Постанова

від 15.04.2024 по справі 320/6185/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6185/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.01.2023 №8124238/43216866 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" №81 від 16.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" №81 від 16.12.2022 датою її фактичного надходження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" (ідентифікаційний код 43216866, місцезнаходження: 03039, м.Київ, просп.Науки, буд.1, корп.1) зареєстроване 06.09.2019 в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 28.09.2022 між Приватним акціонерним товариством "Вінницька кондитерська фабрика" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастор Інжиніринг" (Генпідрядник) було укладено договір генерального підряду №28/09/22, за умовами якого генпідрядник зобов`язався виконати роботи по будівництву об`єкту: "Нове будівництво цеху обробки горіхів за адресою: вул.Батозька, 2к, м.Вінниця Вінницька область" у відповідності з проектною документацією, в об`ємах передбачених цим договором та додатками до нього, забезпечити готовність об`єкта до здачі-прийняття приймальними комісіями та передати замовнику об`єкт у строки, передбачені цим договором та додатками до нього.

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік та обсяги робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, визначені Договірною ціною.

Згідно з пунктом 2.2 договору генпідрядник розпочинає виконання будівельних робіт (етапів робіт), передбачених даним договором, після надання замовником дозволу на виконання будівельних робіт (етапів робіт), передбачених даним договором, після надання замовником дозволу на виконання будівельних робіт та в строк, вказаний в Календарному графіку виконання робіт (Додаток №2), після отримання авансового платежу, згідно Плану фінансування будівництва (Додаток №3), але за умови пунктів 2.1, 6.1.

Пунктом 2.3 договору визначено, що датою завершення виконання будівельних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін Фінального акту (Додаток №5) виконаних будівельних робіт та повідомлення генпідрядником замовника про готовність об`єкту до введення його в експлуатацію.

Термін виконання робіт достроково передбачено Календарним графіком виконаних робіт (Додаток №2) (пункту 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору договірна ціна робіт за цим договором є твердою та визначається в Договірній ціні (Додатку №1).

Згідно з пунктом 11.1 договору приймання-передача будівельно-монтажних робіт:

- факт виконання етапів будівельно-монтажних робіт за цим договором підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт по формі, що наведена в Додатку №4 та Довідках про вартість (ф.КБ-3), які складаються генпідрядником у 2-х екземплярах та погодженні представником технагляду, передаються генпідрядником замовникові два рази на місяць до 14 та 28 числа поточного місяця;

- замовник повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі виконаних робіт та довідки форми КБ-3 прийняти виконані роботи, підписати акт та довідку і один екземпляр передати генпідряднику, або у цей же день надати мотивовану відмову від підписання.

Пунктом 18.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а в частині вирішення спірних питань - до моменту їх вирішення.

Відповідно до пунктів 19.1-19.2 договору до цього договору додаються такі документи: Додаток 1- Договірна ціна; Додаток 2 - Календарний графік виконаних робіт; Додаток 3 - План фінансування будівництва; Додаток 4 - Форма акту приймання-передачі виконаних робіт; Додаток 5 - Фінальний звіт.

Всі додатки є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору 16.12.2022 ПАТ "Вінницька кондитерська фабрика" перераховано позивачу передоплату за виконані роботи у розмірі 5181440,65 грн., про що свідчить банківська виписка за 16.12.2022.

Судом встановлено, що за фактом настання першої події - внесення передоплати за виконанні в майбутньому послуги, позивачем була складена податкова накладна від 16.12.2022 №81 на суму 5 181 440,65 грн. (у т.ч. ПДВ 863 573,44 грн.), яка 04.01.2023 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 04.01.2023.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 16.12.2022 №81 відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 16.12.2022 №81 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату.

Комісією Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №8124238/43216866 від 20.01.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2022 №81.

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У розділі "Додаткова інформація" спірного рішення зазначено: платіжні доручення не містить печатки банку (подія ПН), файл 9001029913 (акт 12м) до ПН №81 неможливо встановити реквізити первинного документа (надано не в придатному для читання вигляді) та наявності спецтехніки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 02.02.2022 №10982/43216866/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №8124238/43216866 від 20.01.2023 - без змін.

Не погоджуючись з відмовою у прийнятті до реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми 11.12.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Цією постановою затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 7 вказаного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Згідно пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 вказаного Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У свою чергу у квитанціях про зупинення реєстрації ПН в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації спірних ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Таким чином, суд звертає увагу контролюючого органу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Як зазначено вище, у квитанції №1 від 04.01.2023 щодо податкової накладної від 16.12.2022 №81 контролюючий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Кастор Інжиніринг" проводить наступні види господарської діяльності за КВЕД 2010, зокрема: код 41.10 Організація будівництва будівель (основний); код 71.11 Діяльність у сфері архітектури; код 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.

11.10.2020 Держпровспоживстандарт України прийнято наказ №457, яким затверджено Державний класифікатор продукції та послуг ДК016:2010.

Так, до пункту 41.00 належать послуги архітектурні щодо проектів нежитлових будівель.

Отже, з вищенаведеного слідує, що надані позивачем послуги, відповідають видам господарської діяльності ТОВ "Кастор Інжиніринг" за КВЕД 2010.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17.

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договір надання послуг, виписка по банківському рахунку.

