Постанова

від 15.04.2024 по справі 120/4561/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4561/23 Головуючий у І інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

15 квітня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тростянецької селищної ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ФОП ОСОБА_4 до Гайсинської районної ради Вінницької області, за участі третьої особи на стороні відповідача Тростянецька селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Гайсинської районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Установлено строки для подання заяв по суті. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача ФОП ОСОБА_4 , як зазначено в матеріалах позову.

Ухвалою від 16.11.2023 суд залучив до участі у справі третю особу на стороні відповідача Тростянецьку селищну раду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення 6 сесії Гайсинської районної ради Вінницької області 8 скликання від 16.04.2021 "Про передачу нерухомого та рухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади".

Тростянецька селищна рада, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спір фактично пов`язаний з реалізацією цивільних прав позивачів, тому компетентним судом для вирішення спору є суд цивільної юрисдикцій. На переконання апелянта, суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права позивачів, не здійснюючи при цьому перевірку на дотримання Гайсинською районною радою приписів законодавства України при ухваленні спірного рішення від 16.04.2021. Крім того, апелянт зазначає про те, що позовна заява підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Постановою Верховної Ради "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 у Вінницькій області створено Гайсинський район (з адміністративним центром у м. Гайсин) у складі територій Бершадської міської, Гайсинської міської, Дашівської селищної, Джулинської сільської, Краснопільської сільської, Кунківської сільської, Ладижинської міської, Ободівської сільської, Ольгопільської сільської, Райгородської сільської, Соболівської сільської, Теплицької селищної, Тростянецької селищної, Чечельницької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Цією ж постановою був ліквідований Тростянецький район до складу якого входило 1 селищна та 17 сільських рад, та селище міського типу та 36 сільських населених пунктів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №707-р від 12.06.2020 затверджено перелік територіальних громад Вінницької області, відповідно до якого до Ободівської ОТГ з адміністративним центром с.Ободівка входять Ободівська, Верхівська, Новоободівська, Торканівська, Цибулівська територіальні громади.

До Тростянецької ОТГ з адміністративним центром смт. Тростянець входять Тростянецька, Будівська, Глибочанська, Гордіївська, Демидівська, Ілляшівська, Капустянська, Летківська, Олександрівська, Оляницька, Савинецька, Тростянчицька та Четвертинівська територіальні громади.

Відповідно до статей 43, 59, пункту 6-2 Розділу 5 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Цивільного кодексу України, рішення позачергової 2 сесії Гайсинської районної ради 8 скликання від 14.12.2020 року «Про початок реорганізації Тростянецької районної ради Вінницької області шляхом приєднання до Гайсинської районної ради Вінницької області», клопотання Тростянецької селищної ради від 04.03.2021 року №576-02.15 «Про передачу рухомого та нерухомого майна, враховуючи погодження постійної комісії районної ради з питань регулювання комунальної власності, комунального господарства, адміністративно-територіального устрою та комплексного розвитку населених пунктів, Гайсинська районна рада 8 скликання на 6 сесії прийняла рішення від 16.04.2021 "Про передачу нерухомого та рухомого майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади".

Даним рішенням районна рада вирішила вийти зі складу засновників комунального підприємства "Тростянецька комунальна аптека" та передати права засновника районного комунального підприємства "Тростянецька комунальна аптека" Тростянецькій територіальній громаді (в особі Тростянецької селищної ради).

Позивачі, як жителі колишнього Тростянецького району, не погоджуються із прийнятим рішенням, оскільки їх права порушуються, так як мали певні пільги у придбанні ліків у комунальній аптеці та мали розумні очікування на такі пільги в майбутньому, звернулись до суду з даним позовом. Крім того, вважають можливим знаходження аптеки у власності саме Ободівської сільської ради.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем спірне рішення прийнято без дотримання процедур, що передбачені Положенням, без згоди територіальних громад району в частині передачі спільного комунального майна, без дотримання положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити провадження у адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 4 цього Кодексу публічно-правовий спір спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Спір у цій справі виник через порушення, на переконання позивачів, їх прав постійного користування послугами Тростянецької комунальної аптеки та як жителів Тростянецького району, які мали певні пільги у придбанні ліків у ній та могли розумно очікувати на такі пільги в майбутньому. Захист таких прав та інтересів позивачі убачають шляхом визнання протиправним та скасування рішення 6 сесії Гайсинської районної ради Вінницької області 8 скликання від 16.04.2021 "Про передачу нерухомого та рухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади".

