Постанова

від 10.04.2024 по справі 280/5359/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5359/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «НС Логістик»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2023, (суддя суду першої інстанції Богатинський Б.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №280/5359/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НС Логістик» до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

13.07.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «НС Логістик» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 червня 2023 року № 009555, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби безпеки України на транспорті Романенком А.Ю. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю HC Логістик.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною з огляду на наступне. Акт перевірки та оскаржувана постанова не містять згадування про документи, які б містили інформацію про зважування транспортного засобу. Із Акту перевірки не вбачається, яким чином відповідач визначив особу - суб`єкта інкримінованого порушення законодавства про автомобільний транспорт. Акт перевірки містить згадування про власника транспортного засобу - ОСОБА_1 та TOB HC Логістик. В якості підстави для визначення суб`єктом порушення відповідачем зроблено посилання на наявність ТТН № 29 від 22.05.2023, такий документ, як ТТН № 29 від 22.05.2023 не оформлювався, у розпорядження працівників відповідача не надавався. Перевезення здійснювалось на підставі видаткової накладної № 11-0000029 від 22 травня 2023 року. Відповідно до вказаної видаткової накладної здійснювалось перевезення склобою білого необробленого, вагою 25,390т. Дана видаткова накладна не містить у собі посилання на вантажоперевізника - TOB HC Логістик. Акт перевірки не містить у собі посилання, на якій одинарній осі виявлено перевищення вагових параметрів - з одинарними колесами чи спареними. Акт перевірки від 22 травня 2023 року № АР 025671 не містить у своєму змісті посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачені ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, який інкриміновано позивачу. З урахуванням відсутності посилання у постанові на характер вантажу, що перевозився, позивач вважає незаконним посилання на порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Акт перевірки у своєму змісті не містить згадування про будь-яку іншу особу, окрім ОСОБА_2 , яка б приймала участь у здійсненні габаритно-вагового контролю. Безпосередньо TOB HC Логістик, його керівник, представник, не залучались до проведення перевірки габаритно-вагового контролю.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 03.10.2023 в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях 22.05.2023 об 11 год. 22 хв. на ділянці а/д Харків-Красноград-Перещепине 40 км. проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BENALU, номерний знак НОМЕР_2 .

Результати габаритно-вагового контролю відображені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.05.2023 №0052629 та квитанції зважування: повна маса транспортного засобу - 39,350 т., навантаження на осі: 7,500 т., 13,200 т., 5,950 т., 6,150 т., 6,550 т.

За результатами габаритно-вагового контролю складений акт №0055043 від 22.05.2023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що проведено габаритно-ваговий контроль вищевказаного транспортного засобу, суб`єкт, що перевіряється - згідно свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_1 , згідно ТТН №29 від 22.05.2023 ТОВ НС Логістик, найменування вантажу склобій білий необроблений, нормативно допустима повна маса 42,0 т., фактична 39,350 т., осьові навантаження: нормативно допустиме - 11,500/11,500/8,0/8,0/8,0, фактичне - 7,500/13,200/5,350/6,150/6,550. Водій ОСОБА_3 .

В акті №АР025671 від 22.05.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зафіксовано, проведення перевірки вищевказаного транспортного засобу, що належить - згідно свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_1 , згідно ТТН №29 від 22.05.2023 ТОВ НС Логістик, водій ОСОБА_3 , та виявлені під час перевірки порушення, відповідальність за які передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством вагових норм на 14,7 %.

19.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно ТОВ НС Логістик винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009555, відповідно до якої на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 року Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби.

Установлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

На виконання цього розпорядження Державною службою України з безпеки на транспорті видано наказ №340 від 09.09.2020 року "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки", а наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №390 від 13.10.2020 року з 15 жовтня 2020 року введено в дію нову структуру Укртрансбезпеки та штатний розпис з урахуванням новоутворених міжрегіональних управлінь. Цим же наказом затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, яке визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 року "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження.