За наведеного, зупинення реєстрації податкової накладної від 16.12.2022 №81 із підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій є необґрунтованим.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містять пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем застосовано критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам п.п. 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації такої податкової накладної.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Суд звертає увагу, що комісія ГУ ДПС у м. Києві не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних, не ідентифікувала конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Водночас, факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Поряд з викладеним, суд враховує постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 у якій вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 20.01.2023 №8124238/43216866 стало ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У розділі "Додаткова інформація" спірного рішення вказано: платіжні доручення не містить печатки банку (подія ПН), файл 9001029913 (акт 12м) до ПН №81 неможливо встановити реквізити первинного документа (надано не в придатному для читання вигляді) та наявності спецтехніки про ненадання первинних документів.

Головне управління ДПС у м.Києві у відзиві на позовну заяву зазначило, що позивачем не було надано первинних документів, згідно яких можливо підтвердити реальність господарських операцій, на підставі яких складені податкові накладні.

Відповідач зауважив, що при розгляді документів, наданих позивачем встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення операції з огляду на неможливість встановлення реальності проведених розрахунків між покупцем та продавцем, з приводу чого суд зазначає таке.

Як вбачається з виписки з банківського рахунку від 16.12.2022, долученої позивачем до матеріалів справи як доказ перерахування контрагентом позивачу передоплати у розмірі 5181440,65 грн., вказана сума коштів була зарахована на банківський рахунок позивача ( НОМЕР_1 ) шляхом їх списання з банківського рахунку Приватного акціонерного товариства "Вінницька кондитерська фабрика" (UA193808050000000026008657527).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав контролюючому органу платіжне доручення від 16.12.2022 №13059 на суму 5181440,65 грн.

Відповідно до пункту 8 Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті в особливий період, затвердженого постановою правління Національного банку України Національного банку України від 23.12.2003 №577 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2004 р. за № 50/8649 (далі - Положення №577), уповноважений банк здійснює переказ коштів у разі функціонування системи електронних платежів Національного банку в порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку, який регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Уповноважений банк здійснює переказ коштів із рахунків суб`єктів господарювання на підставі платіжного доручення, оформленого на паперових носіях, у разі тимчасового порушення функціонування системи автоматизації банку або внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи (далі - ВМПС), або порушення роботи СЕП.

Пунктом 9 Положення №577 визначено, що платник оформляє платіжне доручення не менше ніж у чотирьох примірниках із використанням технічних засобів або заповнює власноручно. Примірник платіжного доручення, який залишається в уповноваженому банку, повинен містити підписи осіб, які мають право розпоряджатися рахунком. Під час підписування платіжного доручення не дозволяються використання факсиміле, а також виправлення.

Згідно з пунктом 10 Положення №577 уповноважений банк приймає від платника платіжне доручення на паперовому носії за формою, встановленою нормативно-правовим актом Національного банку, який регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, або в довільній формі із зазначенням обов`язкових реквізитів.

Пунктом 11 Положення №577 встановлено, що платіжне доручення, оформлене в довільній формі, обов`язково повинно містити такі реквізити:1) номер, дату складання;2) найменування платника, код платника та номер його рахунку;3) найменування банку платника;4) найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку;5) найменування банку отримувача;6) суму словами та цифрами;7) призначення платежу; 8) підпис платника.

Відповідно до пункту 12 Положення №577 відповідальний виконавець уповноваженого банку платника:1) перевіряє згідно з вимогами нормативно-правового акта, що регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, правильність заповнення таких реквізитів платіжного доручення: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника";2) повертає платнику один примірник платіжного доручення, оформленого на паперовому носії, із заповненим реквізитом "Дата надходження";3) формує пачки з платіжних доручень платників загальною кількістю не більше 100 примірників окремо на кожний банк отримувача (два примірники платіжного доручення за кожною операцією);4) оформляє у трьох примірниках реєстр платіжних доручень згідно з додатком 1 до цього Положення, який засвідчує своїм підписом, підписом головного бухгалтера (його заступника);5) списує кошти з поточного рахунку платника;6) надсилає до уповноваженого банку, що обслуговує отримувача, сформовані пачки платіжних доручень і два примірники реєстру платіжних доручень, один примірник меморіального ордера, на підставі якого кошти списані з кореспондентського рахунку банку платника. Додатково може надаватися сканована копія реєстру платіжних доручень (за наявності) на змінному носії інформації з використанням засобів захисту інформації. Зміст і формати надання інформації визначаються уповноваженим банком.

Примірник платіжного доручення, на підставі якого списані кошти, примірник реєстру платіжних доручень та примірник меморіального ордера залишаються на зберіганні в уповноваженому банку платника.

Отже, Положення №577 не містить вимоги щодо необхідності проставлення на платіжному дорученні печатки банку.

Щодо посилань позивача на те, що нечитабельність акту 12м, то суд не приймає їх до уваги, оскільки підставою для складання позивачем податкової накладної від 16.12.2022 №81 був факт внесення контрагентом передоплати, а не факт виконання позивачем відповідних будівельних робіт зафіксованих, прийнятих по акту передачі.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2023 №8124238/43216866 про відмову у реєстрації податкової накладної №81 від 04.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили таким рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 16.12.2022 №81, датою її фактичного подання.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Л.В.Губська

суддя О.В.Епель