У постановах від 06 листопада 2019 року у справі №756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі №352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що спір, який виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивачів, не зважаючи на те, що виник у площині можливого публічного інтересу.

У постанові від 10 лютого 2021 року у справі №826/24892/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

«Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 318 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі ЦК України) суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Частиною другою статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно зі статтею 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини першої статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частинами четвертою та п`ятою цієї статті визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Пунктом 20 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, зокрема, вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Частина перша статті 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Отже, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи втрачає речове право на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Підставами для звернення до суду із цим позовом стала незгода позивачів із рішенням органу місцевого самоврядування як номінального власника комунального майна - Київської міської ради (щодо об`єктів комунального майна), направленого на реалізацію управлінських функцій у сфері розпорядження комунальним майном відповідно до вимог Закону № 280/97-ВР. Відповідач це рішення прийняв на реалізацію правомочностей щодо управління таким комунальним майном. Приватноправова природа цього рішення вказує на те, що цей спір стосується права цивільного, а вимоги позивачки (позивачів) не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Це, своєю чергою, виключає розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Наявність відповідачів (суб`єктів владних повноважень) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру».

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав зазначеної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №686/8141/22, від 14.02.2023 у справі №904/868/22, від 20.04.2023 у справі №826/2429/18.

Слід звернути увагу, що позивачі у позовній заяві претендують на подальше знаходження аптеки у власності Ободівської сільської ради.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок прийняття рішення про передачу нерухомого (аптеки в смт.Тростянець) та рухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища бувшого Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади, яке порушує, на думку позивачів, їх права з приводу розпорядження цим нерухомим майном комунальної власності та подальше право власності на спірне майно Ободівської сільської ради.

На думку суду, приватноправова природа оскаржуваного у даній справі рішення вказує на те, що цей спір стосується цивільного права, а вимоги позивачів не стосуються захисту їх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Отже, з урахуванням викладеного, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Колегія суддів наголошує на тому, що позивачі у справі №120/4561/23 своє порушене право обґрунтовують саме обмеженням у доступі до послуг Тростянецької комунальної аптеки та позбавленням пільг у придбанні ліків, а також подальше знаходження цієї аптеки у власності саме Ободівської сільської ради.

Таким чином, правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок прийняття Гайсинською районною радою рішення про передачу нерухомого майна комунальної власності, та стосуються захисту майнових інтересів позивачів як споживачів послуг Тростянецької комунальної аптеки.

Згідно сталої правової позиції, викладенох у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/12369/17, від 22.01.2019 у справі №910/12224/17, від 26.06.2018 у справі №902/517/17, від 259.08.2018 у справі №807/719/15, від 22.01.2019 у справі №910/15100/17 та від 19.02.2020 у справі №813/3602/16, у відносинах, які склалися між сторонами щодо певного об`єкта комунальної власності у процесі його використання, рада здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функтцій, отже й спір у справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зважаючи на те, що спір фактично пов`язаний з реалізацією цивільних прав позивачів, компетентним судом для вирішення спору є суд цивільної юрисдикції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції про задоволення позову щодо визнання протиправним та скасуваннярішення 6 сесії Гайсинської районної ради Вінницької області 8 скликання від 16.04.2021, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів зазначає, що оскільки зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Натомість, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та розглянув справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржене рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в справі №120/4561/23 необхідно скасувати і провадження у справі - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Одночасно, відповідно до статей 239, 319 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), тому позивачам роз`яснюється, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду, і такий розгляд справи повинен здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Тростянецької селищної ради задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ФОП ОСОБА_4 до Гайсинської районної ради Вінницької області, за участі третьої особи на стороні відповідача Тростянецька селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз`яснити позивачам право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.