОБА_2 не відбирались пояснення як у особи, стосовно якої проводиться службова перевірка, а надавалось нею для роз`яснення в якості спеціаліста;

- спірним наказом порушено строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;

- підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення згідно формулювання, вказаного у наказі, є порушення пунктів 1,4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, тобто, фактично за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, без деталізації, за яке саме;

- відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" за порушення вимог пунктів 1,4 частини 1 статті 28 особа може бути притягнутою до кримінальної або адміністративної відповідальності та таке притягнення повинно бути підтверджене відповідним судовим рішенням. Вичерпний перелік таких правопорушень міститься в законах - Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення. Тобто спочатку винне діяння повинно бути встановлене саме законом, та підтверджено рішенням суду, яким констатовано факт вчинення особою корупційного, пов`язаного з корупцією правопорушення, а тільки потім вже цю особу та (або) її керівника можна притягти до дисциплінарної відповідальності, у тому числі у разі невжиття ними заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів. Однак, позивач до жодної із встановлених саме Законом України "Про запобігання корупції" вказаних можливих відповідальностей притягнутий не був, як того вимагає визначення корупційного та пов`язаного з корупцією правопорушення, щоб вина була встановлена у законному порядку, підтверджена судовим рішенням, а відразу до позивача було застосоване керівником ГУНП в Сумській області дисциплінарне стягнення.

Також стверджує, що оскільки стосовно позивача судових рішень про притягнення до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення не існує, то внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення є протиправним та таким, що порушує його конституційні права, а зазначені відомості підлягають вилученню з реєстру.

ГУ НП в Сумській області та Національним агентством з питань запобігання корупції подано відзиви на позовну заяву з доказами на їх обґрунтування (т.1 а.с.92-191, 200-229).

Так, ГУ НП в Сумській області у відзиві вказало, що спірний наказ було видано уповноваженою особою, у передбаченому законом порядку, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Зокрема, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, право визначення щодо кола питань, які підлягають встановленню під час проведення службового розслідування належать до повноважень керівника, що має право підписання наказу на призначення такого службового розслідування, у даному випадку начальник Шосткинського РУП. В свою чергу дисциплінарна комісія призначена для проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, проводить його стосовно кола питань визначених керівником, тобто у даному випадку у комісії відсутні дискреційні повноваження у визначенні кола питань, що необхідні для встановлення факту наявності або відсутності дисциплінарного проступку, проте наявна дискреція щодо оцінки своїх дій та підлеглих осіб, які призвели до порушення службової дисципліни, а саме не внесення відповідних змін працівниками сектору моніторингу до графіку несення служби поліцейськими ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, а також безпідставного внесення працівниками чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП поліцейських, до книги нарядів та журналу інструктажів. ОСОБА_2 , як начальник сектору моніторингу ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, відповідно до п. 2.1 посадових інструкцій, повинна організовувати та контролювати роботу підпорядкованого сектору моніторингу, чергових частин відділу поліції.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що головою дисциплінарної комісії ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ОСОБА_1 не забезпечено та не організовано належним чином проведення службового розслідування, що призвело до порушення пункту 4, статей 15, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону в частині не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів; не врегулювання конфлікту інтересів, що виник у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 під час прийняття рішення, що є підставою до притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Наголосив, що посилання позивача щодо того, що ним під час проведення службового розслідування було проведено "опитування" ОСОБА_2 , спростовуються, оскільки під час проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області від 04.07.2022 №73 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", ОСОБА_1 будучи головою комісії відібрав пояснення у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 , що підтверджується копією пояснень останньої від 11.07.2022., які зафіксовані на бланку пояснення, зразок якого наведено в Додатку до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Окремо відмітив щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зокрема вважає, що дисциплінарне стягнення накладене в межах строку визначеного приписами частини 1, 2, статті 21 Дисциплінарного статуту, так як дисциплінарний проступок вчинено у період проведення службового розслідування (з 04.07.2022 по 12.07.2022) та затвердження висновку службового розслідування (13.07.2022), призначеного відповідно до наказу Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області від 04.07.2022 №73 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

Відтак, наказ ГУНП в Сумській області від 09.01.2023 № 21 є законним, обґрунтованим, прийнятим у межах і в спосіб визначений чинним законодавством України, та є таким, що не підлягає скасуванню.

Національне агентство з питань запобігання корупції у відзиві вказало, що позовна заява не містить в собі доказів протиправності дій відповідача-2, а заявлені до нього вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позову просив відмовити. Зокрема, вказує, що розпорядчий документ про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення є самостійною та достатньою підставою для внесення відомостей щодо особи до Реєстру, та відповідно не потребує одночасної наявності судового рішення. Твердження позивача про те, що розпорядчий документ про накладення дисциплінарного стягнення може бути підставою для внесення відомостей до Реєстру тільки у разі наявності відповідного судового рішення є результатом довільного трактування позивачем положень законодавства виключно на свою користь, які безумовно не можуть бути правовою підставою для задоволення необґрунтовано пред`явлених вимог до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідач-2 відмітив, що за відсутності розпорядчого документа або судового рішення, що скасовує наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, на підставі якого відомості щодо неї внесені до Реєстру, Національне агентство з питань запобігання корупції не має правових підстав для здійснення дій щодо вилучення таких відомостей з Реєстру. Наказ відповідача-1 від 09.01.2023 № 21 не скасований, тому відповідні підстави для виключення з Реєстру відомостей про ОСОБА_1 у Національного агентства відсутні, а заявлена ОСОБА_1 позовна вимога до відповідача-2 є передчасною.

Додатково представник відповідача-2 наголосив, що внесення до Реєстру відомостей про позивача не порушує його прав, а обраний ним спосіб захисту є неефективним. Так, в обґрунтування заявлених до Національного агентства з питань запобігання корупції позовних вимог позивач не наводить жодного доказу того, що внесення відповідачем-2 відомостей у Реєстр спричинило порушення його прав, а доводи позовної заяви не вказують на протиправність дій Національного агентства з питань запобігання корупції, так як інформація про позивача внесена до Реєстру та знаходиться у ньому у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 14.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Сумській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у адміністративній справі (т.1 а.с.86).

Ухвалами суду від 21.02.2023 та від 05.03.2024 у ГУ НП в Сумській області та ОСОБА_1 витребувано додаткові докази у справі (т.1, а.с.198, т.2, а.с.34), на виконання вимог якої такі докази позивачем та відпвоідачем-1 було надано (т.1 а.с.232-235, т.2 а.с.3-17, 37-38).

Станом на сьогодні заперечення на відзиви стороною позивача до суду не подано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України та станом на день звернення до суду з позовом займає посаду заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського районного управління Головного управління Національної поліції в Сумській області з 04.01.2021 (т.1 а.с.65), що також не заперечується сторонами.

До ГУНП в Сумській області надійшов лист Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 16.11.2022 №1543/42-18/01-2022 "Про організацію проведення службового розслідування" (т.1 а.с.116-121), в якому зазначено, що працівниками Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України під час вивчення висновку службового розслідування, затвердженого начальником Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 13.07.2022, встановлено, що дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, за результатом якого знайшли часткове підтвердження відомості, що стали підставою для його призначення та попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни працівників поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідальною за вказаний напрямок була начальник сектору моніторингу ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_2. Втім, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 комісією взагалі не розглядалося. Також, будучи членом дисциплінарної комісії, ОСОБА_2 надала особисте пояснення голові дисциплінарної комісії ОСОБА_1 , яке було враховано всіма членами комісії при складанні висновку службового розслідування.

При включенні до складу дисциплінарної комісії начальником Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області полковником поліції ОСОБА_3 не врахований факт включення до неї начальника сектору моніторингу ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_2 (т.1 а.с.116-121).

Враховуючи вказане, начальник Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у листі від 16.11.2022 №1543/42-18/01-2022 "Про організацію проведення службового розслідування" (т.1 а.с.116-121) просив організувати проведення службового розслідування за фактом можливого порушення статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" та вчинення поліцейськими правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ст.172-7 КУпАП.

За результатом розгляду вказаного листа, з метою проведення повного, усебічного та об`єктивного службового розслідування, наказом ГУНП в Сумській області від 02.12.2022 №823 "Про призначення та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування (т.1 а.с.122), яке наказом ГУ НП в Сумській області від 16.12.2022 №864 "Про продовження строку проведення службового розслідування" було продовжено до 31.12.2022 (т.1 а.с.123).

Під час проведення службового розслідування, призначеного відносно позивача згідно наказу від 02.12.2022, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 28.06.2022 працівниками управління головної інспекції ГУНП в Сумській області проведено перевірку службової діяльності відділу поліції № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, в ході якої виявлено ряд порушень та недоліків. Одним із порушень було те, що 28.06.2022 у складі ГРПП на автомобілі "Мітсубісі-Аутлендер", н.з. НОМЕР_1 службу несли інспектор СРПП ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та інспектор СРПП ВП № 1 (м. Глухів.) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , хоча рапорт про внесення Змін до графіку чергування в черговій частині відсутній (недолік усунутий під час перевірки).

За виявленими працівниками УГІ ГУНП порушеннями та недоліками, на підставі резолюції начальника ГУНП від 30.06.2022 «За фактами виявлених недоліків призначити та провести службове розслідування», начальником Шосткинського РУП полковником поліції ОСОБА_3 видано наказ від 04.07.2022 № 73 на призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії у складі: голова дисциплінарної комісії заступник начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП майор поліції Кравченко О.І., члени дисциплінарної комісії: начальник сектору моніторингу ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП капітан поліції Демченко Крістіна Олександрівна (далі - ОСОБА_2 ), інспектор сектору кадрового забезпечення ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП капітан поліції ОСОБА_9 , якими проведено службове розслідування про що, складено відповідний висновок.

Під час проведення у період з 04.07.2022 до 13.07.2022 службового розслідування ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП головою дисциплінарної комісії ОСОБА_1 з метою з`ясування обставин щодо відсутності 28.06.2022 в ЧЧ ВП № 1 (м. Глухів) Шосткиснького РУП рапортів безпосередніх керівників про необхідність внесення змін працівниками сектору моніторингу до графіку чергування поліцейських ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП (недолік виявлений працівниками УГІ ГУНП) відібрано пояснення у ОСОБА_2 , яка в той же час була членом дисциплінарної комісії. Так, остання пояснила, що особисто вона кожного дня готує графік несення служби нарядами у ВП № 1( м. Глухів) на період часу з 08.00 години до 20.00 години та з 20.00 години до 08.00 години. Так, дійсно готуючи графік на 28.06.2022, до патрулювання в складі ГРПП мали залучатись на автомобілі Шкода д.н.з. НОМЕР_2 інспектор СРПП капітан поліції ОСОБА_10 та поліцейський СРПП старший сержант поліції ОСОБА_11 , а також до несення служби в складі ГРПП на службовому автомобілі Мітсубісі д.н.з 0934 мали бути залучені інспектор СРПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та поліцейський СРПП старший сержант поліції ОСОБА_12 . Після того, як вона склала графік, який затвердив начальник ВП № 1 (м. Глухів), в складі нарядів ГРПП відбулись зміни. Розробивши новий графік несення служби з урахуванням змін, через неуважність вона не зробила заміну поліцейського СРПГТ ОСОБА_12 . Вважає, що причиною є людський фактор. Тим паче, що в чорнових документах зазначено зміну одних співробітників СРПП на інших.

Також в ході розслідуванні, проведеного відносно позивача, відповідач-1 наголошує на тому, що питання щодо виявлених порушень працівниками УГІ ГУНП стосовно відсутності рапортів про внесення змін до графіку чергування та самого графіку членами дисциплінарної комісії, головою якої був позивач, під час проведення службового розслідування ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП не розглядалось, не з`ясовувались обставини виявлених порушень працівниками УГІ ГУНП, в частині відсутності рапортів та не внесення змін до графіку несення служби нарядами ВП № 1 (м. Глухі в) Шосткинського РУП, як наслідок не розглядалось питання щодо порушення службової дисципліни працівниками сектору моніторингу та чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, які є підлеглими члена дисциплінарної комісії, начальника сектору моніторингу ОСОБА_2 .

Таким чином, комісією встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головою дисциплінарної комісії, неналежним чином організував проведення службового розслідування, а саме: не з`ясовувались обставини виявлених порушень працівниками УГІ ГУНГІ, в частині відсутності рапортів та не внесення змін до графіку несення служби нарядами ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, як наслідок не розглядалось питання щодо порушення службової дисципліни працівниками сектору моніторингу та чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, які є підлеглими члена дисциплінарної комісії, начальника сектору моніторингу ОСОБА_2 , а також і самої ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх службових обов`язків, неналежного контролю за дотриманням службової дисципліни її підлеглими. З цього приводу останній поверхнево, без конкретизації обставин, опитав ОСОБА_2 та в подальшому, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 відповідно до посадових інструкцій організовує та контролює роботу сектору моніторингу, чергових частин, не усунув її від прийняття участі у цьому розслідуванні, а навпаки, допустив до вчинення дій та прийняття рішення останньою у вигляді складання висновку службового розслідування та підписання як члена комісії, чим не вжив заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

За результатом проведеного відносно позивача службового розслідування можливих порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з боку окремих поліцейських Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області та ВП №1 (м. Глухів) Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області було складено висновок, що затверджений начальником ГУ НП в Сумській області ОСОБА_13 30.12.2022 (т.1 а.с.16-34, 180-189), та яким підтверджено відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування в частині порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції» та в частині, що стосується ОСОБА_1 (пункт 3 висновку службового розслідування) рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого наказом МВС України від № 893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пунктів 1,4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вжиття заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосувати до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, дисциплінарне стягнення у виді догани (т.1, а.с.188).

Наказом ГУ НП в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП" від 09.01.2023 №21 за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07-11-2018 №893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо - недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, дисциплінарне стягнення у виді догани (пункт 1-й наказу) (т.1 а.с.14-15, 190-191).

При цьому, в преамбулі наказу ГУ НП в Сумській області від 09.01.2023 №21 вказано, що ОСОБА_1 , будучи головою дисциплінарної комісії, неналежним чином організував проведення службового розслідування, а саме: не з`ясовувались обставини виявлених працівниками УГІ ГУНП порушень, в частині відсутності рапортів та не внесення змін до графіку несення служби нарядами ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП. Як наслідок, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією не розглядалось питання щодо порушення службової дисципліни працівниками сектору моніторингу та чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, які є підлеглими члена дисциплінарної комісії, начальника сектору моніторингу ОСОБА_2 , а також неналежне виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_2 в частині неналежного контролю за дотриманням службової дисципліни її підлеглими. З цього приводу ОСОБА_1 поверхнево, без конкретизації обставин опитав ОСОБА_2 та в подальшому, усвідомлюючи, що остання відповідно до посадових інструкцій організовує та контролює роботу сектору моніторингу, чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, не усунув її від прийняття участі у цьому розслідуванні, а навпаки, допустив до вчинення дій та прийняття участі у рішенні останньою у вигляді складання висновку службового розслідування та підписання цього висновку як член дисциплінарної комісії, чим не вжив заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

На підставі вказаного наказу НАЗК були внесені відомості про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр) (т.1, а.с.64).

Не погоджуючись з вказаним вище наказом та внесенням про нього відомостей до Реєстру позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання проведення службового розслідування в системі Національної поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року

№ 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію»), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 №1355/32807 (в подальшому - Порядок № 893).

Так, згідно із п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

За приписами частин першої і другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною другою цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункти 1,2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою, третьою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним п р о с т у п к о м визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейських, визначені в частині третій цієї статті, серед яких, догана.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

У свою чергу, відповідно до частини першої, третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частин першої, другої і третьої статті 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною четвертою цієї статті підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Посилаючись на вказані норми, позивач та його представник стверджують, що винне діяння насамперед має бути встановлене законом, та підтверджено рішенням суду, яким констатовано факт вчинення особою корупційного, пов`язаного з корупцією правопорушення, та лише після цього особу та (або) її керівника можна притягти до дисциплінарної відповідальності, у тому числі у разі невжиття ними заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів. Враховуючи, що такі рішення відносно позивача відсутні, оскаржуваний наказ, вважають, прийнято протиправно.

Дійсно, відповідно до частини другої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Отже, ця норма Закону передбачає притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яку в судовому порядку притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, однак не застосовано до неї покарання (не накладено стягнення) у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Водночас це правило не забороняє роботодавцю притягати працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення й у інших випадках, незалежно від обставин притягнення такого працівника до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності, що узгоджується з положеннями частини першої статті 61 Конституції України та частини третьої статті 11 Дисциплінарного статуту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 січня 2023 року у справі №600/2019/21-а.

А відтак, вказані вище доводи позивача та його представника є помилковими та судом не приймаються до уваги.

Також не беруться до уваги твердження позивача та його представника про порушення строків для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, беручи до уваги наступне.

Відповідно до вимог частини 1, 2, статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Враховуючи, що позивача оскаржуваним наказом притягнуто до відповідальності за дисциплінарний проступок, вчиненого у період проведення службового розслідування (з 04.07.2022 до 12.07.2022), висновок за результатом такого розслідування затверджено 13.07.2022, суд доходить висновку, що дисциплінарне стягнення наказом від 09.01.2023 накладене в межах строку, визначеного приписами частини 1, 2, статті 21 Дисциплінарного статуту.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги, звернені до ГУ НП в Сумській області, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2, ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Матеріалами справи підтверджено, що начальником Шосткинського РУП ОСОБА_3 наказом від 04.07.2022 №73 (т.1, а.с.128) на підставі резолюції начальника ГУНП в Сумській області (т.1, а.с.132) та доповідної записки від 29.06.2022 (т.1, а.с.132зворот-134), у зв`язку з проведеною 28.06.2022 перевіркою службової діяльності ВП №1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, в ході якої було виявлено ряд порушень та н е д о л і к і в , призначено службове розслідування. Цим наказом визначено склад комісії, до якої включено, зокрема, позивача, як голову комісії, а також начальника сектору моніторингу ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ОСОБА_2 .

Як пояснив згодом ОСОБА_3 (т.1, а.с.175), враховуючи, що під час призначеного ним розслідування, підлягала перевірці документація чергової частини, обліково-реєстраційна дисципліна, до складу комісії ним було включено начальника сектору моніторингу ОСОБА_2 , як особу, що має фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.

Таким чином, наказом від 04.07.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (т.1, а.с.128) було визначено коло, обсяг, завдання та предмет для проведення службового розслідування.

При цьому, відповідно до ч.1,2 ст.5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Судовим розглядом встановлено, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежну організацію, як головою дисциплінарної комісії, проведення службового розслідування та за невжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Відповідач-1 вважає, що ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ОСОБА_2 відповідно до посадових інструкцій організовує та контролює роботу сектору моніторингу, чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, не усунув її від прийняття участі у цьому розслідуванні, а навпаки, допустив до вчинення дій та прийняття участі у рішенні останньою у вигляді складання висновку службового розслідування та підписання цього висновку як член дисциплінарної комісії, чим не вжив заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, поверхнево, без конкретизації обставин опитав ОСОБА_2 та не з`ясовував обставини виявлених працівниками УГІ ГУНП порушень, в частині відсутності рапортів та не внесення змін до графіку несення служби нарядами ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП та як наслідок дисциплінарною комісією не розглянуто питання щодо порушення службової дисципліни працівниками сектору моніторингу та чергової частини ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, які є підлеглими члена дисциплінарної комісії, начальника сектору моніторингу ОСОБА_2 , а також неналежне виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_2 в частині неналежного контролю за дотриманням службової дисципліни її підлеглими.

Суд не погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.

Як зазначалось вище відповідно до ч.1,2 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний п р о с т у п о к поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п.1 розділу ІІ, п.1 розділу V Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. П і д с т а в а м и для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має о з н а к и дисциплінарного п р о с т у п к у, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами п.4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити серед іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно із ч.1, 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Отже, за змістом ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту та розділу ІІ, V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС № 893 від 07.11.2018, службові розслідування проводяться відносно конкретних можливих порушень, що мають о з н а к и дисциплінарного п р о с т у п к у та конкретних поліцейських.

Варто відмітити, що у доповідній записці УГІ ГУНП в Сумській області від 29.06.2022 (т.1, а.с.132-134) відсутні відомості про допущення ОСОБА_2 будь-яких порушень. Більше того у самій записці вказано наступне: «…28.06.2022 працівниками управління головної інспекції ГУНП в Сумській області проведено перевірку службової діяльності відділу поліції № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, в ході якої виявлено ряд порушень та недоліків. Одним із порушень було те, що 28.06.2022 у складі ГРПП на автомобілі "Мітсубісі-Аутлендер", н.з. НОМЕР_1 службу несли інспектор СРПП ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та інспектор СРПП ВП № 1 (м. Глухів.) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , хоча рапорт про внесення Змін до графіку чергування в черговій частині відсутній (недолік усунутий під час перевірки)». Тобто вказаний вище недолік був усунений ще в ході перевірки 28.06.2022, що вказано у самій доповідній записці.

За резолюцією начальника ГУНП в Сумській області, з урахуванням вказаної доповідної записки, які і стали підставою для призначення службового розслідування наказом від 04.07.2022 (т.1, а.с.132), було наказано "...доповідну записку про результати перевірки направити до Шосткинського РУП та Конотопського РВП д л я доведення до особового складу, аналізу, у с у н е н н я н е д о л і к і в та вжиття заходів щодо недопущення аналогічних порушень. Х і д у с у н е н н я недоліків тримати на контролі.... В ж и т и з а х о д і в щодо у с у н е н н я недоліків, про що рапортом доповісти до 15.07.2022. За фактом виявлених недоліків призначити та провести службові розслідування..." (т.1, а.с.132).

Отже, судовим розглядом встановлено, що у доповідній записці УГІ ГУНП в Сумській області від 29.06.2022 у спірній частині, не зазначено про конкретні порушення організації діяльності чергової частини або сектору моніторингу відділу поліції № 1 (м. Глухів) і відповідно не зазначено про конкретних відповідальних осіб, у діях чи бездіяльності яких могли міститись ознаки дисциплінарного проступку. Більше того, у цій частині доповідної записки йшла мова лише про недолік щодо документального оформлення заміни поліцейського в наряді, який був у с у н у т и й під час перевірки ще 28.06.2022.

При цьому у резолюції акцентовано уваги саме на необхідності у с у н е н н я н е д о л і к і в (тобто фактично тих, що існують) та вжиття заходів щодо недопущення аналогічних порушень. Х і д у с у н е н н я недоліків тримати на контролі. В ж и т и з а х о д і в щодо у с у н е н н я недоліків, про що рапортом доповісти до 15.07.2022. У свою чергу зазначені, як у наказі про призначення службового розслідування, так і резолюції та доповідній записці формулювання, не вказували на те, що предметом службового розслідування обов`язково має бути діяльність організації чергової частини або сектору моніторингу відділу поліції № 1 (м. Глухів), зокрема, щодо недоліку, який в ж е б у в у с у н е н и й на час призначення перевірки, що підтверджено у самій доповідній записці. А відтак, під час проведення службового розслідування, призначеного наказом від 04.07.2022, обґрунтовано здійснювалась перевірка та оцінка матеріалів і відомостей про дисциплінарний п р о с т у п о к поліцейських, прізвища яких були зазначені у доповідній записці УГІ ГУНП в Сумській області.

Отримання у ОСОБА_2 пояснень як консультацію спеціаліста з питань, що стосуються службового розслідування, узгоджується з п.7,5 розділу V Порядку № 893, відповідно до яких збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Написання таких пояснень на спеціальному бланку, на що звертає увагу представник відповідача-1, не є свідченням того, що такі пояснення були відібрані у ОСОБА_2 як у особи відносно якої проводиться розслідування.

Отже, висновок відповідача-1 про неналежну організацію позивачем, як головою дисциплінарної комісії, проведення службового розслідування, зроблено без з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення.

Щодо висновку відповідача-1 про невжиття ОСОБА_1 заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів варто відмітити, що відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII (в подальшому - Закон України «Про запобігання корупції»), особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно із п.1,4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 2.5 розд. 2 Методичних рекомендацій № 5 від 02.04.2021 «Про застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції (в подальшому - Методичні рекомендації), які діяли на момент проведення службового розслідування та на час затвердження висновку службового розслідування працівниками ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, відповідно до наказу Шосткинського РУП № 73 від 04.07.2022, у період з 04.07.2022 до 12.07.2022, реальний конфлікт інтересів виникає коли є приватний інтерес і службові/представницькі повноваження реалізовані або мають бути реалізовані особою, у зв`язку з чим виникає суперечність. В той же час у вищезазначеному пункті вказано, що при реальному конфлікті інтересів особа реалізує або повинна реалізувати свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення чи не вчинення дій або прийняття чи неприйняття рішень.

Під час розгляду справи відповідачем-1 надано пояснення, згідно з яким, відповідно до наказу від 02.02.2022 №823 проводилось службове розслідування відносно позивача, в рамках службового розслідування в діях якого не вбачались ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, тому адміністративний протокол за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією не складався (т.2, а.с.39).

Поряд з цим, приймаючи оскаржуваний наказ, відповідачем-1 застосовано до позивача дисциплінарне стягнення, у тому числі за порушення позивачем вимог п.1,4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не вжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, втім без деталізації за яке саме та зазначення у чому саме полягали такі інтереси у позивача.

Крім того, варто відмітити, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2023, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №480/683/23 за позовом ОСОБА_2 до ГУНП в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, було встановлено, що дисциплінарною комісією, до складу якої входила ОСОБА_2 фактично не розглядалось питання діяльності організації чергової частини або сектору моніторингу, отже це н е с в і д ч и т ь п р о н а я в н і с т ь очевидного р е а л ь н о г о к о н ф л і к т у інтересів, та включення ОСОБА_2 до складу дисциплінарної комісії не вплинуло на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, оскільки виявлений недолік щодо відсутності рапортів про внесення змін до графіку чергування у частині був усунутий під час проведення перевірки, в рамках службового розслідування вона нікого не опитувала, жодних рішень стосовно себе не приймала. Відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, вже встановлено постановами Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.03.2023р. у справі № 576/475/23 та у справі № 576/474/23. Судовим розглядом встановлено, що постановами Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.03.2023р., провадження у справі № 576/475/23 та у справі №576/474/23 закриті внаслідок відсутності в діянні ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, тобто за реабілітуючих обставин.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи відсутність у ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, у позивача не виникало обов`язку щодо усунення її від участі у розслідуванні та підписання висновку, а відтак висновок відповідача про те, що позивачем допущено порушення вимог п.1,4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не вжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів не підтверджено під час розгляду справи.

Частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

У свою чергу за Дисциплінарним статутом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Згідно із ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 належних доказів правомірності свого рішення суду не надано.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд доходить висновок що оскаржуваний наказ ГУНП в Сумській області № 21 від 09.01.2023 в частині позивача, є необґрунтований, прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення прийняття рішення, а тому не може відповідати критеріям правомірності визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого наказу в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії із внесення НАЗК відомостей щодо позивача, майора поліції ОСОБА_1 до Реєстру та зобов`язання НАЗК вилучити відомості щодо позивача із Реєстру, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (Реєстр).

Частиною першою статті 59 Закону встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі Положення №166)

Згідно з п. 2 Положення Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до пп. 1 п. 3 р. І Положення №166 Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Позивач та його представник стверджують, що оскільки стосовно ОСОБА_1 судових рішень про притягнення до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення не існує, то внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру судових рішень є протиправним.

Вказані доводи є помилковими, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 р. ІІ Положення №166 підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є: 1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; 2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Положення №166 Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Тобто, засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення є самостійною підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та не потребує одночасної наявності судового рішення, як помилково вважає позивач.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Сумській області від 09.01.2023 №21 наказано, серед іншого: за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07-11-2018 №893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо - недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП, дисциплінарне стягнення у виді догани (т.1, а.с.15).

Вищевказаний наказ було надіслано ГУНП в Сумській області на адресу НАЗК супровідним листом від 11.01.2023 №171/117/12/5/01-2023 разом з інформаційною карткою (т.1, а.с.214-220).

У строк встановлений п. 5 р. ІІ Положення №166 відповідачем-2 внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості щодо позивача.

При цьому суд зазначає, що відповідач-2 не уповноважений на перевірку законності застосування дисциплінарних стягнень іншими органами, за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Враховуючи викладене судовим розглядом не підтверджено наявність в діях НАЗК порушень вимог Положення №166, Закону України «Про запобігання корупції» щодо внесення відомостей про позивача, майора поліції ОСОБА_1 до Реєстру, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій НАЗК задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання НАЗК вилучити відомості щодо позивача із Реєстру, враховуючи наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Так, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, у тому числі просить зобов`язати НАЗК вилучити відомості щодо нього із Реєстру.

У свою чергу відповідно до п. 8 р. ІІ Положення №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку, 2) винесення виправдувального вироку, 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення, 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Таким чином, на відповідач-2 в силу п. 8 р. ІІ Положення №166 у разі скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення покладено обов`язок щодо вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Враховуючи зазначене, суд вважає передчасними вимоги позивача про зобов`язання НАЗК вилучити відповідну інформацію з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, оскільки станом на час розгляду справи підстави вважати, що НАЗК не буде вчинено відповідних дій, наразі відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 40108777), Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м.Київ, бульвар Миколи Міхновського, буд.28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Сумській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП № 1 (м.Глухів) Шосткинського РУП» від 09.01.2023 №21, яким застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення та врегулювання виникнення реального конфлікту інтересів, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2024.

Суддя І.Г. Шевченко