Отже, територіальним органам Укртрансбезпеки надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 2, 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами чотирнадцятою та сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 11 пункту 2 Порядку № 879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За змістом частини першої статті 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Підставою для визначення перевізника відповідачем стала Товарно-транспортна накладна №29 від 22.05.2023 відповідно до якої перевізником зазначений НС Логістик 41152695, відомості про вантаж - склобій білий необроблений, насипом.

При цьому, позивач стосовно цього заперечує та вказує, що такий документ, як ТТН № 29 від 22.05.2023 не оформлювався, у розпорядження працівників відповідача не надавався. Перевезення здійснювалось на підставі видаткової накладної № 11-0000029 від 22 травня 2023 року. Відповідно до вказаної видаткової накладної здійснювалось перевезення склобою білого необробленого, вагою 25,390т. Дана видаткова накладна не містить у собі посилання на вантажоперевізника - TOB HC Логістик.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що такі доводи позивача є необґрунтовані та спростовуються наданою до матеріалів справи копією Товарно-транспортної накладної №29 від 22.05.2023.

Крім того, така обставина, що власником зазначених транспортних засобів є ОСОБА_1 , який до того ж є директором ТОВ НС Логістик, не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності автомобільного перевізника.

Статтею 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (абз.15 ч.1)

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі - Вимоги № 255).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I-IV категорій.

Згідно з пунктом 2 цього розділу Вимог №255 пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.

Пунктом 5 розділу ІІ Вимог № 255 визначено перелік технічного обладнання, яким пересувний пункт повинен бути укомплектований, серед якого, комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки.

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології (пункт 8 розділу ІІ Вимог № 255).

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Вимог № 255 вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Аналогічні вимоги визначені і в розділі ІІІ Вимог № 255, які пред`являються до стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю, зокрема, щодо облаштування стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю стаціонарними вагами для точного зважування транспортних засобів у русі, наявністю свідоцтва про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг. При цьому вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником (пункти 2-3 розділу ІІІ Вимог № 255).

До матеріалів справи надана квитанція (чек) зважування транспортного засобу, відповідно до яких, судом встановлено, що зважування відбувалось об 11-22 год.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в акті перевірки.

Будь-яких доказів щодо невідповідності пункту зважування чи вимірювальної техніки вимогам до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю згідно Порядку № 879 та наказу Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255 Про затвердження Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування позивач суду не надав.

Як вже встановлено судом, вантаж, що перевожився склобій білий необроблений насипом.

За змістом пункту 3 Порядку №879 транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Отже, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. При цьому визначення вантажу як подільного передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на вісі.

Суд не знаходить обґрунтованими доводи позивача щодо проведення габаритно-вагового контролю за відсутності спеціально визначеної методики, адже відсутність такої методики не позбавляє спеціально уповноважені органи проводити відповідний контроль.

Таким чином, здійснюючи перевезення сипучого вантажу, перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження.

Згідно пунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.2014 (Правила №363), завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.5 Глави 12 Правил №363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктами 8.20, 8.21 Глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Таким чином, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого (подільного) вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 23-24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Отже, під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто це право перевізника, а не обов`язок працівників Укртрансбезпеки. Саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.

Доказів того, що позивач намагався вчинити такі дії, матеріали справи не містять.

В постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 зауважив, що чинним законодавством забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Отже, визначення вантажу, як подільного, передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на вісі, водночас, суд відхиляє доводи позивача про те, що чинним законодавством не передбачається видача дозволу на перевезення подільних вантажів, тому за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідальність не встановлюється.

Отже, навіть у разі перевезення подільного вантажу, перевізник повинен дотримуватись вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами та нести відповідальність за недотримання таких вимог.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідачем не надано доказів проведення вагово-габаритного контролю, колегія суддів зазначає, що матеріали справи мітстять такі докази проведення ГВК: довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.05.2023, талон про зважування від 22.05.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.05.2023, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транпсорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобілним транспортом від 22.05.2023.

Відтак, доводи позивача в цій частині спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НС Логістик» - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2023 в адміністративній справі №280/5359/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскардженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук